План-конспект уроку з біології на тему: "Еритроцити. Переливання крові"

Тема: Еритроцити. Переливання крові

Клас: 9

Мета уроку

1. Навчальна:

1. Формування поняття про еритроцити, як формені елементи крові;

1. формування поняття про групи крові;

1. формування поняття про взаємозв’язок біологічних явищ з математичними діями.

2. Розвивальна:

1. Розвиток логічного мислення;

1. розвиток вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків;

1. розвиток комунікативної компетентності;

1. розвиток вміння роботи з різними джерелами інформації;

1. розвиток вміння працювати з лабораторним обладнанням;

1. розвиток вміння розв’язання пропорцій, побудови графіків залежності.

3. Виховна:

1. формування інтересу до вивчення біології і математики;

1. формування здорового способу життя;

1. профорієнтація;

1. розширення кругозору учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма  уроку: урок-лабораторія

Обладнання: мікрокопи, постійні мікропрепарати крові людини та жаби, таблиця «Групи крові»

Міжпредметний зв’язок: біологія тварин, історія, математика, статистика, географія, фізика

Конспект уроку

1. Організаційний момент

2. Цільова установа та мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гипократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивна тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організма. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глубже пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

3. Вхідний контроль (самостійна робота)

3.1. Робота з умовним кодом

Завдання: випишіть номери тільки правильних  тверджень.

1. З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.

1. Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.

1. Кров належить до сполучної тканини.

1. Кров складається з плазми і формених елементів.

1. 9%-ий розчин солей називають фізіологічним.

1. У плазмі домінує суха речовина.

1. Кров знищує віруси та мікроорганізми.

1. Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.

1. До кровотворчих органів відносяться серце та легені.

10. Сталість внутрішнього середовища – необхідна умова життя.

Код для перевірки роботи:

1+3+4+5+7+10=30=3+0=3

3.2. Розв’язування математичної задачі

Визначте масу крові у власному організмі, якщо відомо, що вона складає 1/3 маси тіла. Найдіть середньоарифметичне в парах.

(вчитель перевіряє правильність рішення)

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Історична довідка (зачитує вчитель)

А тепер – увага! Історичний факт!

Перенесемося у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Іш, недалеко від міста Дельфта, пливе яхта з прапором російського царя Петра І  на кормі. Правитель держави російської пливе у Дельфт на зустріч з голандським дослідником Антонієм ван Левенгуком.

Зустріч відбулася. Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження:

«Одного разу під час своїх дослідів я випадково порізав палець склом. Тоді я  вирішив розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. В центрі вони були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що  кров людини складається ось з таких рожевих кульок. А з чого тоді складається кров жаби? І кров цих тварин також містила рожеві тільця, але мали вони не кулеподібну, а овальну форму».

Левенгук вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом. Подивіться в мікрокоп і ви побачите те, що побачив російський цар у ХVІІ столітті.

4.2. Виконання лабораторної роботи №3.

Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Учні виконують лабораторну роботу за інструктивними картками.

Інструктивна картка

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета роботи: вивчити особливості будови еритроцитів крові, порівняти будову еритроцитів людини та жаби.

Обладнання: мікропрепарати крові людини та жаби, мікроскопи.

Хід роботи

1. Малюнок «Будова еритроцитів людини»

2. Малюнок «Будова еритроцитів жаби»

Висновок: Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика еритроцитів людини та жаби»

4.3. Формулюровка проблемного питання:

Які зміни в обміні речовин пояснюють відмінності в еритроцитах людини та жаби?

4.4. Робота в лабораторіях

Для здійснення основної мети урока вчитель пропонує групам самостійно вивчити слідуючі питання.

1 лабораторія – «Цитологи»

Скориставшись матеріалом підручника заповніть паспортні дані еритроцита людини:

2 лабораторія – «Гематологи»

Скориставшись довідниковою літературою, розв’яжіть проблемну ситуацію:

«Кількість еритроцитів в крові людини визначається рівнем гемоглобіну в крові при сдачі аналізів (норма гемоглобіну для чоловіків 130-160 г/л, для жінок 124-144 г/л.) Який діагноз поставить лікар пацієнту, якщо у нього рівень гемоглобіну – 90 г/л. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість, головний біль, різке похудіння. Поясніть причину цього захворювання. Які рекомендації щодо лікування можна надати хворому?»

3 лабораторія – «Спеціалісти станції переливання крові»

Скориставшись матеріалом підручника, зробіть аналіз таблиці «Групи крові». Поясніть механізм переливання крові. Заповніть схему «Резус-фактор»

4 лабораторія – « Дослідники»

Учні даної групи отримали випереджальне завдання.

Завдання: Проведіть соціальне опитування учнів свого класу та їх батьків щодо груп крові та резус-фактора. Побудуйте стовбчасту діаграму отриманих результатів. Зробіть висновки щодо розповсюдженості груп крові серед населення.

4.5. Захист напрацьованих результатів

Захист першої лабораторії

Анкета еритроцитів

Захист другої лабораторії

Наявність в результатах цифри 90 свідчить про те, що у пацієнта в крові низький рівень гемоглобіну. Таке захворювання називається анемією. Наявність малої кількості еритроцитів веде до недостатнього транспортування кисня до клітин, особливо клітин мозку. Характерними ознаками анемії є: бліде обличчя і шкіра, загальна слабкість, похудіння, фізична та умова втома, серцебиття, головний біль.

Лікування повинно бути направленим на причину анемії.

Поради лікаря:

• вживати продукти насичені залізом, який є складовою частиною гемоглобіну (гранатовий сік, м’ясо, печінка, масло, вершки, молоко, горіхи, яблука);

• прогулянки на свіжому повітрі.

Захист третьої лабораторії

Імуногенетичні ознаки, які зумовлені специфічними антигенами, дозволяють поділити кров на групи. При розподілі крові на групи враховується вміст у формених елементах антигенів та антитіл. Наявність в крові антитіл та антигенів дозволяє поділити кров на 4 групи системи АВО. Ця система була відкрита в 1901 році австрійським вченим К.Ландштейнером.

Окрім поділу крові на групи існує ще специфічний ген, який отримав назву «резус- фактор». 15% населення світу не мають специфічного гена в крові, тому є «резус-негативними», а вся остання частина населення є «резус-позитивними».

Захист четвертої лабораторії

Для виконання завдань дослідження нами було опитано 76 учнів та їх батьків. Результати опитування занесено в таблицю:

За даними таблиці було побудовано діаграму:

Проаналізувавши  діаграму нами було сформульовано висновки:

• найбільш поширеною групою крові є перша;

• найменш поширеною є четверта група крові;

• Rh⁺ людей більше, ніж Rh^-.

5. Первинне засвоєння отриманих знань – цифровий диктант

Завдання: З поданого переліку ознак виберіть тільки ті, що стосуються еритроцитів.

1. Форма вогнутого диска.

1. Цитоплазма не має забарвлення.

1. Ядро відсутнє.

1. Містять гемоглобін.

1. Підвищення рівня гемоглобіна – анемія.

1. Тривалість життя – 120 діб.

1. Четверту групу можна переливати в першу.

1. Rh^- людей більше, ніж Rh⁺.

1. Основна функція – транспорт газів.

10. Має ядро.

11. Цитоплазма забарвлена у червоний колір.

12. Основна функція – захисна.

13. В 1 мм³ крові міститься 5-5,5 млн клітин.

14. Еритроцити людини менші за розміром, ніж у  жаби.

Умовний код: 1,3, 4, 6, 9, 11, 13, 14.

6. Заключний контроль

Розв’язування математичних задач

1. Визначте кількість гемоглобіна у вашій крові, якщо відомо, що 100 г крові містить в середньому 16,7 г гемоглобіну.

Розв’язок

Відомо, що на кров припадає 1/13 маси тіла. У підлітка (середня маса – 50 кг) –

3800 г крові. Для знаходження кількості гемоглобіна складаємо пропорцію:

100г крові – 16,7 г гемоглобіна

3800 г крові – Х

Х = 634,6 г

2. Загальна кількість гемоглобіну в крові людини 600-700 г. Яку кількість кисню він зможе зв’язати, якщо відомо, що 1 г гемоглобіна зв’язує 1,34 г кисня.

Розв’язок

1,34 г * 600 г = 804 г

1,34 г * 700 г = 938 г

Гемоглобін може зв’язати в середньому 804 – 938 г кисня.

3. Кількість еритроцитів / розрахунок на мм³/ в крові людини складає на рівні моря 5 млн, на висоті 1700 м над рівнем моря – 7 млн, на висоті 4400 м – 8 млн. Побудуйте відповідний графік і поясніть, чому зі збільшенням висоти в крові збільшується кількість еритроцитів?

Розв’язок

Відомо, що з висотою розріджується повітря, тобто воно має менший вміст кисня. І для того, щоб забезпечити організм достатньою кількістю газу, в крові людини збільшується кількість еритроцитів.

7. Рефлексія

Вчитель пропонує оцінити свою роботу на уроці рейтинговими картками:

червона – 10-12 б

зелена – 7-9 б

синя – 4-6 б

чорна – 1-3 б.

8. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

Завдання на вибір:

• скласти кросворд за темою «Формені елементи крові»

• підготувати шпаргалку за вивченою темою.