ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯУрок 1. «Ходить, ходить зима гаєм»
Матеріал до уроку: М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм».
Мета:
? навчати учнів бачити, чути, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами, які відбуваються у природі з приходом зими; розвивати навички виразного читаний віршованих текстів, зв'язного мовлення;
? виховувати почуття любові до природи та бережливе ставлення до неї.
Обладнання: ілюстрації про зиму, загадки та прислів'я про зиму.
Мета:
? навчати учнів бачити, чути, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами, які відбуваються у природі з приходом зими; розвивати навички виразного читаний віршованих текстів, зв'язного мовлення;
? виховувати почуття любові до природи та бережливе ставлення до неї.
Обладнання: ілюстрації про зиму, загадки та прислів'я про зиму.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
Загадки про зиму
Диво-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі,
В санях цих сидить цариця
Білокоса-білолиця.
Рукавом махає —
Сріблом все вкриває.
Учитель. Які прислів'я про зиму ви знаєте? (Відповіді учнів.)
- Назвіть зимові місяці. (Відповіді учнів.)
Розгляд та обговорення ілюстрації на тему «Зима»
План
- Яка пора року зображена на ілюстрації?
- Яких тварин і рослин ви бачите?
- Які ознаки свідчать про початок зими?
- Яких тварин і рослин ви бачите?
- Які ознаки свідчать про початок зими?
ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку
Повідомлення теми й мети розділу
«Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю»...
Учитель. Як ви вважаєте, про що ми будемо читати у віршах, казках, оповіданнях?
(Діти відповідають.)
- Як ви розумієте вислів: «Буду я природі другом»?
Повідомлення теми уроку
Розгляд ілюстрації у підручнику.
Учитель. Кого ви бачите на малюнку?
- Як зима змінює все навкруги?
- Чи можна побачити таке насправді?
Передбачення за малюнком та заголовком вірша М. Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм»
Учитель. Подивіться на ілюстрацію і скажіть, про що може йтися у вірші, яка його назва співзвучна з назвою теми уроку?
(Діти висловлюють свої думки, учитель записує на дошці.)
Читання вірша учителем із метою перевірки передбачень у дітей
Словникова робота
Самостійне тлумачення учнями лексичного значення слів: узбіччя, «в чар-розмові» та коментар учителя.
Підготовча робота до самостійного читання вірша дітьми
Читання складних для вимови слів типу: білосніжка, килимочки, простеляє, стрічками, потічками, дбайливо, негода.
Інтонування
А) визначення емоційного забарвлення вірша;
Б) темп його читання та швидкості;
В) визначення логічних наголосів;
Г) розставлення пауз.
Самостійне опрацювання твору учнями з метою підготовки до розвитку виразного читання.
Виразне читання дітьми вірша.
Вибіркове читання
- Знайдіть і прочитайте у вірші слова, якими змальовано зиму.
- По чому зима простеляє килимочки?
- З ким розмовляє зима по ярочках?
- Як поетеса називає зиму?
- Із чим порівнюються намети снігу?
- Як і для чого зима накриває ниви в час негоди?
- Де і як ходить зима?
Фізкультхвилинка «Танок сніжинок»
Робота в групахУчитель. Уявіть, що ви зараз перебуваєте у
гаю:
А) що з описаного є назвами того, що ви можете почути?
Б) що з описаного є назвами того, що ви можете побачити?
Презентація виконаного завдання учнями кожної групи. Діти з протилежної групи мають можливість доповнити міркування учнів класу.
ІІІ. Рефлексія
Робота в групах
Учитель. Як автор назвав зиму?
Група 1. Подумайте і скажіть, чи завжди сніг буває білого кольору?
Наприклад: «Сніг на сонці набуває сріблястого відтінку, а в затінку сяє блакиттю. При заході сонця — рожевіє. Вночі при ліхтарях стає фіолетовим.»
Група 2. Які кольори характерні для пейзажу природи взимку?
Наприклад: «Ялинка, вкрита снігом. (Біле й зелене).
Листяні дерева і сніг. (Біле й чорне).
Дерева в інеї. (Сріблястий і чорний).
Ялинка в інеї. (Зелений і сріблястий).
Горобина, шипшина, сніг. (Червоний і білий)» тощо.
(Бажано використати ілюстрації.)
Група 3. Назвіть слова, які виникають у вашій уяві, коли я скажу слово «зима».
Наприклад. «Сніг, лід, холод, ковзани, сніжинка, сніжки, мороз, вітер, завірюха» тощо.
(Презентація відповідей дітей.)
IV. Підсумок уроку
Уявіть себе художниками
Учитель. Які фарби вам необхідні для того, щоб намалювати зиму?
Уявіть себе поетами
Учитель. Які прикметники (дієслова) ви б дібрали, щоб зобразити природу взимку?
Самооцінні та взаємооцінні судження учнів стосовно активності на уроці.
Емоційна оцінка уроку вчителем
Учитель. Що сподобалося на уроці?
- Про що ви хотіли б розказати батькам?
Домашнє завдання
1. Підготуватися до читання вірша батькам, з'ясувати їх думку стосовно інтонаційного читання вами твору.
2. Знайдіть загадки про зиму.
3. Випишіть прислів'я, приказки, прикмети про зиму.
1. Підготуватися до читання вірша батькам, з'ясувати їх думку стосовно інтонаційного читання вами твору.
2. Знайдіть загадки про зиму.
3. Випишіть прислів'я, приказки, прикмети про зиму.
Урок 2. «Краса України»
Мета: удосконалювати навички виразного читання; розвивати усне мовлення, спостережливість, пам'ять; виховувати почуття любові до краси рідної природи та бережливе ставлення до неї.
Обладнання: портрет Л. Українки, тлумачний словник, загадки, ілюстрації птахів.
Обладнання: портрет Л. Українки, тлумачний словник, загадки, ілюстрації птахів.
Хід уроку
І. Повідомлення теми уроку
Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо читати вірші: «Красо України, Подолля» Л. Українки, «Сама собою річка» М. Вінграновського, «Звернення» Д. Павличка, «Буду я природі другом» С. Жупанина, «Синички на снігу» Л. Костенко.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
(Учитель з'ясовує, які вірші Л. Українки діти читали.)
Демонстрація портрета Л. Українки та коротка розповідь про її життєвий шлях
Л. Українка народилася в м. Новоград-Волинському. її мати — Олена Пчілка, відома дитяча письменниця. З дитячих років Леся цікавилися книгами. Їй дуже подобалася краса рідного краю — предковічні соснові бори, сповнені задумливої ніжності, тихі лісові озера, ліси.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку
Ознайомлення з твором Л. Українки
Учитель. Вірш, який ми будемо вивчати, називається «Красо України, Подолля!»
(Назва записана на дошці.)
Передбачення за назвою вірша
- Як ви розумієте вислів «краса України»?
- Про що, на вашу думку, буде мова в цьому вірші?
Читання вірша учителем із метою перевірки передбачень учнів. Словникова робота
Марево, красні.
(Тлумачення лексичного значення слів дітьми та корекційна робота учителя.)
Учитель. Як ви розумієте вислови: хати садами вкриті; срібним маревом повиті; перевиті, мов стрічечки; річка плине, берег рвучи.
Мовчазне читання вірша з метою добору інтонації. Робота над виразністю читання
(Учитель звертає увагу на те, що вірш складається з двох речень. Читати їх треба з перелічувальною інтонацією звичайним тоном, ніби розповідаючи.)
Робота в парах
Учитель. Почергово прочитайте речення твору.
- Розгляньте малюнок.
- Яким словом тексту можна передати зображення на ньому?
Ознайомлення з твором М. Вінграновського «Сама собою річка не тече»
Загадка
Синя стрічка біжить,
Щось тихенько гомонить.
І біжить собі, біжить.
Не зупиниться й на мить. (Річка.)
Учитель. Звідки беруть початок річки?
- Як називається річка в нашому місті?
- Що ви знаєте про неї?
Самостійне читання вірша з метою підготовки відповідей на запитання
Учитель. Де протікає річечка?
- Яка вона?
- Що над нею цвіте?
- Для кого вона тече?
- Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
Робота в групах
Завдання
Група 1. Складіть розповідь про річку, яку описав у вірші автор.
Група 2. Складіть опис річки Дніпро.
Група 3. Порівняйте річку, яку описав автор, та річку Дніпро.
Презентація виконаного завдання.Ознайомлення з твором Д. Павличка «Звернення»
Передбачення за назвою вірша
Учитель. Як ви розумієте лексичне значення слова «звернення»?
- До кого ви найчастіше звертаєтеся?
- Як ви вважаєте, про що буде мова в творі з такою назвою?
Самостійне читання вірша дітьми
Учитель. Із чим поет звертається до нас?
- Уважно прочитайте ще раз, намагайтеся запам'ятати й розповісти своїми словами, що поет забороняє дітям.
Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть спонукальні речення і правильно їх прочитайте.
- Знайдіть слова, де поет застерігає не рубати ялинку.
Ознайомлення з твором Л. Костенко «Синичка на снігу»
Мовно-лексичні вправи. Робота в парах
Завдання:
- За допомогою стрілки встановіть залежність між назвою пташки та словом, що є назвою її співу.
Зозуля — гу-гу, гу-гу.
Півень — ку-ку, ку-ку.
Сова — ку-ку-рі-ку.
Голуб — угу-гу, угу-гу.
Загадки про птахів
Бідний хлопчик у теплій сорочині
По дворах стрибає, крихти підбирає.
(Горобчик.)
Я й стрибаю, я й літаю,
я про все на світі знаю,
Не затримуюсь на місці,
я розношу швидко вісті.
(Сорока.)
Пташка невелика, в неї білі щічки.
Сірі лапки, чорна шапка.
Фартушок жовтенький, голосок тоненький.
То ж ця пташка невеличка
Називається ...... (синичка).
Учитель. Як можна назвати одним словом цих птахів? (Зимові.) Чому?
- Якими звуками ми можемо передати голоси цих птахів?
- Яких зимових птахів ви ще знаєте?
- Як ви думаєте, чи є труднощі у зимових птахів?
- Якими звуками ми можемо передати голоси цих птахів?
- Яких зимових птахів ви ще знаєте?
- Як ви думаєте, чи є труднощі у зимових птахів?
Читання вірша «Синички на снігу» Л. Костенко учнями
Словникова робота
Намлілись, вирій.
(Тлумачення лексичного значення слів дітьми. Перевірка відповідності тлумачень дітей із тлумаченнями в підручнику.)
Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть і прочитайте, у яких рядках вірша йдеться про життя синиць під час суворої зими. У яких мова про стійкість мужніх пташок?
Робота в групах
Завдання
Група 1. Визначити головну думку вірша та сформулювати її.
Група 2. Скласти розповідь про те, яким чином ви допомагаєте синичкам у зимовий період.
Група 3. Скласти опис синички за ілюстрацією та планом.
Презентація виконаного завдання
Ознайомлення з віршем С. Жупанина «Буду я природі другом»
Читання вірша вчителем
Учитель. Поясніть вислів «Буду я природі другом».
Читання вірша учнями
Учитель. Подумайте і скажіть, від чийого імені ведеться розповідь у вірші.
- Спробуйте продовжити думку поета.
Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть і прочитайте:
а) слова, кому поет хоче бути вірним другом;
б) слова-побажання дереву і пташці.
IV. Рефлексія
Тест «З якого вірша цей вислів»
|
А «Річка плине, берег рвучи» |
1 «Красо України, Подолля» |
|
Б «Так батьківщини ж там нема» |
2 «Сама собою річка» |
|
В «Маленька донечка без імені іще» |
3 «Звернення» |
|
Г «На озері плаває пташка моя» |
4 «Буду я природі другом» |
|
Д «Теж посію зерна доброти» |
5 «Синички на снігу» |
Здійснити взаємоперевірку правильності виконання тесту за шифром на дошці.
Відповідь: 1, 5, 2, 3, 4.
V. Підсумок уроку
- У яких віршах ви прочитали про красу в різні пори року? Хто їх автори?
Самооцінні та взаємооцінні судження учнів стосовно активності на уроці. Емоційна оцінка уроку вчителем
Учитель. Назвіть вірш, який вам особливо сподобався. Чим?
Домашнє завдання
1. Вивчіть напам'ять вірш, який вам особливо сподобався.
2. Знайдіть загадки про річку.
3. Почепіть годівнички для синичок (у кого їх немає?).
4. Підготуйте розповідь про те, як ви допомагаєте птахам узимку.
Урок 3. «Незабаром Новий рік»
Мета: удосконалювати читацькі навички дітей; збагачувати словниковий запас; розвивати пам'ять; виховувати в дітей бережливе ставлення до природи; вчити дітей розумно використовувати природні багатства.
Обладнання: ілюстрації ялинки, Діда Мороза і Снігурки, тлумачний словник.
Обладнання: ілюстрації ялинки, Діда Мороза і Снігурки, тлумачний словник.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
Робота в парах
Завдання
Визначити три предмети, без яких ви не уявляєте Новий Рік.
Презентація виконаного завдання.
Шкала оцінювання
Завдання
Учитель. Як ви вважаєте, коли в кімнаті стоїть ялинка, це добре чи погано?
Погано ___________________ Добре
Обґрунтуйте свої міркування: «Чому ви так думаєте?»
(Діти приклеюють свої папірці на дошці під шкалою відповідно до обраного.)
ІІ. Сприйняття та усвідомлення матеріалу уроку
Передбачення тексту за заголовком «Ялинка» та назвою розділу. «Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...»
(Діти висловлюють своє передбачення, учитель записує на дошці.)
Підготовка до читання
Учні читають слова, складні для вимови: прикрашаємо, погомоніли, красуню, болісно, нищити, щонайменше, втіхи, смітник.
Словникова робота
Погомоніли.
(Учні пояснюють лексичне значення слова й порівнюють із тлумаченням у словнику.)
Учитель. Придумайте близькі за значенням слова до слова погомоніли.
Передбачення за опорними словами
- Спробуйте передбачити зміст твору за словами, лексичне значення яких ми з'ясовували (діти доповнюють свої попередні передбачення).
Самостійне читання тексту з метою перевірки передбаченого дітьми
(Висловлювання учнів стосовно того, чи здійснилися передбачення?)
Повторне читання тексту з метою з'ясування дійових осіб
Учитель. Скільки, на вашу думку, дійових осіб в оповіданні «Ялинка»?
Мовчазне читання з метою підготовки до перевірки свідомого розуміння тексту
Учитель. Коли відбувалася розмова автора з дядьком Карпом?
- Чому лісник був незадоволений?
- Що вирішив робити автор після розмови з Карпом Івановичем?
Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть і прочитайте:
а) розмову автора з дядьком Карпом;
б) виділені слова. Чи можуть ці слова бути головною думкою оповідання? Чому? Обґрунтуйте.
Робота в групах
Учитель. Як ви думаєте, чи закінчене це оповідання?
- Запропонуйте свій варіант кінцівки твору.
Презентація можливих варіантів продовження твору
(Учитель робить доповнення до міркування дітей.)
Робота над віршем О. Олеся «Ялинка»
Учитель. Розгляньте малюнок, спробуйте зробити передбачення: «Про що буде мова?»
Виразне читання вірша учителем для перевірки передбаченого дітьми
Учитель. Що особливого ви помітили у вірші?
Читання дітьми
Учитель. Від чийого імені ведеться розмова?
Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть слова, які можуть бути заголовком до малюнка.
- Прочитайте:
а) що зробив одного разу хлопчик?
б) як зайчик відбирав ялинку?
в) що кричав зайчик?
Читання вірша в особах
Учитель. З яким почуттям ви б читали слова зайчика? Чому ви так вважаєте?
ІІІ. Рефлексія
Інсценізація вірша дітьми
(Далі учитель пропонує учням читання для дискусії.)
Учитель. Чи правильно вчинив зайчик, коли почав відбирати у хлопчика ялинку?
Дискусійна шкала
Так _______________________Ні
(Відповідно до обраних відповідей, діти розподіляються на групи.)
Завдання
Обміняйтеся думками та запишіть по 3 аргументи, які б підтверджували позицію «так» тчи «ні». (Обговорення проблеми в групах, висловлювання різних думок)
Наприклад
Група 1. Ми вважаємо, що зайчик не мав права у хлопчика забирати ялинку, тому що вона нічия, а хлопчикові потрібно на свято прикрасити квартиру.
Група 2. Але ліс — це дім для тварин, тому ми вважаємо, що зайчик вчинив правильно.
Група 1. Хлопчик зрубав ялинку, він трудився, тому має право її забрати.
Група 2. Але він її не садив, тому й рубати не мав права.
Група 1. Але ж у нас у школі святкують Новорічне свято з ялинкою.
Група 2. Для цього існують спеціальні ліси, які призначені для вирубки.
IV. Підсумок уроку
Учитель. Чи перегукується зміст цього вірша з попереднім оповіданням?
- Що спільного між оповіданням та віршем?
- Чим вони відрізняються?
- Що вас здивувало на уроці? Що зацікавило?
Домашнє завдання
1. Вивчити напам'ять вірш «Ялинка» О. Олеся.
2. Читання тексту «Ялинка» С. Носаня для послівного переказу батькам.
3. Знайти загадки про ялинку.
Урок 4. Навкруги все інше стало. В. Чухліб «Повінь»
Мета: удосконалювати навички свідомого та виразного читання; розвивати зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас; навчати стисло переказувати; виховувати почуття любові до природи.
Обладнання: тлумачний словник, ілюстрація птаха ремеза, прислів'я, загадки.
Обладнання: тлумачний словник, ілюстрація птаха ремеза, прислів'я, загадки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
Учитель. Назвіть весняні місяці.
- Поясніть значення прислів'їв.
Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає.
Коли квітень із водою, то травень із травою.
Відгадування загадок
1. Коли мене нема — чекають, коли прийду— усі тікають. (Дощ.)
2. Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка.)
3. Хто співає, свище, плаче, а ніхто цього не бачить? (Вітер.)
4. Кінь біжить, аж земля дрижить. (Грім.)
Учитель. Яку загальну назву можна дати словам-відгадкам? (Природні явища.)
ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку
Повідомлення теми та мети уроку
Учитель. Сьогодні ми з вами прочитаємо оповідання «Повінь» В. Чухліба. Це оповідання допоможе вам зрозуміти сутність ще одного природного явища «повінь», яке буде навесні, коли тане сніг.
Словникова робота
(Тлумачення лексичного значення слова «повінь» учнями та порівняння з тлумаченням значення цього слова в тлумачному словнику.
Тлумачення лексичного значення слова «ремез» учителем.)
Самостійне читання твору учнями
Завдання
Прочитайте та з'ясуйте, як в оповіданні дається тлумачення цього слова?
Завдання
Прочитайте та з'ясуйте, як в оповіданні дається тлумачення цього слова?
Підготовка до другого самостійного читання оповідання з метою свідомого розуміння його
Учитель. Прочитайте кілька разів слова: гілці, острівець, зіщулився, затишніше, ткнувся, гойдається, зблиснуло та поясніть їх лексичне значення.
Самостійне читання тексту з метою добору слів
Робота в групах
Група 1 Знайдіть слова, якими описано поведінку зайця під час пригоди.
Група 2. Знайдіть порівняння в тексті.
Група 3. Доберіть заголовки до малюнка на ст. 99
Група 4. Знайдіть у тексті слова і словосполучення, вжиті в переносному значенні, поясніть їх значення.
Презентація виконаного завдання
Складання діалогу
Робота в парах
Завдання. Складіть діалог.
(Розмова Тетянки із батьком про долю зайчика.)
Робота над збагаченням словникового запасу
Зіщулилося. Придумайте слова-синоніми та поясніть їх лексичне значення.
(Учитель ставить учням запитання та пропонує висловити свою думку стисло та за такою схемою:)
а) чи правильно вчинив батько, коли вирішив відпустити зайчика, а не прислухався до Тетянчиної пропозиції?
1. Я вважаю, що...
2. Наприклад...
3. Отже...
Наприклад.
- Я вважаю, що батько правильно вчинив, коли відпустив вухатого на волю, тому що заєць — це дика тварина, а дикі тварини люблять волю. Із кроликом у клітці він ніяк жити не зможе, бо це для нього неволя.
Отже, батько вчинив правильно.
б) що спільного й відмінного між зайчиком і кроликом?
Робота в групах
Група 1. Режисери.
Група 2. Художники.
Завдання.
1. Режисери складають план до тексту за опорними словами: опис, гніздечко, щука, заєць, пропозиція, чкурнув.
Художники виконують словесне малювання до речення:
«На Десні — повінь».
Опорні слова: вода, верби, гілля, човен, Тетянка, тато.
Презентація відповідей дітей.
ІІІ. Рефлексія
1. Знайдіть в оповіданні слова, якими описано поведінку зайця під час повені.
2. Поясніть лексичне значення вислову: аж луна покотилася.
1. Знайдіть в оповіданні слова, якими описано поведінку зайця під час повені.
2. Поясніть лексичне значення вислову: аж луна покотилася.
IV. Підсумок уроку
Учитель. Яке відношення має оповідання В. Чухліба «Повінь» до назви розділу: «Буду я природі другом»?
- Що особливо вас вразило в оповіданні?
- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
- Роботу яких учнів ви б хотіли відмітити? Чому?
Емоційна оцінка уроку учителем
Домашнє завдання
1. Перечитати оповідання «Повінь» В. Чухліба учнями для дослівного переказу батькам.
2. Описати усно домашнього кролика й порівняти з описом зайчика у тексті.
3. Підготувати по два цікаві запитання до змісту тексту.
(Продовження буде)
Ольга ГОЛЯК
вчитель початкових класів спеціалізованої
школи № 211 Оболонського району м. Києва
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014
вчитель початкових класів спеціалізованої
школи № 211 Оболонського району м. Києва
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014