
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.
Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.
Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.
Методи організації та здійснення навчальної діяльності:
? за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
? наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
? практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
? за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
? за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.
Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.
Методи роботи учнів: виконавський, пошуковий, творчий. Методи виявлення знань учнів: усний, письмовий.
Форми організації навчального процесу: індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна.
Інтерактивні технології: робота в парі, робота в малих групах.
Формування компетентностей: соціальної (власна активність, розв'язання проблем); полікультурної (виховання загальнолюдських цінностей, оцінювання творів літератури); комунікативної (відповіді на запитання, розвиток культури мовлення); продуктивної творчої діяльності тощо.
Прийоми формування критичного мислення: «Мозковий штурм», «Інтерв'ю», «Прогнозування», «Сенкан», «Ґронування».
Форма проведення: літературне дослідження.
Хід заняття
І. Організаційний момент. Привітання
ІІ. Читання девізу уроку
Мудрим ніхто не вродився,
А навчився.
А навчився.
1. Читання девізу вчителем
2. «Мозковий штурм»
- До якого жанру літератури належить ця фраза? (Прислів'я)
- Що таке прислів'я? (Прислів'я — це влучний народний вислів повчального характеру. Він ніби адресований комусь.)
- Навіщо нам вивчати прислів'я? (Прислів'я робить нас мудрішими.)
- Проаналізуймо народну мудрість, продовживши прислів'я.
? Людей питай, а... (свій розум май).
? Пташку пізнають по пір'ю, а... (людину — по розуму).
- А ще у народі кажуть: «Кожен день життя додає часточку мудрості».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Шифрограма-колограма
- Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром літератури, що допоможе нам стати мудрішими. Його назву ви дізнаєтеся, розшифрувавши колограму.
Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через літеру, починаючи з виділеної. (Байка)

2. Афоризми про байку
Правда в байці — як світло в кімнаті.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
IV. Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні ми ознайомимося із жанром байки, розкриємо її таємниці, також прочитаємо та проаналізуємо, творчо попрацюємо із віршованою та прозовою байкою. Оцінюючи вчинки головних героїв, навчимося робити більше корисного у своєму житті, а найголовніше — станемо мудрішими.
V. Літературна скарбничка
1. Зачитування за літературним словником
- Звернімося за мудрістю до «Літературного словника» і дізнаємося більше про цей новий жанр літератури.
Зачитування тлумачення понять «байка» та «байкар» за словником.
1) Байка — невеликий, віршований або прозовий твір з повчальним змістом, у якому в алегоричній формі через образи тварин, птахів, риб, комах, рослин і речей зображено людські вчинки, характери, недоліки.
- У якому жанрі літератури головними героями також можуть бути рослини, тварини і неживі предмети? (Казка)
2) Байці властива алегоричність — наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.
а) Наприклад, поняття «працьовитість» передають в образі бджоли, «упертість» — в образі осла, «непосидючість» — мавпи.
б) Асоціації.
- З якими рисами людського характеру асоціюєте слова: сова, лисиця, вовк та заєць? (Поняття «мудрість» втілено в образі Сови; «хитрість» — в образі Лисиці; «злість», «хижість», «сміливість» — в образі Вовка; «боягузтво», «доброта» — в образі Зайця.)

3) Байка має мораль — повчальний висновок, яким вона або розпочинається, або закінчується.
- Де міститься мораль у байці? (На початку або в кінці)
4) Байка містить дві частини: розповідну і повчальну (мораль).
- Як називають першу частину байки? А другу?
5) Байкар — автор байок.
- Хто такий байкар? (Автор байок)
2. Робота над статтею «Байка»
- Що нам скаже мудра книга про байку?
1) Читання учнями «ланцюжком» інформації про байку.
Байка — один із найдавніших творів словесного мистецтва. Ще в давнину в Греції байки складав раб, якого звали Езоп. Він не міг висловлювати свої думки, адже це було небезпечно для нього, і тому вдавався до розповіді, сповненої натяків і недомовок.
Згодом байка стала відомою у всьому світі. За її допомогою люди намагалися дати відповідь на запитання, як слід поводитися в цьому великому і складному світі.
Байка часто закінчується коротким висловом, у якому розкрито основну думку, тобто мораль байки.
2) Перевірка сприймання.
- Хто першим почав складати байки? (Езоп)
- Ким він був? (Рабом)
- Чому він не міг висловлювати свої думки? (Його могли стратити.)
- Таке замасковане висловлення думок за допомогою натяків, різних образів називають езоповою мовою.
- Навіщо люди складали байки?
3. «Родовід байки»
- Наші дослідники розкажуть про родовід байки і про те, як вона стала відомою в усьому світі.
Езоп — давньогрецький раб, який жив VI—V ст. до н. е., батько жанру байки. Його байки (а їх понад 300!) були прозовими й дуже дотепними.
Римський поет Федр у І ст. н.е. надав творам Езопа віршованої форми і переклав їх латинню.
Визначними класиками жанру байки вважають Лафонтена (у Франції), Красіцького (у Польщі), Івана Крилова (у Росії). Нову літературну байку в Україні започаткував Григорій Сковорода. Він написав знамениту збірку байок «Басні Харьковскіє».


4. Робота над байкою Езопа «Хворий ворон»
1) Читання байки підготовленим учнем.
- Послухайте байку Езопа «Хворий ворон» і спробуйте розгадати мудрість.
ХВОРИЙ ВОРОН
Байка
Байка
- Не плач, а краще молися за мене богам, — говорить хворий ворон своїй матері.
- Який же бог тебе помилує, дитятко, — відповідає мати, — у кого з них ти не крав жертвеного м'яса?
У кого в житті багато ворогів, той у біді не знайде жодного друга.
- Який же бог тебе помилує, дитятко, — відповідає мати, — у кого з них ти не крав жертвеного м'яса?
У кого в житті багато ворогів, той у біді не знайде жодного друга.
- Хто є головними героями цієї байки? (Ворон і його мати)
2) Мовчазне читання байки учнями.
3) Аналіз змісту байки.
- Про що попросив ворон свою матір? (Щоб вона помолилася за нього богам.)
- Як ви розумієте вислів «жертвенне м'ясо»?
Демонстрування картин жертвоприношення.

- Раніше люди приносили у дар Богам фрукти, овочі, вино, м'ясо свійських тварин, щоб боги були милостивими до них, мати гарний урожай.
- Чому боги не могли помилувати та вилікувати ворона? (Крав у них м'ясо.)
- Чому ворон мав багато ворогів? (Чинив усім тільки зло.)
- Як ви вважаєте, у ворона хворіло тіло чи душа? (Душа)
- Чим можна було вилікувати душу ворона? (Ласкою, теплом, любов'ю)
- Зачитайте рядок, у якому висловлено основну думку байки.
- Як називають цю частину? (Повчальною або мораллю)
- А решту байки? (Розповідною)
- Ця байка є прозовою чи віршованою? (Прозовою)
4) Висновок.
- До кого насправді звертався Езоп у цій байці? (До людей)
- Чого він нас хотів навчити? (Робити добрі діла, дружити.)
- Молодці, ви змогли стати мудрішими. «Не слова красять людину, а добрі діла».
5. Фізкультхвилинка «Ворони»
- Допоможемо ворону бути здоровим і тілом, проведімо фізкультхвилинку «Ворони».
Прилетіли на галявину ворони-каркарони!
Кар та кар, кар та кар,
Влаштували там базар.
Ворони важно ходять, гуляють,
Птахів до себе скликають.
А діти тихенько за парти сідають.
Кар та кар, кар та кар,
Влаштували там базар.
Ворони важно ходять, гуляють,
Птахів до себе скликають.
А діти тихенько за парти сідають.
6. Знайомство з українським байкарем — Леонідом Глібовим
«Зашифрування»
- Є ще один відомий український байкар, крім Григорія Сковороди. Ви зможете розшифрувати його прізвище, закресливши літери, що повторюються.
ПЕТГПЕТЛПЕТІПЕТБПЕТОПЕТВПЕТ
(Глібов)
- Так, це класик української байки Леонід Глібов.
7. Робота над статтею «Український байкар».
1) Читання учнями статті «дощиком».
УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР

Леонід Глібов був надзвичайно скромною людиною. Його товариші по службі навіть не здогадувалися, що він пише байки, у яких висміює хвальків, нероб, хапуг та ін., складає вірші про красу рідної природи.
Леонід Іванович надзвичайно любив дітей і написав для них понад 50 віршованих творів: загадок, жартівливих пісень, віршів.
2) Вибіркове читання.
- Як назвали знайомі Леоніда Глібова за любов до природи? («Квітковим королем»)
- Якою людиною він був за характером?
- Кого висміював автор у своїх байках?
- Які віршовані твори він написав для дітей?
3) Біографія Леоніда Глібова.
- Наші літератори підготували цікаву інформацію про Леоніда Глібова.
Народився Леонід Глібов 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Здобував освіту в гімназії. У 13 років написав свій перший вірш «Сон». Навчався у Ніжинському ліцеї, а потім працював в Чернігівській чоловічій гімназії вчителем географії та історії.
Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир» — так сусіди прозвали його батька, коли той купив співучу пташку.
У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок.
4) Висновок.
- Яким псевдонімом підписував Леонід Глібов свої твори для дітей? (Дідусь Кенир)
- Скільки байок він написав? (107)
VI. Опрацювання байки «Коник-стрибунець»
- Л. Глібов писав: «Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде».
1. Читання анаграм
- Наберемося мудрості, читаючи байку Глібова. Але спочатку відгадайте головних героїв.
никко (коник)
рахаму (мураха)
- До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
- Назвіть їх одним словом. (Комахи)
2. Підготовка до сприймання байки
- Герої цієї байки — комахи. Юні натуралісти розкажуть нам усе, що знають про них. (Розповіді учнів групи про комах, демонстрування слайдів.)
1-й у ч е н ь. Коник-стрибунець живе на луках. Він утворює звуки, тручи крилами. Живиться дрібними комахами і рослинами.
2-й у ч е н ь. Мурашок на нашій планеті налічується понад 12 тисяч видів. Ці комахи ніколи не сплять. Коли настають холоди, вони скупчуються в певних місцях і так зимують.
- Кого із цих комах ви можете назвати працьовитими?

3. Випереджальне завдання. Прогнозування
- Мураха і Коник є дійовими особами байки Л. Глібова. Прочитайте назву твору, розгляньте ілюстрації та спрогнозуйте, про що може йтиметься у байці.

4. Слухання байки. Інсценізація трьома учнями (автор, Коник, Мураха)
- Послухайте байку. З яким проханням звернувся Коник до Мурахи?
5. Перевірка сприймання
- Про що попросив Коник у Мурахи?
6. Аудіювання байки
1. У яку пору року з Коником-стрибунцем трапилося лихо?
а) Навесні;
б) узимку;
в) улітку.
2. Де скакав Коник?
а) У гаю, в траві;
б) у садку, в траві;
в) у степу, в траві.
3. Яка комаха була безтурботною?
а) Мураха;
б) Коник;
в) Комар.
4. Що найбільше полюбляв коник?
а) Співати;
б) грати;
в) танцювати.
5. Як ви розумієте значення виразу «вдатний молодець»?
а) Здоровий;
б) міцний;
в) умілий.
6. Якою є мораль байки?
а) «Що посіяв — те й пожнеш»;
б) «Чого не розумієш — не берись»;
в) «З чужого лиха не смійся».
Взаємоперевірка (у парах).
Відповіді: 1 6), 2 в), 3 6), 4 а), 5 в), 6 а).
7. Словникова робота (наголошений голосний виділено червоним кольором)
1) Тлумачення лексичного значення слів.
? Вдатний — вмілий;
? досхочу — вдосталь;
? не вгаваючи — не змовкаючи;
? гульк — раптом;
? серце мліє — зупиняється, болить;
? непереливки — дуже погано;
? проворний — спритний;
? небораче — бідолахо;
? вдача — характер;
? небоже — племіннику.
2) Перевірка мимовільної уваги.
- Пригадайте перше слово.
- Яке значення має слово небіж?
8. Мовчазне читання байки учнями
- Як і чому змінювалася поведінка Коника?
І веселий, і співучий...
Коник плаче, серце мліє...
Як же в світі не радіти?...
Коник плаче, серце мліє...
Як же в світі не радіти?...
- Усно поділіть текст на 2 частини: розповідну і повчальну.
Перевірка відповідей.
- Якими словами розпочинається повчальна частина? (На таку веселу мову...)
9. Робота за частинами байки
?? І частина
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
Темп — прискорений;
сила голосу — звичайна;
тон читання — веселий.
2) Виразне читання І частини вголос.
3) Відповіді на запитання.
- Якими словами автор описує коника?
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
- Доведіть, що конику було влітку добре.
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
- Що позначено трьома крапками? (Незавершеність думки)
?? ІІ частина
Коли гульк! — аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє,
Кинувсь він до Мурав'я:
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє,
Кинувсь він до Мурав'я:
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
- Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
? Темп — швидкий (Коник), нормальний (Мураха),
? сила голосу — голосно (Коник), звичайна (Мураха);
? тон читання — переляканий (Коник), рішучий (Мураха).
2) Читання за особами II частини у групах (дівчатка — Коник, хлопці — Мураха, автор).
3) Відповіді на запитання.
- Якими словами передано страх Коника? (Коник плаче, серце мліє...)
- Як називає Коник зиму? (Лихом)
- Зачитайте опис зими.
... он зима біліє!...
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Вітри буйнії гудуть?
- Про що просив Коник Мураху?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
Як се лихо перебуть!
- Що відповіла йому Мураха?
Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
?? III частина
- Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те.
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те.
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.
1) Завдання «Живакартинка».
Один учень читає III частину, а інший реагує на почуте жестами, мімікою, рухами.
2) Відповіді на запитання.
- Що згадує Коник про своє життя влітку?
3) Релаксація для очей.
- Зараз ми «пострибаємо» очима разом із Коником.
Уявіть, що ми опинилися на галявині. Сонечко сяє. Чисте повітря. Аж тут у траві стрибнув коник: угору, униз (повторити декілька разів), поруч бігають мурашки стежкою: праворуч, ліворуч (повторити декілька разів), а бджілка кружляє над квіточкою (повторити колові рухи очима), медок збирає. Ми піднімаємо руки до сонечка, усміхаємося та до роботи беремося.
?? IV частина
На таку веселу мову
Мураха йому сказав:
- Проспівав ти літо боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
Мураха йому сказав:
- Проспівав ти літо боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
1) Читання хором IV частини у спосіб «Диктор».
2) Відповіді на запитання.
- Що таке гопак?
- Це повчання стосується тільки Коника?
- Яких людей хотів показати автор в образі Коника-стрибунця і Мурахи? (Лінивих, байдужих, безтурботних; працьовитих, цілеспрямованих, розумних)
- Який висновок ми повинні зробити для себе? (Ми маємо працювати, щоб щось мати.)
- «Як дбаєш, так і маєш», — каже народна мудрість.
VII. Систематизатор знань»
1. Визначення теми і мети байки
- Зробимо висновок, визначимо тему і головну думку байки.
1) Повторення правила про тему і головну думку тексту.
Тема: те, про що повідомляється у тексті.
Головна думка: те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).
2) Аналіз дітьми.
Тема: як Коник ледарював і не підготувався до настання зими.
Головна думка: потрібно дбати про своє майбутнє, завтрашній день і наполегливо працювати.
- «Зима спитає, де літо було».
- «Зима спитає, де літо було».
2. Пошуково-дослідницька діяльність. Робота в групах (картки із завданням)
1-ша група: визначити тип римування у байці.
Рими за розміщенням у рядках
парні |
перехресні |
кільцеві |
А |
А |
А |
А |
Б |
Б |
Б |
А |
Б |
Б |
Б |
А |
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав... (Перехреснеримування)
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав... (Перехреснеримування)
2-га група: скласти порівняльну характеристику головних героїв за діаграмою Вена.
Коник-стрибунець |
Мураха |
|
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
------------------ |
--------------- |
--------------- |
------------------ |
--------------- |
--------------- |
------------------ |
--------------- |
--------------- |
------------------ |
--------------- |
--------------- |
Перевірка.
Коник-стрйбунець |
Мураха |
|
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
ледачий |
істоти |
розумний |
співучий |
комахи |
наполегливий |
безтурботний |
родичі |
цілеспрямований |
3-тя група: «Ґронування».
Байка:
? жанр
? мудрість
? повчання
? читання
? мораль
? алегорія
? лаконізм
? правдивість
4-та група: «Сенкан про байку».
Перевірка.
Наприклад:
Байка.
Віршована, прозова.
Схвалює, засуджує, виховує.
Байка — твір повчального характеру.
Мудрість.
3. Розвиток літературно-творчої діяльності. Творці
- Придумайте іншу назву байки.
- У якому місці можна було б зупинитися, щоб із Коником не трапилася біди?
- Придумайте власний варіант продовження байки.
- Як могли б скластися взаємини між героями у майбутньому?
VIII. «Експрес-інтерв'ю»
- На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому?
- Яких рис характеру ви б хотіли позбутися?
- Чого навчають нас байки?
ІХ. Підсумок уроку
- Байка — це лише одна краплина великої та бурхливої літературної ріки, але це та краплина, без якої ріка нашої літератури не була б повноводною. Адже сила її впливу доволі значна.
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
Леонід Глібов
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
Леонід Глібов
Х. Прощання

Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).