Велика буква в іменах, прізвищах та по батькові людей Урок-дослідження. Українська мова. 2 клас

Мета: формувати в дітей уміння розрізняти поняття «ім’я», «по батькові», «прізвище», учити правильно писати власні іменники, ознайомити з етимологією деяких із них, розвивати дослідницький інтерес, спостережливість, творчість, фантазію, уміння працювати з підручником самостійно, у парах, аналізувати,  доводити, робити висновки; формувати в учнів прагнення бути людиною з великої літери, попиту до людей, які прославилися своїм гідним життям, здатність відчувати красу в поезії, народній творчості, прищеплювати їм любов до рідної землі.

Обладнання: магнітофон, аудіозаписи, портрети Т.Шевченка, Лесі Українки, Г.Сковороди, У.Кармелюка, ОДовбуша, Б.Хмельницького, М.Кривоноса, таблиця—  схема «Походження прізвищ», набір ілюстрацій — зображень рослин; підручник (Білецька МА, Вашуленко М.С, Рідна мова; Підруч. для 2 кл. — К-: Освіта, 2002).

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

—     Добрий день, діти. Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, на наших гостей, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми і розпочнемо урок.

Звучить музика.

—     На шостий день створив Господь людину за своїм образом і подобою. Дав їй смертне тіло і безсмертну душу , і поставив її панувати над природою. Людина мала бути доброю, нести любов і правду на землю, бо тільки вона могла бути людиною. Людиною з великої літери. Саме про це ми і поговоримо сьовдні на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 — Послухайте і відгадайте загадку.

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було і гарне, і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина,

А відгадайте-но, що я таке! (Ім'я.)

III. Оголошення теми і мети дослідження.

—     Як маленьке немовля

У світ двері відчиня, —

То дарують йому слово.

Слово це — його ім’я.

Підростає немовлятко,

Чи дівчатко, чи хлоп’ятко,

Разом з ним іде це слово.

Слово це — його ім’я.

Кожен дружить із цим словом

Протягом всього життя.

Здогадались, що за слово?

Слово це — наше ім’я.

—     Кожна людина має ім’я, по батькові, прізвище. Сьогодні ми спробуємо дослідити, як правильно їх писати, чому саме так, звідки прийшли до нас наші імена, яким способом утворилися прізвища, по батькові. Навчимося правильно писати ці слова, бо, як каже на родна мудрість, «грамоти вчиться — завжди знадобиться». Для кожної людини її ім’я звучить найсолодше. Сьогодні імена тих, хто старанно працюватиме, міркуватиме, буде гарно писати, правильно сидіти, даватиме цікаві відповіді на запитання, звучатимуть найчастіше. Це й буде найкращим відзначенням гарної роботи на уроці. Будемо працювати так, щоб якомога частіше насолоджуватись звучанням своїх імен.

  1. Виділення невідомого.

—     Із чого складається наше мовлення? (З речень.)

—     Із чого складаються речення? (Зі слів.)

—     Складіть речення з поданих слів.

Запис на дошці.

Іванко мамі Сьогодні господарству по допомагає.

(Сьогодні Іванко допомагає мамі по господарству )

—     Про кого йдеться в реченні? (Про Іванка.)

—     Що він робить? (Допомагає.)

  • — Допомагає кому? (Мамі)

—     Допомагає коли? (Сьогодні)

—     Як допомагає? (По господарству.)

Слухання казки.

Звучить музика.

Казка

Жила собі колись маленька буква. І жилось їй не надто весело. На письмі її часто не помічали, інколи просто пропускали. Це дуже засмучувало маленьку букву. Одного разу вона вирішила все змінити. І перейшла із середини речення на початок. І сталося диво. Почали всі поважати малу букву, писати її великою. Але цього їй здалося замало. Захотілося дати ймення містам, селам, вулицям, річкам, морям, горам. Ще більше почали шанувати букву. Але їй і цього було мало! Задумала вона приєднатися до імен, по батькові, прізвищ. З тих пір усі слова, в які вона потрапила, пишуться з великої букви.

—     Чи є такі букви в нашому реченні?

—     В яких словах?

—     Чому слово Іванко написане з великої букви?

Каліграфічна хвилинка.

Єв Ів ич Євген Іван

—     Які звуки чуємо в слові Євген?

—     Скільки складів у слові Івані?

—     Чи можемо це слово перенести?

—     Назвіть ваші імена «ланцюжком», швиденько піднімаючись з місця.

Вибірковий диктант.

—     Виберіть зі списку і запишіть у зошити імена дівчаток (виконують хлопчики) та хлопчиків (виконують дівчатка).

Антон, Володимир, Ірина, Святослав, Тетяна, Остап, е, Роксолана, Соломія, Олег, Олена, Юлія, Богдан.

У. Аналіз невідомого.

Дослідження етимології імен.

—     Ім’я своїй дитині батьки вибирають за власним бажанням. Що означає вислів «добре ім’я»? Хіба може ім’я бути добрим чи злим? Як ви думаєте?

—     Отже, тільки людина може бути доброю чи злою у своїх вчинках. І цим самим прославити чи зганьбити своє ім’я.

Гра «Утвори ім'я».

—     Спробуємо утворити від дорослих імен дитячі. (Іван, Марина, Петро, Сергій, Тетяна, Олександр.) Запишіть утворені імена. Яке правило потрібно пам’ятати? (Правило граматики: імена людей пишемо з великої літери. Правило спілкування: імена вимовляємо з повагою до власника, незалежно від його віку.)

—     Кожне ім’я неповторне і має своє особливе значення. І зараз ми спробуємо сплести віночок із наших гарних та милозвучних імен. Від щирого серця принесімо квіточку до віночка і розкажемо, що означає ім’я кожного.

Валентина — сильна, здорова, міцна.

Владислав поєднує слова володіти і слава.

Андрій — мужній, хоробрий.

Орина — мир, спокій.

Юлія — кучерява.

Дар'я — та, що дарує.

—     Подивіться, який гарний віночок вийшов. Чому? Бо цей віночок сплетений з імен добрих дітей, які прагнуть до знань, слухняних і чемних. Утворилися ваші імена дуже давно і примандрували до нас з різних країн, особливо з давніх Риму й Греції.

—     А зараз і ми спробуємо стати творцями імен. Увага! Прочитайте слово ріка. Утворіть з літер цьогослова ім’я. (Кіра.)

Робота з ілюстраціями.

—     Багато імен зустрічаються в назвах квітів. Розгляньте зображення квітів (гербарій), спробуйте назвати квіти, які вам знайомі.

—     Прочитайте назву цієї рослини. (Грицики.) Від якого імені утворилась ця назва? (Григорій) Іван-чай? Любка? Васильок? Петрів батіг? Тимофіївка?

Завдання. Прочитайте речення. Поясніть правопис виділених слів.

Ой збирала Маргаритка маргаритки у дворі.

—     Деякі імена ми звикли називати неправильно. У літературній вимові вони звучать інакше. Наприклад, Серьожа. А як буде правильно? (Сергій, Сергійко.)

—     А зараз я називатиму імена. Якщо я вимовлятиму їх правильно, сплескуйте в долоні, якщо ні — не плещіть.

Сергій, Альоша (правильно — Олексій), Віктор, Вася (правильно — Василь), Олена (інколи ще вживається Альона, Лена) Аріна (правильно — Орина, Ірина).

—     Кожне ім’я має свої неповторні грані, упродовж віків відшліфовані народом. Бережіть чистоту імен.

Хвилинка-цікавинка.

—     Чи знаєш ти, що.,.

  • — Найпоширенішим чоловічим ім’ям в Україні здавна було ймення Іван, а жіночим — Ганна.
  • — Найдовші імена — Аполлінарій, Максиміліан, Пантелеймон, Аполлінарія, Дзвенислава.
  • Найкоротші імена — Ян та Ія.

Загадка-жарт.

Рвав Борис

У корзину барбарис,

Рвав Тарас і Роман,

Гриць, Панас і Степан,

Гліб, Овсій, Стас, Павло,

Скільки всіх їх було? (10.)

— Запишіть щойно почуті імена дітей з пам’яті.

Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити. .

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть,

І спокійно опустіть.

Плесніть гучно: раз-два-раз!

За роботу—- все гаразд!

Дослідження етимології прізвищ.

— Давайте поміркуємо разом. Як ви гадаєте, для чого людині прізвище? (Бо багато людей мають однакові імена, і треба ж їх якось розрізняти; щоб знати, якого ти роду тощо.)

—Прізвище дитині дає батько. Адже він -— голова сім’ї й продовжувач роду. Кожне прізвище має свою історію. Спочатку деякі з них були іменами, які давали дитині старші родичі.

 — Давайте спробуємо дослідити, як утворилися де- які прізвища.

Утворюється таблиця в ході роботи.

—     Деякі прізвища утворилися від імен людей (Іванов— від імені Іван, Петров — від імені Петро, Василенко — від імені Василь).Деякі — від назв професій (Коваленко — від коваля, Писаревський — від писаря, Швець — від шевця)

—     Інші — від природних яшщ (Мороз, Вітренко, Злива).

— Ще інші — від назв тварин (Вовк, Ведмідь, Півень).

—     Єй такі, в основі яких лежать особливості зовнішності людей (Рудий, Руденко, Біла, Кучма).

—     Деякі походять від назв продуктів харчування  (Крупа, Масловська, Олійник, Твердохліб).

—     Деякі — від назв різноманітних предметів (Косинка, Коцюбинський, Сковорода).

—     Прізвища винахідників часто давали назви їхнім винаходам. Наприклад: Браунінг — назва пістолета і його конструктора, Дизель — двигун внутрішнього згорання, що працює на рідкому паливі, і його винахідник, Рентген — прилад, що дає змогу за допомогою випромінювання певного виду бачити внутрішню будову людського організму, і прізвище людини, що досліджувала цей вид випромінювання.

Перед вами список слів, серед яких є зайве. Давайте прочитаємо їх і знайдемо те слово, що є зайвим.

Петренко, Іванченко, Григоренко, Миколайчук, Зайцев, Іллєнко, Васильченко.

УІ. Виведення правил і практичне їх засвоєння. Робота в парах.

— Пропоную гру «Інтерв’ю».

 — Що таке інтерв’ю? Запитайте один в одного прізвище, ім’я, по батькові.

—     Запишіть у зошити прізвище, ім’я, по батькові вашого сусіда.

— Прочитайте, що ви записали.

—     А як ви написали кожне слово? Чому? Опрацювання правила в підручнику.

—     Давайте звіримо наші висновки з правилом на с. 100 підручника.

Один учень читає правило.

—     То як пишуться прізвища, імена, по батькові? Повторіть разом.

Вправа «Набірник».

  • — Прочитайте ім’я. (Владислав)
  • — Утворіть із літер цього- слова нові слова і запишітьїх. (Слава, лад, васал, вид, сила, диви, дав, вив...)

—     Знову трапилась пригода — загубилась буква в слові.

Гра «Загубилась буква».

..етяна ..ндрійко ..ленка ..ирослав ..асилько ..аталка

— В Україні, як і в деяких інших слов’янських країнах, до імені дитини додається не тільки прізвище, а й ім’я батька. Якщо батька звати Василем, то його дочка —т ..., якщо батько Іван, то син —

—     Цікаво, що в Німеччині до імені дитини до дається ім’я не батька, а матері, тому німецькі імена звучать так: Еріх-Марія, Сюзанна-Стефанія, Вільгельм-Тереза.

—     Чи знаєте ви своє ім’я, по батькові?

—     Увага! Шукаємо кмітливих та уважних дітей.

Одного разу Мишко з мамою Оленою Сергіївноюта батьком Дмитром Івановичем поїхали на день народження до дідуся Івана.

—     Чиїм батьком був дідусь Іван — татовим чи маминим? (Татовим.)

—     Як називатимуть Мишка, коли він стане дорослим? (Михайлом Дмитровичем.)

Виконання вправи 217, с. 101.

Поміркуйте над тим, що сказано в тексті, і дайте відповідь на запитання.

Діда звуть Петром Антоновичем. Його онука — Іваном Сергійовичем. Як звуть онукового батька? (Сергієм Петровичем.)

—     Чи можливо, щоб за допомогою імені можна було передати вік людини? Давайте простежимо це на імені Іван від маленької дитини до людини похилого віку.

Маленька дитина — Івасик.

Дитина в школі — Іванко.

Старшокласник — Іван.

Людина старшого віку—Іван Іванович.

—     А як ми звертатимемося до Івасика? (Ти.)

—     А до Івана Івановича? (Ви.)

Асоціативна аналогія.

— Продовжіть ланцюжок: книжка до книжки — бібліотека, зернинка до зернинки — колосок, крапелька до крапельким море, ім’я до імені — ... (народ).

 — Народ, який прославився мужніми, чесними, та¬лановитими людьми.

Робота з підручником.Виконання вправи 216.

Саме про таких людей, людей з великої букви згадується в тексті вправи 216 на с. 100.

Українські вечорниці

Криниці. Скільки їх на нашій українській землі! Біля них зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко,Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський (В.Скуратівський).

—     Прочитайте.

  • — Назвіть імена та прізвища, вжиті в тексті.

—     Про кого з названих людей вам щось відомо?

Робота за ілюстраціями.

1 Блок «Письменники».

—     Назвіть прізвище цієї людини. (Шевченко.)

—     Ім’я, по батькові. (Тарас Григорович.)

—     Які вірші цього відомого українського поета ви  знаєте?

—     Назвіть прізвище, ім’я цієї жінки. (Леся Українка.)

Це псевдонім поетеси. Псевдонім — це вигадане  ім’я і/ібо прізвище, що ним користуються письменники, артисти замість власного. Справжнє ім’я видатної  української поетеси — Лариса Петрівна Косач. Це буланезвичайна жінка. Вона писала чудові вірші, грала на фортепіано, знала кілька іноземних мов, перекладала  з них на українську.

Іван Якович Франко — поет і письменник, автор ,численних творів, зокрема казок, оповідань для дітей.

Григорій Сковорода — письменник і філософ, мудра й обдарована людина.

Блок «Народні герої».

Богдан Хмельницький — полководець, гетьман.

Устим Кармелюк — легендарний герой, керівник селянських повстань в Україні в І половині XIX ст. проти поміщиків.

Олекса Довбуш — керівник руху карпатських опришків. Його ім’ям названо печеру на Говерлі, скелю поблизу Яремчі.

Максим Кривоніс — український полководець, один із соратників Богдана Хмельницького.

—     Випишіть імена та прізвища людей, про яких говориться в тексті. Це видатні люди, які прославили нашу Україну своїм добрим іменем, які зробили свій внесок в історію нашої держави, у розвиток рідної мови.

Домашнє завдання.

—     Вправа 218, с. 101.

—     Подумайте, спробуйте з’ясувати, як утворилося ваше прізвище.

VII. Підсумок уроку.

  • — Що ми вивчали сьогодні на уроці?

—     Як пишуться імена, по батькові та прізвища людей?

—     Запам’ятайте написання слів: ім'я, по батькові, прізвище й українське народне прислів’я: «Не ім’я прикрашає людину,  а людина прикрашає ім’я».

Учи, дитино, рідну мову,

Пишайся нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.                   

Молися нею юними вустами.

Вона — твоя, як серце і душа.

Вона — від прадіда, від тата і від мами,

Вона — Шевченкова, Франкова, Куліша.

Люби її, як матінку й природу,

Горнись до неї, ти ж бо її син!

Вона — безсмертя рідного народу,

 Могутній, вічний України дзвін.

Д. Білоус

Використано Перша всеукраїнська газета для першого вчителя ПОЧАТКОВА ОСВІТА. Методичний порадник. Випуск 36 № 48 (528) грудень 2009