Мета. Навчити розуміти і шанувати цінності, якими більш як тисячоліття повниться християнська культура українського народу; усвідомити вартість християнства у світлі Заповідей Божих, важливість милосердя та любові до своїх батьків, повагу до старості. Навчити учнів вміти прислухатися до думки батьків, використовувати їхню життєву мудрість.

Обладнання. Ікона Ісуса Христа, Святе Письмо, свічка, вишитий рушник.

Тепер, мабуть, частіше, ніж колись, чути нарікання батьків на черствість своїх дітей, їхню грубість і бай дужість. Апостол Павло нагадує: «Діти, слухайтеся в Гос пода батьків ваших, бо це справедливо. Шануй батька і матір, — це перша заповідь з обітницею: щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім». (Ев. 6: 1-3).

За що ж дитина повинна любити, поважати та шанува ти своїх батьків? Спробуйте відповісти на це запитання.

—        Хто першим посміхається до немовляти? Хто вдень і вночі чатує над колискою, прислухаючись до подиху ди тини? Хто накриває, кутає Боже творіння, коли рученя та ще зовсім безпомічні? Хто витирає сльози малюку й пригортає до серця, щоб загоїти його болі та жалі в поцілунку батьківської любові?

—        Тато й мама.

—        Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь, і навчає робити перші кроки в житті? Хто першим скла дає дитячі рученята до молитви? Хто вказує дитині на об разочки Бога та Матері Божої, вчить поважати та люби ти їх, веде до першого Причастя? Хто дає на Служби Божі й Акафісти, коли хвороба не хоче відступати?

—        Тато й мама.

—        Хто доглядає, прилучає до школи, щиросердно пе реживає дитячі успіхи й невдачі, підйоми й падіння?

—        Знову ж таки, — тато й мама.

—        А коли дитина підростає і йде у світ шукати кращої долі, хто благословляє в дорогу, дає вказівки на май бутнє, проливає сльози на прощання?

—        Тато й мама.

—        А якщо прийде звістка про хворобу, хто вклякає пе ред Матінкою Божою на колінах, благає Господа про ди тя своє безталанне?

—        Батьки наші, — тато й мама.

Вони — найдорожчий скарб, яким володіють діти на землі. Тож цілуй ті руки, дорога дитино, що колись тебе носили й годували, і цілуй їх вуста, що так солодко й ми ло до тебе промовляли, усміхалися, молитву шептали за твоє здоров'я, відплачуй теплотою серця за батьківську любов, не допускай, щоб будь-яка образа була вчинена тобою. Пам'ятай про них, як пам'ятають про тебе вони. Будь для батьків завжди милим, слухняним, люби їх і ша нуй, бо того Отець Небесний хоче від нас усіх.

Народна мудрість каже: «Добрі діти — батька вінець, а лихі — кінець». Щоб бути доброю, дитина має, насам перед, виховувати в собі чесноти: бути благочесною пе ред батьками, слухати їх. Ісус Христос дає найкращий приклад послуху своїм батькам: «І він пішов із ними, і по вернувся в Назарет, і був їм слухняним» (Лк. 2:51).

Діти, що слухають батьків своїх, слухаються Бога: ко ли виявляють непослух, противляться їхній волі — про тивляться волі Божій. Кривда, вчинена батькам, вчинена Богові.

Ця Заповідь існує з часів гори Синай, яку Бог прого лосив серед громів і блискавиць, щоб указати на важ ливість Закону Божого та застерегти людей: громи Божо го гніву грозять усім тим дітям, котрі не слухаються. Свя те Письмо про пошану до батьків каже: «Хто шанує бать ка, той гріхів позбувається. Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає. Усім твоїм серцем прославляй сво го батька і не забувай про болі матері твоєї. Пам'ятай, що вони для тебе вчинили». (Сир. 3:3-4, 7:27).

Діти завжди повинні ставитись до батьків з великою пошаною, привітно їх зустрічати, чемно запитувати чи відповідати, ніколи не ображати, не зневажати словом або ділом, радо їм допомагати. Батьків треба шанувати без огляду на походження, соціальний стан чи освіту. Ніколи не можна погрожувати батькам чи соромитися їх.

Найвищим прикладом пошанування матері був Ісус Христос. На прохання Богоматері Він з'явив чудо в Кані Галілейській, хоч час його діянь тоді ще не настав. Знаю чи про свою смерть на Хресті, Він просив про опіку над своєю Матір'ю учня Іоанна.

Усяка зневага матері і батька — словом чи ділом — це зневага не лише найбільшої святості на світі, але й потоп тання найдорожчого скарбу на землі. Бо найкраща, найдобріша дитина не в силі сплатити борги вдячності бать кам, які є її покровителями, добродіями та опікунами. Батьки, яких дитина скривдила, будуть її вічним болем, криком совісті. Пересторогою таким вчинкам є Святе Письмо, в якому сказано: «Проклят, хто зневажає свого батька й свою матір!». (Втор. Вих.21:15).

Закріплення і підсумок.

Діти зобов'язані любити батьків не тільки на словах, але і в справах щоденного життя. Як Господь Бог благос ловляє добрих дітей, так само він карає за брак пошани, послуху й любові до батьків.

 Серце мами

  • З маленьких років пестить піснями,
  • Черпа насолоду, тішиться нами,
  • Охороняє, благословляє,
  • Для нас лиш б'ється ночами й днями
  • Єдине в світі — серце мами!
  • Усе віддасть нам — тепло і силу,
  • В життя велике здійме на крилах...
  • Краси навчає, добра навчає.
  • Для нас лиш б'ється ночами й днями
  • Єдине в світі — серце мами.
  • Коли ми в горі — за нас ридає,
  • Коли в нас болі — за нас страждає.
  • Найбільш леліє, найбільш жаліє!
  • Для нас лиш б'ється ночами й днями
  • Єдине в світі — серце мами.
  • Коли ж полинеш в далеч світами
  • І не озвемось навіть листами, —
  • Тихо заплаче... І все пробачить.
  • Для нас лиш б'ється ночами й днями
  • Єдине в світі — серце мами.
  • Коли нам душу вкриють печалі
  • І вже не знаєш, як жити далі, —
  • Нас не покине, за нас загине!
  • Для нас лиш б'ється ночами й днями
  • Єдине в світі — серце мами.