КОРИСНО ТА ПРИЄМНО. Бесіда 1.ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ – БАГАТСТВО НАЦІЇ.
РОЗДІЛ І. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ
(БЕСІДИ З УЧНЯМИ)
 
Видатний фізіолог І. П. Павлов зауважував, що від фізичних вправ виникає відчуття «м'язової радості». Наприклад, коли школяр робить ранкову гімнастику, він отримує від неї (як і від уроків фізкультури) не лише користь, а й велике задоволення, тому що під час фізичної діяльності у кров виділяються ендорфіни, енцефаліти, що є медіаторами (провідниками) задоволення (у корі головного мозку існує центр задоволення).

Парадокс у тому, що в нашому житті відбулося дивовижне явище: з одного боку, людина полегшила собі існування, виключивши щоденну фізичну працю завдяки механізації та автоматизації трудомістких процесів, натомість за це вона повинна дорого заплатити — частими хворобами, кволим здоров'ям, коротким віком життя. Єдиний вихід з цієї ситуації — щоденно давати власному організмові достатні фізичні навантаження. Людина влаштована так, що без фізичних навантажень організм втрачає свою життєдіяльність.

Власне людина і створена для того, щоб відповідними фізичними діями (щось добувати, нападати, захищатися, тікати у разі небезпеки) вижити, дати потомство, зберегти себе як вид. Без фізичних навантажень виникає атрофія (змарніння, відмирання) органів і організму в цілому.

Підступність гіподинамії (малорухливості) в тому, що людина швидко звикає до такого стану, і він навіть стає приємним, комфортним. Звісно, повернувшись додому, приємніше і простіше полежати перед телевізором, ніж рухатися за будь-якої погоди. Таку «ідилію» батьків автоматично наслідують, зазвичай, діти.

Фізичні навантаження гармонійно впливають на фізичний і психічний розвиток дитини. Серце, шлунок, кишечник, печінка, нирки та інші органи нашого організму формувалися в умовах постійних рухів. Якщо фізична активність обмежена, функції цих органів порушуються, а резервні можливості в цілому знижуються. На думку академіка М. М. Амосова, здорова людина має 10-кратний запас міцності, тобто її органи і системи можуть виконувати навантаження та витримувати напруження, приблизно в 10 разів більші, ніж у звичайних умовах. На жаль, такий резерв міцності без фізичних навантажень зникає.

Під впливом фізичних вправ особливо поліпшується кровопостачання м'язової тканини, зокрема серцевого м'яза, за рахунок додаткового відкриття «сплячих» капілярів і збільшення їх загальної довжини.

Фізичне навантаження стимулює кисневе постачання нервових клітин головного мозку, сприяючи підвищенню не лише фізичної, а й розумової працездатності. Фізкультура значною мірою допомагає мислити.

Цей висновок збігається із твердженням великого давньогрецького філолога і вченого Аристотеля, що думка стає жвавішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Свої уроки він проводив, як відомо, прогулюючись разом із учнями.

Під впливом фізичних вправ підвищується стійкість організму до різних захворювань, зміцнюється імунна система, стимулюється кровотворення, збільшується вміст гемоглобіну в крові.

Особливо корисні фізичні вправи, якщо їх виконують з відчуттям радості, що розширює судини, нормалізує обмінні процеси, гармонізує психіку.
 
10.05.2015-2с          10.05.2015-2ссн     

Діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення для організму, який зростає. Саме вона визначає розвиток усіх фізіологічних систем організму. Ось чому в результаті такої діяльності відбувається не втрата, а нарощування маси тіла, що забезпечує зростання. Прийом їжі без фізичної активності не забезпечує нормальних умов зростання і розвитку. Якщо порушений потік імпульсів від м'язів, що працюють, то порушується нормальна робота всіх внутрішніх органів, зокрема серця.

Систематичні фізичні вправи сприяють збільшенню в клітинах організму особливих речовин — нейропептидів, що благотворно позначається на настрої, поліпшує сон, підвищує працездатність, емоційний стан дитини. Можливо, цей механізм є матеріальною основою для нормального психічного розвитку дитини.

(Розучування комплексу ранкової зарядки (за вибором учителя)).
 
 
Навчальне видання «Здоров'я дітей – багатство
нації», Ященко Л. В. - Х. : Вид. група «Основа»,
2015. – 126, [2] с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 1 (133)).