Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови і процесів життєдіяльності зелених водоростей.
Основні поняття і терміни: піреноїди, скоротливі вакуолі, світлочутливе вічко, джгутики, крохмаль; одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості; хламідомонада, вольвокс, хлорела, ульва, улотрикс, спірогира.
Обладнання: таблиці “Зелені водорості”, “Хламідомонада”.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Клас ділиться на групи. Кожна група отримує завдання: за п’ять хвилин за матеріалом домашнього завдання підготувати найбільшу кількість запитань. Після цього команди по черзі зачитують запитання, а представники команд відповідають. Учитель або хтось із учнів фіксує кількість правильних відповідей кожної команди. Перемагає та команда, яка підготувала або відповіла правильно на найбільшу кількість запитань.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
На цьому уроці ми вивчатимемо нижчі рослини, а саме відділ Зелені водорості. Ознайомимось із їхньою різноманітністю, будовою та значенням.
Зелені одноклітинні водорості можуть входити до складу інших організмів, наприклад, лишайників. У комплексі з іншими організмами (бактеріями, грибами) вони беруть участь у процесі самоочищення води. Також зелені водорості є сировиною для отримання біологічно активних речовин, виготовлення паперу.
План
1. Загальна характеристика відділу.
2. Будова Зелених водоростей. Самостійна робота з підручником.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Загальна характеристика відділу
Розповідь з елементами бесіди. До відділу Зелені водорості відносять близько 20 тис. видів, розповсюджених переважно в прісних і солоних водоймах, а також на вологих ділянках суші. Чому цей відділ водоростей названо Зеленим ? Серед пігментів, що є в їхніх клітинах, переважає хлорофіл, який надає цим водоростям зеленого забарвлення. Є одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні водорості. Талом багатоклітинних може бути суцільним і розгалуженим. Що таке талом? Клітини водоростей мають клітинну оболонку, у цитоплазмі є всі органоїди, притаманні рослинним клітинам. Хлорофіл міститься в хлоропласті. До складу клітини зеленої водорості входять тільця білкової природи — піреноїди, навколо них відкладаються запасні поживні речовини. Зелені водорості запасають крохмаль. Розмножуються водорості безстатевим і статевим способами.
Охарактеризуйте нестатеве і статеве розмноження.
Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, її часто використовують у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.
З розвитком космонавтики водорості стали одними з перших мешканців космічних комплексів, які місяцями перебувають на орбітах. Вважають, що такі одноклітинні водорості, як хлорела, при їхній здатності до швидкого розмноження шляхом поділу клітин, можуть забезпечити очищення космічних станцій від вуглекислого газу та утилізацію інших відходів життєдіяльності космонавтів. При цьому наростає велика кількість зеленої маси, яка містить практично всі необхідні для людини речовини: білки, жири, вуглеводи.
Англійські вчені зробили цікавий дослід: ввели хлорелу в черевну порожнину білих щурів. При розтині виявилося, що оболонки водорості ущільнилися, клітини стали яскраво-зеленими та у вісім разів більшими, ніж у хлорел, які живуть у звичайних умовах. Це свідчить про здатність хлорели пристосовуватись до незвичних умов проживання.
Своєрідний експеримент поставили американські вчені. Вони розводили у двох пробірках туберкульозні палички. В одну з них помістили хлорелу. Потім цими розчинами було уражено морських свинок. Виявилося, що захворіли лише ті свинки, яким було введено розчин без водоростей.
Будова Зелених водоростей
З будовою зелених водоростей ви ознайомилися попереднього уроку на прикладі одноклітинної і багатоклітинної водорості, виконуючи лабораторну роботу. Пригадайте, будову яких зелених водоростей ви вивчили.
Самостійна робота з підручником. Прочитайте текст і дайте відповіді на такі запитання:
Про які багатоклітинні Зелені водорості йде мова у тексті підручника? Яке їхнє середовище існування? Яке їхнє значення в природі?
Результати оформіть у вигляді таблиці.
Представники Зелених водоростей
Назва
Середовище існування
Значення
5. Узагальнення і систематизація вивченого:
Контрольно-оцінна бесіда.
• Яку особливість має хлоропласт хламідомонади? (Містить піреноїд).
• Назвіть органели, які відрізняють клітину хламідомонади від рослинної клітини. (Світлочутливе вічко, скоротлива вакуоль, джгутики).
• Якою є функція піреноїда?
• Яку функцію виконують джгутики і світлочутливе вічко?
• Чим будова хлорели схожа на хламідомонаду і чим відрізняється?
• Знайдіть на малюнку вольвокс. Поміркуйте, в чому переваги і недоліки існування колоніальних форм.
Тести (для учнів з середнім і високим рівнем пізнавальних можливостями)
Варіант 1.
1. У хламідомонади червоне вічко виконує функцію:
а) орієнтації в просторі; б) руху; в) виділення продуктів життєдіяльності; г)накопичення поживних речовин; ґ) регуляції осмотичного тиску; д) регуляції фотосинтезу.
2. Спірогира має талом:
а) нитчастий; б) пластинчастий; в) одноклітинний; г) багатоклітинний.
3. До одноклітинних зелених водоростей належить:
а) хламідомонада; б) спірогира; в) улотрикс; г) хлорела; ґ) вольвокс.
4. Основною функцією скоротливих вакуоль у хламідомонади є:
а) фототаксис; б) рух; в) травлення; г) накопичення поживних речовин; ґ) виділення надлишку води; д) регуляція осмотичного тиску.
5. У вольвокса органічні речовини утворюються з вуглекислого газу і води на світлі в органелах:
а) ядрі; б) піреноїдах; в) стигмі; г) хлоропластах; ґ) мітохондріях; д) рибосомах.
6. Хлорела розмножується:
а) тільки статево; б) тільки нестатево; в) статево г) нестатево.
Варіант 2.
1. Хламідомонада орієнтується в просторі за допомогою:
а) джгутиків; б) піреноїди; в) скоротливих вакуоль; г) світлочутливого вічка.
2. Багатоклітинний талом мають зелені водорості:
а) хламідомонада; б) хлорела; в) улотрикс; г) спірогира; ґ) вольвокс.
3. Піреноїди — це тільця білкової природи, що пов’язані з функцією:
4. а) руху; б) утворення і запасання речовин; в) розмноження; г) виділення.
5. Хлорофіл у спірогіри міститься в:
а) хлоропласті чашоподібної форми;
б) стрічкоподібних, спірально закручених хлоропластах;
в) вільно в цитоплазмі;
г) хлоропластах округлої форми.
5. Хламідомонада розмножується:
а) тільки нестатево; б) тільки статево; в) статево і нестатево.
6. Нитчастий талом мають:
а) улотрикс; б) хламідомонада; в) ульва; г) спірогира.
Відповіді до тестів
Варіант І. !—г; 2-а; 3—а, г; 4—г; 5-6; 6~б.
Варіант 2. \ — г; 2—в, г; З-б; 4-6; 5-в; 6-а, г.
Учні обмінюються варіантами і здійснюють взаємоперевірку.
6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.