Ці зміни можна не помічати, ігнорувати або оголошувати несвоєчасними. Говорити, що в тому чи іншому віковому періоді не потрібна підтримка ІКТ. Але ніхто, ані батьки, ні учителі й навіть учені не зможуть заборонити або відмінити природну схильність дитини до пошуку, порівняння, узагальнення, які складають його ментальну сутність. Саме ці схильності потребують підтримки і використання самих сучасних технологічних нововведень, які створює людство. Саме комп'ютер і глобальні мережі підтримують незмінне природне устремління дитини до пізнання навколишнього світу й самого себе. Унікальний інструментарій, заснований на сполученні цифрових і мережевих технологій, у найкращій формі може задовольнити такі потреби дітей.
Історія демонструє, що боротьба з книгою 400 ро ків тому для дітей молодшого віку, боротьба з телеба ченням за свідомість підростаючого покоління 50 ро ків тому, привели тільки до одного, що педагогіка стала вивчати існуючі феномени і виробляти необ хідні, науково обґрунтовані підходи до їх ефективно го використання. Завдання сучасної педагогіки — пошук відповідей на виклики, які ставлять перед на ми самі діти, які вже використовують комп'ютери й Інтернет для задоволення власних інтелектуальних потреб. Сказане вище однозначно визначає першо рядну задачу формування необхідних компетентно стей майбутніх учителів початкових класів, які зобо в'язані не тільки розуміти нові проблеми, що поста ють перед ними, а й знаходити їх рішення у повсяк денній професійній діяльності.
Інформатична компетентність викладача, як наго лошувалось, є компонентом його загальної педагогіч ної культури, найважливіший показник його профе сійної майстерності і відіювідності світовим стандартам у сфері вищої освіти [3]. Використання інформаційно-комунікаційних технологій засвідчує переваги їх над традиційними методичними системами її навчання в контексті реалізації особистісно-орієнтованого підхо ду, оскільки більшою мірою сприяють реалізації прин ципів індивідуалізації й диференціації навчального процесу, розширенню його змісту, підвищенню інтен сифікації і результативності навчання в цілому.
Що стосується інформатичних компетентностей учителів початкових класів, то вони розуміються нами як комплексна характеристика системи теоретичних і методичних предметно-спеціальних знань, а також особистісних якостей педагога, що дозволяє ефективно здійснювати професійно-педагогічну діяльність. Водно час аналіз змісту інформатичних компетентностей май бутнього вчителя початкових класів засвідчує про те, що вона не зводиться до знань й умінь організації педаго гічного дослідження і працювання з комп'ютером, але й передбачає необхідну обізнаність у сфері дидактики й теорії виховання. При цьому компетентність не виче рпується вузькопрофесійними рамками. Рівноправни ми нині виступають такі змістові компоненти інформатичних компетентностей учителя, як креативність ми слення, здатність до аналізу, потреба в самовдосконаленні. Тобто вони акумулюють в собі інтеграцію досвіду, теоретичних знань, практичних умінь і значущих для педагога особистісних якостей.
Відповідно з компонентами інформатичних ком петентностей у нашому дослідженні визначено різно манітність їх проявів у ході пошуку, збирання, збері гання, опрацювання, передавання, створення, вико ристання професійно-значущої інформації. Варіати вність проявів є важливою характеристикою ІК майбутніх учителів початкових класів, оскільки, як уже зазначалося, швидкі соціокультурні перетворен ня і нова генерація дитячих контингентів вносять відповідні зміни в організацію і перебіг навчально-ви ховного процесу. Природно, що зі зміною умов відбу вається збій у роботі вчителя, і звичні схеми пово дження стають непридатними, раніше відпрацьова ні операції у стандартних ситуаціях перетворюються в гальмуючий фактор. Особливо актуальним цеє для вчителів початкових класів. Тому у процесі формуван ня інформатичних компетентностей майбутнього вчи теля необхідно враховувати ймовірно можливі умо ви, у яких він опиниться після закінчення ВНЗ, тоб то сформувати його здатність до адаптації до умов освітнього закладу.
Світовий досвід показує, що саме ті країни (насам перед США, Німеччина, Японія, Франція), які здійс нювали своєчасну підготовку своїх інтелектуальних ка дрів як завдання номер один, добилися найбільшого успіху в охоронній, економічній, соціальній і політичній, правовій і культурній сферах [2]. Отже, професійна компетентність учителя початкових класів, характе ризується, крім наявності знань, умінь, умотивованої професійної спрямованості й сформованості певних професійно важливих якостей, здатністю прогнозува ти, бачити протиріччя, що виникають в освітньому процесі, самостійно ставити конкретні педагогічні за вдання і знаходити способи їхнього розв'язування, а та кож аналізувати й оцінювати отримані результати.
Необхідно констатувати, що формування інформа ційної культури вчителя відбувається в умовах приско рення темпів змін і розвитку ІКТ і відповідних перебу дов у суспільстві, урізноманітнення ситуацій у насиче ному інформаційному просторі. У свою чергу, доступ ність і привабливість інформаційно-комунікаційних технологій, поява засобів мультимедія призвело до суттєвого помолодшання аудиторії користувачів та споживачів інформаційно-комунікаційних техноло гій. Перед батьками й учителями постають якісно но ві виховні й освітні завдання, одним з найважливі ших серед яких є якомога раніше навчити дітей грамо тно орієнтуватися в інформаційному середовищі. А відтак, підготовка школярів у галузі опрацювання ін формації, формування у них інформаційної культури й інформатичних компетентностей постає як нова со ціально значуща проблема. На наше переконання, уже в молодшій школі разом з обов'язковим засвоєн ням і формуванням базових речей, таких як знаної письмо, читання і рахування, необхідно починати реформування основ інформаційио-комунікаїцйної компетентності, бо, за твердженням психологів, вік учня 1 4 класів є сензитивним періодом для вдосконалення специфічних якостей особистості, пов'язаних із розу мовим розвитком [8,9]. Інформатичний фундамент, що закладається в початковій школі, дає або не дає мож ливості більш ефективно оволодівати новими знання ми на наступних ступенях освіти.
Для розв'язання цього завдання потрібен педагог, який сам достатньою мірою має сформовані компете нтності в галузі інформаційно-комунікаційних техно логій. В умовах, коли вчитель втратив монополію на знання, він змушений змінити власні компетентності, наприклад, навчитися організовувати доступ до інфо рмації, користуватися логіном, паролем, електронним журналом, проводити тестування і т. ін. Перешкода ми на шляху особистісного розвитку вчителя та його професійного зростання є не нестача часу, а не пріори тетність формування нових компетентностей. Разом з тим необхідно розуміти, що сучасні ПК можуть бути мо гутнім засобом допомоги педагогові, але вчитель був і залишається головною дійовою особою на уроці. ПСТ зві льняють учителя від повсякденної рутини, тим самим розширюють можливості для творчої діяльності, інди відуального спілкування з учнями.
Майбутній учитель початкових класів повинен володіти знаннями про дотримання санітарно-гігієнічних норм при безперервній роботі учнів за комп'ю тером: для учнів 1-х класів 10-12 хв.; для учнів 2-5- х класів — до 15 хв. Через 2—3 уроки робота за ком п'ютером може бути повторена за зазначеними нор мами. Бажано, підкреслюється в методичних рекомендаціях МОН України щодо облаштування кабінету інформатики та інформаційно-комуніка ційних технологій загальноосвітніх навчальних закла дів (Лист №1/11—1927 від 06.05.2004 р.)[4], виділи ти один кабінет для навчання молодших школярів. У документі підкреслюється, що шкільний кабінет ін форматики призначений для формування інформаційноосвітнього і культурного середовища, яке вико ристовується для навчання інформатики (інших на вчальних дисциплін) навчальної галузі «Технології», об'єктами вивчення яких є складові інформаційно-ко мунікаційних технологій.
Ефективне використання інформаційних техноло гій у школі висуває нові вимоги до професійних яко стей і рівня підготовки вчителів початкових класів. Невідповідність між слабкою підготовкою вчителя молодших класів у галузі використання комп'ютер них технологій у навчальному процесі і високою по требою в цих знаннях з боку школи можна виріши ти лише цілеспрямованим формуванням інформатичних компетентностей під час навчання у ВНЗ. При чому майбутні вчителі молодших класів повинні опанувати основи необхідних знань і накопити особи стий досвід практичного використання комп'ютерних технологій, мати загальнокультурну і методичну підготовку щодо застосування у навчальному процесі.
Навчальна діяльність, що передбачав використан ня комп'ютера, передбачає глибокий аналіз процесу учіння в цілому. Тобто підготовка вчителя в напрямі використання ІКТ у навчальному процесі є потужним стимулом для розгляду всього комплексу проблем, по в'язаних із викладанням у початковій школі.
На думку М. Овчиннікової, майбутній учитель молодших класів має бути грамотним користувачем персонального комп'ютера, який володіє навичками варіативного використання різного програмного за безпечення. Також він повинен мати достатню базу знань, умінь, навичок і виражену мотивацію до постій ного вдосконалення своїх знань, оскільки сучасне програмне забезпечення постійно і дуже швидко мо дифікується. Це стосується і педагогічних програм них засобів [5].
Компетентності з ІКТ учителя початкових класів передбачають уміння їх використовувати з врахуван ням специфіки дитячих контингентів. Зокрема, засто совувати інформаційно-комунікаційні технології у навчанні й повсякденному житті, з дотриманням установлених нормативів, не використовувати під час розв'язування задач, пов'язаних з опрацюван ням, пошуком, зберіганням, поданням і передаванням інформації, тільки комп'ютер і комп'ютерні засоби; у побудові інформаційних моделей і дослідженні ра ціонально поєднувати як засоби ІКТ, так і традицій ні методи; умотивовано дозувати процеси технологі чної діяльності дітей та ін.
Основними напрями користування ІКТ учителем початкових класів є використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки до за нять (ведення шкільної документації, підготовка і тиражування наочності, дидактичних матеріалів, по шук інформації в мережі Інтернет, підписка на роз сипку необхідних видань і т. ін.); використання гото вих педагогічних програмних засобів для проведення занять; використання можливостей Інтернету і дис танційної освіти для обміну досвідом і підвищення ква ліфікації (участь у конференціях, форумах, конкур сах, використання електронної пошти, дистанцій них навчальних курсів).
У першому випадку вчителю достатньо володіти на вичками роботи з офісним пакетом програм і пошуку інформації в Інтернеті. Значно складнішим є викори стання педагогічних програмних засобів у процесі навчання з певного предмету. Це вимагає від учите ля, окрім методики викладання, ще й умінь само стійно ознайомитись з педагогічними програмними за собами, побачити їхні переваги і недоліки, визначи ти коло питань, у вивченні яких використання певно го засобу є педагогічно доцільним, організувати роботу учнів із цим засобом, знань щодо техніки безпеки і са нітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером для школярів різного віку. При цьому слід пам'ятати, що питання використання інформаційно-комунікацінних технологій у дошкільному і початковому на вчанні ще знаходиться в стадії дискусії. Використан ня ІКТ передбачає розвиток мотиваційної сфери вчи теля щодо самоосвіти і творчої активності, сформованості науково-дослідних умінь.
Особливістю формування інформатичної компе тентності вчителя початкових класів є його підгото вка до всіх напрямків використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, знання санітарно-гігієнічних норм робо ти з ПК дітей певного віку, наукових підходів до використання ІКТ у навчальному процесі, «за» і «проти» навчання на базі комп'ютера в молодшій школі, усвідомлення факту швидких змін техноло гій і готовність до самостійного освоєння нових про грамних продуктів, знання вимог до програмних педагогічних засобів.
На сьогоднішній день сформувалися три основні підходи до використання інформаційно-комуніка ційних технологій у навчанні.
1. Напрям, заснований на ідеях програмованого на вчання (Н. Тализіна, 70-ті роки). Це призвело до ство рення технологій навчання за принципом «текст — за питання — відповідь (так/ні) — аналіз правильності відповіді — залежно від цього повернення до почат кового тесту або перехід до нового». Даний підхід був адекватний рівню технічного розвитку.
2. Другий підхід заснований на ідеї видатного швейцарського психолога Ж. Піаже [7]. Дитина че рез освоєння середовища, у якому вона знаходиться, формує власні інтелектуальні інфраструктури. Ця ідея отримала розвиток у дослідженнях американ ського професора С. Пейперта [6], який створив пер ше комп'ютерне середовище LOGO. Ще в кінці семидесятих років С. Пейперт (« Переворот у свідомості: ді ти, комп'ютер і плідні ідеї») продемонстрував, що комп'ютер — ефективний інструмент навчання, який відкриває двері для нової педагогічної практики (конс труктивізму). Зрозуміло, що «традиційні» реформи школи, які були спрямовані на екстенсивне зростан ня системи освіти (збільшення тривалості шкільного навчання, уведення нових навчальних предметів, зниження наловнюваності класів і т. ін.), з неминучі стю доведеться доповнювати чинниками, спрямова ними на «інтенсифікацію навчального процесу», які сними перетвореннями, що сприяють підвищенню ефективності освіти. Пропозиція використовувати комп'ютери для підвищення ефективності педагогі чної праці (« технічне переозброєння галузі» ) сприй малася так само природно, як пропозиція механізу вати й автоматизувати виробничі процеси в маши нобудуванні. Автори програми «Комп'ютеризації школи» намагалися стимулювати процес внесення принципових змін у зміст, методи й організаційні форми навчання: навчання техніки розумової роботи («процедурне мислення»), розповсюдження практи ки проведення «навчальних проектів» (розвиток са мостійності школярів і практична спрямованість на вчання), зміна взаємовідносин між учителем і учнем (досвід комп'ютерних таборів початку 80-х), новий рі вень доступу вчителів і учнів до інформації (на машин них носіях інформації) і т. п.
3. Керівник програми повчальних систем універ ситету штату Пенсільванія Девід X. Джонассен у сво їй статті «Комп'ютери як інструменти пізнання» («Ін форматика і освіта», №4,1996) детально розглянув деякі інструменти ПІЗНАННЯ і навчальні середовища» які були розроблені або адаптовані з метою розвитку критичного мислення і підвищення якості навчання у системі вищої освіти, на прикладі їх використання в різних наочних галузях: математиці, фізиці, хімії, економіці й ін. Автор висуває гіпотезу про те, що і багато інших комп'ютерних середовищ, зокрема програ мування, також можуть використовуватися як ін струменти пізнання. Він стверджує: «Замість того, щоб використовувати комп'ютерні технології для зведення процесу навчання до взаємодій учня з ком п'ютером, запрограмованим розробником навчаль ної системи або вчителем, необхідно передати ці вза ємодії учня з комп'ютером у ведення самих навче них, що дозволить їм самостійно представляти і вира жати свої знання» [1].
У процесі відбору програмних засобів для молодших школярів необхідно враховувати вікові особливості — відбирати програмно педагогічні засоби ігрового ха рактеру, тренажери, але зважати на те, що діти схиль ні звертати увагу на ігрові аспекти замість змістових; ступінь сформованості психічних процесів — програ мні засоби повинні бути етично позитивно спрямова ні, містити елементи новизни, і у жодному випадку не бути агресивними і жорстокими; різний рівень під готовки дітей до школи (швидкість читання, невмін ня вести запис у зошит, що утруднює або робить зовсім неможливим роботу з програмами, які містять тексто ву інформацію); знати санітарно-гігієнічні норми робо ти за комп'ютером для дітей різного віку.
Відомо, що педагогічна діяльність у початковій школі має свої особливості, обумовлені віковими й індивідуальними особливостями дітей молодшого шкільного віку. Тому вчитель початкової школи має чітко усвідомити і враховувати у своїй професій ній діяльності вікові, психологічні й фізіологічні особливості розвитку молодших школярів, особли во у плані використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі. Питання впливу ін- формаційно-комунікаційних технологій на психіч ний розвиток дитини є недостатньо дослідженими. Аналіз літератури свідчить, що, наприклад, у ді тей, захоплених комп'ютерами, вищі показники мотивації досягнення і саморозвитку. Проте нижчі показники інтересів у гуманітарній галузі: діти ме нше читають і майструють. А зайве захоплення ком п'ютером може служити симптомом того, що дити на терпить невдачі в міжособистіеному спілкуванні. Знання таких цікавих фактів може стати корисним у майбутній професійній діяльності студента і спо нукати до більш глибокого дослідження у рамках ди пломної, магістерської роботи і під час проходжен ня педагогічної практики.
На жаль, рівень першокурсників у галузі інформатичної підготовки різниться від суто теоретич них знань до майже професійного володіння певни ми додатками. У зв'язку зі скороченням аудиторно- го навантаження відмінили дисципліну «Вступ до но вих інформаційних технологій», яка читалася на перших курсах і фактично вирівнювала ситуацію. У 2007-2008 навчальному році на факультеті дошкі льної та початкової освіти у п'ятому семестрі ви кладається дисципліна «Нові інформаційні техноло гії та технічні засоби навчання» (1,5 кредити, 54 го дини, форма контролю — залік). З огляду на сучас ний стан розвитку ІКТ, вважаємо за доцільне запропонувати змінити назву курсу на «ІКТ та сучас ні засоби навчання». На вивчення цієї дисципліни відводиться 18 аудиторних годин і 36 самостійних.
Мета курсу «Нові інформаційні технології та тех нічні засоби навчання» — сформувати у студентів знання, уміння й навички, необхідні для ефектив ного використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні шкільних предметів і проведенні факультативної і гурткової роботи в загальноосвітніх закладах; для управління навчальним процесом, у його підготовці, супроводі, аналізі, коригуванні, для формування через предме тне використання інформаційно-комунікаційних тех нологій елементів інформаційної і загальної культу ри учнів середніх шкіл, гуманізації навчального про цесу, інтеграції навчальних предметів і диференціа ції навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.
Курс спрямований на розв'язання таких завдань: розкрити значення основ інформаційної культури у загальній і професійній освіті людини, вплив за собів інформаційно-комунікаційних технологій на науково-технічний і соціально-економічний розвиток суспільства, з'ясувати психолого-педагогічні аспекти використання інформаційних техно логій у навчальному процесі, показати практичну значущість методів і засобів ПСТ, можливості їх за стосування до розв'язування найрізноманітніших технічних і наукових проблем;
•забезпечити ґрунтовне оволодіння студентами ос новними засобами і методами сучасних інформа ційних технологій, їх теоретичною і технічною базою, можливими напрямками використання у навчальному процесі шкільної комп'ютерної тех ніки і відповідного програмного забезпечення, ро зуміння методичних ідей використання методів і засобів ПСТ;
•сформувати у студентів достатні знання, умін ня й навички, необхідні для ефективного вико ристання засобів HIT у своїй майбутній професійної діяльності, а також здатність до постій ної самоосвіти;
•сформувати у студентів основи інформатичної компетентності майбутнього вчителя.
Робоча програма з «ЮТ та ТЗН» містить лекцій ні і практичні модулі, й модуль самостійної роботи. На лекціях розглядаються такі теми: інформаційна культура людини; представлення про інформаційну технологію; поняття про обчислювальну систему та її склад; основні пристрої апаратної та обчислюваль ної системи, їх функції та взаємодії; основи роботи з операційною системою Windows; створення, редагу вання та форматування текстових документів засоба ми текстового процесора Word; системи опрацюван ня графічної інформації; використання можливос тей систем обробки електронних таблиць; поняття про мультимедійні технології; поняття про засіб ство рення презентацій PowerPoint; поняття про локаль ні та глобальні мережі; використання можливостей всесвітньої мережі Інтернет.
Курс складається з таких практичних модулів: знайомство з ОС Windows; об'єкти робочого столу; робота з об'єктами Windows; введення та редагуван ня тексту; створення та редагування таблиць; осно ви роботи з Microsoft PowerPoint; робота з програ мою Internet Explorer; пошук інформації в мережі Інтернет.
Модулі самостійної роботи: використання слу жбових та сервісних програм; форматування тек сту; включення до тексту різнотипних об'єктів (таблиць, малюнків, діаграм); технологія розра хунків у таблицях; побудова діаграм та сортуван ня даних; створення та збереження малюнків у ре дакторі Paint; створення власної презентації; ком п'ютерні мережі; види комп'ютерних мереж; істо рія створення Інтернету; основні поняття Інтернет; послуги Інтернету; знайомство з електронною по штою; створення поштової скриньки; електронне листування; інтерактивне спілкування.
Як бачимо, на третьому році навчання студентів ак цент робиться не на використання інформаційних технологій у навчальному процесі, а фактично відбу вається формування навичок роботи з ПК на станда ртизованому рівні.
Також у п'ятому семестрі однією з дисциплін за ви бором студента є «Інформаційні технології у галузі», який також розраховано на 1,5 кредити, тобто 54 го дини (14 аудиторних та 40 самостійних). Коло пи тань, що розглядається, відрізняється залежно від навчальної спеціальності: студенти зі спеціалізацією «Логопедія» досліджують можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі роботи з дітьми, що мають проблеми мовлення, роз витку фонетичного чуття і т. ін.; зі спеціалізацією «Українознавство» — акцентують увагу на роботу з текстовим редактором, програмами-перекладачами, педагогічними програмними засобами, що можуть бути використані на уроках української мови і літе ратури й роботу в мережі Інтернет; аналогічно для сту дентів зі спеціалізацією «Англійська мова» розгляда ється відповідне коло питань.
Важливими для майбутнього вчителя початко вих класів є знання санітарно-гігієнічних вимог- умов, а саме про вплив розкладу роботи за комп'юте ром на стан здоров'я — біль в зап'ястку, в очах, у спині зумовлені тривалою роботою за комп'ютером, вплив електромагнітного випромінювання на фізіо логічні процеси в організмі людини і т. ін. Це вима гає врахування особливості впливу комп'ютерів на фі зичний і психологічний розвиток дитини. Розуміння наукових підходів до використання інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному про цесі школи першого ступеня, зокрема аргументи при бічників і противників застосування комп'ютерів у на вчанні дошкільників і молодших шкілярів дає змо гу оптимально побудувати навчальний процес.
Отже, формування в майбутнього вчителя початко вої школи вищезазначених умінь і навичок можливе лише в межах використання цілого комплексу дис циплін, наприклад, таких як «Історія педагогіки», «Віковапсихологія», «Основи медичних знань», «Вступ до нових інформаційних технологій», «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчаль ному процесі», «Іноземна мова» та ін. Формування ін- форматичних компетентностей учителя початкової школи вимагає уваги протягом усього навчання в уні верситеті, включає в себе формування системи знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного викори стання сучасних інформаційних технологій у навчаль ному процесі в загальноосвітній школі для управлін ня навчальним процесом, для формування елементів інформаційної і загальної культури учнів середніх на вчальних закладів, для гуманізації навчального про цесу, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідни цького, творчого характеру.
Література
1. Джонассен Девид X. Компьютеры как инструменты позна ния /Джонассен Девид X. //Информатика и образование. — 1996. — №4.
2. Каракозов С.Д. Информационная культура в контексте общей теории культуры личности / С.Д. Каракозов //Педагогическая информатика. — 2000. — №2. — С. 41-55.
3. КоломієцьА.М. Інформаційна культура вчителя початкових кла сів: монографія / А.М. Коломієць. — Вінниця: ВДПУ, 2007. — 379 с.
4. Методичні рекомендації МОН України щодо облаштування і ви користання кабінету інформатики та інформаційно-комуні каційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів (Лист №1/11— 1927 від 06.05.2004 р.) //Шкільний світ. Ін форматика. — 2005. — №2-3.
5. Овчинникова М.В. Использование компьютерных техноло гий в подготовке учителей начальных классов [Электронный ресурс] /М.В. Овчинникова. //Форум конференций МГЛУ. — Режим доступу: http://conference.mdpu.org.ua/index.php.
6. ПейпертС. Переворот в сознании: Дети, компьютеры, плодо творные идеи / С. Пейперт; пер. с англ. — М.: Педагогика, 1989. —224 с.
7. Пиаже Жан. Речь и мышление ребенка / Жан Пиаже. §§СПб.: Союз, 1997. — 256 с.
8. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / О. Я. Савченко. у К.: Генеза, 1999. — 368 с.
9. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: навчаль ний посібник [для ВНЗ) / В.А. Семиченко — K.: Вища школа,
2004. —335 с.
Автори: Петухова Н.Є., Співаковський О.В.