ЗЕМЛЯ - НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ Урок природознавство у 4-му класі

ЗЕМЛЯ - НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ Урок природознавство у 4-му класі

Знайомство зі Всесвітом молодші школярі починають із Землі Ці найперші знання є основою для вивчення у майбутньому курсів географії, фізики та астрономії й сприяють розвитку інтересу дітей до пізнання світу, його взаємозв'язків між різними елементами єдиної системи.

Автор демонструє, як у спільній діяльності, виконуючи різноманітні за формою і змістом завдання, учні відкривають для себе багато нового про рідну планету.

Тема. Земля — планета Сонячної системи. Глобус — модель Землі. Практична робота: визначення полюсів Землі, екватора, океанів і материків на глобусі й карті.

Мета. Формувати уявлення про Землю як планету Сонячної системи. Ознайомити з розмірами, формою, особливостями руху планети. Дати елементарні уявлення про глобус як зменшену модель Землі, ознайомити з поняттям земна вісь. Виробляти вміння розрізняти і правильно показувати на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, Північну та Південну півкулі Землі. Розвивати пізнавальну активність, спостережливість, увагу, пам’ять, мовлення. Виховувати ціннісне ставлення до природи, взаємоповагу і взаєморозуміння.

Матеріали та обладнання: підручник Природознавство. 4 клас" (авт. І. В. Грущинська), картки із завданнями, глобуси (4 шт.), фотографія Землі з космосу, ілюстрації й світлини із зображеннями планет Сонячної системи, таблиця «Земля — планета Сонячної системи», «Глобус — модель Землі», «Сонячна система», мультимедійний проектор, відео розповідь «Глобус — модель Землі», тематичні слайди, конверти із завданнями.

Попередня робота: вчитель об’єднує учнів у групи. Кожна група добирає інформацію і світлини про певну планету Сонячної системи, готує повідомлення.

Хід уроку

1. Організаційний момент(1-2хв)
2. Підбиття підсумків спостережень за змінами у природі (3-5 хв)
3. Узагальнення результатів спостережень за змінами а неживій природі

• — Яка зараз пора року?
• — Який період осені?
• — Який місяць?
• — Яка погода характерна для цього місяця?
• — Які ознаки осені ми спостерігаємо в неживій природі?

2. Узагальнення результатів спостережень за змінами в живій природі

• — Визначимо, як зміни у неживій природі вплинули на живу природу.
• — Опишіть стан рослин.
• — Як поводяться тварини?
• — Як змінилося життя птахів?
• — Що змушує птахів летіти на південь?

3. Узагальнення результатів спостережень за змінами ужитті людей

• — Що роблять люди в садах, парках, на городах?
• — Як змінився одяг людей?

4. Робота в зошитах з природознавства

• — Позначте у зошитах, яка сьогодні погода

учень, який виконує роль синоптика, повідомляє ПОГОДУ ДНЯ

5. Ведення народного календаря. Педагог або заздалегідь підготовлений учень розповідає про день за народним календарем, пов ’язані з ним прикмети, народні спостереження, на основі яких вони складені.

• Контроль, корекція, закріплення знань учнів (6-8 хв)

5. Налаштування на роботу

• — Як називається розділ, який ми почали вивчати?
• — Яку тему розглядали на минулому уроці?
• — Скільки планет входить до Сонячної системи?

6. Гра “Так — ні”

Учитель зачитує судження, а учні хором відповідають “так” або “ні”. У разі помилкової відповіді педагог призупиняє гру, й учні, які відповіли правильно, дають пояснення.

Орієнтовний зміст суджень

• Четверта від Сонця планета — Земля. (Ні).
• Меркурій — «гаряча» планета. (Так).
• Сонце — зірка. (Так).
• Деякі планети можна побачити без обладнання. (Так).
• Зірка має власне тіло. (Так).
• Планети — це теплі космічні тіла. (Ні).
• Орбіта — це шлях, по якому рухається планета навколо Сонця. (Так).
• Тіла, які рухаються навколо Сонця, складають Сонячну систему. (Так).

7. Повідомлення учнів

Групи по черзі презентують попередньо підготовлену інформацію. Під час повідомлення один учень з групи працює біля таблиці “Сонячна система”, показує положення планети та її орбіту.

• I група: Меркурій і Венера.
• II група: Земля і Марс.
• III група: Юпітер і Сатурн.

IV група: Уран і Нептун.

• — Отже, з почутого можна зробити висновок: чим далі від Сонця планета, тим вона холодніша і тим більш недоступна для досліджень.

1. Мотивація навчальної діяльності (2-Зхв)

• Повідомлення теми і мети уроку
• — Аби дізнатися, що ми вивчатимемо на сьогоднішньому уроці, відгадаймо загадку:

Океани й континенти.

Гори, степ, ліси й поля —

Це, школяр, твоя планета.

Називається... (Земля).

• — Отже, сьогодні ми говоритимемо про Землю як планету Сонячної системи. Ви дізнаєтесь, яку Форму та розміри має Земля, що таке глобус, які

бувають полюси, що означає слово “екватор”. Тема нашого уроку звучить так: “Земля — планета Сонячної системи. Глобус — модель Землі”.

• Вправа “Очікування”
• — Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Учні висловлюють свої очікування, продовжуючи

речення “Я очікую... °.

• — Я впевнена, що ваші сподівання здійсняться.

1. Вивчення нового матеріалу (13-14 хв)
2. Розповідь учителя з елементами бесіди Свою розповідь педагог супроводжує демонстрацією слайдів.

• Розгляньте нашу планету на знімку, який зробили з космосу. На яку геометричну фігуру вона схожа? Діаметр Землі — 12 756 км. Її маса у 330 разів менша за масу Сонця. Земля — єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя.
• Зараз усі знають, що Земля має форму кулі. Але так було не завжди. У давнину люди вважали, що Земля плоска. Одні уявляли її площиною, яку тримають три слони, що стоять на панцирі велетенської черепахи, яка стоїть на змії. Інші вважали, що плоска Земля лежить на трьох гігантських китах, які плавають в океані.
• Те, що Земля має форму кулі, довели іспанські мореплавці 500 років тому, здійснивши першу навколосвітню подорож.
• Нині Землю та інші космічні тіла вивчають за допомогою потужних телескопів, штучних супутників, міжпланетних космічних станцій.
• Після успішних польотів штучних супутників з тваринами стало зрозуміло, що людина теж може піднятися у космос.
• Побачити, що Земля має форму кулі, можна тільки з космосу. З висоти понад ЗО 000 км побачив нашу планету перший космонавт Юрій Гагарін. 12 квітня 1961 року він здійснив політ на космічному кораблі "Восток'', зробивши за 108 хв один виток навколо Землі.

1. Перший космонавт незалежної України — Леонід Каденюк.

• Дуже довго люди вважали, що Сонце, планети й зірки рухаються навколо нашої планети. І тільки у 1543 р. польський астроном Микола Коперник вперше довів, що насправді Земля обертається навколо Сонця.
• Як називається шлях, який проходить Земля навколо Сонця?

1. Хто знає, який космічний об’єкт рухається навколо Землі? Місяць — природний супутник Землі. На Місяці немає повітря і життя. Супутник здійснює повний оберт навколо Землі за 28 діб. Його діаметр у 4 рази менший за земний. Важить Місяць у 80 разів менше за Землю.
2. Як ви гадаєте, чи світить Місяць? Уночі нам здається, ніби Місяць світиться. Насправді це не так. Він лише відбиває світло Сонця. Саме тому в різні ночі ми можемо бачити на небі Місяць різної форми. Адже ми бачимо не весь супутник, а лише його освітлену частину. Іноді він повернутий до нас неосвітленим боком — тоді його зовсім не видно. Через день-два на небі з’являється тонкий серпик молодого Місяця, який поступово стає товщим і згодом перетворюється на повний Місяць. Потім він знову зменшується, аж поки зовсім не зникне.
3. Опрацювання статті підручника (с. 21)

Учні опрацьовують статтю підручника, дають відповіді на поставлені запитання з опорою на статтю.

• — Хто став першим космонавтом у світі?
• — Як називають природний супутник Землі?
• — Що називають орбітою Місяця?

9. Відео розповідь про глобус

• — Ми з вами, на жаль, не можемо полетіти у космос і вивчати Землю звідти. Уявити Землю нам допоможе модель, яку винайшли вчені, створивши дуже зменшений образ нашої планети. Як назвали цю модель. (Глобус).

Учитель демонструє відео сюжет, в якому розповідається про глобус.

Орієнтовний зміст розповіді Слово глобус у перекладі з латини означає “куля”. Глобус — точна копія Землі, зменшена у десятки мільйонів разів.

На глобусі материки, океани, моря зображено так, як вони розміщені на Землі. Водойми позначено на ньому блакитним кольором, а суходіл — зеленим, жовтим і коричневим.

Для того щоб зручно було орієнтуватися на глобусі і _в подорожах, на його поверхню нанесли лінії.

Паралелі — це уявні лінії, які оперізують Земну кулю впоперек.

Меридіани — уявні лінії, проведені від полюса до полюса.

Разом меридіани і паралелі утворюють географічну сітку Земної кулі на глобусі.

Найдовша паралель поділяє Земну кулю на дві половини — Північну і Південну. Хто знає, як вона зветься? (Екватор).

Крайня північна точка Земної кулі називається Північним полюсом. Він розміщений не на суходолі, а посередині Північного Льодовитого океану, на велетенській платформі з льоду.

Крайня південна точка землі — Південний полюс. Розміщений він на суходолі, посередині материка, який має назву Антарктида.

Також на дві рівні частини — Західну і Східну — поділяє нашу Землю нульовий меридіан, який проходить через містечко Гринвіч (Великобританія). На честь цього міста він отримав свою назву — Гринвіцький.

• — Які кольори переважають на глобусі? Чому?
• — Які лінії нанесені на глобусі? Як вони пролягають?

10. Опрацювання статті підручника (с. 24)

У статті школярі знаходять відповіді на такі запитання:

1. Що таке глобус?

• Скільки полюсів має Земля? Назвіть їх.
• Що таке екватор?
• Назвіть півкулі Землі.

11. Фізкультхвилинка

Сьогодні всі малята добре знають:

(Нахили голови вправо - вліво).

Планета наша форму кулі має.

(Нахили голови вперед - назад),

І куля ця на місці не лишається —

(Колові оберти тулубом).

Круг себе і круг Сонця обертається.

(Колові оберти стегнами).

Щоб рух Землі побачить ми могли,

(Піднімають та опускають руки через сторони).

Поможе глобус нам — модель Землі.

(Зводять випрямлені руки перед собою, розводять в сторони).

Користуватись зручно ним дорослим й діткам, Бо є на нім географічна сітка.

(Руки на поясі, нахили вліво - вправо). Найдовша паралель Землі — екватор,

Це нам усім запам’ятати варто.

(Розводять руки якнайдалі в сторони).

На дві півкулі поділяє Землю Екватор — на Північну і Південну.

(Підстрибують на місці, сплескують руками над

головою).

І Гринвіцький меридіан (це очевидно)

Також на дві — на Західну і Східну.

(Крокують на місці).

1. Закріплення та узагальнення (5-6хв)
2. Самостійна робота

Учні виконують завдання на картках.

Орієнтовний зміст завдань

Завдання 1

Дай відповіді на запитання, підкресливши правильний варіант.

• — Яку форму має Земля?

1. a) овал
2. b) куля 
3. c) круг

• — Хто є першим космонавтом незалежної України?

1. a) Леонід Каденюк
2. b) Юрій Гагарін 
3. c) Валентина Терешкова

• — Глобус — це:

1. a) космічне тіло 
2. b) супутник Землі 
3. c) модель Землі

Завдання 2

• Уявіть, що ви стоїте на березі моря. На горизонті з’явився корабель. Спочатку ви бачите його щогли, трохи згодом — корпус. Чому?

13. Робота на картках (робота в парах)

— У вас на партах конверти. У кожному з них — завдання. Виконайте їх у парах.

Картка №1

Розгадайте кросворд і відгадайте задумане слова.

1. Сонце — це ...
2. Паралель, яка поділяє земну кулю на Північну і Південну півкулі...
3. Супутник Землі — ...
4. Модель Землі — це…
5. Глобус у перекладі з латини — ...

Картка №2

Учені зробили модель Землі, яку назвали                    . Слово «глобус» у перекладі з латинської мови означає                   . Глобус —       це точна копія зроблена в мільйонів разів. На глобусі блакитним кольором позначено    , а зеленим, жовтим і коричневим —                       .

Практична робота

Учні працюють у групах з глобусом.

• ? Знайдіть на глобусі:
• земну вісь;
• екватор;
• Північний і Південний полюси;
• Північну і Південну півкулі.

VIII .  Підсумок уроку (3-4 хв)

Вправа «Мікрофон»

• Чи справдились ваші очікування?
• Яку форму має Земля?
• Місяць — це...
• Уявну лінію, навколо якої обертається Земля, називають...
• Уявну лінію, що проходить на однаковій відстані від Південного і Північного полюсів, називають...
• Що таке глобус?
• Чи можете ви сказати, що сьогодні знаєте більше ніж учора?

1. Домашнє завдання (2-3хв)

• Здійснювати спостереження за погодою.
• Опрацювати статтю підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання (с. 79-80).
• Підготувати повідомлення про:
• I група — Сонце;
• II група — Місяць;
• III група — глобус.
• Написати есе “Чому нашу планету називають «блакитною»?” (за бажанням).

Джерело: журнал “Початкова школа”,2017 № 6  Автор статті Одарка Драгомерецька-учитель початкових класів.