ПЕРЕДМОВААктуальною проблемою сьогодення є збереження здоров'я дітей, формування у них світогляду, спрямованого на його збереження, опанування навичок способу життя та безпечної поведінки, створення умов для гармонійного розвитку душі й тіла, тобто умов психічного здоров'я і творчості дитини в майбутньому.
Здоров'я — найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.
Конституцією України визначено, що найвищою соціальною цінністю у державі є людина, її життя і здоров'я. У Законі України «Про загальну середню освіту» йдеться про те, що одним із завдань загальної середньої освіти є виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.
З-поміж пріоритетних напрямів освіти, що визначені Національною доктриною розвитку освіти, є «пропаганда здорового способу життя, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя».
У суспільстві викликає занепокоєння стан здоров'я школярів, схильність до вживання ними алкоголю, до наркоманії та тютюнокуріння.
Існує близько десяти державних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді (Закон України «Про освіту», Національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.), Програма «Діти України», Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання здоров'я нації».
На сьогодні помітний тісний зв'язок між здоров'ям людини, її фізичним розвитком та опануванням фізичної культури в цілому. Основи фізичного та психічного здоров'я людини закладаються ще в дошкільному віці, а шкільний період для виховання здорової, загартованої, витривалої фізично людини та для формування її характеру є надзвичайно важливим та вирішальним.
Державний стандарт загальної початкової освіти розглядає здоров'я цілісно і багатовимірно через його фізичну, психічну, соціальну та духовну складові. Кожна складова здоров'я багатогранна. І лише за умови їх органічного поєднання формується і розвивається здоров'я людини.
Ідея здорового способу життя проходить у початковій школі крізь усі навчальні предмети. Діти навчаються відповідального і дбайливого ставлення до власного здоров'я завдяки змісту освіти і системі виховання. Саме від нас, учителів початкових класів, значною мірою залежить, яким буде здоров'я дитини у подальшому житті.
Отже, наш обов'язок — формувати у дітей:
? світогляд, спрямований на збереження власного здоров'я, активну мотивацію щодо зміцнення здоров'я;
? знання, уміння і навички безпечної поведінки;
? здатність передбачати наслідки своїх учинків, розвивати вміння прогнозувати можливість виникнення небезпеки, самостійно ухвалювати рішення, жити у гармонії з природою, дбайливо ставитися до довкілля.
Необхідно створювати умови для формування творчої, духовно і фізично здорової особистості.
Потреба дитини у рухах зумовлена біологічними законами її розвитку. Психологи вважають: чим молодша дитина, тим більша в неї потреба в рухах, і тим складніше їй переносити тривале статичне положення під час навчання. Для молодших школярів важливим є не кінцевий результат рухової діяльності, а сам процес руху. За недостатньої рухової діяльності у 6-річної дитини виникає дискомфорт, що проявляється в погіршенні самопочуття (головний біль, біль у м'язах рук, ніг, спині, сонливість) та емоційній неврівноваженості (недисциплінованість, агресивність, дратливість), що дорослі найчастіше помилково сприймають як прояв вередливості та непослух.
Завдяки здобуткам цивілізації рухова активність людини по¬ступово знижується. Особливо це стосується дитини. Намагаючись виростити її розумово розвиненою, учителі все більше підвищують інтенсивність процесу навчання, результатом чого стає збільшення навантаження на нервово-емоційну сферу учнів. Слід пам'ятати, що шкоди завдає не сама розумова праця, а позбавлений рухів або значно обмежений у рухах спосіб життя. Саме початок навчання дитини у школі збігається з різким зниженням її рухової активності. Дитина, яка постійно рухається, з приходом до школи більшу частину дня сидить за партою, потім сидячи читає книжки, сидить перед телевізором і грає, сидячи за комп'ютером. Тому «омолоджуються» захворювання серцево-судинної та нервової систем, порушуються обмінні процеси. Усе це відбувається внаслідок того, що під час навчальних занять у школярів значна кількість м'язів або не бере участі у роботі, або працює у статичному режимі. Навіть у найзручнішій позі м'язи спини та шиї залишаються під статичним навантаженням, що, у свою чергу, призводить до порушення кровообігу. Положення сидячи та невелика інтенсивність роботи м'язів чере¬ва та кінцівок створюють передумови для розвитку стійкого порушення кровообігу у внутрішніх органах, утруднює крово- та лімфо- обіг у кінцівках. Застій крові у черевній порожнині спричиняє недостатнє забезпечення кров'ю, а водночас і киснем головного мозку, що в свою чергу знижує працездатність нервових клітин.
Дитина відрізняється від дорослого не тільки зростом, вагою та рівнем фізичного розвитку, а також і будовою всього організму. Дитячий організм доволі пластичний, він значною мірою залежить від впливу навколишніх факторів. Однією з основних умов збереження, зміцнення здоров'я та всебічного фізичного розвитку дитини є дотримання нею відповідного рухового режиму. Фізичні вправи є необхідними для розвитку всіх систем організму.
Молодший шкільний вік відзначається значним розвитком м'язової та кісткової систем, формуванням нервової системи, становленням характеру та змінами у поведінці дитини, розширенням зв'язків із навколишнім світом та підвищенням соціальної активності. У цей час в організмі дитини відбуваються значні зміни, зокрема триває зростання кісткової маси. Однак, склад кісткової тканини дитини відрізняється від її складу у дорослого наявністю більшої кількості органічних речовин. Кістки дитини ще доволі гнучкі, еластичні, тому і можуть легко формувати скривлення, що потім закріплюються та залишаються на все життя. Брак рухової активності або навпаки надмірне фізичне навантаження також призводять до порушень у розвитку дитини. Ураховуючи те, що відносна величина сили м'язів у дитини (на 1 кг ваги) майже така сама, як у дорослого, доцільно використовувати вправи з подоланням ваги свого тіла. Сила м'язів зростає з віком дитини нерівномірно. У цьому віці м'язи кінцівок розвинуті слабше, ніж м'язи тулуба.
Обмін речовин у дитини значно інтенсивніший, ніж у дорослих, тому їй необхідно не тільки поповнювати втрачену енергію, а й мати її про запас, щоб зростати. Відповідно підвищуються вимоги до системи травлення, видільної системи. Значне навантаження мають серцево-судинна система та головний двигун організму — серце. Для нормального розвитку серця дитини необхідно, щоб воно систематично тренувалося (тому, що тільки постійне виконання фізичних вправ сприяє зміцненню і достатньому розвитку серцевого м'яза), а також необхідно стежити, щоб це навантаження не було надмірним, не призвело до перенапруження. Серце молодших школярів доволі легко пристосовується до помірного навантаження та швидко відновлює свій ритм під час відпочинку. Але малий функціональний резерв, відносно малий артеріальний тиск обумовлюють можливі порушення роботи серця та різкі коливання артеріального тиску, якщо дитина працює з великим напруженням або значним тривалим навантаженням.
Підвищений обмін речовин вимагає і більшого кисневого забезпечення, що збільшується як під час фізичної, так і розумової діяльності. Ця потреба задовольняється посиленням частоти дихання, тобто підвищуються вимоги і до дихальних м'язів. Цілком зрозумілим стає значення дихальних вправ та занять фізичною культурою на свіжому повітрі для забезпечення нормального розвитку легенів і всієї дихальної системи.
Вирішальну роль у розвитку та діяльності всього організму відіграє нервова система. Вона регулює співпрацю всіх внутрішніх органів, визначає реакцію організму на вплив зовнішнього середовища, поведінку організму. Процес набуття різних життєвих навичок є процесом утворення умовних рефлексів, з-поміж яких важливе місце займають гальмування та збудження. Обидва ці процеси дуже важливі. Тільки їх постійна взаємодія може забезпечити нормальну діяльність та відповідну поведінку людини. Добре відомо, що дошкільнятам та молодшим школярам дуже важко бути нерухомими, зосередитися на будь-якій одній справі. Це пов'язано з недостатнім розвитком процесів гальмування. Більша сила процесів збудження та висока пластичність нервової системи сприяють більш швидкому формуванню рухових навичок, тому діти легко засвоюють технічно складні форми рухів, але потребують більш частого переключення з одного виду м'язової роботи на інший.
Усім, хто виховує дітей, необхідно врахувати цю особливість нервової системи дитини: з одного боку, тренувати процеси гальмування, привчати її до зібраності, зосередженості (оскільки діяльність нервової системи пластична і піддається тренуванню), а з іншого боку, необхідно пам'ятати, що статичний стан для дитини — це не відпочинок, а втома. їй обов'язково потрібно надати можливість побігати, пострибати, пограти, не стримуючи заборонами. Дитина втомлюється сидіти і відпочиває у русі.
Дії, що виконуються систематично, стають умовно-рефлекторними, автоматичними і тому не потребують уваги, не втомлюють нервову систему. І, навпаки, порушення звичних стереотипів призводить до додаткового навантаження нервової системи та її перенапруження. Ось чому важливо виховувати у дитини відповідні звички, правила поведінки, привчати до постійного режиму дня. Також для здорової нервової системи дуже важливим є сон. Він повинен бути регулярним та визначеної подовженості.
Від організації режиму дня залежать як фізичний розвиток та працездатність школяра, так і його здоров'я взагалі.
Організація режиму дня школяра
1. Раціональне співвідношення та чергування праці та відпочинку.
2. Режим та якість харчування.
3. Режим сну відповідно до віку дитини.
4. Руховий режим протягом дня:
1) у школі;
2) поза школою.
5. Певний час для виконання домашніх завдань.
6. Обумовлений час перебування на свіжому повітрі.
Таким чином можна зробити висновок, що обов'язковою умовою виховання здорової дитини є організація правильного способу життя, зокрема рухового режиму.
Складаючи руховий режим, важливо враховувати закономірні зміни розумової працездатності школярів, що відображають функціональний стан центральної нервової системи та тісно пов'язані з добовим ритмом діяльності інших систем. У процесі навчальних занять у дітей поступово знижується працездатність, погіршується пам'ять. Через довготривале підтримання статичної пози порушується постава, скривлюється хребет. Працездатність у школярів упродовж дня не буває постійною. Спочатку вона не велика, потім її рівень підвищується, утримується якийсь час, після чого поступово знижується. Така фазовість працездатності учнів повторюється на кожному занятті. Дослідження педагогів, фізіологів, медиків довели, що у молодших школярів працездатність, пам'ять, увага різко знижуються після 30-35 хвилин безперервного розумового навантаження. З метою попередження зниження працездатності доцільно через відповідні проміжки часу робити невеличкі фізкультхвилинки. Чергування навчальних занять та активного відпочинку, зокрема фізичних вправ у різних формах, дасть змогу позбавити стомленості, зумовленої навчальною діяльністю, та підвищити подальшу ефективність навчання.
Несприятливі функціональні зміни, що відбуваються в організмі учнів під впливом статичного компонента під час навчальної діяльності, значною мірою ліквідуються або компенсуються завдяки активному відпочинку на перервах. Використання фізичних вправ та рухливих ігор під час перерв сприяють значному підвищенню розумової працездатності на наступних уроках.
Якщо працездатність учнів стійко знижується, необхідно застосувати тривалий активний відпочинок на свіжому повітрі, що найчастіше використовують у групах продовженого дня як « годину здоров'я». Подальша рухова активність упродовж дня забезпечується відвідуванням спортивних секцій, гуртків, активними прогулянками на свіжому повітрі.
Найкращим активним відпочинком для школяра є рухова діяльність, особливо на свіжому повітрі. Рухливі та спортивні ігри цьому сприяють, оскільки діти із задоволенням, радістю виконують їх.
Основні завдання вчителя початкової школи щодо формування та зміцнення здоров'я молодших школярів:
1) забезпечення спільно з лікарем школи проведення медичного огляду учнів з урахуванням цих даних у своїй роботі;
2) забезпечення виконання рухового режиму учнів свого класу;
3) піклування про відповідний санітарно-гігієнічний стан усіх приміщень, де перебуває дитина;
4) проведення роз'яснювальної роботи з батьками щодо необхідності займатися фізичними вправами у відповідному спортивному одязі;
5) проведення роз'яснювальної роботи з батьками щодо важливості фізичного виховання дітей.
Формування здорового способу життя взаємопов'язане з умінням людини жити в гармонії з природою, з дбайливим ставленням до довкілля. З-поміж факторів, що впливають на здоров'я, обов'язково слід назвати екологію. Діти мають засвоїти, що наше здоров'я на 50 % залежить від поведінки, способу життя, уміння взаємодіяти з навколишнім середовищем.
На уроках і в повсякденному житті слід намагатися прищеплювати дітям навички гармонійної взаємодії з природою, часто проводити уроки на свіжому повітрі. Тут дитячий організм загартовується і зміцнюється фізично, глибше пізнаються закономірності природи, виховуються естетичні почуття і смаки.
На уроках математики практикувати задачі валеологічного змісту, що не тільки розвивають логічне мислення й обчислювальні навички, а й формують у школярів світогляд, спрямований на збереження власного здоров'я.
1. За одну хвилину Білосніжна робить 8 вправ для формування правильної постави. Скільки вправ вона зробить за 5 хвилин?
2. У червні лікар Айболить зібрав 5 кг лікарських рослин, у липні — удвічі більше, ніж у червні, а в серпні — на 4 кг більше, ніж у липні. Скільки кілограмів лікарських рослин зібрав лікар улітку?
У класній кімнаті поряд з кімнатними рослинами потрібно облаштувати куточок для лікарських рослин, зокрема вазу з висушеними рослинами або стенд з малюнками та описами рослин. На уроках курсу «Я і Україна» приділити кілька хвилин, щоб розповісти учням про правила та час збирання, сушіння цих рослин, їх використання у народній медицині.
Усна народна творчість дарує нам справжні перлини: «У здоровому тілі — здоровий дух», «Води не бійся —частіше мийся», «Здоров'я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо», «Здоров'я — найбільше благо», «Здоров'я за гроші не купиш». Ці прислів'я діти повинні пам'ятати все життя.
Здоров'я бережіть, доки малі,
І мудрими ідіть по цій землі.
Хай кожен з вас запам'ятає,
Що без здоров'я щастя не буває.
А є здоров'я — буде все, як треба,
Сміятиметься сонечко із неба.
І дітям світ простелиться під ноги,
Щоб з радістю пройти усі дороги.
Саме школа має стати тим середовищем, що сприяє усвідомленню кожною дитиною значущості здорового способу життя, у якому створюються умови здорової життєдіяльності, гармонійного розвитку особистості, вчасного задоволення її актуальних потреб. У системі шкільної освіти мають зосередитися різні форми профілактичної, діагностичної, корекційної, реабілітаційної роботи для різних категорій учнів.
Навчальне видання «Здоров'я дітей – багатство
нації», Ященко Л. В. - Х. : Вид. група «Основа»,
2015. – 126, [2] с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 1 (133)).
нації», Ященко Л. В. - Х. : Вид. група «Основа»,
2015. – 126, [2] с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 1 (133)).