1. Освітньо-професійна програма магістерської підготовки має освітню та науково-дослідну складові. Освітній компонент магістерської програми призначений для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності, широти та фундаментальності освіти, що отримується, максимальної наближеності її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі. Поряд зі спеціальними професійними знаннями до освітнього компонента повинна входити економічна, гуманітарна й професійна підготовка.
Науково-дослідна частина магістерських програм повинна бути пов'язана з науковою проблематикою кафедр з акцентом на майбутню професійну діяльність і спрямована на формування навичок проведення наукових досліджень у конкретній галузі знань.
Навчальний план магістерської підготовки взаємопов'язаний з навчальними планами підготовки бакалаврів і спеціалістів. При цьому слід мати на увазі концептуальні вимоги до рівнів професійної підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра, що випливають з призначення фахівця кожного освітньо-кваліфікаційного рівня. На бакалаврському рівні професійні знання націлені на вивчення предметної галузі (об'єктів професійної діяльності). Магістерська підготовка полягає у більш глибокій орієнтації на фундаментальні та професійні знання, у спрямованості на розвиток навичок самостійного здійснення наукових досліджень, прийняття обґрунтованих професійних рішень та отримання знань.
2. Навчальний план магістерської підготовки за денною формою навчання для осіб, які мають кваліфікацію бакалавра, складається з трьох циклів дисциплін:
• цикл професійно-орієнтованої гуманітарної і соціально-економічної підготовки;
• цикл природничо-наукової, професійної та практичної підготовки;
• цикл вибіркових дисциплін.
Освітня частина програми передбачає нормативні професійно-орієнтовані природничо-наукові (фундаментальні), гуманітарні, соціально-економічні та психолого-педагогічні дисципліни і забезпечує отримання освітнього рівня повної вищої освіти за відповідною спеціальністю.
Професійна частина програми передбачає нормативну частину (спеціальні дисципліни та науково-практичну підготовку), що разом з освітньою частиною програми забезпечує отримання освітньо- кваліфікаційного рівня "магістр" за відповідною спеціальністю.
Складовою освітньо-професійної програми є також вибіркова частина.
Крім того, до навчального плану входять практики, підготовка і захист кваліфікаційної роботи магістра.
Склад циклів дисциплін за професійним спрямуванням магістерської підготовки залежить від спеціальності та формується на підставі аналізу функціональних обов'язків магістра відповідної спеціальності. Навчальні програми дисциплін за професійним спрямуванням магістрів повинні бути орієнтовані у напрямку підвищення їх фундаментальності, наукового і професійного рівня, до них необхідно включити останні досягнення відповідної наукової галузі. Важливим є залучення студентів, які навчаються за програмою "магістр", до роботи з монографічною і періодичною науковою вітчизняною та іноземною літературою.
3. Основними формами навчальної роботи студентів у магістратурі є:
• оглядові, проблемні лекції;
• індивідуальні навчальні заняття;
• практичні роботи аналітично-розрахункового характеру;
• науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться;
• самостійна робота, в тому числі проведення досліджень за затвердженою гемою і підготовка кваліфікаційної роботи магістра.
Формами звітності студентів, які навчаються за програмою "магістр", про виконання навчального плану є:
• складання іспитів і заліків;
• доповіді на науково-навчальних семінарах з актуальних проблем теорії та технології виробництва, а також про виконані наукові дослідження;
• підготовка і захист рефератів і звітів про виконані наукові дослідження.
4. Обов'язкове аудиторне навантаження студентів, які навчаються за програмою "магістр", у середньому за весь період навчання не повинне перевищувати 22 годин на тиждень. При плануванні магістерської підготовки більшу увагу слід приділяти самостійній (індивідуальній) роботі студента.
5. У результаті вивчення дисциплін магістерської підготовки формується певний рівень знань та умінь (визначається випусковою кафедрою).
6. Наукові дослідження за темою кваліфікаційної роботи магістра мають за мету:
- систематизацію і поглиблення теоретичних і практичних знань, формування навичок використання цих знань при вирішенні конкретних наукових, науково-технічних і професійних задач;
- розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи і оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень;
- набуття досвіду аналізу результатів досліджень, що були отримані, формулювання висновків і положень;
- набуття навичок написання і оформлення наукової праці та отримання досвіду її прилюдного захисту.
7. У результаті виконання науково-дослідної частини програми студенти, які навчаються за програмою "магістр", повинні вміти:
• проводити бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних технологій;
• формулювати мету дослідження;
• складати техніко-економічне обґрунтування проведення дослідження;
• вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;
• обробляти отримані результати, аналізувати і обмірковувати їх з урахуванням опублікованих матеріалів;
• подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів, наукових статей, доповідей і заявок на винаходи, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.
Лівінський О.М., Курок О.І., Гридякін В.О., Зінченко В.П.
Методологія і методи наукових досліджень
Навчальний посібник