ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІУЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.
Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.
Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.
Методи організації та здійснення навчальної діяльності:
? за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
? наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
? практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
? за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
? за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.
Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.
Методи роботи учнів: виконавський, пошуковий, творчий. Методи виявлення знань учнів: усний, письмовий.
Форми організації навчального процесу: індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна.
Інтерактивні технології: робота в парі, робота в малих групах.
Формування компетентностей: соціальної (власна активність, розв'язання проблем); полікультурної (виховання загальнолюдських цінностей, оцінювання творів літератури); комунікативної (відповіді на запитання, розвиток культури мовлення); продуктивної творчої діяльності тощо.
Прийоми формування критичного мислення: «Мозковий штурм», «Інтерв'ю», «Прогнозування», «Сенкан», «Ґронування».
Форма проведення: літературне дослідження.
Хід заняття
І. Організаційний момент. Привітання
ІІ. Читання девізу уроку
Мудрим ніхто не вродився,
А навчився.
А навчився.
1. Читання девізу вчителем
2. «Мозковий штурм»
- До якого жанру літератури належить ця фраза? (Прислів'я)
- Що таке прислів'я? (Прислів'я — це влучний народний вислів повчального характеру. Він ніби адресований комусь.)
- Навіщо нам вивчати прислів'я? (Прислів'я робить нас мудрішими.)
- Проаналізуймо народну мудрість, продовживши прислів'я.
? Людей питай, а... (свій розум май).
? Пташку пізнають по пір'ю, а... (людину — по розуму).
- А ще у народі кажуть: «Кожен день життя додає часточку мудрості».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Шифрограма-колограма
- Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром літератури, що допоможе нам стати мудрішими. Його назву ви дізнаєтеся, розшифрувавши колограму.
Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через літеру, починаючи з виділеної. (Байка)
2. Афоризми про байку
Правда в байці — як світло в кімнаті.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
IV. Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні ми ознайомимося із жанром байки, розкриємо її таємниці, також прочитаємо та проаналізуємо, творчо попрацюємо із віршованою та прозовою байкою. Оцінюючи вчинки головних героїв, навчимося робити більше корисного у своєму житті, а найголовніше — станемо мудрішими.
V. Літературна скарбничка
1. Зачитування за літературним словником
- Звернімося за мудрістю до «Літературного словника» і дізнаємося більше про цей новий жанр літератури.
Зачитування тлумачення понять «байка» та «байкар» за словником.
1) Байка — невеликий, віршований або прозовий твір з повчальним змістом, у якому в алегоричній формі через образи тварин, птахів, риб, комах, рослин і речей зображено людські вчинки, характери, недоліки.
- У якому жанрі літератури головними героями також можуть бути рослини, тварини і неживі предмети? (Казка)
2) Байці властива алегоричність — наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.
а) Наприклад, поняття «працьовитість» передають в образі бджоли, «упертість» — в образі осла, «непосидючість» — мавпи.
б) Асоціації.
- З якими рисами людського характеру асоціюєте слова: сова, лисиця, вовк та заєць? (Поняття «мудрість» втілено в образі Сови; «хитрість» — в образі Лисиці; «злість», «хижість», «сміливість» — в образі Вовка; «боягузтво», «доброта» — в образі Зайця.)
3) Байка має мораль — повчальний висновок, яким вона або розпочинається, або закінчується.
- Де міститься мораль у байці? (На початку або в кінці)
4) Байка містить дві частини: розповідну і повчальну (мораль).
- Як називають першу частину байки? А другу?
5) Байкар — автор байок.
- Хто такий байкар? (Автор байок)
2. Робота над статтею «Байка»
- Що нам скаже мудра книга про байку?
1) Читання учнями «ланцюжком» інформації про байку.
Байка — один із найдавніших творів словесного мистецтва. Ще в давнину в Греції байки складав раб, якого звали Езоп. Він не міг висловлювати свої думки, адже це було небезпечно для нього, і тому вдавався до розповіді, сповненої натяків і недомовок.
Згодом байка стала відомою у всьому світі. За її допомогою люди намагалися дати відповідь на запитання, як слід поводитися в цьому великому і складному світі.
Байка часто закінчується коротким висловом, у якому розкрито основну думку, тобто мораль байки.
2) Перевірка сприймання.
- Хто першим почав складати байки? (Езоп)
- Ким він був? (Рабом)
- Чому він не міг висловлювати свої думки? (Його могли стратити.)
- Таке замасковане висловлення думок за допомогою натяків, різних образів називають езоповою мовою.
- Навіщо люди складали байки?
3. «Родовід байки»
- Наші дослідники розкажуть про родовід байки і про те, як вона стала відомою в усьому світі.
Езоп — давньогрецький раб, який жив VI—V ст. до н. е., батько жанру байки. Його байки (а їх понад 300!) були прозовими й дуже дотепними.
Римський поет Федр у І ст. н.е. надав творам Езопа віршованої форми і переклав їх латинню.
Визначними класиками жанру байки вважають Лафонтена (у Франції), Красіцького (у Польщі), Івана Крилова (у Росії). Нову літературну байку в Україні започаткував Григорій Сковорода. Він написав знамениту збірку байок «Басні Харьковскіє».
4. Робота над байкою Езопа «Хворий ворон»
1) Читання байки підготовленим учнем.
- Послухайте байку Езопа «Хворий ворон» і спробуйте розгадати мудрість.
ХВОРИЙ ВОРОН
Байка
Байка
- Не плач, а краще молися за мене богам, — говорить хворий ворон своїй матері.
- Який же бог тебе помилує, дитятко, — відповідає мати, — у кого з них ти не крав жертвеного м'яса?
У кого в житті багато ворогів, той у біді не знайде жодного друга.
- Який же бог тебе помилує, дитятко, — відповідає мати, — у кого з них ти не крав жертвеного м'яса?
У кого в житті багато ворогів, той у біді не знайде жодного друга.
- Хто є головними героями цієї байки? (Ворон і його мати)
2) Мовчазне читання байки учнями.
3) Аналіз змісту байки.
- Про що попросив ворон свою матір? (Щоб вона помолилася за нього богам.)
- Як ви розумієте вислів «жертвенне м'ясо»?
Демонстрування картин жертвоприношення.
- Раніше люди приносили у дар Богам фрукти, овочі, вино, м'ясо свійських тварин, щоб боги були милостивими до них, мати гарний урожай.
- Чому боги не могли помилувати та вилікувати ворона? (Крав у них м'ясо.)
- Чому ворон мав багато ворогів? (Чинив усім тільки зло.)
- Як ви вважаєте, у ворона хворіло тіло чи душа? (Душа)
- Чим можна було вилікувати душу ворона? (Ласкою, теплом, любов'ю)
- Зачитайте рядок, у якому висловлено основну думку байки.
- Як називають цю частину? (Повчальною або мораллю)
- А решту байки? (Розповідною)
- Ця байка є прозовою чи віршованою? (Прозовою)
4) Висновок.
- До кого насправді звертався Езоп у цій байці? (До людей)
- Чого він нас хотів навчити? (Робити добрі діла, дружити.)
- Молодці, ви змогли стати мудрішими. «Не слова красять людину, а добрі діла».
5. Фізкультхвилинка «Ворони»
- Допоможемо ворону бути здоровим і тілом, проведімо фізкультхвилинку «Ворони».
Прилетіли на галявину ворони-каркарони!
Кар та кар, кар та кар,
Влаштували там базар.
Ворони важно ходять, гуляють,
Птахів до себе скликають.
А діти тихенько за парти сідають.
Кар та кар, кар та кар,
Влаштували там базар.
Ворони важно ходять, гуляють,
Птахів до себе скликають.
А діти тихенько за парти сідають.
6. Знайомство з українським байкарем — Леонідом Глібовим
«Зашифрування»
- Є ще один відомий український байкар, крім Григорія Сковороди. Ви зможете розшифрувати його прізвище, закресливши літери, що повторюються.
ПЕТГПЕТЛПЕТІПЕТБПЕТОПЕТВПЕТ
(Глібов)
- Так, це класик української байки Леонід Глібов.
7. Робота над статтею «Український байкар».
1) Читання учнями статті «дощиком».
УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР
Леонід Іванович Глібов — відомий український байкар. Народився у чарівному краї — на Полтавщині. Змалку кохався в природі, любив квіти та інші рослини. Його навіть нарекли за це жартома «квітковим королем».Леонід Глібов був надзвичайно скромною людиною. Його товариші по службі навіть не здогадувалися, що він пише байки, у яких висміює хвальків, нероб, хапуг та ін., складає вірші про красу рідної природи.
Леонід Іванович надзвичайно любив дітей і написав для них понад 50 віршованих творів: загадок, жартівливих пісень, віршів.
2) Вибіркове читання.
- Як назвали знайомі Леоніда Глібова за любов до природи? («Квітковим королем»)
- Якою людиною він був за характером?
- Кого висміював автор у своїх байках?
- Які віршовані твори він написав для дітей?
3) Біографія Леоніда Глібова.
- Наші літератори підготували цікаву інформацію про Леоніда Глібова.
Народився Леонід Глібов 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Здобував освіту в гімназії. У 13 років написав свій перший вірш «Сон». Навчався у Ніжинському ліцеї, а потім працював в Чернігівській чоловічій гімназії вчителем географії та історії.
Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир» — так сусіди прозвали його батька, коли той купив співучу пташку.
У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок.
4) Висновок.
- Яким псевдонімом підписував Леонід Глібов свої твори для дітей? (Дідусь Кенир)
- Скільки байок він написав? (107)
VI. Опрацювання байки «Коник-стрибунець»
- Л. Глібов писав: «Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде».
1. Читання анаграм
- Наберемося мудрості, читаючи байку Глібова. Але спочатку відгадайте головних героїв.
никко (коник)
рахаму (мураха)
- До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
- Назвіть їх одним словом. (Комахи)
2. Підготовка до сприймання байки
- Герої цієї байки — комахи. Юні натуралісти розкажуть нам усе, що знають про них. (Розповіді учнів групи про комах, демонстрування слайдів.)
1-й у ч е н ь. Коник-стрибунець живе на луках. Він утворює звуки, тручи крилами. Живиться дрібними комахами і рослинами.
2-й у ч е н ь. Мурашок на нашій планеті налічується понад 12 тисяч видів. Ці комахи ніколи не сплять. Коли настають холоди, вони скупчуються в певних місцях і так зимують.
- Кого із цих комах ви можете назвати працьовитими?
3. Випереджальне завдання. Прогнозування
- Мураха і Коник є дійовими особами байки Л. Глібова. Прочитайте назву твору, розгляньте ілюстрації та спрогнозуйте, про що може йтиметься у байці.
4. Слухання байки. Інсценізація трьома учнями (автор, Коник, Мураха)
- Послухайте байку. З яким проханням звернувся Коник до Мурахи?
5. Перевірка сприймання
- Про що попросив Коник у Мурахи?
6. Аудіювання байки
1. У яку пору року з Коником-стрибунцем трапилося лихо?
а) Навесні;
б) узимку;
в) улітку.
2. Де скакав Коник?
а) У гаю, в траві;
б) у садку, в траві;
в) у степу, в траві.
3. Яка комаха була безтурботною?
а) Мураха;
б) Коник;
в) Комар.
4. Що найбільше полюбляв коник?
а) Співати;
б) грати;
в) танцювати.
5. Як ви розумієте значення виразу «вдатний молодець»?
а) Здоровий;
б) міцний;
в) умілий.
6. Якою є мораль байки?
а) «Що посіяв — те й пожнеш»;
б) «Чого не розумієш — не берись»;
в) «З чужого лиха не смійся».
Взаємоперевірка (у парах).
Відповіді: 1 6), 2 в), 3 6), 4 а), 5 в), 6 а).
7. Словникова робота (наголошений голосний виділено червоним кольором)
1) Тлумачення лексичного значення слів.
? Вдатний — вмілий;
? досхочу — вдосталь;
? не вгаваючи — не змовкаючи;
? гульк — раптом;
? серце мліє — зупиняється, болить;
? непереливки — дуже погано;
? проворний — спритний;
? небораче — бідолахо;
? вдача — характер;
? небоже — племіннику.
2) Перевірка мимовільної уваги.
- Пригадайте перше слово.
- Яке значення має слово небіж?
8. Мовчазне читання байки учнями
- Як і чому змінювалася поведінка Коника?
І веселий, і співучий...
Коник плаче, серце мліє...
Як же в світі не радіти?...
Коник плаче, серце мліє...
Як же в світі не радіти?...
- Усно поділіть текст на 2 частини: розповідну і повчальну.
Перевірка відповідей.
- Якими словами розпочинається повчальна частина? (На таку веселу мову...)
9. Робота за частинами байки
?? І частина
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
Темп — прискорений;
сила голосу — звичайна;
тон читання — веселий.
2) Виразне читання І частини вголос.
3) Відповіді на запитання.
- Якими словами автор описує коника?
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
- Доведіть, що конику було влітку добре.
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
- Що позначено трьома крапками? (Незавершеність думки)
?? ІІ частина
Коли гульк! — аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє,
Кинувсь він до Мурав'я:
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє,
Кинувсь він до Мурав'я:
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
- Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
? Темп — швидкий (Коник), нормальний (Мураха),
? сила голосу — голосно (Коник), звичайна (Мураха);
? тон читання — переляканий (Коник), рішучий (Мураха).
2) Читання за особами II частини у групах (дівчатка — Коник, хлопці — Мураха, автор).
3) Відповіді на запитання.
- Якими словами передано страх Коника? (Коник плаче, серце мліє...)
- Як називає Коник зиму? (Лихом)
- Зачитайте опис зими.
... он зима біліє!...
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Вітри буйнії гудуть?
- Про що просив Коник Мураху?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
Як се лихо перебуть!
- Що відповіла йому Мураха?
Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
?? III частина
- Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те.
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те.
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.
1) Завдання «Живакартинка».
Один учень читає III частину, а інший реагує на почуте жестами, мімікою, рухами.
2) Відповіді на запитання.
- Що згадує Коник про своє життя влітку?
3) Релаксація для очей.
- Зараз ми «пострибаємо» очима разом із Коником.
Уявіть, що ми опинилися на галявині. Сонечко сяє. Чисте повітря. Аж тут у траві стрибнув коник: угору, униз (повторити декілька разів), поруч бігають мурашки стежкою: праворуч, ліворуч (повторити декілька разів), а бджілка кружляє над квіточкою (повторити колові рухи очима), медок збирає. Ми піднімаємо руки до сонечка, усміхаємося та до роботи беремося.
?? IV частина
На таку веселу мову
Мураха йому сказав:
- Проспівав ти літо боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
Мураха йому сказав:
- Проспівав ти літо боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
1) Читання хором IV частини у спосіб «Диктор».
2) Відповіді на запитання.
- Що таке гопак?
- Це повчання стосується тільки Коника?
- Яких людей хотів показати автор в образі Коника-стрибунця і Мурахи? (Лінивих, байдужих, безтурботних; працьовитих, цілеспрямованих, розумних)
- Який висновок ми повинні зробити для себе? (Ми маємо працювати, щоб щось мати.)
- «Як дбаєш, так і маєш», — каже народна мудрість.
VII. Систематизатор знань»
1. Визначення теми і мети байки
- Зробимо висновок, визначимо тему і головну думку байки.
1) Повторення правила про тему і головну думку тексту.
Тема: те, про що повідомляється у тексті.
Головна думка: те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).
2) Аналіз дітьми.
Тема: як Коник ледарював і не підготувався до настання зими.
Головна думка: потрібно дбати про своє майбутнє, завтрашній день і наполегливо працювати.
- «Зима спитає, де літо було».
- «Зима спитає, де літо було».
2. Пошуково-дослідницька діяльність. Робота в групах (картки із завданням)
1-ша група: визначити тип римування у байці.
Рими за розміщенням у рядках
|
парні |
перехресні |
кільцеві |
|
А |
А |
А |
|
А |
Б |
Б |
|
Б |
А |
Б |
|
Б |
Б |
А |
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав... (Перехреснеримування)
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав... (Перехреснеримування)
2-га група: скласти порівняльну характеристику головних героїв за діаграмою Вена.
|
Коник-стрибунець |
Мураха |
|
|
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
|
------------------ |
--------------- |
--------------- |
|
------------------ |
--------------- |
--------------- |
|
------------------ |
--------------- |
--------------- |
|
------------------ |
--------------- |
--------------- |
Перевірка.
|
Коник-стрйбунець |
Мураха |
|
|
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
|
ледачий |
істоти |
розумний |
|
співучий |
комахи |
наполегливий |
|
безтурботний |
родичі |
цілеспрямований |
3-тя група: «Ґронування».
Байка:
? жанр
? мудрість
? повчання
? читання
? мораль
? алегорія
? лаконізм
? правдивість
4-та група: «Сенкан про байку».
Перевірка.
Наприклад:
Байка.
Віршована, прозова.
Схвалює, засуджує, виховує.
Байка — твір повчального характеру.
Мудрість.
3. Розвиток літературно-творчої діяльності. Творці
- Придумайте іншу назву байки.
- У якому місці можна було б зупинитися, щоб із Коником не трапилася біди?
- Придумайте власний варіант продовження байки.
- Як могли б скластися взаємини між героями у майбутньому?
VIII. «Експрес-інтерв'ю»
- На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому?
- Яких рис характеру ви б хотіли позбутися?
- Чого навчають нас байки?
ІХ. Підсумок уроку
- Байка — це лише одна краплина великої та бурхливої літературної ріки, але це та краплина, без якої ріка нашої літератури не була б повноводною. Адже сила її впливу доволі значна.
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
Леонід Глібов
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
Леонід Глібов
Х. Прощання
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).