УКРАЇНСЬКА МОВА.КОРЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ. 4 КЛАС
Мета: закріплювати і поглиблювати знання школярів із теми «Дієслово»; навчати змінювати дієслова за часами і числами, вживати дієслова у прямому та переносному значеннях; розвивати мовлення, уміння аналізувати, зіставляти мовні явища; збагачувати словниковий запас; прищеплювати бажання вивчати мову.
Хід заняття
І. Організаційний момент
- Погляньмо одне на одного, посміхнемося.
Хай від наших усмішок стане в класі світліше!
ІІ. Основна частина
- Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Дієслово». Поглибимо свої знання про граматичні ознаки дієслова, простежимо, як воно змінюється; вчитимемося визначати час і число дієслів, а також поговоримо про вживання їх у прямому та переносному значеннях.
1. Фронтальне опитування
- Яку частину мови називають дієсловом?
- Що таке неозначена форма дієслова? (Початкова форма дієслова)
- На які питання відповідає неозначена форма дієслова? (Що робити? що зробити?)
- Яке закінчення має неозначена форма дієслова? (-ти, -ть(ся))
- Чи можна визначити у дієсловах неозначеної форми, коли відбувається дія і хто її виконує? Чому? (Не можна, адже неозначена форма дієслова не вказує ані на час, ані на особу, ані на кількість виконавців дії.)
2. Гра «Утвори неозначену форму дієслова»
- Від іменників утворіть неозначену форму дієслова.
1-ша група
Біг — ... (бігати).
Мовчання —... (мовчати).
Життя —... (жити).
Сміх—...(сміятися).
Перемога —... (перемагати).
Молодість —... (молодіти).
Старт —... (стартувати).
Друг —... (дружити).
Сум —... (сумувати).
Крик —...(кричати).
Гомін —... (гомоніти).
Плач —... (плакати).
Спів—...(співати).
Вечеря —... (вечеряти).
2-га група
Працює —... (працювати).
Говорив —... (говорити).
Допоможе —... (допомагати).
Читає —... (читати).
Люблю —... (любити).
Чекатиму —... (чекати).
3. Творча робота (змагання між рядами)
- До поданих дієслів доберіть синоніми (в неозначеній формі).
Думати —... (мислити, міркувати, гадати).
Доглядати —... (турбуватися, піклуватися).
Розмовляти —... (говорити, базікати, бесідувати, балакати, гомоніти).
Сміятися —... (реготати, хихикати).
Стукати —... (грюкати, гриміти).
- До поданих дієслів доберіть антоніми (в неозначеній формі).
Говорити —... (мовчати).
Веселитися —... (сумувати).
Працювати —... (лінуватися).
Захищати —... (нападати).
Допомагати —... (заважати).
Вітатися —... (прощатися).
Схвалювати —... (засуджувати).
Визволяти —... (поневолювати).
Любити —... (ненавидіти).
З'являтися —... (зникати).
Висновок. Дієслово — це активна частина мови. Вона має синонімічні та антонімічні зв'язки.
- Сьогодні ми продовжимо збагачувати свої знання про дієслово.
4. Робота в парах
- Спишіть, підкресліть дієслово, визначте час, поставте його в неозначену форму.
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Яром на долину.
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
5. Бесіда
- Як змінюються дієслова? (За часами)
- Так, дія дієслів завжди пов'язана із часом. Які часи має дієслово?
- Як визначити час дієслова?
- Яку дію означають дієслова теперішнього часу? (Дію, що відбувається в момент мовлення.)
- Яку дію означають дієслова минулого часу? (Дію, що відбувалася до моменту мовлення.)
- Яку дію означають дієслова майбутнього часу? (Дію, що відбуватиметься або відбудеться після моменту мовлення.)
6. Колективна робота
- Запишіть речення.
Лісова галявина вкрилася м'яким пухнастим снігом.
- Зазначте час дієслова. (Минулий)
- Випишіть дієслово і поставте його в усіх часових формах.
Вкрилась (мин. ч.) — вкриватися (н. ф. д.); вкривається (теп. ч.); укриється, буде вкриватися, вкриватиметься (майб. ч.).
7. Робота над прислів'ям
- Запишіть прислів'я. Поясніть його зміст. Підкресліть дієслова.
Хто не працює, той не їсть.
- Проаналізуйте слово працює разом.
- Яка це частина мови? (Дієслово)
- Визначте його час. (Теперішній час)
- Утворіть і запишіть самостійно від дієслова працює: 1 — неозначену форму; 2 — форму минулого часу; 3 — форму майбутнього часу.
Працює — працювати, працював, працюватиме.
- Доберіть синоніми. (Трудиться, робить)
- За зразком виконайте роботу над дієсловом їсть.
?? Фізкультхвилинка
- Пропоную провести фізкультхвилинку за допомогою дієслів.
Нахиляюсь, піднімаюсь,
Повертаюсь, усміхаюсь.
Присідаю, пострибаю.
Піднімуся, усміхнуся.
За роботу знов візьмуся.
Повертаюсь, усміхаюсь.
Присідаю, пострибаю.
Піднімуся, усміхнуся.
За роботу знов візьмуся.
- Ми добре відпочили, а тепер наступне маємо: перевірити свою грамотність у написанні слів з префіксами з-, с .
Пригадаймо правило. (Робота за таблицею чи підручником.)
8. Коментоване письмо
- Доберіть споріднені дієслова з префіксами з- або с- до поданих слів. Запишіть слова у два стовпчики.
Розум, фотографія, питання, варення, біг, худий, горіння, терка, нахил, літак, чистий, кидок, відпочинок, шиття, тиск, молотьба.
- З двома дієсловами (за вибором) складіть речення. Підкресліть головні члени.
9. Вправа-гра «Зміни дієслово за числом»
Хмаринка плаче —... (хмаринки плачуть).
Гай шумить —... (гаї шумлять).
Дівчина розцвіла —... (дівчата розцвіли).
- Які два числа має дієслово?
- Як визначити число дієслова?
ІІІ. Підсумок заняття
- За те, що ви так гарно працювали на занятті, я хочу навчити вас вправ, які допоможуть вам розвинути свою пам'ять. Я зачитаю пари слів логічно не пов'язаних слів з інтервалом 2 с. Ви запам'ятайте і відтворіть по пам'яті, записавши на аркуші слова правої половини ряду, що запам'ятали.
Гриб — диван синиця — трамвай
сірник — вівця море — груша
склянка — дрова зуби — компас
жук — учитель черевики — вітер
сніг — стілець риба — пожежа
ложка — півень
Кількість слів, що запам'ятали, є обсягом механічної пам'яті. Якщо кількість відтворених слів дорівнює 7 і більше, то це свідчить про те, що в учня високий рівень логічної чи відповідно механічної пам'яті.
- Підіб'ємо підсумок заняття. Що ми вже знаємо про дієслово?
- Чого нового ми навчилися сьогодні?
Навчальне видання «Корекційні заняття. 4 клас» / Упоряд.
Муращик Е. М. – К66 Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 94,[2]с. –
(Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 11 (131)).
Муращик Е. М. – К66 Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 94,[2]с. –
(Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 11 (131)).