ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
Мета: актуалізувати знання учнів про небилиці як літературний жанр; розвивати навички свідомого і виразного читання цих творів, а також творчі здібності; виховувати дбайливе ставлення до птахів узимку.
Обладнання: малюнок синички; портрет Олени Пчілки; ілюстрації до небилиці; таблиця виразності читання; малюнок бджілки; будиночок; зразок оксамиту. Хід уроку
І. Організаційний момент
У ч и т е л ь
А цікаво вам дізнатися,
Що сьогодні може статися? (Так!)
Тож всядьмося зручніше,
Попрацюємо скоріше.
Що сьогодні може статися? (Так!)
Тож всядьмося зручніше,
Попрацюємо скоріше.
ІІ. Зупинка «Пташина»
1. Робота над загадкою про пташок
Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)
2. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Як синичка будить мене»
1) Слухання тексту.
2) Перевірка сприймання.
- Про яку пташку ви прослухали оповідання? (Про синичку)
- Назвіть автора та назву твору.
Учитель кріпить малюнок синички на дошці.
3) Словничок
Агат — твердий мінерал, напівкоштовний кварцовий камінь; прикраса.
Оксамит (бархат) — тканина з густим коротким ворсом із натурального шовку або штучного волокна.
Учитель демонструє дітям зразок оксамиту та запитує, яка ця тканина на дотик. (Розвиток тактильного відчуття.)
4) Повторне читання тексту учнями у різні способи.
5) Опис пташки.
а) Аналіз опису.
- Зачитайте опис пташки із тексту.
Маленька жовтогруда пташка синичка.
Шапочка в неї чорно-оксамитова.
Щічки біляві.
Зеленкувато-сірі крильця.
Гострий дзьобик.
Агатові оченята.
Полюбляє несолене сало.
Співає: «Пінь-пінь!»
б) Засоби зв'язку речень у тексті.
Якими словами ви можете назвати синичку? (Синичка — вона, птах, пташка, пташечка, перната або крилата гостя, верт- лявка, жовтогрудка, лісова красуня тощо)
в) Складання опису пташки за таблицею.
1. Назва пташки
2. Голова: очі, щічки, дзьоб.
3. Спинка, грудка, крильця, хвостик.
4. Харчування.
5. Корисність.
Зразок опису
Синичка — невеличка пташка, завдовжки 13-16 см. Голова й очі у неї чорненькі, а щічки біленькі. Пташечка має маленький гострий дзьобик. Спинка у вертлявки зеленкувата, жовта грудка із чорною смужечкою посередині. Крильця у неї сіро-зелені, а хвостик чорний.
Жовтогрудка ласує комахами та їх личинками, насінням дерев, ягодами; полюбляє м'ясо та несолене сало.
Синиця — дуже корисний птах. За день вона знищує стільки ко¬мах, скільки важить сама.
6) Відповіді на запитання до тексту.
- Назвіть автора та назву твору.
Учитель кріпить малюнок синички на дошці.
3) Словничок
Агат — твердий мінерал, напівкоштовний кварцовий камінь; прикраса.
Оксамит (бархат) — тканина з густим коротким ворсом із натурального шовку або штучного волокна.
Учитель демонструє дітям зразок оксамиту та запитує, яка ця тканина на дотик. (Розвиток тактильного відчуття.)
4) Повторне читання тексту учнями у різні способи.
5) Опис пташки.
а) Аналіз опису.
- Зачитайте опис пташки із тексту.
Маленька жовтогруда пташка синичка.
Шапочка в неї чорно-оксамитова.
Щічки біляві.
Зеленкувато-сірі крильця.
Гострий дзьобик.
Агатові оченята.
Полюбляє несолене сало.
Співає: «Пінь-пінь!»
б) Засоби зв'язку речень у тексті.
Якими словами ви можете назвати синичку? (Синичка — вона, птах, пташка, пташечка, перната або крилата гостя, верт- лявка, жовтогрудка, лісова красуня тощо)
в) Складання опису пташки за таблицею.
1. Назва пташки
2. Голова: очі, щічки, дзьоб.
3. Спинка, грудка, крильця, хвостик.
4. Харчування.
5. Корисність.
Зразок опису
Синичка — невеличка пташка, завдовжки 13-16 см. Голова й очі у неї чорненькі, а щічки біленькі. Пташечка має маленький гострий дзьобик. Спинка у вертлявки зеленкувата, жовта грудка із чорною смужечкою посередині. Крильця у неї сіро-зелені, а хвостик чорний.
Жовтогрудка ласує комахами та їх личинками, насінням дерев, ягодами; полюбляє м'ясо та несолене сало.
Синиця — дуже корисний птах. За день вона знищує стільки ко¬мах, скільки важить сама.
6) Відповіді на запитання до тексту.
- Чи сподобався вам хлопчик із цього оповідання? Чому? (Він турботливий і добрий, підгодовує птахів узимку.)
- Коли до нього прилітала пташка? (Уранці)
- Чим пригощав хлопець синичку? (Несоленим салом)
7) Вибіркове читання.
- Як звала пташечка хлопчину? (Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку.)
- Як віддячила синичка за порятунок? (Співає: «Пінь-пінь!" Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».)
- Знайдіть найдовше і найкоротше слово. (Розвиднюється — 13 б.; у, я, з, й — 1 б.)
8) Визначення теми і мети тексту.
а) Повторення правил.
Тема — це те, про що повідомляється у тексті.
Мета — це те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).
б) Визначення дітьми.
Тема: як синичка будила вранці хлопчика.
Мета: потрібно допомагати птахам узимку.
3. Бесіда про допомогу птахам узимку
- Яких ви знаєте зимуючих птахів? (Ворона, голуб, горобець, дятел, синичка...)
- Пригадайте пташок, які прилітають до нас узимку. (Снігурі, шишкарі)
- Як ви можете їх одразу впізнати? (Самці снігурів мають червоні грудки, а у шишкаря дзьоб закручений у різні сторони.)
- Чим ви підгодовуєте птахів узимку? (Крихтами хліба, насінням, зернятами, пшоном; ягодами калини і горобини; для синички — несолене сало та м'ясо.)
- Хто цього року вже повісив годівниці?
- Закінчіть прикмету: «Голосно пищать синиці — ... (уночі буде мороз)».
4. Хвилинка-цікавинка (виступ «дослідників»)
? На нашій планеті зараз налічується 8 663 види птахів, узагалі їх — близько 100 млд.
? На кожну людину припадає по 25 птахів.
? В Україні живе майже 358 видів птахів.
? Найбільше з них — горобців і шпаків.
? За літо ластівка знищує до 1 млн. комах.
- Коли до нього прилітала пташка? (Уранці)
- Чим пригощав хлопець синичку? (Несоленим салом)
7) Вибіркове читання.
- Як звала пташечка хлопчину? (Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку.)
- Як віддячила синичка за порятунок? (Співає: «Пінь-пінь!" Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».)
- Знайдіть найдовше і найкоротше слово. (Розвиднюється — 13 б.; у, я, з, й — 1 б.)
8) Визначення теми і мети тексту.
а) Повторення правил.
Тема — це те, про що повідомляється у тексті.
Мета — це те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).
б) Визначення дітьми.
Тема: як синичка будила вранці хлопчика.
Мета: потрібно допомагати птахам узимку.
3. Бесіда про допомогу птахам узимку
- Яких ви знаєте зимуючих птахів? (Ворона, голуб, горобець, дятел, синичка...)
- Пригадайте пташок, які прилітають до нас узимку. (Снігурі, шишкарі)
- Як ви можете їх одразу впізнати? (Самці снігурів мають червоні грудки, а у шишкаря дзьоб закручений у різні сторони.)
- Чим ви підгодовуєте птахів узимку? (Крихтами хліба, насінням, зернятами, пшоном; ягодами калини і горобини; для синички — несолене сало та м'ясо.)
- Хто цього року вже повісив годівниці?
- Закінчіть прикмету: «Голосно пищать синиці — ... (уночі буде мороз)».
4. Хвилинка-цікавинка (виступ «дослідників»)
? На нашій планеті зараз налічується 8 663 види птахів, узагалі їх — близько 100 млд.
? На кожну людину припадає по 25 птахів.
? В Україні живе майже 358 видів птахів.
? Найбільше з них — горобців і шпаків.
? За літо ластівка знищує до 1 млн. комах.
5. Мовна розминка — лічилка Л. Талалай «Сороки»
- А тепер порахуймо на вулиці пташок, пригадаймо лічилочку «Сороки».
1. Летіло три,
летіло три,
летіло три сороки.
І сіло три,
і сіло три
на яворі високім.
летіло три,
летіло три сороки.
І сіло три,
і сіло три
на яворі високім.
2.І цілий день,
і цілий день
кричало три сороки,
що їх не три,
а тридцять три
на яворі високім.
- Промовляйте лічилку:
а) хором;
б) дівчатка — весело;
хлопці — роздратовано;
хлопці — роздратовано;
в) індивідуально.
ІІІ. Фізкультхвилинка «Раз, два, три...»
(промовляння з рухами)
- А зараз нам потрібно, як і пташечкам, трішечки розім'ятися.
Раз, два, три — з нами до лісу йди.
Раз, два, три, чотири, п'ять — будем в лісі крокувать.
Там пташок ми пострічаєм,
Разом із ними політаєм,
Разом із зайцем пострибаєм,
А від вовка повтікаєм.
Як лисичка до зайчат підкрадемося,
Ледве чутно додому повернемося.
Раз, два, три, чотири, п'ять — будем в лісі крокувать.
Там пташок ми пострічаєм,
Разом із ними політаєм,
Разом із зайцем пострибаєм,
А від вовка повтікаєм.
Як лисичка до зайчат підкрадемося,
Ледве чутно додому повернемося.
IV. Мотивація навчальної діяльності
- Сядьте зручніше. Уважно послухайте вірш і з'ясуйте, до якого жанру він належить.
СМІХОТА
Кішка вивела курчат,
Квочка миє кошенят.
Песик їсть пахуче сіно,
Гавка коник на людину.
Щука під кущем живе,
Заєць річкою пливе.
Дощик грає на сопілці,
Хлопчик миє шубку білці.
Кішка вивела курчат,
Квочка миє кошенят.
Песик їсть пахуче сіно,
Гавка коник на людину.
Щука під кущем живе,
Заєць річкою пливе.
Дощик грає на сопілці,
Хлопчик миє шубку білці.
І. Січовик
- Як називають такі вірші? (Небилиці)
- Чому вони мають таку назву? (Небилиця — невеличкий твір, в основі якого небувальщина, нісенітниця.)
- Навіщо їх створюють? (Використовують для розваги дітей і дорослих.)
- Назвіть небилицю, над якою ми працювали цього року. («Морквяний вояк» — волинська народна пісенька)
- Чому вони мають таку назву? (Небилиця — невеличкий твір, в основі якого небувальщина, нісенітниця.)
- Навіщо їх створюють? (Використовують для розваги дітей і дорослих.)
- Назвіть небилицю, над якою ми працювали цього року. («Морквяний вояк» — волинська народна пісенька)
V. Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні ми ознайомимося ще з небилицею української письменниці Олени Пчілки «Дивна хатка».
1. Розповідь про письменницю (виступ «літераторів»)
- Насправді письменницю звали Ольгою Петрівною Драгомановою (1849-1930). Народилася вона на Полтавщині. Зростала серед чудової природи та співучих людей.
Першим учителем Ольги був батько. Продовжувала навчання у Київському пансіоні шляхетних дівчат. Здобула найвищу освіту, доступну на той час жінці.
Мала шістьох дітей. Її донькою була ще одна вам відома українська письменниця — Леся Українка. У сім'ї панувала повага до всього українського. Але книжок українською мовою на той час було дуже мало, тому Ольга Петрівна сама взялася за перо і почала писати для наймолодших дітей вірші, байки, науково-художні твори про життя видатних людей.
Записувала дитячі жанри фольклору: казки, скоромовки, при- мовлянки, загадки.
Вона була письменницею, фольклористом, літературознавцем, редактором — видавцем дитячого журналу «Молода Україна».
- Як ви вважаєш, чому авторка назвала себе «пчілкою» (бджілкою)?
2. Збагачення словникового запасу
- Попрацюймо над назвою небилиці та доберімо до кожного слова синоніми.
Дивна — чудна, чудова, чарівна, цікава, казкова, фантастична.
Хатка — дім, домівка, будинок, будівля, споруда, кам'яниця, хмарочос.
3. Словникова робота
Книш — вид хлеба;
млинець — блинчик;
глечик — кувшин;
гопак — украинский народний танец;
стріха — нижний край крыши из соломы;
зачинена — закрытая;
гасають — носятся;
рятують — спасают;
витинають (гопки) — танцуют.
4. Читання небилиці підготовленими учнями («читайликами»)
5. Перевірка сприймання
- Що у прослуханому вірші є казковим, небувалим? (Відповіді учнів.)
6. «Розчитування»:
1) Складами + наголос;
2) цілим словом;
3) індивідуально.
Кни-шо-ва
ци-бу-льо-ва
за-чи-не-на
за-щеп-не-на
за-пе-ча-та-на
сміш-на-я
втіш-на-я
від-чи-ни-ло-ся
від-щеп-ну-ло-ся
від-пе-ча-та-дось
7. Робота за частинами небилиці
?? І частина
1) Читання учнями цієї частини мовчки.
2) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
млинець — блинчик;
глечик — кувшин;
гопак — украинский народний танец;
стріха — нижний край крыши из соломы;
зачинена — закрытая;
гасають — носятся;
рятують — спасают;
витинають (гопки) — танцуют.
4. Читання небилиці підготовленими учнями («читайликами»)
5. Перевірка сприймання
- Що у прослуханому вірші є казковим, небувалим? (Відповіді учнів.)
6. «Розчитування»:
1) Складами + наголос;
2) цілим словом;
3) індивідуально.
Кни-шо-ва
ци-бу-льо-ва
за-чи-не-на
за-щеп-не-на
за-пе-ча-та-на
сміш-на-я
втіш-на-я
від-чи-ни-ло-ся
від-щеп-ну-ло-ся
від-пе-ча-та-дось
7. Робота за частинами небилиці
?? І частина
1) Читання учнями цієї частини мовчки.
2) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
Темп — повільний;
сила голосу — звичайна;
тон читання — здивований.
сила голосу — звичайна;
тон читання — здивований.
3) Виразне читання вголос (хором).
- Яку ілюстрацію можна намалювати до цього уривка? (Дивну хатку)
Учитель кріпить на дошці ілюстрацію до цієї частини.
4) Індивідуальне читання строф учнями.
5) Тренінг пам'яті — гра «Я почну, а ти продовж» (таблиця — на дошці).
Діти продовжують рядочок, показуючи рухами.
Іду я ... салом ...
Аж стоїть ... маслом ...
Сама...
Стріха... Лизнув я масла ...
Млинцем ... Гризнув ковбаси ...
Ковбасою ... Над'їв млинця ...
Аж стоїть ... маслом ...
Сама...
Стріха... Лизнув я масла ...
Млинцем ... Гризнув ковбаси ...
Ковбасою ... Над'їв млинця ...
II частина
1) Мовчазне читання II частини учнями.
- Як ви розумієте вислів «бездонний глечик»? (Шлунок — рос. «желудок»)
- Так, наш шлунок має форму, схожу на глечик.
2) Виразне читання учнями та обирання компонентів читання. Темп читання — нормальний, а коли «танцюють» — прискорений;
сила голосу — звичайна;
тон читання — радісний.
- Що можна зобразити до цієї частини? (Пиріжечки і варенички)
- Так, наш шлунок має форму, схожу на глечик.
2) Виразне читання учнями та обирання компонентів читання. Темп читання — нормальний, а коли «танцюють» — прискорений;
сила голосу — звичайна;
тон читання — радісний.
- Що можна зобразити до цієї частини? (Пиріжечки і варенички)
Учитель кріпить ілюстрацію на дошці.
3) Читання хором цієї частини із рухами.
III частина
1) Мовчазне читання.
2) Виразне читання хором.
Темп читання — прискорений, наприкінці — повільний;
сила голосу — звичайна;
тон читання — схвильований, наприкінці — радісний.
3) Читання групами:
дівчатка — до другого знаку оклику: схвильовано;
сила голосу — звичайна;
тон читання — схвильований, наприкінці — радісний.
3) Читання групами:
дівчатка — до другого знаку оклику: схвильовано;
хлопчики — далі до кінця: радісно.
4) Гра «Рими».
Римування — це співзвучне звучання кінцевих звуків у рядках.
Слово швидко ти спіймай,
Йому риму відшукай.
Йому риму відшукай.
Діти знаходять рядки, що римуються.
Шкварчить — ... (пищить)
рятувати — ... (добувати)
викладати — ... (грати)
шкварчати — ... (пищати)
на льоду — ... («ду-ду-ду»)
смішная — ... (втішная)
8. Висновок
- Яке значення мають небилиці? (Вони нас веселять і забавляють.)
- Чим була «дивною» наша хатка? (Відповіді учнів.)
IV. Розвиток творчих здібностей
1. Гра «Пантоміма»
Учитель на вушко називає учневі певний епізод, що необхідно показати за допомогою рухів. Решта мають відгадати задумане.
рятувати — ... (добувати)
викладати — ... (грати)
шкварчати — ... (пищати)
на льоду — ... («ду-ду-ду»)
смішная — ... (втішная)
8. Висновок
- Яке значення мають небилиці? (Вони нас веселять і забавляють.)
- Чим була «дивною» наша хатка? (Відповіді учнів.)
IV. Розвиток творчих здібностей
1. Гра «Пантоміма»
Учитель на вушко називає учневі певний епізод, що необхідно показати за допомогою рухів. Решта мають відгадати задумане.
Лизнув масла
Гризнув ковбаси.
Над'їв млинця.
Яєчня шкварчить.
Пироги вбоки.
Вареники вскоки.
Гризнув ковбаси.
Над'їв млинця.
Яєчня шкварчить.
Пироги вбоки.
Вареники вскоки.
2. Складання небилиці
- Прочитайте уважно віршик. Як його перетворити на небилицю?
Леопард спіймав ягничку,
Бегемот жує травичку.
Мавпа скаче по гілках,
Ефа повзає в пісках.
На крижині два моржі,
На болоті два вужі.
(Необхідно попарно змінювати місцями головних героїв.)
3. Гра «Куховари»
- Учні 1-го ряду називають види хліба, а 2-го — страви із яєць. Переможе та команда, яка не повториться.
Наприклад:
1- й ряд: паляниця, коровай, калач, батон, рогалик, лаваш, книш, рогалик, булочка, пончик, пампушка...
2- й ряд: яєчня, яйця варені, ґуґель-моґель, омлет, запіканка, млинці, оладки, паски...
VI. Підсумок уроку
- З яким літературним жанром ми сьогодні ознайомилися? (Небилиці)
- Якою є їх мета? (Розважити і розвеселити)
- Який вид роботи вам найбільше сподобався?
VIII. Прощання
Додаток до уроку
- Якою є їх мета? (Розважити і розвеселити)
- Який вид роботи вам найбільше сподобався?
VIII. Прощання
Додаток до уроку
ДИВНА ХАТКА
Небилиця
Небилиця
Іду я та й іду,
Аж стоїть хатка на льоду:
Сама книшова,
Стріха цибульова,
Млинцем зачинена.
Ковбасою защепнена,
Салом замикана,
Маслом запечатана.
Лизнув я масла — відпечаталось,
Гризнув ковбаси — відіцепнулося,
Над'їв млинця — відчинилося.
Увійшов я в хатку,
Скинув сиву шапку, —
Аж там таке, матінко, яке!
Яєчня шкварчить,
Тоненько пищить,
А пироги вбоки,
Вареники вскоки,
По столу гасають,
Гопки витинають!
У миску влітають,
В сметані потопають!
Я ж над ними ласку мав,
По одному витягав,
У бездонний глечичок складав.
А яєчня вся шкварчить
Та тонесенько пищить!
Мусив її рятувати,
На стіл з печі добувати;
Як став її викладати,
Перестала вона грати —
І шкварчати, і тонесенько пищати!
Так мені трапилося У тій хатці на льоду, —
Пішов же я веселенький,
Співаючи «ду-ду-ду!».
І смішная, і втішная
Тая хатка на льоду!
Олена Пчілка
ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ
Оповідання
Аж стоїть хатка на льоду:
Сама книшова,
Стріха цибульова,
Млинцем зачинена.
Ковбасою защепнена,
Салом замикана,
Маслом запечатана.
Лизнув я масла — відпечаталось,
Гризнув ковбаси — відіцепнулося,
Над'їв млинця — відчинилося.
Увійшов я в хатку,
Скинув сиву шапку, —
Аж там таке, матінко, яке!
Яєчня шкварчить,
Тоненько пищить,
А пироги вбоки,
Вареники вскоки,
По столу гасають,
Гопки витинають!
У миску влітають,
В сметані потопають!
Я ж над ними ласку мав,
По одному витягав,
У бездонний глечичок складав.
А яєчня вся шкварчить
Та тонесенько пищить!
Мусив її рятувати,
На стіл з печі добувати;
Як став її викладати,
Перестала вона грати —
І шкварчати, і тонесенько пищати!
Так мені трапилося У тій хатці на льоду, —
Пішов же я веселенький,
Співаючи «ду-ду-ду!».
І смішная, і втішная
Тая хатка на льоду!
Олена Пчілка
ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ
Оповідання
Щойно посвітлішає за вікном, прилітає маленька жовтогруда пташка. То — синичка. Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки біляві. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір'їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим оченятком у кімнату.
Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає: «Пінь-пінь». Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».
В.Сухомлинський
Навчальне видання «Формування літературної компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. – Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).