Кожен важливий успіх задає нові питання. Будь-який розвиток виявляє з часом дедалі нові й глибші труднощі.

А. Ейнштейн

«Вік живи - вік учись» — твердить народна мудрість. Реалії сучасного життя ще раз доводять це. Різкі зміни, які спостерігаються в суспільстві, впливають на школу, на вчителя. Завдання перед педагогом набувають нового змісту, зокрема — створити оптимальні умови для навчання і розвитку особистості, здатної продукувати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення.

Тому в центрі уваги має бути дитина як самобутня особистість з неповторною індивідуальністю.

Нестабільність сучасного світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж усього життя. Тому в школі на перший план висувається не накопичення дитиною інформації, а засвоєння інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід'ємною частиною змісту освіти. У центрі навчання має бути інтерес, пізнавальна активність школярів, позитивне ставлення до процесу й результатів своєї праці.

У цих умовах особистість учителя залишається ключовою фігурою в навчально-виховному процесі. Адже від його обізнаності, мобільності, професіоналізму, бажання й уміння працювати по-новому залежить, як швидко відбуватимуться зміни в освіті, чи відповідатиме початкова школа сучасним вимогам, чи зможе підготувати молодшого школяра до подальшого розвитку, навчання й виховання в основній та старшій школі.

Поступове оновлення Державного стандарту, навчальних планів, програм, підручників, — вимагає прийняття дієвих своєчасних управлінських рішень для вирішення низки нагальних проблем, зокрема:

  • підготовка вчителя до якісної реалізації змісту оновленого Державного стандарту;
  • осучаснення матеріально-технічної бази початкової школи;
  • розробка навчально-методичного забезпечення розвитку дитини;
  • створення оптимальних умов для успішного навчання та збереження здоров'я дітей;
  • побудова навчально-виховного процесу на основі всебічного вивчення особистості молодшого школяра;
  • пошук ефективних форм та методів роботи з батьками.

Тенденції інтенсифікації в умовах упровадження нового Державного стандарту та програм у початковій школі зумовлюють необхідність пошуку нових педагогічних технологій. Для вирішення зазначених проблем ми обрали консалтингову форму.

Технологія педагогічного консолтингу дає змогу.

  • організувати методичну діяльність широкого кола учасників навчально-виховного процесу школи;
  • інтенсифікувати управління процесом підготовки вчителя до роботи за новим навчальним планом;
  • оптимізувати роботу щодо встановлення міжпредметних зв'язків;
  • сприяти координації дій різних служб
  • школи (психолога, педагога-організатора, логопеда, соціального педагога) для впровадження нових стандартів навчально-виховної роботи початкової школи.

Консалтингові процедури ґрунтуються на аналізі змісту нововведень та їхніх особливостях.

Така система роботи з педагогічними кадрами, з одного боку, координує й спрямовує діяльність учителя в потрібному напрямі, а з іншого — спонукає до постійного самоаналізу особистісних якостей та власної педагогічної діяльності, мотивує до самонавчання, самовдосконалення та саморозвитку.

Мета консалтингового центру — підготувати вчителя до впровадження нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти.

Завдання консалтингового центру:

  • акцентувати увагу вчителів на перспективних напрямах розвитку початкової школи в процесі роботи з оновленою нормативною базою;
  • осмислити зміст Державного стандарту загальної початкової освіти на теоретичному рівні, усвідомити значущість його реалізації для поліпшення якості початкової освіти;
  • проаналізувати типові навчальні плани початкової школи;
  • ознайомити вчителів-предметників (англійської мови, фізичної культури, музичного мистецтва) зі змінами в програмі;
  • охарактеризувати зміст нових програм, визначити провідні ідеї та шляхи їх реалізації;
  • спонукати вчителя до створення моделі компетентнісно зорієнтованого навчання молодших школярів;
  • провести взаємовивчення програм, державних освітянських документів різних ланок освіти (І і II ст.) для вирішення питання наступності;
  • довести до відома батьків майбутніх першокласників інформацію про зміни, які відбулися в програмі початкової школи;
  • підготовка рекомендацій для батьків першокласників.

Проектна робота передбачає певні етапи.

Етап 1. Підготовчий

Визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, обговорення методів дослідження.

Етап 2. Аналітичний

Передбачає порівняльний аналіз оновленої редакції Держстандарту з попереднім документом, визначення провідних ідей та змістового наповнення кожної освітньої галузі; визначення сутності предметних компетентностей (мовно-мовленнєвої, літературознавчої, математичної, природничої тощо); характеристику окремих напрямів розвитку дітей дошкільного віку за програмою «Впевнений старт» для збереження наступно-перспективних зв'язків у практичній діяльності вчителя.

Етап 3. Проблемно-прогностичний

Проводяться моніторингові дослідження, аналіз процесу навчання й виховання молодших школярів. Результати роботи дають змогу виокремити проблемні питання щодо наступності в роботі початкової школи та школи II ст., зосередити увагу на їх вивченні, осмисленні, поступовому вирішенні.

Етап 4. Організаційно-методичний

Концентрується увага на появі нового в змісті початкової освіти. Результатом такої роботи є підготовка методичних порад, рекомендацій як для вчителів початкової школи, вчителів-предметників, так і для батьків.

Етап 5. Практико-орієнтовний

Презентується досвід роботи вчителів початкових класів, учителів-предметників (англійської мови, фізичної культури, музичного мистецтва), позитивні надбання, продуктивні методи та прийоми навчання молодших школярів, які забезпечують формування їхніх предметних компетенцій.

Етап 6. Контрольний

Відбувається аналіз результатів, коригування та оцінка якості проекту. На порядку денному консалтингового центру розглядалися такі питання:

  • методично-понятійний апарат Державного стандарту загальної початкової освіти;
  • компетентнісний підхід: структурні компоненти, категорії, системи компетентностей;
  • базовий навчальний план початкової загальної освіти;
  • реалізація освітніх галузей на рівні 1-го класу.

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується шляхом вивчення таких предметів, як українська мова (мова і читання), російська, інша мова національної меншини (мова і читання), іноземна мова.

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються шляхом вивчення таких предметів, як математика, природознавство.

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується шляхом вивчення предметів «Основи здоров'я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

Освітня галузь «Технології» реалізується на уроках трудового навчання.

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується на заняттях з образотворчого мистецтва й музичного мистецтва.

Визначення особливостей нових підручників для початкової школи

Члени центру під час ретельного вивчення оновлених підручників для 1-го класу виокремили такі особливості:

«Математика» (авт. М. В Богданович, Г. П. Лишенко)

  • ? Однаковий підхід до ознайомлення з новим матеріалом.
  • ? Введення нових математичних термінів.
  • ? Суттєве збільшення кількості геометричних завдань.
  • ? Для кожного уроку передбачено завдання з логічним навантаженням.
  • ? Після кожної теми в підручнику подані додаткові завдання для здійснення диференційованого закріплення знань.

«Буквар» (авт. М. С. Вашуленко , О. В. Вашуленко)

  • ? Достатня кількість завдань для всіх видів мовленнєвої діяльності та розвитку комунікативних умінь.
  • ? Вдало дібрані вправи для соціально-культурного розвитку особистості.
  • ? Здійснено диференційований підхід до учнів із різними рівнями підготовки до навчання читання.

«Природознавство»

? Для кожної теми розроблені завдання, направлені на розвиток пізнавальної активності (практичні роботи, досліди, проекти), які спрямовують дітей на природоохоронну діяльність та пізнання суспільства як складової природи.

Дієвими формами проведення засідань є презентації, які передбачають методичний аналіз, коментар, дискусії, диспути, обмін досвідом роботи.

Активними учасниками є вчителі середньої ланки. На одному із засідань вони ознайомилися з нововведеннями в новій навчальній програмі початкової школи з метою усвідомлення змін, які чекають на школу II ст. Для визначення нового змісту здійснено порівняння старих і нових програм з навчальних предметів (таблиця).

Задля досягнення оптимальних результатів у забезпеченні наступності змісту між початковою й основною школою учителі-предметники школи II ст. та вчителі початкової школи працюють над такими питаннями:

  • ? дотримання принципу наступності при викладанні навчальних предметів;
  • ? забезпечення системи взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимального співвідношення та зв'язку між окремими етапами навчального процесу.

Для втілення в життя наступності початкової та середньої ланки вчителі школи:

  • ? відвідують уроки колег;
  • ? проводять спільні методичні наради;
  • ? працюють над підготовкою рекомендацій з наступності щодо вивчення української мови, математики, англійської мови тощо.

Не лишаються поза увагою батьки та громадськість міста. Були проведені батьківські конференції при дитячих садках та батьківські збори в школі, на яких батьків та представників громадськості ознайомили зі змінами в новій навчальній програмі початкової школи.

24.10.2014-1-6с

24.10.2014-1-7

Ірина БУТВИНІВСЬКА, учитель початкових класів Білоцерківської ЗОШ І—III ст. № 18, Київська обл. Всеукраїнська газета для вчителів початкових класів «Початкова освіта» № 1 (721), січень 2014