РОБОТА З БАТЬКАМИ
Тема. Виховання в сім'ї: запобігання жорстокості та насиллю
Мета: аналізувати випадки тих аспектів виховання, що викликають найбільше проблем у батьків; ознайомлювати присутніх із правами дитини; доводити до відома батьків, що дитина — це особистість, яка потребує уважного ставлення, поваги та любові; формувати моральні цінності батьків і дітей.
Обладнання: мультимедійний супровід, анкета для учнів, тест для батьків, виставка педагогічної літератури, пам'ятка для батьків, текст і малюнок дитини для проведення ділової гри, плакати з крилатими словами.
Етап 1
1. Учитель заздалегідь вивчає літературу стосовно певних проблем, готує пам'ятки для батьків.
2. Учитель для оцінки емоційного самопочуття дитини в сім’ї, під час виховної години проводить опитування дітей, наприклад:
? Якими ласкавими іменами тебе кличуть вдома?
? Тобі читають вдома книжки? Хто? Як часто це буває?
? Якщо ти розбив найкращу мамину вазу, що вона скаже?
? Якщо ти зіпсував улюблену таткову річ, що він скаже?
? Тестування для визначення ставлення батьків до насилля щодо дітей.
Тест
Чи погоджуєтесь ви з такими твердженнями:
1. Іноді дитину можна ляснути — біль незначний, а користь безсумнівна.
2. Мене в дитинстві також били, але мені це не зашкодило.
3. Дитину можна вдарити, коли немає сили витримати її нахабство.
4. Для того щоб спрямувати дитину на шлях істинний, потрібно застосовувати фізичне покарання.
5. Можу втриматись, якщо дуже збуджений і сердитий, щоб не вдарити дитину.
6. Бити дитину не припустимо, проте висловити все, що про неї думаєш, можна.
7. У будь-якій ситуації я не принижую гідність дитини.
8. Я можу щиро попросити вибачення в дитини, якщо неправий(а).
9. У своєму житті я ніколи не вдарив(ла) дитини.
Варіанти відповідей:
а) цілком згоден(на);
б) важко сказати;
в) зовсім не згоден(на).
(Ця робота проводиться для того, щоб дізнатися, чи часто порушуються права дітей, які навчаються в класі.)
Етап 2. Проведення батьківських зборів
Учитель. Дитина — це людина! Вона не потребує, щоб на неї кричали чи застосовували покарання, а навпаки — прагне підтримки і мудрої поради з боку батьків, турботливого ставлення. Проте часто буває, що ми не завжди виявляємо любов до тих, хто є для нас найдорожчими у світі.
Адже дитина не може захистити себе від психологічного тиску з боку дорослих і фізичного насилля. Тож нас, дорослих, діти беруть за приклад. Дитина, яка виховується в жорстоких умовах, не поважатиме прав іншої людини. І, навпаки, гарна поведінка наших дітей народжується лише добром. Ненасилля сприяє гармонійному зростанню і всебічному розвитку дитини, аніж жорстоке, брутальне поводження.
Часто агресивні, непродумані дії можуть бути викликані не провиною, а перевтомою, невдачами, роздратуванням, неприємностями тощо. Гнів, спрямований на дитину, не матиме користі, а лише принизить та роздратує дитину. Досягаючи показної, короткочасної слухняності, батьки своєю жорстокістю виховують фальш, гальмують нормальний розвиток дитини.
Жорстоке поводження з дитиною нерідко викликає в них не каяття, а зовсім інші реакції:
? страх;
? протест;
? обурення;
? образу, прагнення помсти;
? прагнення викрутитись, обманути;
? втрата здорового глузду;
? дитина не розрізняє поняття добра і зла;
? не розмежовує поняття «можна» й «не можна»;
? занижена самооцінка;
? агресивна поведінка;
? ненависть до себе та інших (якщо дитину часто б'ють).
Жорстоке поводження з дітьми зазвичай викликає затримку їхнього психічного і соціального розвитку. Надзвичайно важливо не допустити, щоб побої та покарання перетворилися на жахіття для дитини та її батьків, коли дитина перестає розуміти за що її карають, рівень її емоцій знижується, перестає розрізняти хороші та погані вчинки. А ще важливо пам'ятати, що з будь-якої ситуації завжди можна знайти вихід.
Діти не завжди поводяться як лагідні янголята, і виховувати їх — не така вже й легка справа. Проте слід шукати вихід із ситуації, не принижуючи гідності та не ображаючи їх, а тим більше не вдаючись до тілесних покарань.
Шановні батьки, пам'ятайте! Усі люди на землі мають рівні права і свободи!
Права дитини закріплені в положеннях Конвенції про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році.
Кожна дитина має право:
? на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
? на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
? на захист від поганого поводження, нестачі турботи з боку батьків;
? на захист від жорстоких дій, які принижують її;
? на захист від сексуальних домагань;
? на проживання з батьками та на підтримку контакту з ними в разі їх розлучення;
? на вільне висловлювання поглядів щодо будь-яких питань;
? на свободу думки, совісті, віросповідання;
? на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.
Права дитини порушуються, коли:
? не створено умов для її безпеки для життя та здоров'я;
? її потреби ігноруються;
? стосовно дитини трапляються факти насилля або приниження;
? порушується недоторканість дитини;
? її ізолюють;
? її залякують;
? вона не має права голосу під час прийняття важливих для неї рішень;
? вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
? її використовують і нею маніпулюють;
? її особисті речі не є недоторканими.
Шановні батьки, пам'ятайте! Дитина поважатиме права інших людей, якщо і на її права зважатимуть. Не бійтеся допомогти і захистити свою дитину!
Проведення ділової гри
Ділова гра — це форма колективної творчої діяльності батьків щодо вивчення в них рівня сформованості педагогічних умінь. Зразок теми ділової гри з батьками за методикою «Млямз».
Методика «Млямз» («Мене люблять — я можу зробити»)
Мета: демонструвати учасникам, що порушення прав дітей — це не абстрактна категорія, яка відображена в правових документах, а явище, з яким ми стикаємося в повсякденному житті.
Час: 20 хв.
Обладнання: завчасно намальована на великому аркуші паперу постать дитини.
Хід проведення
Один із тренерів зачитує учасникам нижченаведений текст, другий — у цей час надриває аркуш паперу із зображенням дитини в ті моменти, коли під час читання тексту права дитини порушуються. Значення цього дійства учасникам заздалегідь не пояснюється. Групі пропонується під час читання тексту фіксувати у своїх зошитах випадки порушення прав. Коли текст буде прочитаний до кінця, можна запитати в учасників, що вони відчували, коли тренер надривав аркуш із зображенням дитини, які порушення прав дитини вони відзначили.
Тренер. Малюк прокинувся вранці від того, що почув роздратовані голоси батьків. Він із сумом подумав, що останнім часом вони занадто часто сваряться і тепер навіть не приховують своїх взаємин від нього. Дедалі частіше, залишаючись вдома, Малюк боявся, що в будь-який момент тишу можуть порушити гучні сварки. У такі хвилини він ішов до своєї кімнати і почувався дуже самотнім. Лежачи під теплою ковдрою, він згадував, як добре було йому під час недільних прогулянок у колі сім'ї. Йому здавалося, що цей щасливий час уже не повернеться ніколи.
Батьківські голоси затихли. Малюк почув мамині кроки, які наближалися до кімнати. Мама широко відчинила двері і сказала: «Піднімайся! Швидше! Мені набридло спізнюватися через тебе на роботу!».
Малюк неохоче встав із теплого ліжечка і пішов до ванної кімнати. Він вмивався і чув, як мама вже увійшла до кімнати, щоб допомогти застібнути ґудзики на манжетах сорочки. «І коли ти вже навчишся одягатися сам?», — почув Малюк звичне запитання. «Мамо, а можна я надягну нову сорочку, яку я сам вибрав, коли ми заходили до магазину? Я її вчора ввечері витягнув із шухляди і вже приготував...». «Дивись-но,який спритний! Він приготував! Як дівчисько, нарядами переймаєшся... Ну добре, давай швидше свою нову сорочку...». Малюку вже не так, як раніше, подобалася його обнова, але він, нічого не відповівши, подав мамі сорочку. Вона миттю застібнула всі ґудзики. «Швидко на кухню снідати! А я поки причепурюся», — сказала мама.
На кухні за столом сидів батько. Він неквапом пив каву й уважно читав газету. Малюку дуже хотілося, щоб батько поглянув на нього. Він сподівався, що той помітить його нову сорочку, посміхнеться йому. Малюк стояв біля столу, але батькові було не до нього. Мама, яка приготувалася вже виходити, забігла до кухні: «Чого ти стоїш?! Хіба тобі незрозуміло, що ми спізнюємося! Боже, ну чому ти такий повільний, як і твій батько! Поспішай, поснідаєш вже у школі!».
Хлопчик із мамою швидкими кроками вирушили до автобусної зупинки. Біля школи мама помахала Малюку рукою зі словами: «Тримайся! Маю надію, що зауважень і двійок не буде! Чекай мене після групи продовженого дня. Будь охайним, не забруднися!». Останні слова вона промовляла вже поспіхом. Малюк із важким портфелем увійшов до класу. Учителька запитала його: «Ти не забув, як учора, свій зошит?». Ніхто не звернув уваги на його нову сорочку. Малюк сів на своє місце. Почався урок. Малюку було стало дуже сумно... Він чекав, коли пролунає дзвоник, майже не слухаючи, що говорить вчителька. На перерві Малюк зупинився біля вікна, подивився на хмари, дерева... Уявив себе, тата, маму, які йдуть по стежці в парку, усміхнених, радісних... Хлопчик не помітив, як пролунав дзвоник, як діти зайшли до класу... Він почув суворий голос вчителя: «Що ти робиш біля вікна?». «Я чекаю на своє щастя», — відповів Малюк. «Давай щоденник, два по поведінці», — промовила вчителька...
Обговорення тексту
Шановні батьки, що ви відчули, коли тренер надривав аркуш із зображенням дитини?
? Які порушення прав дитини ви помітили?
? Чи трапляються схожі випадки у вашій родині?
? Чи можливо зробити дитину в родині щасливою?
? Що для цього потрібно?
Обговорення педагогічних ситуацій
(Батьки об'єднуються у три групи. Кожна група отримує ситуацію для обговорення і дає відповіді на запитання.)
Група 1
Маленький хлопчик їде з татом у метро. Поїзд відійшов від станції і виїхав у тунель. Хлопчик збуджений.
- Тату, чому стало темно за вікнами? Там ніч? А чому вогники?
- Сиди спокійно!
- Тату! А ці вогники — це зірки? А там ліс і будинки?
- Сиди, я тобі кажу!
Зав’язує синові шапку. Той крутиться.
- Стій на місці!
- А мені лоскотно! Ти мені сильно затягнув!
- Стій, я тобі кажу!
Ляпас. Гіркий плач.
Масс А. Бумеранг //
Сім'я і шк. —1983. - № 1 -С.33.
1. Чи здивувався б тато, аби йому сказали, що він поводиться зі своєю дитиною неналежним чином?
2. Спробуйте поглянути на цю ситуацію під іншим кутом зору. Пригадайте епізоди із власної сімейної практики.
3. Скільки часу ви приділяєте спілкуванню з дітьми? Багато чи мало? Що ви вкладаєте у зміст вашого спілкування? Чи подобається вам проводити час із дітьми?
Група 2
Якось у батька на тижні трапився вільний день, він залишився вдома і ось що побачив. Повернувшись із роботи, мати посадила Колю за уроки. Поки вона обідала, хлопець старанно писав. Поївши, Поліна Іванівна зупинилася за спиною Колі. Вона терпляче, навіть лагідно виправляла хлопця. Біда була в тому, що вона попереджала і підказувала кожний рух, заважаючи Колі зосередитися на виконанні завдання. Хлопець спробував заперечити: «А нам Ірина Петрівна не так показувала...». Проте мати, наче нічого не чула, й надалі вказувала. Час виконання домашніх уроків завдань затягнувся. Коля втомився і почав писати дедалі гірше.
Матвій Євсейович спостерігав за всім, проте не насмілився втрутитися. Закінчилися заняття сваркою: Коля плакав, Поліна Іванівна кричала: «Помилуйся своїм золотом! Йому і так, і сяк, а він ще капризує. Ох, і нетямущий!..».
Малиованов А. Л. Педагогический такт в
семейном воспитании. —
М.: Просвещение, 1964. - С. 23,24.
1. Чи досягла Поліна Іванівна бажаного ефекту?
2. У чому проявилися порушення педагогічного такту з боку матері? Як можуть позначитися такі ситуації на взаєминах між дитиною та батьками?
3. Розкажіть, як ви контролюєте виконання завдань дітьми?
Група 3
- ...Можна, — зазирає до кімнати Кетіно. Вона чимось схвильована.
- Звичайно, заходь. Сідай ближче. Чому в тебе такі очі? Чому синець на обличчі?
Дівчинка опускає голову і несподівано починає плакати.
- Тато мене побив... Не люблю більше тата. Не хочу його бачити.
- У тебе такий чудовий тато, як же він міг тебе відлупцювати?
- Колись був хороший. Тепер став поганий, лається, свариться.
- Постривай. Давай-но витремо сльози.
Я дістаю з кишені хустинку. Витираю їй сльози.
- А тепер розповідай, як усе було.
- Тато прийшовши із роботи, почав кричати на маму, а я за неї заступилася, тоді він мене вдарив по щоці. Ти; каже, така ж, як і твоя мама. Я відповіла, що мама дуже хороша. Він мене вигнав із кімнати... Я злякалася, що мама лишилася з ним наодинці і почала кричати. Тоді батько побив мене...
- А якщо він вибачиться перед тобою і перед мамою, зможеш пробачити?
- Не знаю. Не люблю я його більше.
Амоношвілі Ш. Спасибі за прекрасне
батьківство! // Молодь України. —1986. —10 серп.
Запитання для обговорення
1. Які грубі помилки ви помітили в поведінці батька Кетіно?
2. До яких небажаних наслідків можуть призвести дії батька?
3. Що б ви порекомендували батькові в такій ситуації? Як ви розумієте, що таке батьківський авторитет?
Етап 3
1. Підсумкова бесіда
? Як ви будуєте взаємини зі своїми дітьми?
? Що переважає: суворий контроль і опіка, чи довіра до дітей?
? Яких позитивних результатів можна досягти у вихованні вашої дитини, якщо надати їй самостійність?
Учитель. Нашу розмову можна завершити словами видатного педагога В. Сухомлинського:
«Для люблячих батьків немає нічого дорожчого за дитину. Це — вічна істина, бо сенс людського життя в тому, щоб повторити себе в новій людині, повторити на вищій основі, підняти своїх дітей на вищий ступінь розумового, морального, естетичного розвитку, ніж досягли ми самі, батьки».
2. Ознайомити батьків із правилами, що були прийняті у Міжнародний рік дитини
Міжнародний день дітей — одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було ухвалена в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням добробуту дітей, у Женеві. У1949 році в Парижі відбувся конгрес жінок, а через рік і червня 1950 року було проведено перший Міжнародний день дитини.
Правила, прийняті у Міжнародний рік дитини
(Містять педагогічні настанови Песталоцці, Фребеля, а також враховують сучасний практичний досвід)
Люби свою дитину. Радій тому, що вона є, приймай її за будь-яких обставин. Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненість у собі, не застосовуй несправедливі покарання, налагоджуй з нею довірливі взаємини, дай привід любити себе.
Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних і душевних травм, навіть тоді, коли доводиться жертвувати власними інтересами і ризикувати власним життям.
Будь гарним прикладом для своєї дитини. Виховуй повагу до традиційних цінностей, живи гідно. Нехай у вашій сім'ї панують чесність, скромність та гармонія. Подружня зрада, заздрість, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв'язків — усе це позначиться на психічному стані вашого сина або доньки.
Грайтеся зі своєю дитиною. Приділяйте дитині стільки часу, скільки потрібно для її розвитку. Розмовляйте з нею, не відволікайтеся, коли вона про щось говорить.
Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучайте до праці.
Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть болісного, проте самостійного. Дитина запам'ятовує лише ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови можуть зростити соціального інваліда.
Привчайте дитину бути слухняною. Коригуйте її поведінку так, щоб її вчинки не завдавали шкоди ані їй, ані іншим.
Використані джерела
1. Азаров Ю. П. Семейная педагогика. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Политиздат, 1985. — 283 с.
2. Конвенція «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (Рат. 27.02.1991) — Відомості Верховної Ради України. 1991. — № 13, ст. 145.
3. Корнієнко С. И., Кодлюк Я. П. Батьківські збори у початкових класах: навч.-метод. посіб. — 2-ге вид. — Т.: Підручники і посібники, 1998. — 64 с.
4. Корчак Я. Як любити дітей. — К.: Рад. школа, 1976.-157 с.
5. Кузнецова Н. А. Изучаем права ребенка: метод. пособие для педагогов, представителей социальных служб и общественных организаций, которые работают с детьми и для детей / Представительство детского фонда ООН (ЮНИСЕФ) в Украине. — Симферополь, 2002. — 88 с.
6. Педагогические задачи и задания для родителей / под. ред. В. Г. Постового. — К.: Рад. школа, 1989. —189 с.
7. Савченко О. Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. — К.: Рад. школа, 1979. —141 с.
8. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. — К.: Рад. школа, 1978. — 263 с.
учитель початкових класів Білоцерківської
ЗОШ І—III ст. № 18, Київська обл.
Перша всеукраїнська газета для першого вчителя
«Початкова освіта» № 9 (729), травень 2014