Ведучи мову про планування, слід вказати, що воно має два види:

план готового результату, який після проведення дослідження і літературного оформлення перетвориться в "Зміст" роботи, та календарний план, яким визначається послідовність роботи та терміни її виконання. 

2. План готового результату. 

Приступаючи до складання плану роботи слід звернути увагу, що структура дослідження має чітко відповідати поставленим завданням і визначатись їх логікою.

У вступі обґрунтовується актуальність теми та наводиться науковий апарат роботи.

У першому теоретичному розділі розглядаються основні теоретичні засади піднятої проблеми. Він може складатися з 2-3 підрозділів.

Перший з них має містити аналітичний огляд публікацій з теми дослідження. В даному параграфі викладаються наукові результати стосовно поставленої проблеми, одержані різними авторами, розкриваються здобуті ними наукові факти, які інтерпретуються в аспекті теми дослідження. Спочатку аналізуються філософські та історико-педагогічні джерела, погляди класиків педагогіки на проблему, що розглядається (у хронологічній послідовності). Потім роботи зарубіжних та вітчизняних педагогів, що займались піднятою проблемою, або вивчали певні її аспекти. Автору необхідно відобразити своє ставлення до їх, думок, відповідно обґрунтовуючи свою точку зору на проблему. Для того, щоб аналіз був глибоким, повним і враховував сучасні тенденції в розвитку теорії та практики навчання й виховання, доцільно здійснити огляд періодичної фахової преси за темою дослідження. Цей параграф необхідно закінчити висновками про рівень дослідженості обраної для теми, визначити, що важливо ще в ній дослідити, в якому напрямку передбачає здійснювати власне дослідження.

У другому підрозділі теоретичного розділу обов'язково має бути розкрита психолого-педагогічна основа досліджуваної проблеми. Для цього слід розкрити зміст основних психолого-педагогічних понять, досліджень, якими оперує дослідник, щоб уникнути неоднозначності в їх, тлумаченні, та обґрунтувати обраний (або власний) варіант, тобто виконати понятійний аналіз. У параграфі також доцільно розглянути суттєві психолого-теоретичні положення досліджуваної проблеми, з'ясувати психологічний механізм формування того чи іншого педагогічного явища, особистісної якості чи бажаної риси характеру. Важливо також виявити психологію дієздатності обраного засобу педагогічного впливу - гри, навчання, учіння, праці, мистецтва тощо. За потребою обґрунтувати психологічну основу їх, комплексної дії. У кінці параграфу необхідні висновки щодо тих психологічних положень, які будуть покладені в основу даної дослідно-експериментальної роботи. Вони мають стати психологічним підґрунтям для створення методики дослідження.

У доборі та аналізі літературних джерел треба враховувати сучасні тенденції розвитку навчання й виховання, зіставляючи їх з історичною спадщиною.

Наступним, третім має стати підрозділ, що містить аналіз альтернативних вимог стосовно теми у альтернативних програмах, огляд роботи навчального закладу (чи закладів), окремих педагогів або аналіз стану питання, що досліджується в практиці навчання й виховання. Висновки з цього параграфу мають констатувати ті окремі чи типові здобутки практиків, що можуть бути узагальнені, які доцільно перевірити експериментальне і включити до подальших методичних рекомендацій. Важливо також показати прогалини й недоліки, які є в практиці, пояснити їх причини. Це має послужити підставою для методичних рішень у подальшій методиці дослідження автора.

Зміст параграфів теоретичної частини має не лише констатувати певні положення історії розвитку наукової думки з педагогіки, психології, але й висвітлювати позицію автора стосовно питань, що розглядаються. Авторська позиція має бути логічною, науково обґрунтованою, спиратися на наукові закономірності та факти з практики педагогічної роботи.

У кінці розділу подаються короткі висновки як теоретична основа для подальшого експериментального дослідження. 

Другий розділ роботи – емпіричний (експериментальний). У ньому детально описується зміст, форми й методи навчання та виховання, які розроблені й використовувалися в процесі дослідження, тобто розкривається методика наукового пошуку.

Вказується база проведення дослідної роботи: назва, номер, місце знаходження навчального закладу. Визначається контингент учнів (вихованців) експериментальних і контрольних груп, які мають бути рівноцінними.

Необхідно стисло вказати, які принципово важливі зміни передбачається внести у педагогічний процес у відповідності із завданням і гіпотезою дослідження. Треба також коротко пояснити організацію дослідження.

За час виконання роботи доцільно провести невеликий за обсягом і кількісною вибіркою експеримент, який дає можливість перевірити або скорегувати гіпотезу й вирішити поставлені завдання, вдосконалити методику формуючого етапу експерименту та підготовлені для його проведення практичні розробки. Рекомендується описати технічні засоби і приладдя, які застосовуватимуться для об'єктивного фіксування ходу і результатів експерименту, а також способи кількісного вимірювання внесених у педагогічний процес змін та їх, результатів.

Термін "методика" означає сукупність засобів і умов, пов'язаних у систему логікою процесу досягнення потрібного результату. Методика включає стратегію отримання нового педагогічного знання, її окремих етапів і в цілому витікає з програми й завдань дослідження. Розробка методики орієнтована на вивчення педагогічного явища через перевірку й накопичення фактів, їх висвітлення й пояснення.

Якщо передбачається проведення педагогічного експерименту, то він має включати: констатуючий, формуючий та контрольний етапи. Експеримент проводиться в природних умовах педагогічного процесу навчального закладу - в навчальній, позанавчальній, трудовій діяльності школярів.

Висновки до роботи є її логічним завершенням. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Необхідна узгодженість висновків із завданнями дослідження. Перш ніж переходити до написання висновків, доцільно ще раз перечитати завдання, які ставились дослідником на початку роботи, а потім згідно з ними послідовно розкривати досягнуті результати. До кожного завдання дослідження має бути 1-2 висновки, а в разі наявності важливого матеріалу - декілька. 

Завершуючи висновками дослідження, слід чітко й конкретно вказати, яке саме нове педагогічне знання здобуте. 

Якщо в меті і завданнях автор сподівався з'ясувати певне питання, проблему розробити необхідні критерії, вивчити ефективність умов, методики тощо, то у висновках має бути сказано, що ж нового удалось встановити, в чому полягає суть пропонованих умов чи методики, а також у чому саме вбачається їх результативність.

Зразок наукового апарату дослідження курсової роботи

Актуальність теми. Демократичні зміни в суспільстві характеризуються пріоритетом гуманістичного напряму в сучасних освітніх технологіях. Сьогодення вимагає перебудови, що стосується не лише методів і форм роботи, але й світогляду, самої суті нової школи. У Національній доктрині розвитку освіти У країни у ХХІ ст. пріоритетним проголошено здійснення особистісно-орієнтованого підходу у процесі навчання. Тому дедалі більше приділяється уваги розробці та впровадженню особистісно-орієнтованих технологій, які враховують у педагогічному процесі індивідуальні особливості учнів, тим самим симулюючи їх до саморозвитку.

В основі дослідження лежить суперечність (протиріччя), яка полягає в тому, що метод проектів дозволяє забезпечити зацікавленість, активність учнів, більш міцне засвоєння знань, але недостатньо обґрунтовані умови та технологія його використання в трудовому навчанні.

З вказаного протиріччя виникає проблема дослідження: Які особливості застосування методу проектів у трудовому навчанні та умови, що дозволять підвищити інтерес учнів до трудового навчання та рівень засвоєння навчального матеріалу?

Об’єкт дослідження: процес трудового навчання.

Предмет дослідження: проектна діяльність учнів, як засіб підвищення ефективності трудового навчання.

Мета дослідження: обґрунтувати технологію та умови застосування методу проектів у процесі трудового навчання

Гіпотеза дослідження: Інтерес до трудового навчання, активність учнів на заняттях та рівень засвоєння ними навчального матеріалу підвищиться, якщо на заняттях застосувати метод проектів з урахуванням специфіки навчального матеріалу та індивідуальних інтересів школярів.

Завдання: 

1. Виявити історичні та педагогічні передумови розвитку методу проектів.

2. Обґрунтувати можливості використання методу проектів в навчанні школярів.

3. Виявити специфіку використання методу проектів у трудовому навчанні.

4. Проаналізувати стан застосування проектної діяльності у практиці роботи вчителів.

5. Обґрунтувати методику розробки проектних завдань для трудового навчання та умови їх використання.

6. Розробити на рекомендації вчителям по використанню технології педагогічного проектування на уроках трудового навчання.

Зразок плану курсової роботи yна тему: "Технологія педагогічних проектів у трудовому навчанні"

План

Вступ.

Розділ I. Застосування методу проектів у навчанні, як психолого-педагогічна проблема.

1.1. Історичні та педагогічні передумови методу проектів.

1.2. Сутність проектної діяльності та її можливості у навчанні.

1.3. Особливості використання проектної діяльності у процесі трудового навчання.

Розділ II. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.

2.1. Стан використання проектної діяльності вчителями.

2.2. Методика розробки та застосування проектів у трудовому навчанні.

2.3. Вплив технології педагогічних проектів на успішність учнів

2.4. Рекомендації вчителям трудового навчання по використанню методу проектів.

Висновки.

Література.

Додатки.

3. Календарний план.

Календарним планом визначається послідовність роботи, яку має виконати дослідник, терміни її проведення, засоби, які будуть використовуватись. Календарний план доцільно подавати у вигляді таблиці. 

Зразок календарного плану роботи над магістерським дослідженням

п\п

Заходи

Термін виконання

Примітка

1. 

Вибір теми наукового дослідження, вивчення наукової літератури, затвердження теми і керівника

До 25 вересня


2. 

Отримання консультації у керівника, вивчення наукової літератури, розробка плану роботи, визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань дослідження, критеріїв оцінювання.

До 1 жовтня


3. 

Робота над теоретичною частиною дослідження, аналіз літературних джерел. Розробка та апробація методики дослідно-експериментальної роботи

Листопад - грудень

Бібліотеки ГДПУ, НБУ. Інтернет

4. 

4. Подання теоретичної частини дослідження та методики експериментальної роботи для першого читання науковим керівником

До 10 грудня 

Набрати на комп'ютері

5. 

Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання теоретичної частини наукового дослідження на друге читання.

До 1 січня 


6. 

Розробка програми експериментальної роботи. Узгодження її з керівником.

До 15 січня


7. 

Проведення експериментальної роботи. Поетапний аналіз та обговорення її результатів

Січень-квітень


8. 

Подання першого варіанту дослідно-експериментальної частини наукового дослідження на перевірку науковому керівнику

Перший

тиждень квітня


9. 

Врахування рекомендації наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час педагогічної практики, підготовка варіанту роботи до рецензування.

До 20 квітня 

Виступ на конференції

10. 

Отримання рецензії, подання роботи і рецензій науковому керівникові.

До 28 квітня


11. 

Попередній захист роботи на кафедрі

До 20 травня


12. 

Доопрацювання магістерської роботи з урахуванням рекомендацій рецензентів, наукового керівника, кафедри. Остаточне оформлення роботи, подання її науковому керівникові на підготовку відзиву

До 1 червня 


13. 

Написання відзиву науковим керівником, його доповідь завідувачу кафедри щодо завершення роботи

Не пізніше 1 червня


4. Накопичення та опрацювання матеріалу.

Здійснюється згідно з планом. При цьому використовуються всі методи і процедури, описані у розділах, присвячених методах дослідження.