Мета: актуалізувати, узагальнити і систематизувати знання учнів про добро і зло як феномени духовності; формувати уміння і навики участі в інтерактивних формах роботи; розширити кругозір учнів; розвивати навики до узагальнення та систематизації знань, інтеграції інформації, отриманої з різних сфер наукового пізнання та інтуїтивно-ситуатнвного досвіду; формувати в учнів морально спрямовані життєві цінності громадянина і патріота, плекати християнські чесноти.
Обладнання: Біблія, Конституція України, плакати з висловлюваннями відомих людей, тлумачний словник, словник іншомовних слів, філософський та психологічний словники, «Вибрані твори» Льва Толстого, «Міфи Давньої Греції», плакати-заготовки, самоклеючі аркуші, ватмани, зошити, дошка.
Епіграфи:
- «Нехай постане світло...» (Біблія.)
- «І сотворив диявол людину, а Бог душу в неї вклав...» (Давні апокрифічні тексти.)
- «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим стати на коліна» (В. Гете.)
- «Серце є центром усіх пізнаватьиих дій душі. ...Серце є центром морального життя людини. В серці з'єднуються всі моральні стани людини... Це добрий і злий скарб людини...» (77. Юркевич.)
- «Не було б тіні — не було б і світла». (М. Булгаков.)
- «Людина осягає «божественне в собі», а зародки духовності людини існують в її серці від народження, але вони не одразу усвідомлюються, бо їм протистоять могутні сили темної тілесності, все антисоціальне в людині...» (Науковий коментар світоглядної позиції філософа Г Сковороди сучасний учений І. Срмаковим.)
Хід заняття
1. Вступне слово вчителя. Аргументація актуальності теми Учитель. На етапі розбудови державності, виникнення і розвитку нових соціокультурних, політичних та економічних відносин неминучими є зміни у суспільній моралі, принципах і традиціях виховання, просте-жусться радикальні зміна пріоритетів у структурі системи цінностей. Ні для кого не секрет, шо позитивні історико-політичні процеси сучасності супроводжують такі негативні явища, як «розладнання» суспільної свідомості, зниження г оральності певної частини соціуму, кризи людського д> су, втрати см. сложиттсвих цінностей. З проявами споживацької психології, ринкове о прагматизму, «здорового реалізму» та нігілізму загострюється низкї «вічних» запитань про сенс людського життя, про нескінченні пошуки істинного ідеалу буття, про неминучий перехід у інші часово-просторові виміри. Та чи не найактуальніше в епоху самознищення духовної сутності, викри&тення моральних законів звучить споконвічне: «Що є добро, а що є зло у евггі? Чи можуть воші існувати одне без одного і чи завжди тінь є неодмінною супутницею світла?» Сьогодні ми з вами намагатимемося разом знайти відповіді. Тема заняття — «Добро і зло — вінець духовності». я»
(Діти записують тему заняття у зошит.)
2. Формулювання очікувань учнів
Учні записують очікування на аркушах паперу, здають учневі-асистентові. Асистент сортує їх, декілька разів повторені очікування записує маркером на ватмані, вивішує його біля дошки. Учитель проводить аналіз очікувань учасників. те
3. Вибір епіграфа уроку
Учитель пропонує дітям обрати епіграф заняття. Діти по черзі читають висловлювання відомих людей, коментують їх, аргументують, чому саме той чи інший вислів слід обрати епіграфом заняття. Потім записують спііраф у зошити.
4. Словникова робота в малих групах
Учитель пропонує підібрати спільнокореневі слова до слова «дух», звертає уваїу учнів на те, що вони мають різні значення, які слід розрізняти. Учні діляться на 4 групи і, користуючись словниками (див. обладнання заняття), виписують тлумачення слів «дух», «душа», «душевність», «духовність».
Група № І презентує тлумачення слова «дух»:
1) психічні здібності, свідомість, мислення;
2) внутрішній стан, моральна сила людини, колективу;
3) з точки зору матеріалізму — мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, виший продукт її;
4) з точки зору ідеалізму — нематеріатьне начало, яке лежить в основі всіх речей і явиш та с первинним щодо матерії.
Група № 2 презентує тлумачення слова «душа»:
1) внутрішній психічний світ людини з її настроями, пережинаннями та почуттями;
2) за релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна с;нова в людині, що становить суть її життя, с джерелом психічних іВИЩ і відрізняє її від тварини.
Група № З презентує тлумачення слова «душевність»: «Ж
1) тс, що пов'язане з внутрішнім світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями;
2) те, що викликає приємні почуття, приємно вражає;
3) те, що пов'язане зі щирістю, відвертістю, сердечністю.
Група № 4 презентує тлумачення слова «духовність»: спосіб розбудови особистості, образно кажучи, зустріч із самим собою, своєю душею, внутрішнім «я».
5. «Мозковий штурм». Складання парадигми антитез складових духовності
• Які почутгя можуть жити у душі людини?
• Які з них ми вважаємо хорошими? (Діти записують назви у стовпчик)
•Які, на вашу думку, слід у собі долати? (Діти записують назви у стовп-чик формуючи антонімічні пери: любов і ненависть, милосердя і нетерпимість, гнів і лагідність, заздрість і доброзикіивість, добро і зла.)
• До якого висновку можемо дійти, проаналізувавши записане? (Що світ духовності — світ, у якому живуть протилежності — добро і зло. і людина щомиті повинна робити вибір, якому почуттю надати перевагу.)
6. «Відкритий мікрофон»
Учитель пропонує продовжити речення:
• Добро — це....
• Добра людина — це ....
• Добрий вчинок — це ....
7. Робота в парах
Учні розповідають один одному про добрий вчинок, який вони зробили. Один чи двоє учнів за бажанням розповідають для всіх про добрі вчинки своїх сусідів по парті.
8. Евристична бесіда
• Чи кожна людина може здійснювати добрі вчинки? За якої умови? (Кожна, яка зуміє подолати свої негативні емоції.)
• А чому так важливо уміти долати свої негативні почуття? (Бо кали з ними не боротися, вони переважатимуть у внутрішньому світі людини, а це призведе до деградації її особистості)
• Якщо внутрішня боротьба добра і зла стосується лише однієї людини, це її приватна справа, то чому так багато уваги приділяють цій начебто приватній проблемі? Невже цс настільки важливо для людей узагалі? (Бо людина, в душі яко! перемагає зло, завдає шкоди суспільству — провокує розбрат, сіє ворожнечу, порушує закони держави тощо. І людство не змогло б проіснувати стільки тисячоліть, якби вчасно не викристалізувало законів суспільної моралі, своєрідного духовного кодексу, адже гнів, заздрощі і зажерливість постійно ви кпи-кали б нові і нові війни, котрі, зрештою, винищили б людство.)
• У яких джерелах (наукових, релігійних, політичних, мистецьких) викладено загальнолюдські моральні принципи? (В усній народній творчості, священних книгах світових релігій, у численних законодавчих актах демократичних держав, літературних творах тощо.)
9. Робота в групах
Група № 1 презентує міфологічні джерела («Міф про Епіметея та ГІрометея»), група № 2 — релігійні джерела («Нагірна проповідь Ісу-са Христа»), група № 3 — законодавчі джерела (Конституція України), група № 4 — літературні джерела (Лев Толстой. «Що живить людей»). І
Міф про Епіметея та Прометея
Був час, коли боги існували, а люди і звірі ще ні. їх боги ще ліпили в підземеллі. І перед тим, як мали з'явитися звірі, Гиімстсй, брат Прометея, почав розподіляти здібності між ними: одним дав силу без швидкості, іншим — швидкість без сили, третіх нагородив здатністю літати.
Але був Епіметей не дуже мудрим і не помітив, що роздав усі здібності безсловесним створінням, а рід людський іще нічим не прикрасив. І коли подивився Прометей на плоди праці свого брата, то побачив, що людина не одягнена і не взута, без домівки та без зброї, а вже настав той день, коли треба було вийти людині на світ Божим. І от, щоб допомогти людям, вирішив Прометей украсти у бога-коваля Гефеста його мистецтво, а богині мудрості Афіни — її майстерність. І подарував Прометей людям уміння працювати і мислити, а також подарував їм украдений із неба вогонь.
а» Так люди оволоділи умінням підтримувати своє існування. Вони винайшли житло, одежу, взуття. Але жити їм було все одно погано, і багато з них гинули в боротьбі зі звірами, бо ще не володіли мистецтвом жити в суспільстві. Якщо і збиралися вони разом, то в них одразу ж починалися сварки і непорозуміння, ворожість і ненависть, і знову доводилося їм розселятися і гинути. ігц
Злякався тоді Зевс-громовержець, що загине усе людське плем'я, і вирішив він увести посеред людей добро, сором і правду, щоб вони служили окрасою поселень і засобом для встановлення дружніх зв'язків поміж людей. І всі зобов'язані навчатися цього мистецтва, якщо не хочуть стати на заваді суспільному розвиткові.
Нагірна проповідь Ісуса
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство небесне. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. ~ч-
т Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.
Блаженні милосердиві, бо вони зазнають милосердя.
Блаженні миротворці, бо вони синами Бога назвуться.
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє царство небесне.
Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи, мене ради.
Конституція України
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших
людей. ша щ|ів>
Стаття 25. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Стаття 27. Кожна людина мас невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Короткий зміст оповідання Льва Толстого «Що живить людей» **** ....."
Янгол упав з неба. Його знайшов біля каплиці бідний чоботар Семен, котрий віддав йому останню одежину і привів додому жити. Спочатку дружина ледь не вигнала обох, але потім глянула в обличчя незнайомцеві і — полюбила його, а той уперше посміхнувся до неї. Мандрівник назвався Михайлом і став жити разом із подружжям, допомагаючи Семенові у чоботарській справі. Слава про Семеново-го робітника пішла по всіх усюдах, до нього із замовленнями почали звертатися з віддалених місць не тільки бідні, а й багаті люди. Одного разу пан замовив пошити собі чоботи з дорогої шкіри, а Михайло подивився на нього якось дивно, посміхнувся і сказав: «Будуть готові, коли треба». І пошив Михайло не чоботи, а босовики, у яких виряджають померлих. А незабаром пані послала слугу сказати, що пан помер. І втретє посміхнувся Михайло до жінки, яка прийшла замовляти взуття для двох нерідних дітей, яких вона пожаліла і взяла до себе після смерті їхньої рідної матері. Тоді Михайло розкрив свою таємницю: він — янгол, якого Бог покарав за тс, що він відмовився забрати душу в матері двох дітей. Господь наказав янголу виконати його доручення і дізнатися про три речі: що є в людях (доброта), чого їм не дано (знати своє майбутнє) і що живить людей (любов). І тоді уславив янгол Господа, і виросли у нього крила, і піднявся він у небо.
Три посмішки янгола символізують три істини, які він пізнав: боротьба добра і зла (перша посмішка); боротьба світла пізнання і темряви незнання (друга посмішка), боротьба життя і смерті (третя посмішка). І, незважаючи на це, в людях є любов, що освітлює усе навколо. Однак людям не дано знати, що їм потрібно для тіла, бо є інші, духовні закони, які скеровують усе на Землі.
10. Підсумок заняття. «Килим ідей»
Учні записують на аркушиках свої міркування, асистент збнраг і вивішує на плакат.