Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки глибоко він володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.
До списку літератури, вміщеного у курсову роботу, включають використані та цитовані літературні джерела. Розміщують списки літератури у кінці тексту роботи. Побудова списку літератури може бути різною. У курсових роботах найбільш поширеними є такі варіанти: алфавітний, алфавітно-хронологічний, у послідовності першого згадування робіт.
Складають бібліографічний опис безпосередньо за тим виданням, що описують. Це забезпечує правильність і вірогідність включених до опису відомостей. Джерелом відомостей для бібліографічного опису може бути титульна сторінка, випускні дані (найчастіше вміщені на звороті титульної сторінки), вступ, сам текст та інше конкретної друкованої праці.
Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. -), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.
У бібліографічних описах застосовують деякі чітко визначені скорочення. Застосовувати довільні скорочення слів не допускається.
Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок та деякі інші (їх ми не будемо розглядати, тому що вони виходять за межі даної навчальної дисципліни).
Відомості про автора (чи авторів) включають його прізвище (у називному відмінку) та ініціали: Савченко В.П. При потребі вказують додаткові відомості про автора (батько, син, спеціальність тощо).
Назву видання вказують у такому вигляді й послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення (їх буде наведено у конкретних прикладах бібліографічних описів далі).
При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіційний характер видання, про те, що його перекладено з іншої мови тощо. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки ((:). У разі потреби навести декілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.
Відомості про авторство наводять у тому разі, коли книгу написано колективом із трьох і більше авторів. До них відносять також відомості про тих осіб, що брали участь у створенні книги (це може бути відповідальний редактор, перекладач тощо). Перед відомостями про авторство ставлять умовний розділовий знак у вигляді похилої лінії (/).
Відомості про повторність видання наводять в уніфікованій формі незалежно від того, як вказано у самому виданні. Спочатку арабськими цифрами вказують порядковий номер видання, до якого через дефіс додається відмінкове закінчення, наприклад: 3-є випр. і доп. вид.
Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як вийняток, скорочують назву Києва - К., і для літератури, виданої російською мовою, назву Москви - М., а в літературі минулих років Ленінграда - Л. Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (-).
Назву видавництва або установи, що здійснила видання наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: К.: Генеза.
Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.
Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: «с» (сторінки).
У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.
Бібліографічний опис книги одного автора включає прізвище та ініціали автора, назву книги, відомості, що уточнюють зміст, призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання і кількість сторінок у книзі.
• Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1982. – 192 с.
Бібліографічний опис книги двох авторів включає прізвища обох авторів, відокремлені комою, та всі інші елементи опису книги.
• Ботвинников А.Д., Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников. - М.: Педагогика, 1979. – 256 с.
До бібліографічного опису книги трьох авторів включають прізвища всіх трьох авторів, відокремлюючи їх комою.
• Верлань А.Ф., Касаткин В.Н., Тесленко И.Ф. Основы информатики и вычислительной техники: Методическое пособие для учителей. - К.: Радянська школа, 1985. – 55 с.
Бібліографічний опис книги чотирьох та більше авторів. Якщо авторів книги більше чотирьох, то вказують прізвища тільки перших трьох з додаванням слів «та інші». Але, як правило, коли авторів книги чотири і більше, їх прізвища не вказують на титульній сторінці видання. Про них можна дізнатись на звороті титульної сторінки або зі вступу до книги. Тому відомості про авторів у цьому разі вказують після назви книги (такий елемент, як вже згадувалось вище, називають відомостями про авторство на відміну від відомостей про автора чи авторів, які вказують перед назвою книги), відокремлюючи їх похилою лінією (/). У колективних виданнях передбачається, що крім авторів участь у створенні книги можуть брати участь й інші особи, що здійснюють її редагування, переклад тощо. Відомості про це вказують після повного чи скороченого переліку прізвищ авторів, відокремивши їх крапкою з комою.
• Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Кобзарь Б.С., Кумарина Г.Ф., Кусый Ю.А. и др.; Под ред. В.А.Онищука. - К.: Радянська школа, 1987. – 351 с.
Якщо для цього є підстави (у разі відсутності прізвищ авторів на титульній сторінці книги і коли один із авторів (чи інша особа) виступає як редактор книги, то за правилами опису книги чотирьох авторів може описуватись і книга трьох авторів.
Приклад:
• Производственная социология, психология и педагогика: Учебное пособие / Филиппов А.В., Липинский В.К., Князев В.Н. - М.: Высшая школа, 1989. - 255с.
При дуже великій кількості авторів книги у бібліографічному описі їх взагалі не вказують, а наводять тільки прізвища тих осіб, які здійснювали редагування книги:
• Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам / Под ред. А.Г.Хрипковой, М.В.Антроповой. - М.: Педагогика, 1982. – 240 с.
Бібліографічний опис словника виконують за правилами бібліографічного опису книги.
• Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.
• Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
Зведений бібліографічний опис багатотомного видання подібний до опису книги. Відомості про те, із скількох томів складається видання, вказують безпосередньо після назви видання, відокремивши його двома крапками (:). Якщо багатотомне видання вийшло з друку протягом кількох років, то наводять рік виходу першого і через тире - рік останнього тому.
• Педагогическая энциклопедия: В 4-х томах / И.А.Каиров (гл. ред.) и др. - М.: Советская энциклопедия, 1964-1968.
• Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х томах / Ред. - сост. Н.С.Лейтес, И.В.Равич-Щербо. - М.: Педагогика, 1985.
Кількість томів може бути вказана і в кінці бібліографічного опису. Для позначення кількості томів застосовують велику літеру «Т» і арабські цифри.
• Ушинский К.Д. Педагогические сочинения / Редкол.: М.И.Кондаков (гл. ред.) и др. - М.: Педагогика, 1988-1990. Т. 1-6.
Бібліографічний опис окремого тому багатотомного видання може бути складений за двома варіантами. За першим з них опис окремого тому може складатись із загальних відомостей про все видання, доповнене відомостями про окремий том:
• Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах / Гл. ред. А.В.Запорожец. - М.: Педагогика, 1982-1984. - Т.3. Проблемы развития психики / Под ред. А.М.Матюшкина. 1983. – 367 с.
Бібліографічний опис дисертації включає прізвище (у називному відмінку) та ініціали автора, назву дисертації, та відомості про те, що наукова праця є дисертацією, і про науковий ступінь, який здобувається на основі захисту дисертації. Від назви дисертації ці відомості відокремлюють двома крапками (:) і наводять їх скорочено:
Дис... канд. пед. наук,
Дис... канд. психол. наук,
Дис... канд. фіз.-мат. наук. Дис... д-ра пед. наук,
Дис... д-ра психол. наук,
Дис... д-ра фіз.-мат. наук.
Далі через дві крапки вказують шифр номенклатури спеціальностей наукових працівників. Місто, у якому захищено дисертацію, рік написання та її обсяг у сторінках вказують як і для книг.
Вихрущ А.В. Трудова підготовка учнів в загальноосвітніх школах України: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.01. - К., 1994. – 473 с.
Бібілографічний опис автореферату дисертації виконують подібно до опису дисертації, але відомості про характер наукової праці доповнюють скороченням слова «Авореферат»: Автореф. дис... канд. психол. наук, Автореф. дис... д-ра. філолог. наук та ін.
• Белобородов В.Н. Применение ультракоротких световых импульсов для физических исследований в нелинейной лазерной спектроскопии: Автореф. дис... канд. физ.-мат. наук: 01.04.02. - М., 1984. – 20 с.
Бібліографічний опис частини видання включає відомості як про саму складову частину, так і про документ, у якому її вміщено. Відомості про складову частину відокремлюють від відомостей про сам документ двома похилими лініями (//).
Складова частина видання може являти собою самостійну працю (наприклад, стаття у журналі, матеріали виступу на конференції) або певну частину праці, що має самостійний заголовок (це може бути розділ чи параграф книги).
У бібліографічному описі статті з періодичного видання спочатку наводять відомості про статтю, а потім про видання, у якому її вміщено. Відомості про статтю включають прізвище (у називному відмінку) автора статті та її повну назву. Відомості про видання включають його назву (в лапки назву журналу не беруть), рік виходу журналу і його номер (число). Елементи відомостей про видання відокремлюють між собою крапкою й тире (. - ). У кінці опису вказують сторінки, на яких розміщена стаття у даному журналі (її початок і кінець), відокремлені від попередніх відомостей крапкою з тире. Для позначення кількості сторінок застосовують літеру «С» і арабські цифри.
• Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. - 1993. - №1. - С. 11-23.
Коли авторів статті два чи три, то їх прізвища відокремлюють комою:
• Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. - 1994. - №3-4. - С. 41-43.
При кількості авторів статті більше трьох, вказують прізвища тільки перших трьох з додаванням слів «та інші».
Так само як і статті в журналах описують статті з неперіодичних видань - науково-технічних та науково-методичних збірників. Різниця полягає тільки у тому, що замість номера збірника праць вказують його випуск:
• Гамезо М.В. Психология чтения проекционных чертежей и изображений // Ученые записки МГЗПИ. - 1972. Вып. 33. - С. 32-46.
Якщо випуск (том) видання, що продовжується, має ще окрему назву, то її вказують додатково:
• Моисеев Б.К. К проблеме интуиции в учебном процессе // Педагогическое воздействие на осознаваемые и неосознаваемые компоненты психики. - Пермь, 1975.- С. 29-58. (Уч. зап. Перм. пед. ин-та. Т. 143).
Бібліографічний опис статті з неперіодичного видання повинен містити відомості про саму статтю та відомості про видання, виконані за правилами опису книги:
• Колбановский В.Н. Роль пространственного воображения в развитии технических способностей // Способности и интересы: Сб. статей / Под ред. Н.Д.Левитова, В.А.Крутецкого. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - С. 122-147.
Бібліографічний опис матеріалів виступу на науковій конференції виконують подібно до опису статті у журналі чи збірнику.
• Перепелиця П.С., Рибалка В.В., Смульсон М.Л. Психологічні аспекти визначення здібностей до технічної творчості // Актуальні проблеми професійної орієнтації і технічної творчості учнівської молоді: Тези доповідей і повідомлень Міжвузівської науково-практичної конференції, 11-12 грудня 1990р. - Рівне, 1990. - С. 120-121.
Бібліографічний опис статті з енциклопедії подібний до опису статті в журналі. Назви універсальних енциклопедій дозволяється у відомостях про видання вказувати абревіатурами (Большая Советская Энциклопедия - БСЭ, Українська Радянська Енциклопедія - УРЕ тощо). Місце видання енциклопедій і назву видавництва не вказують.
• Бевз Г.П. Геометрична прогресія // УРЕ. 2-ге вид. 1978, Т. 2. - С. 530.
У бібліографічному описі окремої частини книги спочатку наводять відомості про працю в цілому, а потім - про відповідну частину:
• Крип’якевич І.П. Історія України / Відп. редактори Ф.П.Шевченко, Б.З.Якимович. - Львів, світ, 1990. Частина 3. Козацька держава. 1. Богдан Хмельницький, С. 170-186.
• Ломов Б.Ф. Вопросы общей и педагогической психологии. - М.: Педагогика, 1991. Часть ІІІ. Педагогическая психология. Раздел 1. Научно-технический прогресс и средства умственного развития человека, С. 129-156.
Бібліографічний опис документів з мережі Інтернет: Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва роботи.- Назва веб-сайту.- Дата розміщення/перегляду (якщо вона є).- Організація (Якщо назва організації збігається з назвою сайту, то вона подається тільки один раз).- Дата звертання до інформації.- <URL – адреса> (Електронна адреса документу).
• Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки.- Міністерство освіти і науки України.- 31 березня 2006.- 10 квітня 2006.- <http://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2>.
• Ганська А., Мельничук Н. Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2005/ 2006 навчальному році.- Кабінет трудового навчання та охорони праці.- 10 квітня 2006.- <http://www.kristti.kiev.ua/kabinet/tryd/rekom4.htm>.
• Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого-педагогічній літературі.- Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського.- 10 квітня 2006. -<http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/ 02zlpppl.zip>.
• Жук Ю.О. Методи педагогічних досліджень з використанням глобальної мережі Інтернет.- Інститут засобів навчання.- 10 квітня 2006.- <http://www.ime.edu-ua.net/Zhook13.doc>.
Щоб зробити посилання, у тексті після згадування про конкретний документ (або після наведення цитати з нього) у квадратний дужках вказують порядковий номер документа арабськими цифрами, за яким його наведено у списку літературних джерел: [17]. У разі необхідності вказують конкретні сторінки згадуваного джерела (особливо коли наводять цитату): [24, с.72]. Для багатотомних видань може бути вказаний і номер тому: [32, т.3, с. 232 ].
Складання списку літературних джерел
- Деталі
- Категорія: Скарбничка