УРОК — ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇНАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
|
Параметр |
Особливості |
|
|
Хлопчики |
Дівчатка |
|
|
Увага |
Висока швидкість концентрації уваги,особливо в критичних ситуаціях. Під час роботи звертають увагу на точність її виконання |
Втрачають концентрацію уваги в критичних ситуаціях. Виконуючи завдання, зосереджують увагу на швидкості виконання
|
|
Мислення |
Образне мислення має більш високий рівень розвитку. Конфігурація мозку сприяє концентрації тільки на одній задачі в окремий проміжок часу, адже права і ліва півкулі мозку з’єднані малою кількістю нервових закінчень (можуть або слухати або писати) |
Образне мислення розвинуте слабкіше. Мозок запрограмований на одночасне управління одразу декількома справами, не пов’язаними між собою (можуть слухати і виконувати письмове завдання)
|
|
Пам’ять |
Невеликий обсяг короткочасної пам’яті: переваги при запам’ятовуванні цифр; краще запам’ятовують опис технічних процесів |
Довготривала пам’ять; переваги при запам’ятовуванні слів; краще запам’ятовують імена людей, опис предметів туалету
|
|
Моторика |
Краще розвинута крупна моторика |
Краще розвинута дрібна моторика
|
|
Сприйняття кольору |
Гірше розрізняють кольори; надають перевагу синьому,коричневому, оранжевому |
Краще розрізняють кольори; надають перевагу бузковому, бежевому, салатовому, жовтому
|
|
Словниковий запас |
Менший словниковий запас |
Великий словниковий запас, висока швидкість і ясність мовлення
|
|
Усне мовлення |
Переваги в артикуляції, словнику усних розпоряджень, швидкості й розумінні прочитаного |
Переваги в рівні розвитку і виразності мовлення, багатство і правильність асоціацій, смислове розуміння мовлення, імітація незвичайних слів
|
|
Письмове мовлення |
У письмовому мовленні багато числівників, прийменників, знаків запитання, займенників, особливо займенників «я»; пишуть, здебільшого, про спорт, телебачення, гроші |
У письмовому мовленні звертають увагу на зображувальні засоби (підкреслення, виділення тексту іншим кольором); віддають перевагу текстам, пов’язаним з душевними переживаннями
|
|
Почерк |
Нерівномірний, розмашистий, індивідуально-оригінальний, інколи з елементами недописаних літер, часто не відповідає прийнятим стандартам |
Зазвичай, більш «правильний», красивий, стандартний, симетричний; елементи літер відповідають зразкам у шкільних прописах
|
|
Підхід до вивчення матеріалу
|
Якісний |
Кількісний |
|
Сприйняття інформації |
Домінує візуальне сприйняття просторових образів по вертикалі; добре сприймають та запам’ятовують інформацію, розташовану на класні дошці у стовпчик. Труднощі у сприйнятті та запам’ятовуванні словесної інформації |
Візуальне сприйняття інформації по горизонталі, що дає змогу їм легко сприймати довгі рядки тексту на всю ширину класної дошки. Труднощі у сприйнятті та запам’ятовуванні числової та музичної інформації
|
|
Інтереси до діяльності |
Віддають перевагу діяльності дослідницького характеру |
Подобається виконувати те, що добре знайоме, тобто стереотипну діяльність
|
|
Надання переваг у виборі форм роботи
|
Добре працюють у парах, самостійно |
Краще працюють у колективі |
|
Самооцінка |
Більш об’єктивна, адже вони реалізують реальні події і явища; залежить від успіху у справах |
Більш суб’єктивна, адже наголошується, здебільшого, на почуттях, переживаннях, мріях і конфліктах
|
|
Стиль спілкування |
Орієнтація на успіх |
Орієнтація на уникнення невдач
|
|
Ставлення до оцінки і похвали |
Хлопчики переконані в тому, що любов оточуючих необхідно заслужити. Емоції, виражені вчителем, для них не мають великого значення, для нього важливе матеріальне заохочення успіху, адже це є доведенням їхньої сили, авторитету, влади. Емоції вчителя через короткий проміжок часу вже не сприймаються. Хлопчики очікують на смисл, підтекст в оцінюванні їхніх успіхів. Фраза «Тобою незадоволена» для хлопчика не має жодного навантаження, йому важливо знати, чим саме незадоволені |
Середньостатистична дівчинка очікує на симпатії оточуючих, емоційну підтримку та увагу. Вона орієнтована на міжособистісні відносини, в оцінці вчителя чує не стільки текст, стільки те, як вона виглядає, як до неї тепер будуть ставитися. Для дівчинки важливо емоційне заохочення успіху, його підтвердження через слова, дотик, жести, погляд. Для дівчинки важливо бути хорошою в очах учителя та подруг
|
|
Для хлопчиків
|
Для дівчаток |
|
Високий темп подавання матеріалу.
Широкий спектр різноманітної, нестандартно поданої інформації.
Значна кількість нестандартних, логічних завдань.
Використання групових форм роботи з елементами змагання, обов’язковою зміною лідера.
Дозована емоційність подавання матеріалу.
Проведення ігор зі строгими правилами.
Для утримання уваги необхідно продумати велику кількість різноманітних стимулів. Щойно стає нудно, вони не тільки припиняють сприймати матеріал, але й починають порушувати порядок у класі.
Для відповіді з місця необхідний додатковий час для вираження думки.
Добирання творчих завдань.
Під час похвали акцентувати увагу на тому, що саме оцінюється в їхній діяльності.
|
Повільний, розмірений темп уроку, подавання нового матеріалу.
Достатня кількість повторень для кращого засвоєння. Значна кількість типових завдань.
Використання на уроці групових форм роботи з акцентом на взаємодопомогу. Використання значної кількості наочності на уроці, навчання з опорою на зорову пам’ять.
Надання переваги іграм-імпровізаціям.
Емоційне оцінювання будь-якої виконаної роботи із зазначенням перспектив. Частіше хвалити, адже похвала для дівчаток — це рушійна сила. |
? Правило «після мене так само красиво, як було до мене» — проектує гігієну і естетику класної кімнати, у якій проводяться навчальні заняття.
? Правило «одного голосу» — надання свободи висловлювання кожною дитиною своєї думки.
? Правило «немає останніх парт» — увага всіх до кожної дитини і кожного до всіх.
? Правило «не існує неправильних суджень» — повага до індивідуальних особливостей і своєрідності особистості людини.
? Правило « красиво і легко » — ціннісне ставлення до праці та здібностей людини опановувати багато навичок і вмінь, що дають змогу людині легко і радісно виконувати будь-яку складну справу.
? Правило «якби не всі» — етичне осмислення ролі всіх учасників уроку в успіху, якого досягає кожен окремий учень.
? Правило « голова хоче відпочити » — ситуація втомлюваності дітей і організація коротких моментів відпочинку.
? Неписане правило «братства» випливає із турботи про стан спільної справи і успіху кожного, хто перебуває поруч і разом з усіма здобуває знання.
? Головне правило «щастя уроку» — філософське ствердження цінності людського розуму, здатного пізнавати життя, а отже, вибудовувати його, як гідне людини.
Для ефективного проведення уроку, зокрема: встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин, формування у школярів позитивного ставлення до навчання, пізнавальної мотивації та ініціативності; формування пошукових умінь, опанування учнями уміння вести діалог (уміння бачити різні точки зору, формулювати власну позицію та ін.); забезпечення якісно іншого рівня опанування навчального матеріалу необхідно вчити дітей особливостей ведення навчального діалогу.
Орієнтовний алгоритм навчання ведення діалогу
Орієнтуйте дітей одне на одного. Потрібні спеціальні дії вчителя, щоб діти зосередились одне на одному (відійти осторонь, запропонувати співрозмовникам повернутись одне до одного). Заохочуйте учнів звертатись одне до одного, будуйте власні звернення, починаючи з імені дитини, та передавайте думку дитини як авторську («Микола вважає ...», «Ганнусин висновок пов'язаний із...»). Учіть дітей переадресовувати висловлення за допомогою запитань: «Ти зі мною не згоден?», «Ти хочеш заперечити мені? ». Учіть дітей вживати «Я — висловлювання»: «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я згоден з..., тому що...». Якщо дитині важко оформити думку, перефразуйте її висловлення «Чи правильно я тебе зрозуміла?», «Ти хотів сказати, що ...». До цього обов'язково залучайте інших дітей: «Що мав на увазі Сашко? », «Хто зрозумів думку Оленки?». Не поспішайте відповідати на запитання учнів, оцінювати їхні версії, надайте їм можливість висловити своє ставлення до версії одне одного, доповнити, уточнити тощо. Постійно заохочуйте дітей до висловлення власного ставлення до думки іншого за допомогою нагадувань: «Катруся бажає дізнатися, чи згодні ви з нею? », «Які ще є думки? », «Дякую всім, хто висловив своє ставлення».
Фіксуйте гіпотези та зберігайте авторство ідей, робіт. Спочатку всі думки записуйте на дошці або аркуші паперу самі, пізніше це можна доручити учням. Привчайте учня чи групу учнів підписувати висловлену думку (прийом Г. Цукерман, С. Курганова). Авторство дає змогу безпосередньо звертатися одне до одного з приводу роботи, зберігає цінність думки кожного.
Оформлюйте записи на дошці таким чином, щоб вони відображали перебіг діалогу. Для цього необхідно дошку поділити на три частини: на лівій фіксувати за допомогою моделі відомий спосіб, на центральній — задачу, що виникла, і хід її розв'язання, на правій — новий, «відкритий» спосіб (прийом Л. Айдарової).
Утримуйте предмет обговорення разом із дітьми. Надавайте зразки утримання предмета діалогу, учіть учнів точно формулювати і схематично фіксувати завдання, звертатися під час обговорення до моделей, схем, допомагайте їм підбивати попередні підсумки («Яку задачу ми розв'язуємо?», «Які версії у нас є?», «Що робитимемо далі?»).
Разом створіть правила (норми) співпраці. Один з можливих варіантів: кожна група створює власні правила роботи, а потім їх обговорює весь клас, вибудовуючи спільно норми співпраці. Правила ухвалено — варто поставити під ними підписи. Проте все тільки розпочинається — необхідно навчитися їх дотримувати.
Акцентуйте увагу учнів на нормах співпраці під час фронтального, парного, групового обговорення і вчіть цього учнів. Дотримувати ухвалених правил учням допоможе прийом «мовчазного показу правила» (О. Дусавицький): усі правила мають бути схематично записані на великому аркуші паперу; у разі порушення правила кимось із учнів або групою вчитель мовчки вказує на відповідний знак (згодом це роблять учні).
Підтримуйте «ми — разом». Створюйте разом з учнями образи колективного обговорення. Молодшим школярам важко висловити логіку дослідження в термінах, проте вони знаходять метафори, що описують загальний рух: «що з нами відбувалося?». Підхоплюйте такі дитячі оцінки просування, обговорюйте зі школярами не тільки змістовий аспект, але й емоційний: чи було важко, яке завдання розв'язували, хто допоміг, що допомогло, який момент був напруженим.
Наостанок - кілька загальних порад, що важко виконати. Проте, варто спробувати це зробити.
? Максимально «лінуйтеся», тобто «не робіть нічого з того, що можуть зробити діти». Це стосується як підготовки матеріалу і простору, так і власне проведення чогось. Щоправда, тут є одна хитрість: діти мають захотіти це зробити. А вже як захочуть, то з'ясують усе. А ви їм обов'язково допоможете.
? Повірте, що два та два не завжди чотири. Для групової роботи це значно більше. «Сума» дитячих внесків виявляється більшою за сполучення її складових. Діти вчать одне одного часто краще (з більшим терпінням, швидше, більш дохідливо), ніж ми, дорослі.
початкових класах на засадах компетентнісного (діяльнісного)
підходу» / Упоряд. Дрожжина Т. В., Гезей О. М. – Х. :Вид. група
«Основа», 2014. – 127, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 8 (128)).