|
Клас |
|
|
|
|
Дата |
|
|
|
Урок №___
Тема: Технологічний процес. Деталь. Фанера
Мета: освітня: формування поняття «деталь» та «технологічний процес»; ознайомлення учнів з деякими способами отримання деталей та способами з’єднання з фанери; формування в учнів знань про фанеру як конструкційний матеріал;
виховна:формування поваги до праці;
розвиваюча: розвиток пам’яті, логічного мислення.
Обладнання: зразки деталей, які виготовлені литтям, різанням, штампуванням, роздатковий матеріал «Технологічний процес. Деталь. З’єднання деталей» та «Фанера та ДВП», відеоролик «Виготовлення фанери».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
План уроку
- 1.Організаційна частина. (5 хв)
1.1 Перевірка присутніх та спецодягу.
1.2 Призначення чергових.
- 2.Актуалізація опорних знань. (10 хв)
Назвіть основні етапи виготовлення виробу.
Що називають біоформами?
- 3.Вивчення нового матеріалу. (15 хв)
- Повідомлення теми та освітньої мети уроку.
- Вивчення нового матеріалу.
А. Поняття про технологічний процес та деталь
Учитель демонструє вироби, які складаються з однієї та декількох деталей та запитує у учнів: «У чому ви бачите різницю між виробами?».
Після вислуховування відповідей учитель робить висновок: «Виріб може складатися з однієї або декількох частин. Їх називають деталями».
(Картка «Технологічний процес. Деталь. З’єднання деталей».)
Деталь - це виріб, який виготовлений з одного шматка матеріалу без застосування складальних операцій (склеювання, зварювання тощо).
Технологічний процес – це послідовна зміна форми, розмірів, властивостей конструкційних матеріалів з метою отримання деталі.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів.
Деталі складної форми утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
Учитель демонструє деталі, які виготовлені різними способами та вказує їх особливості.
Закріплення знань. Прийом «Мікрофон». Назвіть або покажіть деталь та назвіть спосіб її виготовлення.
Б. Способи з’єднання деталей з фанери
Готові деталі необхідно з’єднати між собою для отримання повноцінного виробу, який придатний для виконання тієї роботи, для якої він призначений. Способів з’єднання деталей є багато. Вибір з’єднання залежить від матеріалу деталей, міцності виробу, призначення виробу тощо.
Деталі з фанери та деревини з’єднують декількома механічними способами.
Деталі з фанери та брусочків деревини з’єднують за допомогою цвяшків.
Деталі з фанери з’єднують за допомогою шипів (виступів), які вставляють у вирізи (провушини). Міцне з’єднання утвориться тоді, коли шип заходить у провушину щільно, з зусиллям. Тому отвори виконують трішки меншими, а потім їх підпилюють до необхідного розміру. Додатково з’єднання зміцнюють за допомогою клею ПВА.
В. Фанера як конструкційний матеріал
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
(Картка «Фанера та ДВП».)
Фанеру утворюють за допомогою склеювання непарної кількості листів лущеного шпону.
Шпон – це тонкі листи деревини до 3-х міліметрів.
Для утворення міцної фанери шпон розташовують волокнами перпендикулярно до сусіднього шару.
ДВП (деревоволокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клеючих речовин.
Закріплення знань. Перегляд відеоролика «Виготовлення фанери».
- 4.Підсумок уроку. (5 хв)
- Рефлексія. Прийом «мікрофон». Що нового ти дізнався з нашого уроку?
- Домашнє завдання: вивчити конспект.
|
Клас |
|
|
|
|
Дата |
|
|
|
Урок №___
Тема: Розмічання за шаблоном. Припуск. Технологія роботи лобзиком та правила безпеки.
Мета: освітня: ознайомлення учнів зі способами виконання розмічання на фанері; формування в учнів понять «шаблон» та «припуск»; формування знань про прийоми безпечної роботи лобзиком.
виховна:формування позитивного ставлення до праці;
розвиваюча: розвиток уміння працювати за зразком та вказівкою учителя.
Обладнання: роздатковий матеріал «Розмічання на фанері» та «Технологія безпечної роботи лобзиком»; лобзик, пристосування для натягування пилочок, столик для пиляння, шаблони для розмічання для виконання тренувальних вправ, копіювальний папір.
Тип уроку: комбінований.
План уроку
- 1.Організаційна частина. (5 хв)
1.3 Перевірка присутніх та спецодягу.
1.4 Призначення чергових.
- 2.Актуалізація опорних знань. (5 хв)
Завдяки чому фанера міцна?
З чого утворена фанера?
- 3.Вивчення нового матеріалу. (10 хв)
- Повідомлення теми та освітньої мети уроку.
- Вивчення нового матеріалу.
А. Економне розмічання на фанері
Виготовленню деталей з фанери передує операція розмічання.
Розмічання – це нанесення ліній на матеріал, які дають можливість виготовити деталь точно за задумом.
Перед розмічанням слід уважно оглянути фанеру на наявність дефектів (сколених країв, розшарування, сучки, криволінійні краї тощо) та розмістити деталь якомога ближче до країв заготовки. (учні розглядають дефекти фанери за роздатковим матеріалом).
На фанері найчастіше використовують розмічання за допомогою копіювання або шаблону.
Шаблон - це пристосування, яке має контури деталі та її елементів. Шаблон розміщують на фанері та обводять добре загостреними олівцем.
Припуск — додатковий шар матеріалу відносно розмірів майбутнього виробу для подальшої більш точної обробки.
Між контурами деталей на фанері слід залишати декілька міліметрів вільного місця для того, щоб можна було випиляти деталі та не зачепити контури. Також залишають припуск на шліфування країв деталі після випилювання.
Б. Технологія безпечної роботи лобзиком
Розповідь учителя разом з демонстрацією. Учні використовують за вказівкою роздатковий матеріал.
Для випилювання слід правильно закріпити пилочку та натягнути її. Міцно закріпити пилочку у рамці лобзика, при цьому зубчики пилочки мають бути спрямовані донизу. Для натягування пилочки використовують пристосування – стискають рамку лобзика, закріплюють пилочку спочатку біля ручки потім у верхньому затискачі та знімають пристосування. Пилочка після правильного кріплення має бриніти. В інакшому випадку буде важко керувати напрямком випилювання.
Виготовляють деталі за допомогою лобзика на столику для випилювання, який кріпиться до верстака або стола. Столик має трикутний виріз, в якому і розташовується зона пиляння. Фанеру із зусиллям притискають до столика та за необхідності повертають. Під час пиляння пилочка має бути перпендикулярно до листа фанери. Слід уникати значного натиску на пилочку в процесі роботи. Випилюють деталь максимально близько до ліній розмічання. Під час зміни напрямку пиляння повертають фанеру, а не лобзик. Якщо поворот різкий, то під час повороту лобзиком рухають уверх та вниз на одному місці. Гострі кути деталі виконують випилюючи додаткову петлю поза контуром.
Якщо виникає потреба у випилюванні отвору всередині контуру, то слід недалеко від контуру отвору шилом утворити отвір та вставити в нього пилочку, натягнути пилочку.
Перед роботою слід уважно оглянути лобзик. Ручка має бути без тріщин та міцно закріплена. Гайки мають добре фіксувати пилочку в затискачах. Столик має бути міцно закріпленим.
- 4.Практична робота. (20 хв)
Практичне завдання. За шаблоном виконати розмічання для виконання тренувальних вправ з урахуванням дефектів фанери та такого розміщення деталей, при якому було б найменше відходів.
- 5.Підсумок уроку. (5 хв)
- Перевірка результатів виконання практичного завдання.
- Рефлексія. Прийом «Мікрофон». Які труднощі виникали під час виконання практичного завдання?
- Домашнє завдання: вивчити конспект.