Мета: формувати знання і уміння учнів про речення з різними видами зв’язку; удосконалювати пунктуаційні навички та навички синтаксичного розбору складного речення, розвивати писемне мовлення учнів; сприяти вихованню в учнів любові до України, до творчості Кобзаря.
Обладнання: роздавальний матеріал, тлумачний словник, підручник.
Учні повинні знати: поняття складної синтаксичної конструкції; види зв’язку у таких реченнях; порядок синтаксичного розбору речень з різними видами зв’язку; правила розстановки розділових знаків.
Учні повинні вміти: розпізнавати складні синтаксичні конструкції; визначати види зв’язку у таких реченнях; правильно розставляти розділові знаки; робити синтаксичний розбір багатокомпонентних речень.
Хід уроку
І. Мотивація навчання. Готовність учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Індивідуальні завдання. 2 учні працюють коло дошки, потім представляють результати своєї роботи. (див. додаток 2)
№ 1. Поставити в реченні розділові знаки, обґрунтувати написання підкреслених слів.
У ті часи, коли українське слово зневажалося, Шевченко перший ставить питання про те, що українець з українцем мусить розмовляти своєю мовою.
Додаткове запитання. А чому саме Шевченко ставить таке питання?
№2. У даному реченні визначити вид підрядності, накреслити схему, пояснити написання підкресленого слова.
На пристані Шевченка вже чекали жандарми, які оголосили поетові, що він буде відправлений по етапу назад до Оренбурга.
Фронтальна робота. Міні-диктант. Учні взаємоперевіряють роботи.
- Сонце заходить, гори чорніють,
- Пташечка тихне, поле німіє,
- Радіють люди, що одпочинуть,
- А я дивлюся… і серцем лину
- В темний куточок на Україну.
- • Хто автор цих рядків?
- • Що ви записали? (Цитату)
- • Про що треба пам’ятати, записуючи віршовану цитату?
- • Зі скількох речень складається записаний уривок?
- • Вказати і обґрунтувати розділові знаки.
- • Назвати засоби зв’язку простих речень.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Цілевизначення: робота з карткою Сьогодні на уроці
Тема: «Складні речення з різними видами зв’язку. Синтаксичний розбір складних речень з різними видами зв’язку»
Учні повинні знати: поняття _____________________ види _____________________ порядок _________________
правила _____________________
Учні повинні вміти: розпізнавати ________________
визначати види____________________________
правильно _________________________
робити ___________________________
ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Робота з роздатковим матеріалом. Значення незрозумілих слів пояснює учень-лексикограф, який працює із тлумачним словником.
Прочитати текст. (див. додаток 4)
Свою Україну любіть
Шевченко став першим духовним послом України в чужоземних світах. З іменем Кобзаря Україна перетнула всі паралелі і меридіани. І скрізь, де на планеті ступала нога українця, народжувалися школи імені Тараса Шевченка, друкувався і перекладався мовами світу «Кобзар». За це ми повинні низько вклонитися українській діаспорі, яка не асимілювалася, не розчинилася в комфортабельній безтурботності зарубіжжя. Вона зберегла свою національну гідність, національну гордість. Шевченків «Кобзар» викликав любов до рідного слова, яке було вигнане з ужитку навіть і поміж культурними українцями, а тепер воно заблищало новим змістом і новими барвами. Тарас Шевченко – це не тільки поезія, Тарас Шевченко – це дух, який в усі часи витатиме над нашою землею.
- Чому прочитане є текстом? - Лексикограф пояснює значення слів асимілювати, діаспора, комфортабельний. Знайти у даному тексті складні речення з різними видами зв’язку, обґрунтувати вживання розділових знаків.
2. Робота з підручником. Розглянути послідовність синтаксичного розбору складних синтаксичних конструкцій. С. 128.
3. Робота у групах. Кожна група розбирає по одному з виписаних з тексту речення
- 1) І скрізь, де на планеті ступала нога українця, народжувалися школи імені Тараса Шевченка, друкувався і перекладався мовами світу «Кобзар».
- 2) Шевченків «Кобзар» викликав любов до рідного слова, яке було вигнане з ужитку навіть і поміж культурними українцями, а тепер воно заблищало новим змістом і новими барвами.
- 3) Тарас Шевченко – це не тільки поезія, Тарас Шевченко – це дух, який в усі часи витатиме над нашою землею.
4. Презентація результатів групової роботи.
5. Творча лабораторія. Кожна група складає можливі варіанти речення з різними видами зв’язку з наведених простих речень.
У Києві поет познайомився з Костомаровим. Він загітував Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства. Воно поширювало ідеї слов’янського єднання. Всі члени його відзначалися високою культурою.
6. Презентація результатів групової роботи.
V. Рефлексія. Міні-тест.
1. Вказати складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком.
- а) Реве та стогне Дніпр широкий,
- б) І блідий місяць на ту пору
- Сердитий вітер завива,
- Із хмари де-де виглядав,
- Додолу верби гне високі,
- Неначе човен в синім морі,
- Горами хвилю підійма.
- То виринав, то потопав.
- в) Пішов шелест по діброві,
- Шепчуть густі лози,
- А дівчина спить під дубом
- При битій дорозі.
Вказати складне речення із безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком.
а) Сонце гріє, вітер віє
б)
- Тяжко-важко в світі жити
- З поля на долину,
- Сироті без роду:
- Над водою гне з вербою
- Нема куди прихилиться,
- Червону калину.
- Хоч з гори та в воду.
в)
- Кличе мати вечеряти,
- А донька не чує,
- Де жартує з москалями,
- Там і заночує.
Накреслити схему наведеного речення.
Зелений присок ракет розсипався по багряному небу; і знову думав Тарас про свого заклятого ворога, хоч і не міг він знати, що саме говорив той своїм ближнім, коли втручався в його долю.
VІ. Підсумки уроку.
Учні заповнюють картку оцінювання (див. додаток 1)
VІІ. Дом. завдання.
Додаток 1
Картка оцінювання учня(учениці)___________________ № групи
Індивідуальні відповіді Міні-диктант Робота у групі Тестове завдання Підсумкова оцінка Враження від уроку