НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Групову роботу доцільно організовувати, коли:
? завдання значне за обсягом та потребує розподілу праці;
? бракує літератури для опрацювання матеріалу з усіма учнями;
? прагнемо надати можливість висловитися максимальній кількості дітей, а час роботи обмежений;
? необхідно зібрати думки багатьох для узагальнення;
? хочемо надати нагоду дитині уникнути страху виступати перед великою аудиторією;
? маємо на меті, щоб дитина вчила дитину;
? учитель має потребу працювати з малою групою дітей, якій необхідна допомога у засвоєнні конкретних знань і вмінь;
? прагнемо задовольнити потреби групи чи однієї особи у поглибленій роботі над проблемою, що зацікавила.
Необхідно підготувати класну кімнату. Підготовка приміщення, у якому проводяться заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Доречно пам'ятати, що розширення, зміна простору в діяльності групи лише додає позитивного імпульсу у роботу, поліпшує емоційне сприймання навчального змісту, не дає втомлюватися від інтенсивної роботи. Члени групи повинні мати можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати одне одному інформацію з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, обговорювати. Водночас учитель повинен мати змогу підійти до кожної з груп, які працюють.
Навчальна співпраця буде результативнішою, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі.
Дії вчителя
1. Пояснити учням роль та значення колективної співпраці. У цьому аспекті важливим є створення такого середовища, де учні: усвідомлюватимуть творчу взаємозалежність членів колективу; інтенсивно спілкуватимуться між собою; зрозуміють роль особистої участі та відповідальність за успіх спільної роботи; прагнутимуть навчитися працювати з одним чи кількома напарниками у складі групи; обговорюватимуть усією групою хід роботи, щоб підвищити її ефективність.
2. Визначити мету заняття.
3. Провести підготовку до уроку: сформувати навчальні групи; розподілити ролі між учнями в межах групи; підготувати класне приміщення та навчальні матеріали.
4. Роздати завдання, пояснити учням або з'ясувати разом з ними, на який результат слід очікувати.
5. Допомогти учням розпочати роботу в групах, стежити за тим, щоб заняття відбувалося ефективно, втручатися у хід заняття лише за потреби.
6. Оцінити роботу учнів, організувати обговорення членами групи якості їхньої взаємодії.
Формування груп для роботи. Під час формування груп для роботи слід ураховувати індивідуальні відмінності учнів (фізичні, інтелектуальні, мовні, зацікавленість предметом...). Не варто розподіляти учнів на слабких і сильних. Натомість доречно визначити конкретні вміння, що краще чи гірше розвинуті в кожного учня. Наприклад, учень може мати гарні математичні здібності, але не вміє організовувати свою роботу. Під час формування груп необхідно враховувати таку специфіку: якщо групувати учнів з різними інтелектуальними можливостями, ключовим фактором стає характер учня. Сильний учень часто домінує і може перебрати керівництво групою на себе. Тому необхідно формувати групу сильних учнів, які за таких умов зможуть удосконалювати вміння співпрацювати й знаходити спільну мову. Нерідко можна досягнути цікавих результатів, сформувавши групу тихих учнів, які не зможуть уникнути активної участі в роботі та вдосконалюватимуть навички публічного виступу.
Наголошуємо, що учнів необхідно не розподіляти на групи, а об'єднувати у групи.
Керування процесом виконання завдання. Щоб усі заплановані завдання були якісно виконані, учителеві необхідно пам'ятати такі «правила» групової роботи.
Необхідний вступ до кожного виду роботи. Вступом може бути навіть коротке, але точне пояснення. Вступ пояснює мету, завдання та форму представленої роботи, спосіб оцінювання.
Необхідно пояснити, наскільки корисною є робота в групах. У групах учні мають можливість вправлятися у вмінні вживати різні форми та функції мови. Не всі учні полюбляють говорити перед класом, боячись припуститися помилки. У малих групах можна це робити «безпечніше».
Варто навести приклади виконання завдання. Якщо завдання не складне, особливо, якщо учні вже виконували раніше подібне, учитель може не подавати зразків виконуваного завдання. Якщо завдання нове і може бути складним для учнів, потрібно впевнитися, що всі учні зрозуміли, що від них очікують. Після того, як учнівські групи сформовані, учитель може продемонструвати зразки завдань і звернути увагу школярів на основне.
Правила роботи в групі
? Працювати в тиші;
? усі слухають одного;
? не говорити всім разом;
? не сперечатися даремно;
? намагатися зрозуміти одне одного;
? залучати до роботи всіх членів групи;
? упевнитися в тому, що всі ознайомилися з досліджуваним матеріалом і дійшли спільної думки.
Слід організувати презентацію групової роботи. Кожну групову роботу необхідно завершувати презентацією та обговоренням її результатів усім класом. Таке обговорення має два важливих моменти.
1. Звіт про виконане завдання. Необхідно передбачити час на презентацію, а також — на коротку дискусію після нього. Усі учні мають отримати можливість Ставити запитання групі, яка звітує, та звертатися за додатковими поясненнями. Це дає змогу побачити, як працювали інші. Іноді групова робота передбачає різні завдання для кожної групи. У таких випадках етап презентації є цікавішим та сприяє мотивації для впровадження групової роботи.
2. Формування атмосфери емоційного підтримання. Учитель підтримує кожну групу, яка презентує виконане завдання позитивними схваленнями. Таким чином він має можливість дізнатися від учнів, чи подобається їм ця форма роботи, які частини були найцікавішими, чи хотіли б вони продовжувати таку роботу в майбутньому. Це може допомогти учням краще підготувати наступні завдання.
Варто роз'яснити учням критерії оцінювання якості виконаної ними роботи. До початку роботи учні разом з учителем розробляють критерії оцінювання їхньої майбутньої роботи. Організувати оцінювання виконаної роботи необхідно, зважаючи на те, що в оцінювання беруть участь усі суб'єкти навчального процесу. Важливого значення набуває самооцінювання учнів. Оцінювати свою діяльність учень має за допомогою різних оцінювальних форм (наприклад, балів, пелюсток, листочків, сніжинок та ін.) протягом уроку. Перевага такого підходу в тому, що кожен отримує оцінку не за окремо виконане завдання, а за всю роботу на уроці.
Важливо після кожного групового заняття попросити учнів оцінити свій персональний внесок у роботу групи, а також досягнення групи з метою обговорення результатів на уроці.
Наведемо приклади різних видів такого оцінювання.
Оцінювання роботи групи
О Чи ми ділилися своїми думками?
О Чи ми говорили одне одному щось приємне?
О Чи ми допомагали іншим?
О Чи ми всі мали нагоду брати участь у роботі?
Як співпрацювали члени групи
У явіть, що ваша група отримала смачний торт у нагороду за гарну роботу. Поділіть цей торт між членами вашої групи залежно від того, як вони працювали.
Ім'я _________________________
Дата _________________________
Члени моєї групи ________________________
? Я слухав/слухала, коли інші говорили.
? Я пропонував/пропонувала свої ідеї.
? Я питав/питала інших про їхні ідеї.
? Я ділився/ділилася матеріалами та знаряддями.
? Я просив/просила моїх співробітників про допомогу, коли її потребувала.
? Я допоміг/допомогла комусь у моїй групі.
? Я сказав/сказала іншим, що мені подобаються їхні ідеї.
? Я дотримував/дотримувала черги і намагався/намагалася звернути на це увагу інших.
? Розуміння (перефразування)
? Як ви розумієте?
? Покажіть взаємозв'язок.
? Чому?
? Об'єднайте в смислові пари.
? Застосування
? Виконайте, розв'яжіть, складіть.
? Обґрунтуйте.
? Порівняйте.
? Доведіть.
? Зробіть висновки.
? Аналіз
? Як ви вважаєте?
? Якими є мотиви персонажа?
? Як почувалися в цей момент?
? Складіть план.
? Розробіть модель.
? Синтез
? Спрогнозуйте розвиток подій.
? Запропонуйте свій проект.
? Яким міг би бути інший шлях?
? Що сталося б, якби...
|
№ з/п |
Параметри оцінювання |
Критерії оцінювання |
Бали |
|
1 |
Позначення мети уроку для вчителя (заплановані результати) |
Визначені лише предметні знання
|
0 |
|
Відображені тільки предметні знання й уміння чи відображені предметні знання і ключові компетентності
|
1 |
||
|
Відображені предметні, міжпредметні, ключові компетентності
|
2 |
||
|
2 |
Позначення мети для учня (цілепокладання) |
Момент цілепокладання не зафіксовано
|
0 |
|
Цілепокладання здійснює тільки вчитель
|
1 |
||
|
До цілепокладання залучають учнів (показано, як це робиться)
|
2 |
||
|
3 |
Оцінювання досягнутих результатів |
Досягнуті результати не оцінюють
|
0 |
|
Досягнуті результати оцінює тільки вчитель
|
1 |
||
|
Досягнуті результатів оцінює і вчитель, і учні (самооцінка); показано, як це робиться
|
2 |
||
|
4 |
Структурованість уроку |
Етапи уроку не позначені
|
0 |
|
Етапи уроку позначені, але не відображають реалізацію компетентнісного (діяльнісного) підходу
|
1 |
||
|
Етапи уроку позначені, відображають реалізацію компетентнісного (діяльнісного) підходу
|
2 |
||
|
5 |
Постановка навчального завдання (проблеми) |
Навчальне завдання (проблема) не визначене
|
0 |
|
Навчальне завдання (проблема) визначене, але не показано, як воно буде розв’язане
|
1 |
||
|
Навчальне завдання (проблема) визначене і показано, як воно буде розв’язане
|
2 |
||
|
6 |
Диференційований підхід |
Диференційований підхід не позначено, або визначено, але не показано, як буде здійснюватися
|
0 |
|
Запропоновані завдання (прийоми, форми роботи) для різних груп учнів
|
1 |
|
7 |
Розвиток інформаційних умінь |
Завдання на розвиток інформаційних умінь відсутні чи є тільки робота з підручником
|
0 |
|
Запропоновані завдання на самостійний пошук (крім інформації з підручника) і (або) опрацювання інформації
|
1 |
||
|
8 |
Розвиток комунікативних умінь |
Формування комунікативних умінь не відображено
|
0 |
|
Відображені завдання, що передбачають роботу в парах, групах, залучення учнів до участі в діалозі, дискусії тощо
|
1 |
||
|
9 |
Знаково-символічне моделювання |
Знаково-символічне моделювання відсутнє чи його використовує тільки вчитель
|
0 |
|
Моделювання за участю учнів
|
1 |
||
|
10 |
Використання прийомів «класифікація», «порівняння», «аналогія» |
Не відображено чи використовує тільки вчитель
|
0 |
|
До використання прийому залучають учнів
|
1 |
||
|
11 |
Здійснення міжпредметних зв’язків |
Реалізація міжпредметних зв’язків не передбачена
|
0 |
|
Реалізація міжпредметних зв’язків передбачена, показано, з яким предметом вона буде здійснюватися
|
1 |
||
|
12 |
Використання додаткових прийомів створення позитивної мотивації навчання |
Додаткові прийоми створення позитивної мотивації не використовували чи використовували прийоми, що мають «зовнішній», «розважальний» характер (загадки, ребуси)
|
0 |
|
Використовували прийоми, що сприяють засвоєнню матеріалу (створення ситуацій успіху, висунення гіпотез, диференційоване оцінювання, проведення дослідів, зв’язок з практикою тощо)
|
1 |
початкових класах на засадах компетентнісного (діяльнісного)
підходу» / Упоряд. Дрожжина Т. В., Гезей О. М. – Х. :Вид. група
«Основа», 2014. – 127, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 8 (128)).