Розв’язування вправ на всі дії з натуральними числами. Урок математики в 5 класі

Тема. Розв’язування вправ на всі дії з натуральними числами.

Мета: закріпити в учнів уміння виконувати дії над натуральними числами в процесі розв’язування різноманітних вправ; сприяти розвитку логічного мислення, обчислювальних навичок учнів, культуру математичної мови і записів; формувати інтерес до математики; виховувати самостійність, наполегливість,взаємодовіру.

Прогнозований результат.

Після уроку учні зможуть:

· узагальнити і систематизувати свої знання про натуральні числа;

· додавати, віднімати, множити й ділити натуральні числа;

· розв’язувати рівняння на основі залежності між компонентами дій;

· розв’язувати текстові задачі арифметичним способом та за допомогою рівнянь;

· спрощувати вирази та обчислювати їх зручним способом;

· поглибити свої знання історичним матеріалом.

Обладнання: картка-квиток, математичне лото, схеми до задач, мультимедійна дошка.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-подорож.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми, завдань

Вчитель повідомляє тему, очікувані результати.

Минуле і майбутнє… Таємниці історії, великі відкриття і сучасні досягнення науки, різні області застосування знань… Усе хочеться побачити і про все довідатися. А найкращій спосіб пізнання – це подорож.

Сьогодні ми з вами відправляємось у захоплюючу подорож. Протягом усієї подорожі нас супроводжуватиме МАТЕМАТИКА, а  зупинимося ми сьогодні  на станціях Історичній, Біологічній і Географічній. Але щоб розпочати подорож, слід придбати квитки, вартість яких виражається не грішми, а вашими знаннями.

ІІІ. Гра «Аукціон розпродажу квитків»

За правильну відповідь учні одержують квиток.

1. Які числа називаються натуральними?

1. Найменше натуральне число…

1. Найбільше натуральне число…

1. Від перестановки доданків…

1. Щоб знайти невідомий доданок…

1. Як називаються компоненти при відніманні?

1. Чому дорівнює різниця двох рівних  чисел?

1. Щоб знайти невідоме зменшуване…

1. Від перестановки множників…

1. Якщо один із множників дорівнює нулю, то

11. Щоб знайти невідомий множник…

12. Якщо добуток дорівнює нулю, то…

13. Як називаються компоненти при діленні?

14. Щоб знайти невідоме ділене…

1. Щоб знайти невідомий дільник…

1. Частка двох рівних чисел дорівнює…

17. Ділити не можна на…

1. Як називається другий степінь числа?

1. Як дізнатися у скільки разів одне число більше за інше?

ІV. Оформлення квитків

Отже, ви розмістилися в трьох вагонах і своїми знаннями  довели, що можете вирушати в подорож. Але спочатку виберіть керівника  групи, який буде відповідати за вас під час подорожі, допомагати вам. Наступне ваше завдання – оформити квитки. У кожного з вас на картці-квитку є приклад, який ви розв’язуєте в зошиті,а на картці фіксуєте тільки відповідь і здаєте керівнику.

Завдання на картках:

1. 1) 4²+7²=
2. 2) 9² – 5²=

1. 3) 18²:36 – 3²=

1. 4) 18²:(36 – 3²)=

1. 5) (43 - 37)³· 10² =

1. 6) 6³ : 3² + 2³ =

V. Станція «Історична»

Одного разу  в англійському графстві Камберленд почалася гроза, сильний вітер виривав дерева з коріннями, утворюючи ями. В одній з таких ям жителі побачили чорну речовину. Назву цієї речовини зашифровано рівняннями. Необхідно  розв’язати рівняння, корені замінити літерам за допомогою таблиці.

1. 1) 9(х - 15) = 72;

х = 23.(Г)

1. 2) (3х - 8) · 16 = 448;

х = 12.(Р)

1. 3) (5х + 24):8 = 13;

х = 16.(А)

1. 4) 12х + 4х – 48 = 256;

х = 14.(Ф)

1. 5) 16х + х – 7х +37 = 217;

х = 18.(І)

1. 6) 48:х + 4 = 8;

х = 4.(Т)

Діти одержують слово «графіт».

Шматочками графіту пастухи стали позначати овець, а торговці робили написи на кошиках і ящиках. Це відбулося в 1556 році. Перші олівці мали недолік – вони бруднили пальці й швидко ламалися. Шматки графіту обмотували тасьмою чи тканиною, а для міцності змішували з сіркою, сурмою, смолою. Пізніше  до графіту почали додавати глину і висушували в печі. Сучасний олівець з’явився в кінці ХVІІІ сторіччя.

V І. Повідомлення учнів з історії натуральних чисел

Учень 1. У місцях, де жили  стародавні люди, археологи знаходили предмети крапками, надряпаними рисочками, глибокими зарубками. Ці знахідки свідчать про те, що вже в кам’яному віці люди вміли не тільки рахувати, а й фіксувати ( записувати) результати своїх підрахунків.

Учень 2. З розвитком суспільства удосконалювалася й лічба. Адже потреби торгівлі та виробництва не могли задовольнити такі примітивні засоби лічби, як зарубки на палиці, вузли на мотузці або камінці, складені в купки.

Учень 3. Приблизно за 3000 років до нашої ери було зроблене найважливіше відкриття: люди винайшли спеціальні значки для позначення певної кількості предметів. Наприклад, єгиптяни десяток позначали символом , сотню - . число 123 записували так: ІІІ .

Такий запис фактично був прототипом сучасної системи числення.

Учень 4. Спосіб запису чисел називається нумерацією. У слов’янських народів колись використовувалась алфавітна нумерація, перші дев’ять букв, над якими стояв спеціальний знак ~ (титло), відігравали роль перших дев’яти чисел. Наступні дев’ять букв, позначені зверху титлом, показували десятки, а ще наступні дев’ять – сотні.

Учень 5. У Стародавньому Римі використовували іншу, не десяткову, форму запису чисел:

I – один,

V – п’ять,

X – десять,

L – п’ятдесят,

C – сто,

D – п’ятсот,

M – тисяча.