ЗБЕРЕЖЕМО ТЕПЛО В ОСЕЛЯХТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Сучасне суспільство усвідомлює, що природні ресурси вичерпуються, із року в рік їх стає дедалі менше. Перед нами, вчителями та батьками, стоїть дуже важливе завдання — виховати екологічно грамотного, відповідального майбутнього споживача.

Тип проекту за складом учасників: колективний.
Тип за мірою реалізації міжпредметних зв'язків: надпредметний.
Тип за тривалістю виконання: середньостроковий.
Тип за результатом діяльності: ознайомлювально-інформаційний, творчий.

Мета та завдання:
? виробити в учнів розуміння того, що енергія є цінним ресурсом, товаром, за який потрібно платити;
? з'ясувати з учнями, які є сучасні технології, котрі допомагають утеплити приміщення та заощадити енергію;
? сприяти отриманню дітьми особистого досвіду енергоощадної поведінки;
? розвивати творчі (літературні, художні) здібності;
? сприяти формуванню енергоефективного мислення школярів;
? виховувати свідомого та відповідального майбутнього споживача теплової енергії.

Стислий опис

У ході роботи над цим проектом учні, відвідуючи господарчі магазини, користуючись Інтернетом, знайшли багато цікавої та корисної інформації про утеплення приміщень, сучасні енергозбережувальні прилади та технологи, які застосовуються під час спорудження або утеплення будинків.

Разом із батьками учні розробили та створили пам'ятки, які прикріпили на дверях поруч із розетками та вимикачами у класі та власних оселях. Було проведено акцію «Еколампи — не майбутнє, а реальність», під час якої всі родини, враховуючи вчительську, замінили звичайні лампи на енергозбережувальні. Наразі діти проводять аудит, щоб підрахувати, скільки коштівїм вдасться зекономити.

У класі працює енергопатруль, який стежить за тим, щоб вчасно вимикалося світло, правильно відбувалося провітрювання та користувачі не залишали включеними електроприлади.

Перед початком зими на загальних класних зборах вирішили утеплити власні оселі та класну кімнату, застосовуючи здобуті знання на практиці. У класній кімнаті всі гуртом утеплювали вікна, а батьки пофарбували батареї в темний колір та прикріпили за ними фольгу. Довгі штори на вікнах замінили на короткі жалюзі.

Відомо, що ми краще навчаємося, коли навчаємо когось. Тому підсумковим етапом роботи над проектом було створення ілюстрованої книги повчальних казок «Як гном Енергоеконом готував свою оселю до лютоїзими».

Гном Енергоеконом та фея Еколампуля — символи проекту, які завжди поруч і допомагають дітям захоплено працювати.

На підсумковому занятті ми уважно слухали казки та нагороджували найактивніших учнів. Найкращі казки розмістили на стенді у шкільному коридорі, де з ними мали змогу ознайомитися учні, вчителі та батьки нашої школи.
 

Маленький помічник
 
Нещодавно другом нашої школи став гном Енергоеконом — маленький чарівник із яскравим ліхтариком. Якщо десь не вимкнули світло, забули закрутити кран або зачинити двері, його маленький ліхтарик тривожно мерехтить. Наш гномик поспішає на допомогу всім, хто не вміє заощаджувати енергію, та залишає їм чарівні пам'ятки, які нагадують людям про те, що енергоощадність — це шлях до збереження природи.

У школі на перервах Енергоеконом навчає дітей зберігати енергію та тепло в оселі так, як він це робить у своєму казковому будиночку.
 
О, про його будиночок — витвір сучасної інженерії— у лісі ходять легенди. Адже стіни утеплено мінеральною ватою та гіпсовими плитами, вікна —металопластикові з потрійними теплозберігальними склопакетами. На даху розташовані сонячні батареї та чарівні вітрячки, які освітлюють та обігрівають оселю. Водопровідний кран вмикається та вимикається автоматично, а вода біжить тоненькою цівочкою, а не шаленим водоспадом. Усі лампи — енергозберігальні. їх подарувала фея Єколампуля. Усі шпаринки у дверях гном замастив іще восени, а хатину обклав сухим очеретом, який переплів у чудернацькі візерунки.
 
Надворі мороз, свище вітрюган, а в Енергоеконома в оселі тепло й затишно. До того ж на ногах вовняні шкарпетки, які його навчила плести Єколампуля.
 
Після уроків школярики прийшли на екскурсію до чарівного будиночка, де гном та фея влаштували для них майстер-класи. Тут усі навчилися утеплювати вікна та двері, швидко мити руки, регулювати потік води, плести шкарпетки.
 
Раптом замиготів чарівний ліхтарик! Це у старенької сусідки сердитий вітер видув усе тепло через не заклеєні вікна. Діти разом із гномиком радісно допомогли бабусі, а Еколампуля подарувала їй шкарпетки та енергозберігальну лампу.
 
Портрет маленького чарівника є в кожній оселі. Він нагадує дітям та їхнім батькам про таку важливу справу, як енергоощадність і бережливе ставлення до природних ресурсів. А казкові уроки чарівного друга, які так подобаються всім діткам, допомагають зекономити кошти на цікаві екскурсії.

                                                                                                                                  Ніколь Тельвар, учениця 3-А класу
 
Енергоеконом і люта зима
 
У тридесятім славнім царстві живе мудрий гном Енергоеконом. Таке прізвище він отримав за те, що облаштував свою оселю енергозберігальними приладами та сонячними батареями.
 
Спочатку всі мешканці насміхалися з нього. Ніхто не вірив, що взимку всі ці новітні технології зігріють гнома. Та настала зима. Вона того року дуже лютувала. Одного дня сердита завірюха засипала снігом усі дороги, пообривала електричні дроти. Всі мешканці залишилися без електроенергії. Запаси дров почали вичерпуватися. Настав важкий час, коли їм не було як приготувати собі їжу.
 
А гном, завдяки сучасним винаходам, живе своїм звичним життям. Шкода йому стало інших, тому й запросив до себе пересидіти віхолу в теплі, затишку, з гарячим малиновим чаєм і духмяними пиріжками.
 
Після смачної вечері гномик розкрив своїм гостям усі секрети, про які дізнався за допомогою Інтернету. Цар, почувши про його гідний вчинок, подарував гномові прізвище Енергоеконом та призначив його на посаду головного креативного економа славного царства. Всіх мешканців правитель зобов'язав заощаджувати енергію, воду та берегти природу.
 
У нашій казочці можна багато розповідати про те, як красиво та економно стали жити мешканці цього царства. Але папір теж потрібно економити, тому бувайте здорові.

                                                                                                                                 Сабрін Ісмаіл, учениця 3-А масу
 
Дружня робота

Під старим дубом жив собі малий гном Енергоеконом. Хатинка була в нього невеличка, але все туди вмістилося: маленький стіл, стільці, його м'яке ліжечко, маленький телевізор, шаф а й невеличка скриня.

Улітку та восени у гномика було багато роботи: наварити варення з лісових ягід, зібрати горішків, насушити грибів, тому що взимку до нього прийдуть лісові друзі: зайчик, білочка й маленьке лисеня.

Незабаром прийшли перші морози, випав перший сніжок. Уранці гномик прокинувся від того, що йому дуже холодно. Не забарилися прийти і привітати свого друга з першим снігом звірята, але вони побачили його сумним.

- Що трапилося? — запитала білочка.

- Я прокинувся від холоду, — відповів гномик.

- Давай подивимося, що ми можемо зробити, аби тобі стало тепліше? — сказала білочка.

Вона стрибнула на гілку дуба і крикнула:

- Усе зрозуміло! У даху дірка!

Лисичка та зайчик жваво принесли густих соснових гілок. Усі гуртом відремонтували дах. У хатинці відразу стало тепло. Гномик люб'язно запросив малюків на чай із варенням. Усі були щасливі.

                                                                                                                                  Єва Пацера, учениця 3-А масу
 
Допитливий Гномульчик

Були собі тато Гном та мама Гномуля. І був у них син Гномульчик. Жили вони в лісовій хатинці. Йшло діло до зими, тому задумали тато Гном і мама Гномуля почати підготовку будиночка до холодів. Але ні тато Гном, ні мама Гномуля не знали, як Це зробити. Тож син вирішив допомогти батькам. Пішов він до лісових сусідів дізнаватись, як вони готуються до суворих морозів.

Іде дорогою, коли це трапилася йому Білоччина хатина:

- Добрий день, Білочко! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я утепляю двері, і холодний вітер не в змозі потрапити у хатинку крізь щілини.

- Дякую тобі! — сказав Гномульчик і пішов далі.

Крокує він, веселу пісеньку співає, коли це стоїть Зайчикова хатинка. Привітався гномик:

- Добрий день, Зайчику! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я замінив старі вікна на нові, тепер мороз не потрапить до моєї хатинки.

- Дякую тобі! — промовив малий і пішов далі.

За старою березою побачив він Ведмедикову хатину:

- Добрий день, Ведмедику! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я встановив автономну систему опалення, це дає мені змогу економити енергію.

- Дякую тобі, — вигукнув Гномульчик і побіг додому.

Усі енергоощадні секрети він розповів батькам. Ті скористалися всіма порадами й підготували оселю до лютої зими. Відтоді зажили вони у своїй хатинці в теплі та злагоді.

                                                                                                                                Михайло Рябовол, учень 3-А класу
 
Як гном Енергоеконом зимував

До лісу, де мешкає гном, завітала зимонька-зима. Всюди лежить білий пухнастий сніг.

Гном ретельно підготувався до зими: назбирав купу сухих гілок, щоб узимку топити піч, заклеїв усі вікна, аби тепле повітря не виходило, насушив багато ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин та зібрав мед.

Щоранку він прокидається, вмивається холодною водою, обтирається снігом та робить гімнастику. Снідає гарячим чаєм із медом та запашним хлібом.

Потім прибирає сніг біля своєї домівки та підгодовує лісових звірят. По обіді гном вирушає на прогулянку, з якої ніколи не повертається з порожніми руками — завжди несе сухі гілочки, щоб обігрівати дім.

Увечері, коли в оселі тепло й затишно, а в печі потріскує вогонь, до Енергоеконома приходять лісові гості. Він пригощає їх ласощами, розповідає цікаві історії та читає казки. Так і минають довгі зимові вечори.

Скоріше б весна!

                                                                                                                                  Давид Данилейко, учень 3-А класу
 
Як гном Енергоеконом зберігав тепло в оселі

У далекій чарівній країні був старий дрімучий ліс. Мешкали в ньому казкові герої, які не знали, що таке холодна зима. Серед них, у своїй старенькій хатинці, жив і маленький гном. Усі його любили й поважали, зверталися по поради, бо дуже вже кмітливий та винахідливий був малий.

Якось дізналася про гнома зла чаклунка та дуже позаздрила йому, бо вважала, що розумнішої, ніж вона, не існує. Довго думала, як накапостити Енергоеконому, та вирішила скувати ліс холодною зимою, щоб усі мешканці загинули від морозу. «Тоді вони згадають про мене і прийдуть по допомогу», — подумала чаклунка.

Розгулявся в лісі вітер, покрутилося листя та трава, вкрилися інеєм дерева та земля. Покрилося крижаною плівкою джерельце. Полетів сніг пухнастий, білий, а мороз такий, що всі затремтіли. Дуже холодно в хатинках, снігові шапки на гілках.

Зібрався люд увесь казковий під хатинкою у гнома, щоби порадитись, як зігріти будинки. Енергоеконом згадав казку про зиму, яку йому розповідав дідусь. Він запевнив усіх, що це не надовго, але треба утеплити житло, щоб пережити люті морози. Гном навчив усіх зачиняти двері, утеплювати стіни, заклеювати вікна й тепло вдягатися.

За той час, поки господарювала зима, мешканці полюбили цю пору року завдяки винаходам гномика. А коли дізналися, що це зла чаклунка зробила зиму, почали дякувати і їй. Зле серце не витримало й потепліло. Стало їй соромно за свої вчинки. Вибачилася вона перед гномом та пообіцяла бути доброю і повернути весну. Так гном отримав ім'я Енергоеконом, а чаклунка стала феєю Еколампулею. Іноді до неї приходять жителі лісу із проханням повернути засніжені пагорби. Тоді настає весела зима, адже всі заздалегідь до неї готуються, а на зекономлені кошти купують ковзани, лижі та сноуборди й галасливою юрбою розважаються та оздоровлюються.

                                                                                                                                    Дмитро Ототюк, учень 3-А класу
 
 
Марина ПРИСТІНСЬКА,
учитель початковий класів спеціалізованої
школи № 118 «Всесвіт», м. Київ
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014