Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобути знання.
Наша мова не потребує, щоб її вихваляли. Вона говорить сама про себе: ніжна, милозвучна. Тільки вмій нею користуватись. Насамперед це народні пісні, колискові, казки, прислів’я, загадки, а ще фразеологізми, які прийшли до нас із сивої давнини.
А що ж таке фразеологізми? Щоб відповісти на це запитання скажіть, чи можна зробити з мухи слона? (малюнки: муха, слон)
Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Тільки в казках можна щось на щось чи на когось перетворити.
Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі, влучні вислови (вирази)
Народ скаже, як зав’яже, а слово народу завжди правдиве.
Ось за допомогою таких влучних виразів можна не тільки зробити з мухи слона, тобто щось перебільшити; але й поїсти березової каші за власні провини; почуватися на сьомому небі від похвали, або від того, що одержав гарну оцінку; ловити гав – бути неуважним.
На перший погляд це дивно. Але наскільки красивішою, образнішою, багатою є мова людей, які влучно, дотепно вживають фразеологізми.
Фразеологія - окраса рідної мови. У ній життєвий досвід багатьох поколінь. У фразеологізмах знаходяться емоційно забарвлені образні судження, у яких звучить іронія, часом гумор, інколи осуд або глум. І все це невимушено, тонко, дотепно, делікатно або ж навмисно грубувато. Не завжди навіть відразу збагнеш справжній зміст такого вислову, тому шо значення деяких фразеологічних зворотів у цілому дуже різниться від значення окремих слів, з яких вони складаються.
Без стійких сполучень слів - фразеологізмів - наша мова була б бідною, примітивною. У того, хто ж їх вживає, мовлення красиве, багате, образне, влучне, мелодійне.
Як писав Василь Олександрович Сухомлинський. «Потрібно на кожному уроці записувати 2—3 нових фразеологічних зворотів, які б збагачували мову школярів*.
У програмі з української мови для початкових класів не відведено годин для вивчення фразеологізмів, тому їх розглядати потрібно інтегровано з іншими темами. Ще здавна люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок – важкий день, бо він присвячується богині – Місяця, ночі і темного царства. Відомо, що семиденний тиждень тісно пов'язаний із планетами. Кожній із них відповідав один день тижня, який і отримав планетне ім’я.
Якщо понеділок пов’язували з місяцем, то четвер із Перуном, язичеським богом війни, сонця, родючості. Перун був покровителем землеробства, віддав дощами, громами. Кожного четверга Перунові.
У 1-3 класах учитель знайомить учнів із фразеологізмів, починаючи із легших.(«Як кіт наплакав», «Хоч греблю гати»)до складніших («Ахілесова п’ята»).
А вже у 4 класі, коли діти мають “фразеологічний запас “,закріплення набутих знань доцільно планувати з іншими мовними темами.
Пропоновані картки з рідної мови складені за рівнями ,у кожній тематичній серії по 10 карток .
1рівень:завдання найлегші. Для роботи з фразеологізмами дається довідка, пропонується 1-2 завдань з теми, що вивчається.
2рівень:завдання на побудову речень з фразеологічними зворотами і декілька граматичних завдання , що вимагають від учнів практичного застосування мовних знань.
3рівень:завдання творчого характеру , що сприяють розвитку зв’язного мовлення ,логічного мислення, фантазії та уяви школярів . Усе це разом сприяє розвитку творчих здібностей школярів.
Діти починають роботу з першого рівня ,а виконавши його ,переходять до наступного .Такі різні завдання учні виконують із задоволенням ,цікавістю.Вони сприяють розвитку творчих здібностей школярів.
Джерело інформації: Дитячий журнал «Розкажи внуку»Автор Т.І.Півторак ,вчитель с.Криві коліна,2009р.