ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Мета: формувати в учнів екологічну грамотність; спонукати до безконфліктного співіснування людини в природі на основі гармонізації відносин з нею; ознайомити з розмаїттям рослинного світу рідного краю; розширювати та збагачувати знання про значення лікарських рослин у житті людей; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе ставлення до природи та свого власного здоров'я, любов до рідного краю, почуття прекрасного в природі.
Обладнання: презентація «Отруйні рослини»; таблиця «Лікарські рослини».
Обладнання: презентація «Отруйні рослини»; таблиця «Лікарські рослини».
Гасло:
Щоб красувався рідний край —
Рослин даремно не зривай!
Рослин даремно не зривай!
Хід заходу
І. Організаційний момент
?? Читання та пояснення вислову
«Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби; нам ще залишилося жити на Землі, як люди!» (Бернард Шоу)
ІІ. Основна частина
Учитель. Наші пращури слов'яни жили в лісах. Ліс був для них притулком, годувальником, захисником. Вони обожнювали тварини і рослини. Вони ставилися до лісу, дерев як до живої природи, наділяли їх людськими рисами. Себе вони вважали її частинкою. Тому берегли природу, а природа берегла людей. Вона давала чисте повітря, чисту воду, чисту їжу. І серед чистої, здорової природи людина також була сильною і здоровою.
Звичайних рослин не існує. Усі трави, як і дерева, кущі та квіти — величезне багатство нашої планети.
?? Інсценізація вірша «Рослини різні, всі корисні»
Ось дивіться кропива.
З неї користь нам яка?
Руки, ноги лиш кусає
Та дорогу затуляє,
Не дає нам, бач, пройти.
З неї користь нам яка?
Руки, ноги лиш кусає
Та дорогу затуляє,
Не дає нам, бач, пройти.
Тут вступилася Мілена:
- Ображать її не треба.
Кропива нам справді друг,
Нас рятує від недуг,
Ще й наварить всім борщу,
Щоб наїлись досхочу.
- Захистили кропиву,
Та я інші от знайду.
От, погляньте, під ногами
Спориші розлогі впали.
Гне своєї, бач, Максим.
Ну хоч як ти не поглянь,
А бур'ян і є бур'ян.
- І не зовсім це бур'ян, —
Тут промовив наш Дем'ян.
- Він курчаток нам годує,
І гусей, і каченят.
Людям нирки він лікує,
В вітамінний входить гай,
Стелить килим під ногами,
Щоб ходили ми із вами.
- А що робить лобода?
З неї користь нам яка? —
Запитала Ніна тихо.
- Не рослина, просто лихо!
Забиває все в городі,
І нащо вона в природі?
- То ж для свинки перша справа!
Щоб вона була рум'яна,
Посічемо лободу
Ще й картоплю молоду.
Жменю каші додамо,
Молочка, трохи водички,
З буряка добавим гички.
Хай смакує наша свинка, —
Пояснила всім Даринка.
- Ну а що, скажіть, оце?
Ось під кущиком росте?
- Це, Степанку, чистотіл,
Отруйна рослина,
В чай ти її не клади!
А помажеш ранку —
Загоїться до ранку.
Все нам Матінка-Земля
З вами для життя дала.
Квіти милують нам око,
Дуб росте собі високо,
Трави стелять килими —
Для худоби корм вони.
Лікарські ростуть рослини.
Все для користі людини.
Ліс повітря очищає,
Втоми, бачте, він не знає.
Ну а ми повинні знати,
Що корисно і кому,
І у лісі, і у лузі,
В полі, і у лісосмузі,
Край дороги, і в городі,
То ж подякуєм природі!
За листок, за насінину,
За зелену бадилину,
Що рятує нам життя.
О. Депетист
У ч и т е л ь. А кращих лікарів, ніж трави, на світі немає. Навіть тварини про це знають. Коли собака або кішка захворіють, вони тікають у ліс, там знаходять потрібну травичку, їдять її та незабаром одужують.
Люди топчуть ногами деревій, спориш, чистотіл, не замислюючись, що під ногами у нас чарівна аптека.
1 – й у ч е н ь
Лікарських рослин у нас багато —
Всі хвороби можна лікувати.
Всі хвороби можна лікувати.
2 – й у ч е н ь
Кров зупинить подорожник
І загоїть рани нам.
І загоїть рани нам.
3 – й у ч е н ь
Заспокоїть нерви м'ята,
Що росте побіля хати.
Що росте побіля хати.
4 – й у ч е н ь
А ромашка запашна
Нам застуду виганя.
Нам застуду виганя.
5 - й у ч е н ь
Якщо шлунок заболить,
Слід цикорій заварить.
Слід цикорій заварить.
6 - й у ч е н ь
А печіночка турбує,
Тут безсмертник нам смакує.
Тут безсмертник нам смакує.
7 - й у ч е н ь
Бронхи нам алтей лікує,
А чебрець допомагає,
Кашлі геть він виганяє.
А чебрець допомагає,
Кашлі геть він виганяє.
8 – й у ч е н ь
А листочки від кульбаби
До салату додамо
Й за обідом подамо.
До салату додамо
Й за обідом подамо.
9 – й у ч е н ь
То ж, смакуйте, їжте, пийте
І ніколи не хворійте.
О. Депетист
І ніколи не хворійте.
О. Депетист
10 – й у ч е н ь. Усім нам слід запам'ятати, що Земля — найбільша аптека, а її трави — ліки.
У ч и т е л ь. Здавна українці були чудовими травниками. В усіх регіонах квіти, трави, зілля застосовували як ліки. Народною любов'ю користувались барвінок, мак, мальви, м'ята, полин, чебрець, любисток. Із цими рослинами пов'язані зворушливі українські пісні, повір'я, легенди.
Квіти і трави супроводжували українців від колиски і до барвінкового спочинку. Вони звеселяли обійстя, майоріли на рушниках.
11 – й у ч е н ь
Але перш ніж щось зірвати,
Нам рослини треба знати.
Треба знати до ладу,
Щоб не вскочити в біду.
Нам рослини треба знати.
Треба знати до ладу,
Щоб не вскочити в біду.
12 – й у ч е н ь
Бо отруйні є рослини,
Їх не можна рвать дитині!
Міцно слід запам'ятати —
Все підряд не можна рвати!
О. Депетист
Їх не можна рвать дитині!
Міцно слід запам'ятати —
Все підряд не можна рвати!
О. Депетист
У ч и т е л ь. Нас оточують рослини. Вони милують око, дають продукти харчування, лікують нас. Але поміж них є такі, що можуть людині зашкодити. їх потрібно знати і вміти розрізняти.
Перегляд презентації «Отруйні рослини».
13 – й у ч е н ь
В списку перша блекота —
Це рослина не мала.
Виросла вона висока,
Брудно-жовтоока.
Стебло пряме, волохате,
Цвіт на дзвоники скидає,
Фіолетові прожилки має.
Плід — коробочка з насінням,
Кришечку нам відкриває
І зернятка висипає.
Схожі всі вони на мак,
Але зовсім це не так.
Це рослина не мала.
Виросла вона висока,
Брудно-жовтоока.
Стебло пряме, волохате,
Цвіт на дзвоники скидає,
Фіолетові прожилки має.
Плід — коробочка з насінням,
Кришечку нам відкриває
І зернятка висипає.
Схожі всі вони на мак,
Але зовсім це не так.
14 - й у ч е н ь
Болиголов плямистий
На смітнику росте.
Стебло пряме і борознисте,
Всередині пусте.
То ж стебла не зривайте
І дудок не робіть,
Отрута дуже сильна —
То й голова болить.
Ще й втратите свідомість,
Можливо, в одну мить.
На смітнику росте.
Стебло пряме і борознисте,
Всередині пусте.
То ж стебла не зривайте
І дудок не робіть,
Отрута дуже сильна —
То й голова болить.
Ще й втратите свідомість,
Можливо, в одну мить.
15 – й у ч е н ь
Конвалія травнева,
Красива, запашна,
Але вона отруйна,
Слід знати, дітлашня!
Отруйні всі частини —
І листя, і плоди,
І, навіть, білі квіточки,
Які так любим ми.
Красива, запашна,
Але вона отруйна,
Слід знати, дітлашня!
Отруйні всі частини —
І листя, і плоди,
І, навіть, білі квіточки,
Які так любим ми.
16 – й у ч е н ь
Вех отруйний чи цикута
До вологих місць прикута.
Стебло високе, порожнисте.
А квітка — зонтик променистий,
Петрушки запах нагада,
Але не рвіть, бо це біда.
До вологих місць прикута.
Стебло високе, порожнисте.
А квітка — зонтик променистий,
Петрушки запах нагада,
Але не рвіть, бо це біда.
17 – й у ч е н ь
Жимолость звичайна
Росте в саду у нас.
Та ягідки червоні
Не кидайте у квас.
Росте в саду у нас.
Та ягідки червоні
Не кидайте у квас.
18 – й у ч е н ь
Дрібне, дрібне деревце —
Вовчі ягоди оце.
Ягідки пурпурні,
Але всі отруйні.
Вовчі ягоди оце.
Ягідки пурпурні,
Але всі отруйні.
19 – й у ч е н ь
Що воно за дивина?
З трави око вигляда.
У зеленому намисті,
Мов ворона сіла в листя.
Придивились — це рослина.
Вороняче око зветься,
Отруїти нас береться.
З трави око вигляда.
У зеленому намисті,
Мов ворона сіла в листя.
Придивились — це рослина.
Вороняче око зветься,
Отруїти нас береться.
20 – й у ч е н ь
Нічна красавка, беладонна,
Заквітчалась фіолетово-червоно.
Плід у неї ягідки
Нагадують вишеньки.
Але їсти їх не слід,
Бо отруйний дуже плід.
Заквітчалась фіолетово-червоно.
Плід у неї ягідки
Нагадують вишеньки.
Але їсти їх не слід,
Бо отруйний дуже плід.
21 – й у ч е н ь
Подивіться, ось дурман,
Кущ нагадує він нам.
Великі білі квіти
Ховає між листками.
А плід — яйцеподібна
Коробочка з шипами.
Кущ нагадує він нам.
Великі білі квіти
Ховає між листками.
А плід — яйцеподібна
Коробочка з шипами.
22 – й у ч е н ь
На галявині, у лісі
Фіолетові свічки —
Гарні, гарні квіточки.
Це борець чи аконіт —
Він отруйний, знати слід.
О. Депетист
Фіолетові свічки —
Гарні, гарні квіточки.
Це борець чи аконіт —
Він отруйний, знати слід.
О. Депетист
У ч и т е л ь. Існує понад 10 тисяч видів отруйних рослин. Це дуже багато. Можливо, їх усі слід знищити? Навіщо вони, якщо отруйні? Але ні, заждіть!
Отрута багатьох рослин — це ліки. Лише потрібно знати, коли, яким чином, у якій мірі можна використовувати їх.
Отрута багатьох рослин — це ліки. Лише потрібно знати, коли, яким чином, у якій мірі можна використовувати їх.
Деякі отруйні рослини люди використовують для боротьби з комахами та гризунами. Жайворонки, перепілки, дрозди та інші птахи скльовують ягоди отруйних рослин. І це їм не шкодить. Тварини лікуються, доїдаючи трави. Рослини можуть творити добро і зло. Але не варто боятися шкідливих трав. Їх просто слід знати на вигляд і не торкатися руками, тоді й вони не зашкодять.
?? Правила збирання лікарських рослин
1 – й у ч е н ь. Травень і червень — час збирання лікарських трав.
2 – й у ч е н ь. Заготовляти лікарські рослини на одному і тому самому місці можна не частіше, ніж один раз на три роки.
3 – й у ч е н ь. Не слід зривати усі квіти, адже не буде насіння, плодів, а отже, не буде сходів на другий рік.
4 – й у ч е н ь. Не зламуйте усі квітучі пагони, залишайте частину для дозрівання.
5 – й у ч е н ь. Поки не достигне насіння, не заготовляйте корені та кореневища.
6 – й у ч е н ь. Зрізати кору з дерева слід акуратно. А зріз слід замастити садовим варом, фарбою для підлоги, жовтою глиною, щоб деревині не боліло, а рана швидше гоїлася.
7 – й у ч е н ь. Лікарські рослини потрібні не тільки вам. То ж майте почуття міри!
8 – й у ч е н ь. Не слід зривати незнайомих рослин. Не беріть до рота різні трави та красиві незнайомі ягідки. Будьте обачними!
III. Підсумок заходу
У ч и т е л ь. Розгадайте кросворд і знайдіть ключове слово.
1. На стрункій високій ніжці,
Біля річки, на лужку,
У хустинці-білосніжці
Стрів я квіточку таку:
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала:
Ні! (Ромашка)
2. На сонце трохи схожий,
Красивий та пригожий. (Соняшник)
3. Найперша з квіточок, що зацвітає в лісі. (Пролісок)
4. Має шкір сім,
Витискає сльози всім. (Цибуля)
5. Червона, солодка, пахуча,
Росте в лісі низько —
До землі близько. (Суниця)
6. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
7. Не вогонь, а обпікає,
Та у зелений борщ потрапляє. (Кропива)
У ч и т е л ь. Існувати без рослин людина не може. Ми з'єднані з ними міцним ланцюжком, що не можна розривати. Про здоров'я природи повинні піклуватися і держава, і кожен з нас. Лише здорова природа може дати здоров'я людині. Слід пам'ятати, що кожна рослина корисна.
Будьмо рослинам вірними друзями, дбайливими господарями на планеті.
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй:
- Зеленій, живи!..
С.Жупанин
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй:
- Зеленій, живи!..
С.Жупанин
ЛІТЕРАТУРА
1. Бацула Н. В. Урок з довкілля у 2 класі // Початкове навчання та виховання. — 2006. — № 7. — С. 8-10.
2. Коротун І. В. Навчально-виховний проект «Зелена аптека» у 2 класі // Початкове навчання та виховання. — 2010. — № 24. — С. 18-20.
3. Жадановська Н. В. Валеологія на уроках української мови в 3-4 класах // Початкове навчання та виховання. — 2006. — № 19-21. — С. 38-44.
2. Коротун І. В. Навчально-виховний проект «Зелена аптека» у 2 класі // Початкове навчання та виховання. — 2010. — № 24. — С. 18-20.
3. Жадановська Н. В. Валеологія на уроках української мови в 3-4 класах // Початкове навчання та виховання. — 2006. — № 19-21. — С. 38-44.
Навчальне видання «Виховання екологічної культури
молодших школярів. Частина ІІ» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 7 (127)).
молодших школярів. Частина ІІ» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 7 (127)).