ЗАКЛИКАННЯ ВЕСНИ (Сценарій фольклорної композиції)
Свято проводиться в простій затишній залі. Сцена оформлена на зразок галявини. Посередині сцени – пеньок,на задньому плані – дерева,над ними – декорація сонечка на небі. Дійові особи – Діти-квіти,одягнені в білі блузки,зелені спіднички;на головах у них віночки,вкриті білими хустинками. Діти-квіти присіли на сцені та й застигли,неначе вві сні.
Тиша. Ледь чути музику дзвіночків,що нагадує весняні краплинки.
1 ведучий. Один із найцікавіших звичаїв наших предків – закликання весни.
2 ведучий. У своїх легендах і казках український народ створив поетичний образ весни – дівчина з віночком квітів у косах.
1 ведучий. Весна - це вродлива дівчина, яка володіє величезними скарбами. Від неї люди з давніх—давен щороку сподіваються щедрих дарів. Тому й виглядають її рано-вранці,до схід-сонця,вибігають на пагорби,стають на воротах,вилазять на дах комори чи клуні — і запрошують,закликають її піснями.
Діти виходять на сцену в українських костюмах,співають веснянку «Сонечко» (Слова П.Гай,музика В.Верховинця)
Сонечко,сонечко,глянь у віконечко,
Діткам маленьким з неба засяй.
Сумно їм,маленьким,сумно вродливеньким.
Воленьки хочеться,виклич їх в гай,
Барвними квітами,ніжними вітами,
Співом пташиним їх забавляй.
Діти,співаючи,носять у руках подарунки весні:роблену з дерева ластівку,з тіста жайворонків. У руках дівчаток – віночок.
Всі стають півколом з правого боку сцени.
2 ведучий. Діти зібрались на галявині, щоб погратись в різні ігри, пробудити та закликати весну.
Починається гра «Та це ж весна»(слова П.Кагельгородського,музика В.Верховинця).В ній беруть участь 6 дівчаток і 4 хлопчика. Весна непомітно заходить у коло.
Гриць. Благослови,мати,
Ой,мати,ладо,
Весну закликати!
Зиму,проводжати,
Зимочка в возочку,
Літечко в човничку!
Діти стоять у колі,в центрі на пеньку сидить Весна. Дівчатка тримають віночки в лівій руці. Весна все ще спить,схиливши голову на коліна. Та голоси дітей поступово її пробуджують.
Діти починають співати.
Та це ж весна,
Бо тане сніг.
Дивись,струмок
З гори побіг.
Шумить вода,
Ламає все.
Діти правою рукою описують півколо. Весна потроху прокидається. Підносять праву руку вгору потім поволі опускають її імітуючи струмок. Весна, нарешті, прокидається, з радістю усміхається і оглядає все навкруги. Гриць простягає їй руку, допомагає стати на пеньок.
Весна іде,тепло несе,
Шумить, гуде веселий гай,
Гомонить: вставай,вставай.
Розтане сніг,зима мене
Земля кругом цвісти почне.
Діти руками описують на півкола. Простягають до Весни праву руку. Гриць – обидві. Піднятими руками Весна хитає вліво,вправо. Діти погойдуються. Дівчатка надягають віночки. Весна милується квітами,починає танцювати.
Гриць обома руками вказує на вінок сусідки,що стоїть ліворуч. Діти розступаються.
Дітей веселих цілий рій,
Помчать із хати на луг мерщій.
Радіє все,співає все.
Іде Весна,тепло несе.
Діти беруться за руки,одночасно починають рухатись по колу. Гриць допомагає Весні зійти з пенька,веде її по колу назустріч дітям.
Діти зупиняються. Весна вклоняється. Всі махають правою рукою. Відходять у правий бік сцени.
Джерело: Алла Володимирівна, вчитель Херсонської середньої школи №32