Наркоманія - шлях в нікуди (година спілкування)

Про наркоманію нині говорять у всьому світі. З нею пов'язують і падіння звичаїв, і зростання злочинності, і збільшення транспортних та інших подій. Ця проблема турбує політиків, медиків, соціологів, юристів, педагогів. За приблизними даними, у світі налічується понад один мільярд наркоманів. Це - соціальна трагедія.
Термін «наркоманія» походить від грецьких слів «narko» - заціпеніння, оніміння і «mania» - безумство, пристрасть, потяг. Наркотичні речовини почали застосовувати в далекому минулому. Перше знайомство з наркотиками сталося на зорі розвитку людства після того, як люди навчилися користуватися вогнем. Розпалюючи в печері ба-гаття, первісні люди вдихали оксид вуглецю, що утворюється під час горіння. Одурманення відбувалося і від вдихання диму під час згоряння різних рослин, серед яких могли бути мак, коноплі, тютюн.
Інший шлях ознайомлення з наркотиками - випадкове вживання в їжу або жування рослин, що мають наркотичні властивості. Цей феномен фік-сувався в пам'яті, а потім поширювався серед одноплемінників. Уже за часів первісного суспільства людям були відомі рослини, які поліпшували сон, тамували біль, підвищували настрій.
Історії релігії відомо безліч прикладів використання наркотичних речовин. Віщуни і служителі культу різних релігійних напрямів під час свят, обрядів і ритуалів часто застосовували всілякі наркотичні речовини, що викликали особливе почуття психічного підйому з елементами порушення свідомості. Рецепти одурманювальних засобів, як правило, тримали в секреті.
З розвитком медицини з'явилася потреба в ефективних знеболювальних засобах. «Батько медицини» давньогрецький лікар Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) широко використовував у своїй практиці опіум як болезаспокійливий і снотворний препарат. У Давньому Римі було визнано до вживання близько 400 видів рослин з наркотичними властивостями.
Однією з причин поширення наркоманії є дефіцит знань про наркотики та їх вплив на організм людини. У багатьох, особливо у молоді, неправильне уявлення про наркотики. Люди помиляються, вважаючи наркоманію розвагою, що відносить у світ приємних відчуттів. Вони навіть не підо-зрюють, яку небезпеку приховують у собі ці «задоволення», які наслідки спричиняють нешкідливі на перший погляд захоплення, до якої життєвої трагедії вони призводять.
Найчастіше наркотики починають вживати підлітки, які живуть у неблагополучній соціально-побутовій обстановці. У дітей з таких сімей проблеми постають з раннього дитинства. Залишені самим собі, перебування вдома для них обтяжливе, і вулиця поступово цим дітям замінює дім. В уяві деяких підлітків «бути дорослим» є еквівалентом вседозволеності, можливості безконтрольно розпоряджатися своїм здоров'ям, палити, вжи-вати алкоголь, «експериментувати» з різними наркотиками.
Наркомани не лише надають негативний приклад, але й залучають до цієї пристрасті новаків. Перший прийом наркотиків зовні буває нібито нешкідливим і часто груповим. По колу пускають саморобну сигарету з наркотиком, кожний чекає своєї черги. І хоч паління малоприємне, а при-йняти наркотик перший раз трохи страшнувато, від затягування майже ніхто не відмовляється. Відмовитися — значить визнати себе боягузом, негідним інших, чужаком. З цього все починається. Після першої сигарети - друга, третя... Так непомітно відбувається звикання.
Почавши вживати наркотики, людина вже не може зупинитися, і бо¬лото наркоманії поступово засмоктує чергову жертву. Негативний лідер впливає не тільки силою особистого прикладу. Він може впливати шляхом примушення і погроз. Спочатку це погроза вигнання з компанії як «негідного» її члена, а потім можлива і фізична розправа.
На жаль, для певної частини молоді наркоманія - не зло, а тільки данина моді. Велике значення під час першого прийому наркотика має цікавість. Майбутні наркомани намагаються задовольнити її, випробувати щось незнане, пізнати «незвичайне відчуття», нове враження, загадкові пережи-вання. Постійно приймати наркотики, за їх словами, вони не збираються, просто хочуть раз спробувати, випробувати. І абсолютно кожний з таких цікавих повністю упевнений у собі, у своїй силі волі, що особисто він зав¬жди зможе зупинитися, якщо захоче. На жаль, це глибока помилка. За таку легковажність людина розплачується найважчою життєвою катастрофою і навіть загибеллю, оскільки відірватися від наркотиків надзвичайно важко, а часом - неможливо.
Скільки їх, доріг у безодню! Із соку маку приготовляють морфій, героїн, лауданум - це опійна наркоманія. Опійна наркоманія розвивається надто швидко. Морфіністи через невеликий проміжок часу втрачають вагу, старі-юь, пропадає статевий потяг, розвивається захворювання печінки й нирок.
Існує наркоманія, пов'язана із вживанням препаратів коноплі. В ній є речовини, які викликають яскраві галюцинації. Гашиш, анаша, марихуана - це все наркотичні речовини, які містяться в різних видах коноплі. В таких хворих посилюється апатія, на передній план висувається психічна залежність.
Однією з найдавніших є кокаїнова наркоманія. У кокаїністів досить часто буває галюцинація, переоцінювання власних можливостей, апатія, відсутність апетиту.
Можна навести величезну кількість назв наркотичних засобів, але результат їх дії один. Наркомани, які звикли збуджувати себе зіллям, стають соціально небезпечними, йдуть на все, щоб придбати необхідний для них препарат. Злодійство, проституція, вбивство - всі засоби для них добрі.
Людина втрачає цікавість до всього, що не пов'язане з наркотиком: робота, сім'я, захоплення, спорт стають нецікавими, непотрібними. Продовжується фізичне руйнування організму, порушується функція нервової системи, печінки, нирок. Якщо наркоман не пройде спеціального лікуван¬ня, то наступає передчасна смерть.
Наркоман, якщо він почав приймати наркотики в молодому віці, живе до 30-35 років. А майже 50% наркоманів закінчують життя самогубством. Деякі вмирають від виснаження організму.
Лікування наркозалежності можливе, коли є справжнє бажання хворо-го позбутися цієї проблеми. Існує багато різних методів лікування, в залежності від стадії хвороби і виду наркотичної речовини. Але після того, як лікарю вдається привести фізичний стан наркомана до відносної норми (через 2-3 місяці лікування), залишаються зміни емоційного стану (сум, дратливість), порушення сну. Навіть через кілька років після останнього вживання наркотиків людину не можна вважати повністю здоровою.
Наркоманія - складна проблема для суспільства. Вона вражає юнаків та молодь, збільшує кількість правопорушень. Тому в усіх країнах існують закони, що спрямовані проти виготовлення, розповсюдження, продажу, зберігання та перевезення наркотичних речовин. В Україні наркоман, що не вважає за потрібне лікуватися самостійно, підлягає кримінальній відпові-дальності.
Проаналізувавши всі ці причини залучення до наркотиків, можна ще раз з усією суворістю засудити тих, хто їх уживає. Для цих людей немає ніяких, навіть найменших виправдувальних мотивів.