Місцеве самоврядування є однією з форм народовладдя в Україні, сутність якої полягає 8 самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів декількох сіл, селища і міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування - різновид політичної, але не державної влади. Воно визнається і гарантується Конституцією України, є однією з основ конституційного ладу.
Місцеве самоврядування в Україні регулюється розділом XI Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядуван¬ня» від 21 травня 1997 р., а також ратифікованою Верховною Радою України Європейською хартією місцевого самоврядування, яка ввійшла, таким чином, до складу національного законодавства.
Місцеве самоврядування може здійснюватися в двох формах:
1. безпосередньо шляхом проведення місцевих референдумів, рішенням певних питань на сході жителів села, певної території і т. д.;
2. через органи місцевого самоврядування, до яких відносяться:
? сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи;
? виборні глави органів місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські голови (голови виконавчих органів відповідних рад);
? виборні районні і обласні ради, які представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Питання організації управління районами в містах відноситься до компетенції міських рад.
Відповідно до статті 71, ч. 1 і 2 статті 141 Конституції України сільські, селищні, міські, районні і обласні ради складаються з депутатів, які обираються жителями відповідних територій на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають терміном на чотири роки відповідно сільського, селищного і міського голову, який очолює виконавчий орган ради і головує на його засіданнях. Голова районної і голова обласної ради обираються відповідною радою.
Чергові і позачергові вибори до органів місцевого самоврядуван¬ня призначаються Верховною Радою України.
У статті 143 Конституції України закріплюється перелік питань, рішення яких віднесене до компетенції територіальних громад або створених ними органів місцевого самоврядування, тобто відповідних рад:
управління майном, що знаходиться в комунальній власності;
затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контроль за їх виконанням;
затвердження бюджету відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням;
встановлення місцевих податків і зборів;
проведення місцевих референдумів і реалізація їх результатів;
створення, реорганізація і ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ.
В рамках своїх повноважень органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території і повинні відповідати Конституції і законам України. Органам місцевого самоврядування можуть передаватися окремі повнова¬ження виконавчої влади. їх виконання фінансується за рахунок Державного бюджету України. З цих питань органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Матеріальне і фінансове забезпечення здійснення місцевого самоврядування відбувається за рахунок прибутків місцевих бюджетів і відповідної допомоги держави. Якщо ж певні витрати органів місцевого самоврядування виникають унаслідок рішень органів державної влади (наприклад, у зв'язку з проведенням всеукраїнського референдуму, виборів Президента і т. д.), то вони повністю компенсуються державою.
Конкретні питання організації, діяльності і відповідальності органів місцевого самоврядування передаються Конституцією для врегулювання в законодавстві. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві і Севастополі визначаються окремими законами України.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати домові, вуличні, квартальні і Інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Органи самоорганізації населення є особливою організаційно-правовою формою місцевого самоврядування разом з місцевими радами. їх статус визначається Конституцією України і Законом України «Про органи самоорганізації населенням від 11 липня 2001 р.
Орган самоорганізації населення є однією з форм участі населення в рішенні питань місцевого значення.
У Україні існують наступні види органів самоорганізації населення.
1. Сільські і селищні комітети, які діють в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради. Вуличні і квартальні комітети, що діють в межах території кварталу, декількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови.
2. Комітети мікрорайонів, що діють в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;
3. Будинкові комітети, Що діють в межах будинку (декількох будинків) в державному і суспільному житловому фонді і фонді житлово-експлутаційної організації у містах;
4. Комітети районів в містах, що діють в межах одного або декількох районів в місті, якщо його межі не співпадають із межами районів місті ради.
З ініціативою про створення органу самоорганізації населення можуть виступити збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брало (було Представлено) участь не менше половини жителів відповідної території, що мають право голосу. Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надає сільська, селищна, міська, районна в місті рада. Орган самоорганізації населення обов'язково повинен бути легалізований шляхом реєстрації (у такому разі він отримує статус юридичної особи) або повідомлення про створення (без статусу юридичної особи).
До найважливіших повноважень органу самоорганізації населення відносяться:
1) право представляти інтереси жителів в місцевій раді і місцевих органах виконавчої влади;
2) право вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку;
3) організовувати участь населення в заходах щодо охорони навколишнього середовища, пам'ятників історії і культури, по впорядкуванню території;
4) здійснювати контроль за якістю житлово-комунальних послуг;
5) організовувати допомогу громадянам похилого, віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизан і військовослужбовців, малозабезпеченим і багатодітним сім'ям, дітям-сиротам;
6) сприяти органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів і правоохоронним органам в забезпеченні громадського порядку.
Крім того, місцеві ради мають право передати органу самоорганізації населення частину своїх повноважень і засобів, необхідних для їх виконання.
Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах (без оплати). За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці.
ПОНЯТТЯ ПРО САМОВРЯДУВАННЯ.
- Деталі
- Категорія: Скарбничка