Як правило, маленький читач не здатний самостійно розкрити своє сприйняття системи образів літературного тексту, усвідомити і перекласти мовою слів своє інтуїтивне розуміння того, що приховано між рядків його життя ,його вчинків ,поглядів,уявлень та спостережень.
Аби допомогти йому опанувати вміння аналізувати художній текст і свідомо відкривати для себе його духовно - моральний зміст, педагог має організувати роботу на уроці за допомогою продуманої системи запитань, провести своєрідне дослідження літературного твору. Цікавим і ефективним прийомом такої діяльності є побудова.
Ефективним засобом формування вдумливого читача, здатного сприймати літературний твір в усій повноті, усвідомлювати те, чого очима не побачиш, сприймати серцем і душею всю глибину взаємин і переживань дійових осіб, є діяльність.
У структурі уроку зазвичай виділяють такі етапи:
Назва теми (визначення предмета навчального дослідження — адже діти мають чітко уявляти, що вони будуть бачити в художньому творі)
Визначення навчального завдання
Спільний пошук шляхів виконання навчального завдання (складання плану дослідження, визначення шляхів розв'язання проблеми, дій).
Реалізація спільного остаточного рішення (проведення власне дослідження, пошукової діяльності, тобто виконання певного розвитку навчальних дій, визначеної спільними зусиллями всіх учасників).
Узагальнення (підбиття підсумків дослідження у формі змістовного висновку про те. які ж результати роботи, як розв’язана проблема).
Побудова схеми:
зміст і завдання прийому
На уроках літературного читання можна організувати дослідження, спрямоване на формування вміння на основі аналізу емоційного стану персонажів твору виявляти авторський задум. Цікавим для учнів, ефективним і результативним прийомом такої діяльності є побудова емограми.
Емограма- графічне зображення емоцій (наприклад, смайлик). У дослідженні тексту цей термін означає «запис, графічне зображення змін у настрої літературного персонажа».
За допомогою цього прийому можна розв'язати такі завдання
формувати вміння вчитуватись у текст, уважно аналізувати зміст слів;
привернути увагу до дій персонажів; вчити визначати мотиви їхньої поведінки та ідею твору;
формувати вміння робити висновки, «читати між рядків»;
учити співвідносити міркування дійових осіб, їхній настрій з проявами поведінки;
привернути увагу до повчального змісту твору;
Одна з перших спроб використання типографічних конструкцій для вираження емоцій була зроблена ще у 1881 році редакцією американського гумористичного журналу «Puck». У 1953 році смайлики з'являються на шпальтах газети «Нью-Йорк Гералд Трибюн», де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili». Масштабна експансія смайликів у друкованому тексті почалася з виникненням Інтернету. За короткий проміжок часу інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через їхню простоту та легкість написання, адже їх можна зобразити типографічними знаками, що розміщені на клавіатурі. Смайлики увійшли до графічно-стилістичного атрибуту нетикету.
Перший емотікон — двокрапка, яка супроводжується дефісом і круглою дужкою, був відісланий 19 вересня 1982 року професором психології Університету Карнегі-Меллон Скоттом Фалманом у повідомленні на онлайн-форумі під час обговорення теми про обмеження онлайн-гумору
Письменник Володимир Набоков в 1969 році в одному зі своїх інтерв'ю висловив думку, що існуючі знаки пунктуації слід доповнити знаками, які б передавали емогаму у всі їй красі.
Джерело інформації: Дитячий журнал «Розкажи онуку»,автор невідомий,2009р.