Нам судилось жити за часів революцій: науково-технічної, інформаційної, комп'ютерної. Вони вибухають у нас самих, породжені, як це не парадоксально, бажанням жити зручно, комфортно, користуючись здобутками цивілізації. Прийдешній час ставить нові вимоги — інформаційне суспільство несе нові цінності й нові потреби і навіть нові ризики.
Світ наших дітей буде цілковито іншим, ніж наш. Він змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи. їхнє майбутнє залежатиме від того, наскільки швидко вони зуміють засвоювати нові поняття, по-новому вибирати, вчитися та пристосовуватись до реалій навколишнього світу, вчитись упродовж життя. В інформаційному суспільстві кожен успішний громадянин, незалежно від віку, стає учнем, готовим засвоювати нову інформацію та використовувати її з користю для себе.
Дивовижно, але у школі не вчать найважливішого в житті предмета — як творити нові ідеї, а отже, формувати власне майбутнє. А сьогодення вимагає цього. Я впевнена, що кожна школа шукає своїх шляхів, варіантів створення таких шкіл, які дають своїм випускникам не тільки необхідний рівень академічної освіти, але й навички громадянської активності, формують особистість, яка після закінчення школи не загубиться в цьому строкатому, сповненому контрастів, світі, а зрозуміє важливість свого буття, прагне вчитися, робити світ добрішим, сприяє утвердженню загальнолюдських моральних норм і правил. Тому епіграфом моєї статті є вислів А. Ейнштейна: «Прагни не до того, щоб досягти успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс».
Який шлях близький нам? І на моє переконання, це громадсько-активна школа. Життя свідчить, що будь-яку ідею, якщо вона є реальною, цікавою громаді, можна реалізувати. Адже завжди є активні, небайдужі люди, які не можуть перебувати осторонь громадських справ, поспішають робити добро. І школа стає не лише центром формування знань умінь, навичок, але й осередком активності громади, яка мешкає навколо, Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, що вона успішно робить, але розвивати громаду, залучати батьків, громадські організації, мешканців до розв'язання соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і в громаді.
Мікросередовище школи поєднане з реальною дійсністю поза її межами. Практика свідчить, що функціонування ГАШ розширює спектр освітніх, соціальних, оздоровчих послуг, надає чималої уваги розвитку молодіжного руху різного спрямування (екологічного, військово-патріотичного, волонтерського тощо), ефективно використовує власні ресурси та залучає ресурси зовні для вирішення навчально-виховних завдань.
Гімназійне оточення має неабиякі ресурси для позаурочної та позакласної роботи.
Партнерство школи з громадою реалізують на засадах громадської довіри, діалогу, рівноправності через делегування повноважень і взаємовигоди як результату структурованої співпраці Серед основних напрямів співпраці школи та громади — культурно-просвітницький, інформаційно-просвітницький, профорієнтаційний, фізкультурно-оздоровчий, екологічний тощо. Збільшенню ефективності сприяє структурованість співпраці школи з громадою, а саме вироблення окремих стратегій.
Що конкретно може принести громадсько- активна школа?
Демократизація. Розвиток демократії, спрямованої на формування демократичної культури як підґрунтя розвитку громадянського суспільства:
- Залучення принципів і процесу демократії в навчально-виховний процес.
- Освіта для через досвід.
- Розвиток активної громадської позиції.
- Відкритість і співпраця. Спілкування й обмін ідеями.
Реалізація відбувається через:
а) навчальну діяльність;
б) виховний процес;
в) систему управління, удосконалення системи управління, залучення до нього всіх учасників навчально-виховного процесу.
Співпраця з громадськими організаціями. Вона має щедрі плоди для обох сторін, особливо для нас:
- додаткове фінансування від міжнародних організацій;
- обладнання та друковану продукцію після вдалих проектів;
- експертне оцінювання діяльності та рекомендації для проведення змін;
- посилення зацікавленості в місцевій освітній політиці;
- використання ресурсів громадської організації (інтернет, комп'ютерів тощо);
- заохочення до громадської активності;
- можливість переймати власний і світовий досвід.
Громадські організації під час роботи зі школою мають нагоду:
- скористатися інтелектуальним потенціалом освітян та їхнім професійним досвідом;
- реалізувати завдання власної громадської організації;
- популяризувати здобутки та напрацювання громадської організації серед загалу;
- поширювати цінності громадянського суспільства.
Для школярів і педагогів — це можливість мандрувати і безпосередньо пізнавати світ, а також це означає зміцнення матеріально-технічної бази.
«Школа — це маленька держава. Вона не може існувати без ідеї, задуму, що захоплює дітей, учителів і батьків. Якщо така ідея зникає й не народжується нова, школа зупиняється у своєму розвитку. В ній нудьга і немає прогресу». Ці слова належать видатному педагогу-практику, сподвижнику Василя Сухомлинського Олександру Захаренку.
Джерело: журнал «Управління школою» №19-21. Автор: Т. С. Шепель, заслужений учитель України.