Тема: Українська революція (1917-1918 рр.)

Мета: Розширити і узагальнити знання учнів з даної теми.

Закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати історичні події та явища в конкретних історичних обставинах.

Виховувати в учнів почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: Урок узагальнення і систематизації знань.

Основні поняття:

-        Українська революція,

-        Центральна Рада,

-        Генеральний Секретаріат,

-        Всеукраїнський військовий з'їзд,

-        Універсали УЦР,

-        Січневе повстання,

-        герої Крут, тощо.

Хід уроку

І. Слова вчителя:

Учні, сьогодні ми проведемо незвичайний урок - урок , який є підсумковим з теми "Українська революція (1917 - початок 1918 року)".

Ми запропонували вам урок-мандрівку по історичним місцям нашої столиці, що пов'язані з революційними подіями, аби ви ще раз, тепер вже наочно відчули атмосферу тих часів, своїми руками доторкнулися до історії і відчули її подих. І не випадково ми починаємо свій урок тут, біля пам'ятника М.С.Грушевському, вченому зі світовим ім'ям, доктору історичних наук, професору, літератору, а ще - відомому політику і громадському діячу - першому Президенту Української Народної республіки.

Поруч із пам'ятником ми бачимо Київський міський будинок вчителя. Саме з цим будинком безпосередньо пов'язані найвизначніші події Української революції 1917-1920 рр., про які ми завершуємо вивчати по історії України.

Давайте пригадаємо:

-        Коли розпочалася Українська революція початку ХХ ст.?

-        Як називався представницький орган української влади? Хто його очолював?

-        Що таке Генеральний Секретаріат?

-        Скільки Універсалів прийняла Центральна Рада і коли?

-        Який Універсал проголосив незалежність України?

Робота Центральної Ради, Генерального Секретаріату та їх керівництво, діяльність І,ІІ і ІІІ Всеукраїнських військових з'їздів, прийняття всіх 4-х Універсалів і найважливіших законодавчих актів молодої Української держави - все це відбувалося тут, в стінах цієї будівлі.

Перед тим, як ми пройдемо в будинок Педагогічного музею (таку назву він мав в ті часи) і відвідаємо зал засідань та кабінет М.С.Грушевського, я вважаю за доцільне дізнатися дещо і про сам будинок. Давайте послухаємо інформацію.

Розповідь учениці:

"На початку ХХ ст. Значного поширення в архітектурі набув тип клубних та музейних будинків. До видатних споруд цього часу належить Педагогічний музей у Києві, збудований у 1909 - 1911 роках. Автор цієї споруди - архітектор П.Альошин. Будівля виконана в неоампірних формах. Має три поверхи. Їх вінчає великий (біля 20 м. в діаметрі)скляний купол, що дає чудове природнє освітлення для актового залу. Фасад будинку над другим поверхом обрамляє барельєф із зображенням основних віх в історії розвитку науки, починаючи з античних часів, найважливіших досягнень в цій сфері, муз навчання, скульптурні портрети вчених і педагогів минулого, тощо.

Перебуваючи в оточенні класицистичної архітектури, будівля гармонійно вписується в довкілля."

Вчитель:

Проходимо в приміщення Будинку вчителя, де ми прослухаємо розповідь екскурсовода і відвідаємо актовий зал та кабінети музею.(Цікаву для себе інформацію ви можете занотувати).

ІІ. Продовжуємо наш урок - мандрівку і направляємось до заводу "Арсенал".

Зупиняємось біля меморіальної дошки, що висить на стіні центрального корпусу заводу.

Вчитель:

Учні, вулиця, на якій розташований центральний корпус заводу "Арсенал", і на якій ми зараз стоїмо носить назву "вулиця Січневого Повстання". Давайте пригадаємо:

-        Що ми знаємо про Січневе повстання?

-        Хто його організував?

-        Проти кого воно було спрямоване?

Вчитель:

Так, дійсно перемозі над силами Центральної Ради сприяло тоді повстання робітників Києва. Центром повстання, що розпочалося 16 січня 1918 року, став завод "Арсенал", робітники якого перебували під впливом більшовиків. До речі, останні дослідження російських архівів свідчать про те, що повстання було щедро профінансовано керівництвом РСДРП(б). І це питання перебувало під особистим контролем В.І.Леніна. Протягом 6 днів близько тисячі злюмпенізованих робітників стримували атаки гайдамаків. Лише 22 січня військам Центральної Ради вдалося зламати їхній опір. Для цього їм довелося зняти частину військ із фронту.

Таким чином арсенальці відкрито виступили проти української держави і сприяли поразці її військ, що обороняли Київ. Що було далі - відомо!

Стіни цієї будівлі, рясно подовбані кулями, красномовно говорять нам про запеклі бої , що точилися в ті дні між прихильниками та противниками української державності. А ще, про ті далекі події нам нагадує пам'ятник - гармата на постаменті, навпроти заводу.

Ключове питання для учнів:

Чи вистояла б УНР у боротьбі з більшовицькою Росією, якби повстання робітників заводу "Арсенал" не відбулося? Чому?

ІІІ. А зараз ми вирушаємо до ще одного, надзвичайно важливого, святого місця в історії нашого народу - церкви на Аскольдовій могилі.

Вчитель: Зупиняємось перед церквою.

Перш ніж розпочати мову про події, пов'язані з темою нашого уроку, я хочу, щоб ви звернули увагу на саму церкву. Пізніше ми ще зайдемо до неї, а тим часом пригадайте : у 9 класі по історії України ми вже знайомилися з цією спорудою і архітектором, що її збудував.

Повідомлення учня:

"На цьому місці, за переказами, у 882 році новгородський князь Олег убив київських князів Аскольда і Діра. Тут, на схилах правого берега Дніпра, ніби то й поховано Аскольда. У 1810 році знаменитий київський архітектор Андрій Меленський спорудив тут муровану церкву - ротонду . В наш час після тривалої перерви, що була в епоху більшовизму, церква знову стала діючою. Вона знаменита й тим, що художні ескізи та замальовки з неї робив сам Т.Г.Шевченко під час своєї подорожі по Україні".

Вчитель:

А тепер після такого коротенького екскурсу у далеке минуле , повернемося до теми нашого уроку. Давайте пригадаємо:

1. Коли уряд Росії оголосив війну Україні?

(4 грудня 1917 р. - ультиматум Раднаркому, 5 грудня 1917 р. - фактично оголошено стан війни).

2. З яких напрямків наступали більшовицькі війська на Київ і хто ними командував?

(П.Єгоров - з Харкова на Лозову - Синельникове - Катеринослав і Полтаву - Ромодан - Київ; Р.Берзін - з Гомеля на Чернігів - Бахмач - Київ; А.Знаменський - з Брянська на Глухів - Конотоп - Бахмач - Київ. Загальне командування - М.Муравйов).

Вчитель:

З'єднані більшовицькі групи просувалися вздовж залізниці Бахмач - Київ і зупинити їх не було кому. Головні сили УНР були зосереджені на Правобережжі, де стримували наступ н Київ збільшовизованих частин колишньої російської армії. Лише на станції Крути нашвидкоруч зібрався загін під командуванням сотника Омельченка, який складався з 500 студентів, гімназистів - старшокласників і військових курсантів, спробував перетнути шлях більшовикам і дав бій. Більшість з них загинула. Ті, кому вдалося вціліти, розібрали колію і зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 16 січня. (В той самий день, коли більшовики піднімали повстання на заводі "Арсенал". Тому цей день можна вважати доленосним в нашій історії, а місця, які ми сьогодні відвідали - символами національної ганьби і національної слави, небаченого злету українського духу і честі).

17 березня 1918 року, коли більшовики залишили Київ, а до міста повернулися українські органи влади, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами були перевезені до Києва і перепоховані на Аскольдовій могилі.

На ці події, тоді ще молодий П.Тичина відгукнувся віршем "Пам'яті тридцяти".

Учениця декламує вірш:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів - українців,

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт -

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука ? -

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро - ріка ...

На кого завзявся Каїн ?

Боже, покарай ! -

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Вчитель:

Давайте, ось тут, на могилі героїв Крут вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

А тепер бажаючі можуть пройти у церкву і поставити свічки за упокій душ полеглих українських патріотів.

Підсумки уроку:

Отже, сьогодні на уроці ми ще раз пригадали всі основні події пов'язані з першим етапом Української революції, відвідали пам'ятні місця, пов'язані з тим буремним часом, відтворили у пам'яті основні етапи боротьби за українську державність. Цей урок сприяв розширенню і поглибленню ваших знань, що стане запорукою хороших результатів під час тематичного оцінювання.