ПЕРЕДМОВАЛюдино! Заради майбутнього — захисти природу!
Людина завжди була і залишається нерозривно пов'язаною з природою. Вона і сама — частина природи, але одухотворена її частина.
Проблема спілкування людини з довкіллям на сьогодні залишається дуже важливою, тому що людство взаємодіє з усіма формами життя на планеті, починаючи з мікроорганізмів і завершуючи біосферою в цілому. Тому природознавча та екологічна освіта і виховання є невід'ємними складовими у формуванні особистості школяра, його світоспоглядання та світосприйняття. А це визначає, яку позицію посідає людина у системі «суспільство — природа», якими буде її діяльність, її ставлення, її мета.
Без природи неможливе і духовне становлення особистості. Ще з раннього дитинства відбувається спілкування людини з довкіллям, що впливає на її характер, на все подальше життя. Духовні потреби людини взаємопов'язані з усвідомленням вічної й невичерпної краси світу. Тому так діють на нас і теплий літній дощик, і перший сніжок, і поява зелені навесні, і щебетання та спів пташок.
Науково-технічний прогрес зумовив зміни умов життя людей. Вони стали комфортнішими, але водночас відбувся розрив єдності людини з навколишньою природою. Почало домінувати споживацьке ставлення до її багатств.
Проблема раціонального використання природних ресурсів та збереження довкілля для нашої держави на сучасному етапі є дуже актуальною, оскільки від цього залежить гармонійне співіснування суспільства, природи і людини. Науковці та дослідники нашої країни безпосередньо пов'язують розв'язання проблеми збереження природи з екологічним вихованням, акцентуючи увагу на тому, що проблема залишатиметься, доки у кожної людини не буде сформоване свідоме почуття відповідальності за ставлення до довкілля.
Національна програма виховання учнів 1-12-х класів, розроблена МОН України, Академією педагогічних наук України та Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, наголошує на тому, що виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті національної та загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяль¬ності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави і нації. Програмою передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності, зокрема пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовується в години дозвілля, тобто в позаурочний час.
Зважаючи на те, що дитина є суб'єктом виховання, слід докорінно змінювати технологію виховного процесу на основі використання таких педагогічних технологій, що ставлять за мету не нав'язування правил і норм на примусове їх виконання, а створення умов для осмислення суті моральних правил та норм, їх доцільності, добровільного їх сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе.
Отже, екологічне виховання як педагогічний процес полягає у формуванні екологічної культури особистості. Учителі повинні допомогти усвідомити молодшим школярам сутність основ сучасних проблем екології та їх актуальності для кожного з них на доступному рівні, сформувати у дітей елементарні почуття особистої відповідальності за стан найближчого для них природного середовища. А для цього кожна людина повинна володіти певними знаннями.
Основні екологічні поняття — взаємозв'язок живих істот між собою, з навколишнім середовищем, різноманітний вплив людини на природу — розкриваються на уроках. Але формуванням самих лише понять у такій важливій справі, як екологічне виховання школярів, не обійтися. Екологічна освіта має неодмінно поєднуватися з екологічною вихованістю. Як свідчить досвід, екологічне виховання успішно можна здійснювати у різних формах не тільки в поурочний час, айв години позакласного спілкування, в години дозвілля.
Екологічні знання та вміння учнів розширюються і поглиблюються під час проведення різноманітних виховних заходів, що мають навчальний, роз'яснювальний та практичний зміст. На основі отриманих знань під час екскурсій, годин спілкування з природою, трудових десантів, екологічних акцій і повсякденного досвіду учні вчаться самостійно дійти висновку про надмірне та неекономне використання природних ресурсів, недбалу господарську діяльність.
Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за умови, коли діти є не лише її виконавцями, а й організаторами. Слід давати учням більше творчих завдань, що розв'язуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об'єктів впливу. Творчий підхід до проблем виховання екологічної культури € запорукою результативності роботи вчителя.
Гадаємо, що школа майбутнього повинна якнайповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це «ми повинні берегти і збагачувати природні багатства, які маємо», — писав В. Сухомлинський.
Отже, слід посилити виховання учнів, адже проблема збереження й охорони природи набрала великої гостроти. Упродовж десятиліть фактично відбувалося хижацьке знищення природи, вирубування лісів, виснаження земних надр, затоплення мільйонів гектарів родючих ґрунтів, накопичення виробництв, що забруднюють навколишнє середовище. Чорнобильська трагедія створила серйозну загрозу навіть самому існуванню української нації. Таким чином, екологія й екологічне виховання нині в Україні набрало державного, усеукраїнського, європейського значення.
На сьогодні провідне завдання вчителя початкових класів: у процесі навчальних занять і через участь дітей у різних видах праці викликати в них інтерес до природних об'єктів, прищеплювати повагу до всього живого й всього корисного, створеного людською працею, дбайливе ставлення до природи, бажання примножувати своєю діяльністю красу рідної землі.
Саме виховна робота засобами позашкільної екологічної освіти і природоохоронної роботи має формувати свідому, обізнану й доброзичливу у стосунках з природою, гармонійно розвинену особистість.
Навчальне видання «Виховання екологічної культури
молодших школярів. Частина І» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 6 (126)).
молодших школярів. Частина І» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 6 (126)).