Свято відбувається на зеленій галявині біля річки.
Позаду сцени, утворюючі живу декорацію, росте береза, яку організатори свята прикрасили різнокольоровими стрічками, квітами та зеленими віночками. Трохи далі від сценічного майданчику розташована виставка виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: українські рушники та вишиванки, вироби на релігійну тематику. Включається запис святкового церковного дзвону. Глядачі та гості сходяться до місця проведення свята.
На сцені стоїть жіночий фольклорний колектив. Біля сцени, на галявині, у визначеній мізансцені, розташовані дівчатка в білих довгих сорочках, у зелених віночках, з клечанням у руках. Дівчатка складають долоні як для молитви і нахиляють голови, звучить дикторський текст.
Диктор: "Пресвятая Троице, помилуй нас! Господи, очисти грехи наша; Владыко, прости беззаконня наша; Святый, посети и исцели немощи наша; имене Твоего ради. Господи, помилуй! (трижды) Слава Отцу и Сыну, и Святому Духу, и ныне, и присно и во веки веков. Аминь!
Після дикторського тексту фольклорний колектив співає троїцьку пісню "Ой, Троіця, зелен-свято":
Ой, Троіця, зелен-свято,
Звеселяй нам двір і хату, ух.
Візьми в жменьки водиченьки
З холодної криниченьки, ух.
Навхрест будем поливати,
Сердешного вихваляти, ух.
Ми по царині пройдемо
І корогви пронесемо, ух.
Нехай дощик густий сіє,
Нехай травка зеленіє, ух.
Жито свій сніп викидає,
А пшениця зерном грає, ух.
Щоб і діточки раділи,
На Маковій коржі їли, ух.
До Спаса трава не сохла,
І худоба щоб не дохла.
З зелен-трави вінки вили,
Дівки заміж виходили, ух.
Дівчатка під час звучання пісні водять на галявині хоровод. Після виступу учасниці фольклорного колективу вишукуються у глибині сцени, а до мікрофону, з клечанням, підходить солістка, яка, без супроводу, у народній манері виконує троїцьку пісню " Ой , зав'ю вінки на всі святки ":
Ой, зав'ю вінки на всі святки,
На всі святки, на празники.
Да рано, рано - на всі празники.
А в бору сосна колихалася,
Дочка батенька дожидалася:
Ой, мій батеньку, мій голубчику,
Да прибудь до мене хоч на літечко!
У мене в тіні, перед воротами
Синє море розливається.
Да рано, рано - на всі празники.
Пани й гетьмани ізбігалися –
Всі сьому диву дивувалися.
Да рано, рано - на всі празники.
Під час виконання пісні дівчатка прикрашають березу стрічками, потім піднімаються на сцену. Солістка та дівчатка по черзі промовляють своє слова і складають зелені букетики на авансцені.
Солістка та дівчатка:
Наша клечання з листу липи,
щоб солодко було їсти-пити!
Наше клечання з білих берез,
Щоб зійшовся на Куст рід увесь!
Наше клечання - кленовий лист,
Щоб був худобі добрий захист!
Наше клечання кленовеє –
Будьте всі в домі здоровії!
Включається запис мелодії "Вербова дощечка". До мікрофону підходять дві дівчинки.
1 дівчина: Сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів! Зустрічаємо вас.вітаємо з Літом і запрошуємо!
2 дівчина: Зорі красні, місяце ясний, вітре буйний, дощу рясний! Шануємо Вас і запрошуємо! ( вклоняються).
Всі учасники: дівчатка, солістка та фольклорний колектив, тримаючи одна одну за руки, під музику сходять зі сцени. На сцену у справжньому народному одязі виходить ведуча.
Ведуча: Добридень, люди добрі! Вітаємо з святою Троїцею! Саме сьогодні весна передала літу своє зелене вбрання. В далеку давнину люди вірили в Сонце, Літо, Вітер, як у живі істоти - і молитвами, діями-ритуалами намагалися забезпечити собі добробут та щедрий врожай. Мабуть всі ви вже прикрасили свої оселі зеленими гілками та квітами. А ще був колись звичай водити по селу Куста - прикрашену зеленим листям та квітами дівчину. То ж просимо павлівських дівчат та хлопців вивести свого Куста.
Гурт дівчат та кілька хлопців виходять на сцену і починають "одягати Куста".
1 дівчина: А ну, Катруся, ставай до мене ближче, бо дуже ти в нас невеличка. А ти, Галю, подай червоного пояса підперезати Куста.
2 дівчина: Ось так! Та стежте, щоб довгі гілочки волочились по самій землі. Пройдись, Катруся!
1 дівчина: А тепер зробимо "підкуст". Ось бачите, тепер нашому Кустові і дороги не видно!
Кожна з дівчат затикає Катрусі за пояс знизу велике березове віття, а менше - встромляє згори. Куст ходить по сцені, а дівчата та хлопці вихваляють свого Куста. До мікрофону підходить хлопець.
Хлопець:
Ой-ти, дівко семилітко,
Одгадаєш сім загадок.
Одгадаєш - моя будеш,
Не вгадаєш - чужа будеш!
А що грає - голос має?
А що біжить без пригону?
А що плаче - сліз не має?
А що світить в ясну пору?
А що в'ється круг деревця?
А що горить без полум'я?
А що росте без кореня?
Дівчина-куст:
Хіба я не дівчина, щоб я того не вгадала?
Скрипка грає - голос має,
Сокіл плаче - сліз не має,
Вода біжить без пригону.
Місяць світить в ясну пору,
А хміль в'ється круг деревця.
Сонце горить без полум'я.
Камінь росте без кореня.
1 дівчина: Молодець, Катруся! А зараз понесімо радість усім людям нашого села! (Ведуча дає дітям крашанки та цукерки. Діти пригощаються ласощами, дякують).
Діти: Ой, у цьому домі господиня хороша, не пожалкувала дати Кустові гостинців.
Ведуча: На здоров'я! Хай надією стелиться шлях перед вашим першим Кустовим походом! (Дівчатка та хлопці йдуть зі сцени).
Ведуча: А сьогодні у нас на святі багато гостей. Вас вітає фольклорний ансамбль. Дорогі гості! Хати нашої не минайте, заходьте до нас, да Куста поспівайте!
Учасники ансамблю виходять на сцену з маленьким зеленим деревцем, одна з учасниць промовляє: Наш Куст да даром зілля не носить.
До того заходить, хто добре попросить.
Ведуча: Ой, дуже вас прошу з уклонами низькими, щоб були довіку ми з вами близькими. ( вклоняється )
Ансамбль виконує дві пісні, йде зі сцени. З другого боку на сцену піднімаються учасниці наступного художнього колективу, в руках вони тримають зелені гілочки, букетики квітів. Одна з учасниць звертається до ведучої:
Коло того да зеленого Куста
Поросла да сочевиченька густа.
Коло дуба да зелена діброва,
Наша пані нехай буде здорова.
(Вклоняються).
Всі учасники художніх колективів, які приймають участь у святі, тримають у руках клечання, віти дерев, віночки з трави; промовляють до ведучої та глядачів відповідні слова.