Мета. Закріпити вміння дітей ходити, тримаючись один за одного, вправляти в ходьбі по колоді, пролізанні під дугу («барліг»); метанні «сніжками» у ціль (ведмедик); діяти за сигналом вихователя. Розвивати м’язи рук, ніг, тулуба, спритність, уважність. Викликати цікавість до рухливих ігор.
Обладнання. Корзина зі сніжками, костюми Зайчика, Ведмедика.
Зал прикрашений, як зимовий ліс (дерева, будиночок, барліг, колода).
Використані ігри: «Поїзд», «Перейти через колоду», «Ти, маленький сірий зайчик», «Залізь у барліг», «Сніжки», «Волохатий Ведмідь», «Ти, Ведмедик...», «Рівненькі в нас доріжки».
Хід заняття
(Діти сідають біля дверей).
Діти, яка зараз пора року на вулиці? А з чого це видно? (Летить сніг, немає на деревах листочків, холодно, мороз) Так, молодці. А ми сьогодні з вами вирушимо в подорож до казкового зимового лісу.
Взимку біле все навколо,
Білий сніг, і луг, і поле,
З неба білії сніжинки Сипле зима на стежинки.
Землю снігом притрусила І нас в гості запросила.
Разом з вами від порогу Відправляємось в дорогу.
Сядем дружно в паровіз І поїдемо у ліс.
Гра «Потяг»
Загудів тепловіз І вагончики повіз:
Чох, чох, чу-чу,
Я далеко вас помчу!
Ту-ту!!!
Тепловіз гудок дав І вагончики помчав:
Чох-чох, чу-чу,
Ти маленький сірий зайчик,
Сірий зайчик-побігайчик.
Будемо ми з тобою стрибати,
(Стають у коло, йдуть по колу, тримаючись за руки)
Щоб тобі не сумувати.
Стриб, стриб, стриб усі Пострибаємо усі.
( Стрибають)
Я далеко вас помчу!
Ту-ту!!!
Зупинився тепловіз,
Він до лісу нас привіз.
Ой, а це що за колода?
Це найперша перешкода.
Треба нам її здолати,
Щоб всім далі мандрувати.
Обережно всі ступайте,
Попередніх не штовхайте.
(Переходять через колоду).
Ой, дітки, а це хто такий? Зайчик, давайте привітаємося. Тобі ні з ким погратися? Не сумуй, наші дітки з тобою залюбки пограються
Зайчик. Ну, коли ви вмієте стрибати, то я вас відведу і покажу барліг Ведмедя, його саме вдома немає, десь пішов у ліс на полювання. Ходімо? А ось і барліг. Подивимося, що там усередині? Всі, дітки, один за одним по черзі давайте поліземо у барліг.
(Підлізають під дугу — «барліг»).
Ой, а це що за ревіння?
Мабуть, з лісу повертається Ведмідь.
Волохатий ведмідь Вийшов діток ловить.
Ви до хатки всі тікайте,
Тільки друзів не штовхайте.
(Ведмідь біжить за дітьми).
А що це в корзині? Та це ж сніжки! А з чого їх роблять? Давайте закидаємо Ведмедика сніжками. Ану, хто влучить у Ведмедика?
Ось як гарно ми погрались І Ведмедя не злякались.
А тепер усі разом Ще пограємось гуртом.
Давайте візьмемося за руки і поведемо хоровод разом із Ведмедиком.
Ти, Ведмедик волохатий,
Спав всю зиму в теплій хаті,
А тепер Іди до нас,
Хоровода поведи.
(Ведуть хоровод)
Ти у коло тут ставай,
(Ведмедик стоїть у колі)
Кого хочеш, вибирай.
Ведмедик.
Я люблю, звичайно, всіх,
Ну, а ....(ім'я дитини) більше всіх Кругом себе обертаємось І у коло повертаємось.
(Всі обертаються навколо себе дитина повертається в коло)
Ой, утомився наш Ведмедик. Він хоче поспати, а нам час повертатися з цього чарівного лісу. До побачення, Ведмедику. А ми по рівненьких доріжках повертаємося додому. Рівненькі доріжки Рівненькі в нас доріжки,
Рівненькі в нас доріжки.
Тупочуть наші ніжки,
Тупочуть наші ніжки По горбочках,
По горбочках (стрибають)
В ямку бу-бух. (присідають)
Вилізли з ямки! Хух! (встають)
У гості до «Відгадайка»
Зимові загадки
Гуси пір’я розгубили
Все подвір’я стало біле.
А коли набив подушку — Потекла вода з-під вушка!
Що це?
(Сніг)
З голубого вулика Летіли бджоли
Білим вкрили вулиці,
І хати, і поле.
А на яблуні старій Сів одразу цілий рій!
Що це?
(Сніг)
Взимку вкрили ми навкруг Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече —
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
Узори вишиває
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку — дуже рідко.
(Мороз)
Прийшов до нас гість
та зробив нам міст
без сокири, без долота
швидка й міцна робота.
(Лід)
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами.
Привела з собою Діда з бородою.
(Зима і Дід Мороз)
Зелену сукню маю,
Ніколи не міняю,
Один-єдиний раз на рік прикрашаю.
(Ялинка)
Бігли два пси,
Позадирали носи.
( Санчата)
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку — нас везуть.
(Санчата)
Влітку коні спочивають,
Взимку діточок катають.
Коні ці не просять їжі.
Хто ж вони? Звичайно...
(лижі)
Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)
Джерело:Л.М.Влезько,вихователь,м.Лебедин,Сумська обл.,журнал «Розкажіть онуку» листопад 2009 рік