УРОК — ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇНАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Учителі: О. В. Кучук, Я. В. Матвєєнко
Тема. Довжина. Вимірювання довжин відрізків. Сантиметр. Повторення складу чисел сім і вісім. Написання вивчених цифр
Мета: ознайомити учнів з приладом для вимірювання довжини; формувати вміння вимірювати і креслити відрізки; продовжувати роботу над формуванням вміння складати рівності на додавання; закріплювати нумерацію чисел один-вісім, склад чисел сім, вісім; розвивати логічне мислення; учити ставити запитання, працювати в групі.
Очікувані результати: учні повинні засвоїти одиницю вимірювання довжини — сантиметр; навчитися користуватися лінійкою, вимірювати довжину відрізків.
Обладнання: чарівний потяг з вагонами; 2 іграшки; математичні віяла; лінійка.
Підручник: Математика. 1 клас (авт. М. В. Богданович, Г. П. Лишенко). — К. : Генеза, 2012.
|
Зміст уроку |
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
|
І. Самовизначення до діяльності (організаційний момент) |
||
|
Дзвоник дзвонить, не стихає, Школярів усіх скликає: — - Гей, до класу поспішайте, На місця свої сідайте — Починається урок! На уроці не зівай — Математику вивчай!
|
Створення позитивної психоемоційної атмосфери |
Діти разом з учителем промовляють вірш |
|
— Сьогодні у нас не звичайний урок, а математична подорож до замку «Величин». Успіх її залежить від вас, діти! Тому будьмо сміливими, кмітливими, відважними. Пригадаймо основні правила уроку!
|
Хочу все знати! Буду уважним, старанним! Буду активним! |
|
|
— Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, на чому ми вирушимо подорожувати |
Пасажирський чи товарний, Металевий він і гарний. Все ховає у вагонах І стає лиш на перонах. (Потяг)
|
|
|
— Так, і не простий потяг, а чарівний. У кожному вагончику на нас чекають пригоди
|
||
|
II. Актуалізація знань |
||
|
Усна лічба
Гра «Мовчанка»
Порядкова лічба до 10 у прямому і зворотному порядку
Робота в парах. Повторення складу чисел 7, 8
Зворотний зв’язок |
Наш потяг готовий. Але без квитків ми не можемо вирушати. Щоб їх отримати, потрібно виконайте завдання від Слоника-провідника. Який вагон е наступним після шостого? Який вагон передує третьому? Покажіть сусідів сьомого вагона. Який вагон передує п’ятому? Який вагон є наступним Після сьомого? У який вагон ми потрапимо, якщо з третього пройдемо вперед ще два вагони? Скільки вагонів необхідно пройти, щоб з шостого потрапити у восьмий? - Слоник-провідник дав коленому з вас квиток. Квиток не простий, він чарівний. На ньому написано математичний вираз. Щоб знати, у який вагон сідати, потрібно знайти значення виразу. Допоможіть-сусідові, перевірте, чи правильно він визначив номер свого вагону. Підведіться ті, хто їдуть: у 7-му вагоні; у 8-му вагоні.
|
Діти показують відповіді на віялах.
Діти знаходять значення свого виразу і перевіряють сусіда |
|
III. Постановка навчального завдання |
||
|
Практична робота
З’ясування теми і мети уроку Складання плану виходу з утруднення
Фізкультхвилинка
|
- Як багато квитків у сьомий вагон! Чи всі туди помістяться? Як дізнатися? - А як, не заходячи до вагона, це зробити? Як у відомому мультфільмі «38 папуг» звірі вимірювали удава?
- У мене є іграшки. За їх допомогою виміряємо наш чарівний вагон. Запишемо результат.
- Що робити? Вагон один, а ми отримали два результати. Як таке могло статися?
- Що тепер робити?
- Якою є тема нашого уроку?
- Якими є ваші очікування від уроку?
- Щоб ми не загубилися, пропоную вам рухатися на уроці далі запутівником. Визначмо наші напрями на уроці, складімо путівник |
Можна зайти всім і перевірити.
Удава вимірювали за допомогою папуги.
За допомогою першої іграшки отримають результат 5, а за допомогою іншої - 4.
Різна довжина іграшок.
Необхідно домовитися і вимірювати чимось одним.
Сьогодні на уроці ми будемо вивчати одиницю вимірювання довжини.
Ознайомитися з одиницею вимірювання довжини. Навчитися вимірювати відрізки.
Ознайомлення з одиницею вимірювання довжини. Ознайомлення з приладом для її вимірювання. Вимірювання довжини відрізків |
|
IV. Відкриття нового знання (побудова проекту виходу з утруднення) |
||
|
Проблемно-пошуковий діалог
Ознайомлення з лінійкою. Робота за підручником (с. 34, № 1)
Практична робота |
- Люди домовилися цю мірку — одиницю довжини — називати сантиметром. Можливо, хтось із вас знає інструмент, за допомогою якого можна вимірювати довжину відрізків? Дійсно, лінійка — це спеціальний прилад, на якому вже позначені сантиметри. Довжину можна вимірювати в сантиметрах. Записують так: 1 см. У підручнику зазначено, як користуватися лінійкою. Якою є довжина першого відрізка? другого? - Початок лінійки і 0 не завжди збігаються. Розгляньте свою лінійку. Що означає 0? Покажіть на лінійці 1 см. Розгляньте відрізки на смужках у клітинку. Скільки клітинок розміщується в 1 см? Якою є довжина кожного відрізка? Покажіть на лінійці 2 см. Існує лише перший варіант відповіді?
|
Лінійка
За допомогою лінійки можна не тільки креслити відрізки, але й вимірювати їх довжину.
Початок відліку.
Можна показати 2 см від 1 до 3, або від 4 до 6 |
|
V. Первинне закріплення |
||
|
Практична робота. Вимірювання відрізків у підручнику (с. 34, № 2) Робота за підручником (с. 34, № 5)
Фізкультхвилинка
|
- Скільки вагонів необхідно пройти, щоб потрапити з п’ятого у шостий? з другого у третій? з четвертого у п’ятий? з шостого у сьомий? |
|
|
VI. Самостійна робота з самоперевіркою за еталоном |
||
|
Складання рівності за малюнком. Робота за підручником (с. 34, № 4)
|
||
|
VII. Включення нового знання в систему знань і повторення |
||
|
Практична робота. Робота в парах
Робота з геометричним матеріалом. Виконання завдання 5 на с. 34
|
- Діти, виміряйте довжину вказівного пальця у сусіда. Накресліть у зошиті відповідний відрізок. |
Вимірювання довжини вказівного пальця у сусіда |
|
VIII. Рефлексія діяльності |
||
|
Чи вдалося розв’язати поставлену задачу? У який спосіб? Які отримали результати? Що потрібно ще зробити? Де можна застосувати нове знання? Що на уроці у вас вийшло добре? Над чим потрібно попрацювати ще?
|
Відповіді учнів |
|
Учителі: А. М. Левандовська, О. А. Надолинна, І. В. Платонова
Тема. Звук [а]. Позначення його буквою Аа. Вправляння у звуковому аналізі слів. Складання речень за схемами Мета: формувати мовленнєву компетентність.
Основні завдання уроку: ознайомити учнів з голосним звуком [а] та способом його позначення на письмі за допомогою букви Аа; удосконалювати навички виділяти інтонаційно звуки в словах, стисло характеризувати звуки; формувати вміння проводити звуковий аналіз та будувати моделі слів, складати речення за схемами; розвивати мовлення; збагачувати активний словник учнів; виховувати любов до рідної мови, шевченківського слова.
Очікувані результати:
? уміти: виконувати звуковий аналіз слів, складати речення за графічною схемою;
? застосовувати: самостійно добирати слова зі звуком [а] у різних позиціях.
Обладнання: картки-фішки для позначення звуків; демонстраційні картки з буквою Аа; картки з предметними малюнками, портрет Тараса Шевченка; ілюстрація Шевченкового букварика.
|
Зміст уроку |
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
|
І. Мотивація до навчальної діяльності (створення умов для успішного опанування нового матеріалу або закріплення вивченого) |
||
|
1. Загадка Коли хочеш ти читати, То мене повинен знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вгадаєш. (Абетка)
2. «Мозковий штурм» Абетка (алфавіт, азбука, буквар) — сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Літера (буква) — письмовий знак, що позначає звук.
|
Учитель загадує загадку.
- Як ви розумієте слово «абетка»? - Які слова-родичі можна дібрати до цього слова? |
Діти відгадують загадку.
Називають слова-родичі (буквар, азбука) |
|
3. Шевченкова абетка
|
Розповідь учителя Мало хто знає, що видатний український поет Тарас Григорович Шевченко написав і видав буквар (абетку) для дітей. Щирою любов’ю і турботою про майбутнє народу, про його духовність світиться остання книжка Кобзаря. Поет навчав школярів любити людей та рідну Україну |
Учні розглядають ілюстрацію букваря |
|
ІІ. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності |
||
|
Вправа «Мозковий штурм» Звуки: голосні, приголосні (позначення звуків) |
Учитель пропонує дітям згадати, що вони знають про звуки. Підводить учнів до того, що звуки можна позначати не лише фішками, а й літерами
|
Відповіді дітей |
|
ІІІ. Постановка навчальної мети |
||
|
- Починаючи з сьогоднішнього дня, ми будемо навчатися позначати звуки не тільки фішками, а й літерами. Ми вчитимемо абетку, алфавіт
|
Учитель допомагає дітям сформулювати завдання й тему уроку |
Учні намагаються сформулювати завдання й тему уроку |
|
Акровірш А — з неї діти починають Буквар читати з ранніх літ. Екзамен перший свій складають, Тож треба знать її як слід. Коли вже вивчена вона, — Авжеж, прислужиться сповна. М. Романченко
|
Учитель читає вірш |
Учні називають перші звуки в рядках вірша. Складають усно слово «абетка» |
|
Фізкультхвилинка для очей «Маятник»
Голову тримайте прямо, дивіться просто собою. Погляньте ліворуч, потім повільно переведіть погляд праворуч. Голова нерухома, рухайте тільки очима. Під час виконання вправи стежте за станом м’язів очних яблук, не перенапружуйте їх!
|
||
|
IV. Відкриття нових знань |
||
|
1. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи Виділення звука [а] із загадки Ось вона яка — Розбійниця морська! Всіх би проковтнула Зажерлива... (акула). 2.Активне вимовляння виділеного звука, спостереження за артикулюванням 3. Умовне позначення звука [о]
|
Учитель читає загадку та демонструє малюнок акули.
Учитель стежить, щоб учні правильно вимовляли слова |
Учні відгадують загадку і виділяють звук [а] |
|
4. Вправи на впізнавання звука [а] у заданих учителем словах: абрикос, ананас, апельсин Виявлення слів, у яких відсутні ці звуки. Колективне складання звукових схем слів акула і сова. Звуковий аналіз цих слів. 5. Самостійне добирання учнями слів зі звуком [а] у різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова
|
Учитель пропонує учням дібрати слова зі звуком [а] в різних позиціях — на початку, в середині, в кінці слова |
Учні впізнають звук [а] в словах: абрикос, ананас, апельсин. Роблять висновок, що цей звук голосний, оскільки струмінь повітря вільно видихається |
|
V. Первинне сприйняття та засвоєння нового теоретичного навчального матеріалу |
||
|
1. Ознайомлення учнів з буквою Аа 2. Зіставлення малої та великої літер а,А 3. Ознайомлення з місцем букви Аа у касі розрізної азбуки. А — в алфавіті — найперша! А — в алфавіті — найлегша! А — іще ця буква А І співуча й голосна. Г. Чубач
|
Учитель повідомляє, що звук [а] позначається на письмі буквою Аа, показує малу і велику літеру |
Учні зіставляють велику і малу літеру Аа (за формою однакові, а за розміром різняться) |
|
Фізкультхвилинка
|
||
|
VI. Застосування отриманих знань (самостійна робота із самоперевіркою за зразком) |
||
|
Робота за букварем (с. 22). Звукові схеми слів. Складання речень за поданими схемами в букварі |
Скласти речення за поданими графічними схемами
|
Учні розглядають схеми, визначають місце звука [а] |
|
VII. Включення у систему знань і повторення |
||
|
1. Робота за ілюстраціями в букварі (с. 23)
Гра «Живі звуки» Робота зі звуковими схемами слів: мама, тато, барабан, газета.
Гра «Живі слова»
2. Складання речення за графічною схемою (с. 23) І___ ___ ___ . |
Учитель роздає фішки.
Учитель пропонує скласти речення за графічними схемами |
Учні розглядають ілюстрації (с. 23) та опрацьовують їх.
Учні складають речення. (Тато читає газету.) Четверо учнів виходять до дошки, створюючи «живу» схему: перший учень — слово «тато», другий — «читає», третій — «газету», четвертий — крапка
|
|
VIII. Рефлексія діяльності |
||
|
Підсумок — Любіть Україну, як любив її поет. Читайте його твори — і ваша мова буде багатою, чистою, чарівною, адже українська мова — одна з найкращих мов світу Учітеся, шануйте батьків, живіть у дружбі, — заповідав Т. Шевченко |
- Яку букву ми сьогодні вивчили на уроці? Назвіть звук, що вона позначає. - Що у нас добре вийшло? - Які слова зі звуком [а] ви запам’ятали? - У кого виникли труднощі? - Над чим ще потрібно попрацювати?
|
Учні визначають, чи досягнуто мету уроку. Самооцінюють свою діяльності (смайликом) |
Учителя: Л. С. Мишина, В. В. Хейло
Тема. Моя Родина
Цель: формировать читательскую компетентность младших школьников.
Основные задачи урока:
?формировать умение отвечать на вопросы по содержанию текста, находить в тексте предложения, подтверждающие устные высказывания, выражать свои эмоции и впечатления при помощи выразительного чтения;
? продолжить знакомство с творчеством М. М. Пришвина;
? воспитывать любовь к родному дому, краю, Родине;
? воспитывать бережное отношение к природе, доброту, способность замечать красоту природы, потребность в нравственно-эстетическом отношении к окружающему миру, интерес и уважение к писателю, как создателю художественного произведения.
? уметь: осознанно и правильно читать, отвечать на вопросы по содержанию текста, выражать свои эмоции и впечатления;
? применять: самостоятельно подбирать и читать произведения по теме.
|
Деятельность учителя |
Деятельность учащихся |
|
І. Самоопределение к деятельности |
|
|
Прошла перемена. Услышан звонок. Пора поскорей начинать нам урок. — Улыбнитесь друг другу. Я смотрю на ваши лица и вижу, что в классе стало светлее. Это потому, что в нашем классе хорошие, добрые, сердечные дети. Ведь доброта — это солнце, согревающее душу человека
|
|
|
II. Определение темы урока. Целеполагание |
|
|
Дети, послушайте песню. (Звучит мелодия песни «С чего начинается Родина?..») - Какие чувства вызвала у эта мелодия? - Сформулируйте тему урока. - Каковы ваши ожидания от урока - Сегодня на мы поговорим о том, что дорого сердцу каждого человека, ознакомимся с произведением Михаила Михайловича Пришвина «Моя Родина» и другими прекрасными произведениями на тему «Родина»
|
Сегодня мы будем говорить, читать произведения о Родине. Сегодня на уроке я хочу ознакомиться..., понять..., научиться..., открыть... |
|
III. Актуализация опорных знаний. Проверка домашнего задания |
|
|
- Дома вам нужно было нарисовать любимый вашему сердцу уголок, место, где вы любите проводить время. Сегодня ваши работы украшают наш урок. - Что изображено на ваших рисунках? Учитель оформляет выставку детских рисунков. - Я вижу, что вы отобразили в рисунках дорогие для вас уголки нашего чудесного города. (Звучит песня «Этот город — самый лучший город на земле».) - Есть такое понятие, как малая родина — это место, где ты родился и прожил первые дни жизни. Для многих из вас — это город Харьков — первая столица нашей Родины. Ему посвящают свои произведения поэты, художники, музыканты, о нем пишут книги, снимают фильмы. Сейчас мы увидим некоторые достопримечательности нашего города на экране.
|
Дети коротко комментируют свои рисунки.
Просмотр видеороликов «Харьков», снятых детьми вместе с родителями |
|
IV. Открытие детьми нового знания |
|
|
1. Рассказ о писателе - Группа учащихся подготовила сообщение о М. М. Пришвине
Физкультминутка 2. Выставка книг М. М. Пришвин написал много книг и для взрослых, и для детей. Вот небольшая выставка его книг: книги-сборники «Кладовая солнца», «Вася Весёлкин» и книги для старшего возраста. Их можно взять в нашей школьной библиотеке и прочитать, или обменяться друг с другом.
3. Первичное восприятие рассказа М. М. Пришвина «Моя родина». Чтение рассказа учителем Задание: отметить непонятные слова.
4. Словарная работа - Что такое сокровища? - Что такое кладовая? (Дети используют толковый словарь.)
5. Беседа по содержанию произведения. Работа в группах
Задания: - Почему родной край называют наше отечество, родина? - Найдите в рассказе главную мисль. - К чему нас призывает М. Пришвин? - Для чего нужно беречь природу? - Как вы охраняете природу?
Физкультминутка (Звучит песня «Украина». Просмотр DVD.)
|
- Михаил Михайлович Пришвин - родом из бедной купеческой семьи. Он получил хорошее естественнонаучное образование. Работал агрономом, в течение нескольких лет был сельским учителем, библиотекарем. Писать он начал в 30 лет, а до этого был длительный путь накопления. Все произведения писателя проникнуты большой любовью к природе.
Дети дополняют выставку подобранными к уроку книгами, обсуждают их.
Дети следят за чтением по тексту, отмечают непонятные слова.
Драгоценность, дорогая вещь, так говорят о ком-то, о чем-то ценном, дорогом, ценности духовной и материальной культуры. 1) Помещение для хранения материалов, товаров; 2) место, где сосредоточены какие-нибудь природные ценности, например: подземные кладовые (о местах произрастания грибов, орехов, ягод).
Группы учащихся представляют результаты работы, обсуждают, отстаивают свою точку зрения
|
|
6. Чтение рассказа «Украина» по Ивану Цюпе учащимися Анализ произведения
Задания для полилога: - Найдите строчки, в которых говорится о красоте украинской природы. - В каких строчках автор выражает чувство любви к Украине? Разучивание стихотворения Платона Воронько «Лучше нет родного края»
|
Учащиеся читают текст самостоятельно. Работа над выразительностью чтения |
|
V. Включение новых знаний в систему |
|
|
- Мы ознакомились с прекрасными произведениями и теперь можем более глубоко ответить на вопрос: «С чего начинается Родина?» - Прослушайте, как ответил на этот вопрос Михаил Матусовский. (Звучит песня «С чего начинается Родина?..».)
Работа в парах
Задание: собрать из слов пословицы о Родине. ? Если дружба велика, будет Родина крепка. ? Береги землю родимую, как мать любимую. ? Своя земля и в горсти мила. ? На чужой стороне и весна не красна. ? На родной стороне и камешек знаком. - Выберите пословицу, наиболее подходящую по смыслу к произведению «Моя Родина».
|
Ответы детей
Дети читают собранные пословицы |
|
VI. Рефлексия деятельности |
|
|
Работа в парах У вас на партах — ребус. Разгадайте его.
- Так что же для вас Родина?
- Оправдались ли ваши ожидания от урока. Продолжите предложение: «Сегодня на уроке... я»
|
(Украина)
Для меня Родина — это Украина: доброе солнышко, прекрасные деревья и трави, на полях — большой урожай пшеницы и крикливый караван журавлей. Родина — это моя любимая, ласковая, нежная мамочка
|
|
VII. Домашнее задание |
|
|
Читать произведения о Родине. Понравившееся стихотворение выучить наизусть
|
|
Учителі: О. В. Бернадська, С. В. Мартинова
Тема. Вода — розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини
Мета: сприяти формуванню природознавчої компетентності та компетентності «вміння вчитися» (ставити мету діяльності, планувати свої дії щодо розв'язання завдань, знаходити потрібну інформацію у підручнику, робити висновки).
Основні завдання:
? залучати учнів до спостереження та виконання дослідів, що демонструють розчинність речовин, які використовують у побуті;
? довести до розуміння учнів важливість вивчення властивостей води для практичних потреб людини;
? розвивати спостережливість, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки;
? формувати вміння співпрацювати в колективі, поважати думку інших;
? формувати ціннісне ставлення до природи.
? уміти: проводити досліди, робити висновки.
Обладнання: краплинка; картки для зворотного зв'язку «Так чи ні»; склянки з водою; набір речовин; таблиці для висновків досліду; відеофрагмент; мультимедійна система.
|
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
|
І. Самовизначення до діяльності |
|
|
1. Емоційне спрямування (На дошці — краплинка.) Наповнимо цю краплинку ознаками, що має знати учень на уроці для успішного результату. Бажаю кожному з вас бути сьогодні й завжди саме такими учнями. Нехай цей урок буде для кожного корисним та цікавим.
2. Самоперевірка домашнього завдання Робота в парах - Загадайте загадку про воду своєму товаришеві по парті. |
Діти заповнюють краплинку: ?розумний; ?уважний; ?кмітливий; ?активний; ?спостережливий; ?старанний. Діти в парах загадують загадки |
|
ІІ. Актуалізація знань |
|
|
1. Гра «Так чи ні» ? Вода перебуває в двох станах. ? У газоподібному стані вода є в повітрі. ? Сніг — це твердий стан води. ? Хмара, сніг і дощ — це один стан води. ? Температура впливає на перехід води з одного стану в інший. ? Вода замерзає при температурі 5 °С. ? При температурі 100 °С вода кипить.
2. Створення проблемної ситуації. Перегляд відеофрагменту (морський піщаний берег). - Що ви побачили? - А яке ще море? - Що ви дізналися про морську воду на попередньому уроці? - Коли ви переглядали відео, ви бачили сіль? - Чому? - А чому пісок не розчинився?
|
Діти за допомогою карток відповідають на запитання і разом заповнюють таблицю.
Море, вода, пісок.
Морська вода — солона
Ні. Вона розчинилася. |
|
III. Постановка навчального завдання |
|
|
- Що ми дізналися про воду? - А чого ще не знаємо? - Хто хоче дізнатися? - Якою буде тема нашого уроку?
|
- Ми не знаємо, чому деякі тіла розчиняються у воді, а деякі - ні. Які саме? Діти формулюють тему уроку |
|
IV. Відкриття нового знання |
|
|
Учитель демонструє три склянки (вода солона, солодка, каламутна). - З якої склянки ви б випили воду? Чому? - З якої склянки не будете пити воду? Чому?
|
Відповіді дітей |
|
- Дуже часто в природі зустрічається нібито чиста вода, але не всю воду можна пити, адже в природі зовсім чистої води немає. У воді міститься багато різних речовин. Навіть сама вода - це також речовина. - Як ви розумієте це слово «речовина»?
Вправа «Мозковий штурм»
- Уявіть себе науковцями і запропонуйте, як назвати воду з розчиненою в ній речовиною. - Звернімося до нашого наукового джерела — підручника (с. 15). - Знайдіть і прочитайте правило. - Як називається вода з розчиненою в ній речовиною?
Робота за підручником - Прочитайте три абзаци після правила. - Чим є морська вода? - Чому деякі розчини прозорі, а деякі — каламутні? - Усі речовини поділяються на розчинні й нерозчинні.
Фізкультхвилинка
|
Діти висловлюють гіпотези. Висновок. Речовина — це те, з чого складається тіло. Відповіді дітей.
Робота за підручником.
Розчин.
Розчин значної кількості різних речовин |
|
V. Первинне закріплення |
|
|
Проведення дослідів - Перед вами на столі — різні речовини (сіль, цукор, пісок, борошно, сода, крохмаль, глина). Які речовини розчиняються у воді, а які — ні? Відповісти на це запитання допоможуть досліди.
Робота в парах Чи змінилася прозорість води? її колір? Чи можна сказати, що сіль зникла? Скуштуйте. Чи змінилася прозорість води? її колір? - Якою речовиною можна назвати цукор?
- Який висновок можна зробити з цих дослідів? - Що спостерігаєте? - Який висновок можна зробити з цього досліду? |
Дослід 1. Всипати сіль у воду. Помішати. Спостерігати за тим, що відбувається з кристаликами солі. (Вода стала солоною.) Дослід 2. Всипати цукор. Помішати. Спостерігати, що відбувається з кристаликами солі. (Сіль і цукор розчиняються у воді.) Дослід 3. Спробувати розчинити у воді пісок. Помішати. (Вода каламутна, частинки плавають, помітний осад. Пісок у воді не розчиняється.)
Висновок: є речовини розчинні й нерозчинні. Заповнення таблиці на картках.
|
|
VI. Самостійна робота з самоперевіркою за еталоном |
|
|
Самостійні досліди та продовження заповнення таблиці. Взаємоперевірка в парах.
|
|
|
VII. Включення нового знання в систему знань і повторення |
|
|
Робота в групах - Об'єднайтеся в групи та обговоріть, де людина застосовує властивість води — розчинник. У разі виникнення труднощів можете дізнатися більше з підручника (с. 16)
Презентація робіт - Про які нові сфери застосування води ви дізналися?
|
|
|
VIII. Рефлексія діяльності |
|
|
Вправа «Додай слово» ? Розчином називають воду з... (розчиненими в ній речовинами). ? Речовини бувають... (розчинними і нерозчинними). ? Цукор та сіль — це... (розчинні речовини), а пісок борошно, сода, крохмаль, глина — ... (нерозчинні речовини).
Вправа «Відкритий мікрофон» - Чи можемо ми тепер сказати, які речовини розчинні, а які — ні? - Як ми про це дізналися? - Що нам допомогло? - Де можна застосовувати нові знання? - Що у вас на уроці вийшло добре? - Над чим потрібно ще працювати? - Удома підготуйте розповідь, де людина застосовує властивість води-розчинника.
Додаткове завдання: скласти опорну схему за текстом підручника
|
Відповіді учнів |
початкових класах на засадах компетентнісного (діяльнісного)
підходу» / Упоряд. Дрожжина Т. В., Гезей О. М. – Х. :Вид. група
«Основа», 2014. – 127, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 8 (128)).