Тема: «У світі кислот»
Мета: Удосконалювати знання про склад та класифікацію кислот, назви їх солей. Сприяти розвитку вміння учнів поводитись з хімічними реактивами та посудом. Сприяти вихованню вміння використовувати свої знання в життєвих ситуаціях, охайності в роботі
Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, штатив з пробірками, хлоридна кислота, натрій гідроксид, індикаторний папір, фенолфталеїн, метилоранж, картки з формулами кислот, яблуко, лимон, йогурт, силікатний клей, борна кислота, крейда.
Тип уроку: урок-мандрівка
Хід уроку.
1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя: Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку, щоб більше дізнатися про кислоти - незвичайні неорганічні сполуки. Девізом нашої мандрівки будуть слова Гете: «Просто знати - ще не все, знання треба вміти використовувати»(слайд). Ви повинні будете показати, як вмієте використовувати свої знання в різних ситуаціях. Отже, перше питання:
- Що таке кислоти?
- Скільки атомів Гідрогену може бути в кислотах?
- Як характеризується кислота за кількістю атомів Гідрогену? Наведіть приклади.
- Яку ще класифікацію кислот ви знаєте? Наведіть приклади.
- Чим може бути замінений Гідроген? Які сполуки при цьому утворюються?
- Дайте визначення солей.
Отже, вирушаймо в путь наш шлях сьогодні досить складний і довгий, тому подивимось спочатку на карту.
Маршрут мандрівки (слайд).
1. Станція інформаційна.
2. Станція експериментальна.
3. Станція історична.
4. Станція практична.
5. Станція дегустаційна.
І. Станція інформаційна (від неї ми вирушаємо в мандрівку).
1. Робота за картками (усно ланцюжком): один учень називає кислоту, яку показує вчитель, другий - назву її солі, третій характеристику кислоти (вміст Оксигену та основність).
2. Який агрегатний стан більшості кислот? (більшість - рідини).
Учитель: Існують кислоти і тверді, і ті, які одразу розкладаються з утворенням газу.
Вирушаємо на другу станцію.
ІІ. Станція експериментальна.
Демонстрація агрегатного стану та властивостей кислот:
- борної кислоти - біла кристалічна речовина;
- сульфатної кислоти - прозора рідина, масляниста на вигляд;
- карбонатної кислоти - у вигляді водного розчину ( газована мінеральна вода).
- до силікатного клею долити розчин хлоридної кислоти, утвориться білий драглистий осад силікатної кислоти.
- до крейди долити розчин хлоридної кислоти, спостерігається виділення вуглекислого газу. Це щойно утворена карбонатна кислота руйнується на воду і газ.
Записи в зошиті: більшість кислот рідкі (хлоридна, сульфатна, нітратна тощо); тверді кислоти - борна, ортофосфатна, силікатна; кислоти нестійкі, що руйнуються на воду і газ - сульфітна, карбонатна.
Учитель: - Як відрізнити кислоти від інших речовин? (індикаторами).
- Які ви знаєте індикатори? (фенолфталеїн, метилоранж, універсальний лакмусовий папір).
Демонстрація індикаторів (слайд - заповнення таблиці):
- В три пробірки налити розчини лугу, кислоти та води, в кожну занурити індикаторний папір. Записати спостереження в таблицю.
- В ці ж пробірки крапнути по краплі фенолфталеїну. Записати спостереження в таблицю.
- В такі ж пробірки крапнути метилового оранжевого. Записати спостереження в таблицю.
Учитель: Ви тепер можете визначити кислоти за допомогою індикаторів. А чи задумалися ви, чому вони називаються кислотами? Що дізнатися про це, ми вирушаємо на наступну станцію.
ІІІ. Станція історична.
- 1772 році Д.Прістлі проводив досліди з повареною сіллю і помітив, що при дії на сіль сульфатної кислоти виділяється газ. При пропусканні цього газу через воду, вчений отримав розчин, який назвав «мурієва кислота» («мурія» - солона вода, розсіл).
- 1776 році М.В.Ломоносов довів, що цим газом був хлороводень HCl і його розчин у воді стали називать хлоридною або соляною кислотою.
- В 1778 році А.Лавуазьє сказав, що кислоти - це речовини, що можуть містити Оксиген.
- В 1814 році Г.Деві висказав думку, що атом Гідрогену - необхідна активна часточка кислот, але він може заміщуватись на метал при утворенні солей (Інформацію та фотографії вчених показано на слайдах)
А тепер використаємо свої знання на станції практичній.
ІV. Станція практична (завдання показано на слайдах і виконується учнями на дошці):
1. Випишіть і розподіліть речовини за класами неорганічних сполук: FeSO4, CuO, HPO3, NaOH, Ca(OH)2, HF, NaCl, Na2CO3, Al(OH)3, WO3, HClO4, NH3.
2. Знайдіть «зайву» речовину в кожному ряду. Чому ви так думаєте?
а) HCl, HNO3, HPO3; б) H2SiO3, HJ, NaOH
в) HBr, H2SO4, HNO2;
3. Написать кислоти, що відповідають оксидам:
N2O3 --- ; FeO --- ; SO3 --- ; CO2 --- ;
Учитель: ви гарно попрацювали, тепер ми можемо вирушати на останню - «найсмачнішу» стадію - дегустаційну.
V. Станція дегустаційна.
«Смачні» кислоти - кислуваті на смак, інколи солодкі (слайд)
Оцтова - СН3СООН
Молочна - СН3-СН(ОН)-СООН
Яблучна - НООС-СН(ОН)-СН2-СООН
Винна (виноградна) - НООС-СН(ОН)- СН(ОН)-СООН
Лимонна - НООС-СН(ОН)-С(ОН)=СН(ОН)-СООН
Щавлева - НООС-СООН
- Що спільного у формулах цих кислот?
- Де ви зустрічалися з цими кислотами?
Пригадайте смак деяких з них. Вручаються призи найактивнішим учням: яблуко, лимон, йогурт, щавель, вітамін С (аскорбінка).
Підведення підсумків уроку.
Отже, ви всі сьогодні добре попрацювали. Ми з вами пригадали важливі речі. Для чого нам потрібні всі ці відомості?
Домашнє завдання.