Тема: Зовнішні запам’ятовуючі пристрої комп’ютера.
Мета:
а) ознайомити учнів з носіями інформації, пристроями запису та зчитування комп’ютера;
б) виховувати любов до предмета, бережне ставлення до шкільного майна, почуття відповідальності;
в) розвивати інтерес до уроків інформатики, увагу, уміння користуватися комп’ютером.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1) привітання з учнями
2) перевірка присутності учнів на уроці
3) призначення чергових
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Тема: Зовнішні запам’ятовуючі пристрої комп’ютера
Мета: На сьогоднішньому уроці ви повинні ознайомитись з носіями інформації, пристроями запису та зчитування комп’ютера.
III. Перевірка раніше вивченого матеріалу
1. Назвіть види пам'яті комп'ютера.
2. Як використовується оперативна пам'ять комп'ютера?
3. Скільки байтів міститься в кілобайті і мегабайті?
4. Що таке жорсткий диск і для чого він призначений?
5. Які види дисків використовуються у персональних комп'ютерах?
6. Що таке піксель?
7. Чим відрізняється управління курсором за допомогою клавіш кла¬віатури і «мишки»?
8. Назвіть пристрої введення-виведення інформації, що використо¬вуються в персональних комп'ютерах.
IV. Вивчення нового матеріалу
Під час роботи комп'ютера всі пристрої, хоча б тимчасо¬во, бувають носіями інформації. Однак, як правило, цей термін використовується у разі тривалого зберігання даних. Інформація може зберігатися на різних матеріальних носіях, які забезпечують її запис, зберігання та відтворення. Розрізняють магнітні, оптичні, перфоровані, паперові та екранні носії. До магнітних носіїв належать магнітні стрічки і диски, до оптичних — компакт-диски, до перфорованих — перфокарти і перфострічки, до паперових — папір дру¬карських пристроїв, до екранних — екрани дисплеїв.
Основними магнітними носіями інформації є магнітні диски — жорсткі та гнучкі (дискети). Перші жорсткі магнітні диски мали діаметр близько півметра і збиралися в пакети.
Сучасні магнітні диски персо¬нальних комп'ютерів мають значно менші розміри. Незважа¬ючи на різницю в розмірах і обсягах даних, що запам'ятову¬ються, диски мають однаковий принцип запису інформації. Дані на магнітних дисках розміщу¬ються на концентричних доріж¬ках, кількість яких залежить від якості дисків. Доріжки, у свою чергу, діляться на сектори. Магнітна головка — пристрій запису-читання, що ру¬хається вздовж радіуса диска, який обертається.
Щільність запису на доріж¬ках буває різною і відповідно до цього різним може бути об'єм пам'яті. Так, місткість дискет розміром 3,5" може дорів¬нювати 720 Кб, 1,44 Мб, 2 Мб, 2,88 Мб.
На оптичних дисках (ком¬ пакт-дисках) дані зберігаються на спіральних доріжках, що складаються з впадин і рівних ділянок. При зчитуванні інформації лазерним променем впадини інтерпретуються як нулі, а рівні ділянки, які добре відбивають світло, — як оди¬ниці.
Паперові носії використовуються для відображення та зберігання текстової та графічної інформації. Запис на них здійснюється за допомогою автоматичних друкуючих при¬строїв (принтерів), а також графопобудовників (плотерів). За принципом роботи принтери поділяються на пристрої контактного і безконтактного друкування.
Контактне друкування здійснюється ударом молоточка, на якому закріплена літера, або набору голок по фарбу¬вальній стрічці, яка доторкується до паперу. Голкові прин¬тери називають матричними, вони можуть мати різну кількість голок, наприклад 9 або 24. 9-голкові принтери мо¬жуть друкувати строку з кілька проходів головки принтера, при цьому добре видно, що буква складається з окремих крапок. Кожна голка діє як незалежний молоточок, що уп¬равляється програмою друкування. Принтери з 24 голками забезпечують значно краще за якістю друкування тексту різноманітними шрифтами.
Принтери безконтактного друкування — це струменеві та електрографічні (лазерні). Струменевий принтер будує зображення з краплинок кольорового чорнила, що розбриз¬куються кількома друкувальними головками з чорнилом різних кольорів. Послідовність роботи кожної головки регу¬люється мікропроцесором принтера. При щільності близь-
ко 100 крапок на сантиметр паперу отримуються високо¬якісні чорно-білі або кольорові зображення.
Високоякісне друкування забезпечують електро¬графічні (лазерні) принтери. Під дією лазерного променя змінюється провідність напівпровідникового покриття попе¬редньо електризованого барабана, і із засвічених ділянок заряд стікає. До наелектризованих ділянок прилипає дрібний порошок. При цьому формується дзеркальне зоб¬раження всієї сторінки. Папір, що має протилежний бара¬банові заряд, проходить через пристрій і притягує порошок, який закріплюється під дією тепла й тиску. Перед друку¬ванням наступної • сторінки барабан нейтралізується і звільняється від порошку.
Оскільки матричні, струменеві та лазерні принтери формують зображення з окремих точок, вони можуть здійснювати виведення не лише текстової, а й графічної інформації.
Для введення в комп'ютер інформації з паперових носіїв (креслень, малюнків, фотографій, текстів тощо) засто¬совується сканер. Цей пристрій сприймає зображення, пе¬ретворює його по точках у послідовність кодів, що характеризують яскравість та колір точок, і передає їх до пам'яті комп'ютера. Введені в комп'ютер зображення мо¬жуть оброблятися за допомогою спеціальних програм — графічних редакторів, зберігатися на дисках, виводитись на друк тощо.
Для виведення даних на екран потрібно висвітити відповідні піксели в певних місцях екрана, наприклад у позиції курсора. З цією метою кожний піксел позначається в комп'ютері двома координатами і може висвічуватися фіксова¬ною кількістю кольорів.
Координати на екрані тільки додатні, при цьому вісь X на¬правлена зліва направо, а вісь У — зверху вниз. Таке розташу¬вання осі У відрізняється від традиційного в математиці і потребує перерахунку координат при побудові графіків функцій. Для кожного піксе¬ла кольорового дисплея зображення будується накладанням трьох кольорів — червоного, зеленого і си¬нього. При 8-бітному кодуванні кольору піксела можна от¬римати 256 різних кольорових відтінків, при 24-бітному — понад 16 мільйонів. Сучасні комп'ютери мають дисплеї роз¬міром 800x600 пікселів, 1024x768 пікселів тощо. Найбільшу кількість пікселів, яка може розміститися на екрані дисплея, називають роздільною здатністю екрану. А зображення, яке будується по точках, називають растровим.
V. Підведення підсумку уроку
1. Що таке носій інформації?
2. Як подаються дані на перфоносіях?
3. Як переміщується головка запису-читання по магнітному диску?
4. Яким чином записується інформація на лазерних дисках?
5. Який принцип дії матричного принтера?
6. Як струменевий принтер формує кольорове зображення?
7. Чому електрографічні принтери називають лазерними?
VI. Домашнє завдання.