Хід уроку.
План аналізу ліричного твору (таблиця на дошці)
- 1.Місце і час, обставини та події в житті поета, які супроводжува-ли створення вірша ( якщо відомо).
- 2.Тема та ідея, композиція.
- 3.Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИС-ТОВУЮТЬСЯ )?
- 4.Що вважаєте за потрібне "взяти з собою в життя", прочитавши цей твір?
Слова вчителя: Три різні жінки, три різні долі, але є те потаємне, ні-жне, невимовне, що об'єднує їх. Поезія. Жіноча поезія. Чи е різниця між поетом - чоловіком і поетом - жінкою? В чому виявляється різ-ниця між чоловічою і жіночою поезією? А в чому різниця між батьків-ським і материнським словом, між батьковою і маминою любов'ю? Сьогодні до нас завітали три Слобожанські Музи. Оксана Мардус, Олька Тараненко, Наталя Матюх. А знайомство з ними я хочу розпо-чати словами Ліни Костенко, жінки, поета, громадянської совісті України:
Доповідь учня.
Ольга Тараненко - харківська поетеса, за освітою - вчитель української мови та літератури, працювала у школі, зараз - керівник гуртка юних поетів при Харківському палаці дитячої творчості.
Лірика Ольги Тараненко відзначається глибинною емоційністю, болем і сумом за вчорашнє, тривожним очікуванням завтрашнього. Ми познайомимо вас зі збіркою віршів "Простий сюжет".
Учні читають і аналізують вірші.
1.Із деревом родилось божество,у дереві воно росло й пропало.Зідрали кору - божества єствозвичайною віконницею стало.Але вже дух(якщо він справжній дух!)не западе "з нічого і в нікуди",а перетвориться ув око й слух -він був , він зараз є, він завжди буде.Й тепер мене дивує відкриттямраз по раз раннє відкриття віконниць -весь білий світ стає моїм життям.От і молюся вікнам, як іконам. 2. Навчили ненавидіти й любити.Навчили сміятись траві і сонцю.Навчили бачить, де старі, а де діти,розуміти мову казаха й естонця.Всьго потроху: системно й програмно,щоб розбирались і в кістках мавп'ячих,і папери писали дуже грамотно.Одне не навчили :Не плакати від не навчених. 3. Глобуси пасуться, наче кури,на асфальті сірім і печальнім.А школяр зламав стрілу Амурасеред року. Посеред навчального!Ох і буде!..Викличуть батьків,проведуть педраду термінову :в кого отакий ? в сім'ї якій?Бо зламать - зламав,чи зробить нову?І школяр похнюплено сопе,крутить пальцем кучеря на лобі.Хоч збирався на велоситпедпромінять стрілуабо на глобус. 4.Ходжу землею,Вірю у зорю.Не знаю досі, що з них головніше?Світліша небо ранками з-за вишень.Дивлюсь. Росту - і тим життя творю.Невтомлена пручається душа -з кострища попіл, як на оці більма.З холодних і чужих рвучись обіймів,вона цей світ останнью лиша.Доповідь учня.
Мардус Оксана Григорівна народилася 24 травня 1971р. в с. Нова Водолага, що на Харківщині. Закінчила Харківський Державний Університет 1994 р. Нині працює вчителем української мови та літератури в Сосонівській середній школі. Молода поетеса - учасниця багатьох обласних та республіканських семінарів творчої молоді. Поетичні твори публікувалися в численній періодиці, молодіжних часописах, журналах "Прапор", "Слобожанщина", альманасі "Вітрила - 89", колективній збірці "Отчий дім". Член спілки письменників України з 1997р. "Я Чураївною була…" - перша збірка Оксани Мардус.
Учні читають та аналізують вірші.
1.Я Чураївною була……А проти ночіпроступалаЗелена неділя -по хаті тупала, ступалапахучим зіллям…Я Чураївною була,але з питвомцілющим!Спрокволу ранок рунь спивавдо вохряної гущі… 2.Йде реставрація життя -вже відбудовано дзвінницю,ще буде місце,де вклонитьсядуші, піднесеній з сміття. 3.Коливання.Коливається ритмічно серцеі без ліку коливань отих.Коливається у ритмі дня озерце.Я у ньому - лиш бентежний штрих.Коливається планета наша,Ніби яблуко на гілці Вічності.І задумаєшся, коливанням ставши,коливатиметься світ цей чи обірветься?Доповідь учня.
Наталя Матюх родом із Чернігівщини. Закінчила факультет журналістики Київського держуніверситету. Працювала в газетах "Комсомольський гарт" (Чернігів), "Вечірній Харків", редактором видавництва "Прапор", у журналах "Деловая жизнь", "Лідери ХХІ століття". Нині - керівник прес-служби Східно - Української академії бізнесу".
- Автор двох поетичних збірок: "Я вмію так любить" (1979), "Листс" (1985).
- Член Спілки письменників України з 1981р.
- Член Спілки журналістів України з 1982 р.
- Майстер декоративно - ужиткового мистецтва України (вишивка-мережка) з 1996 р.
- "Літо в лютому" (2000) - нова збірка поетеси.
Учні читають та аналізують вірші.
1.Це ж треба такому - у лютому літо.Хай навіть приснилось, але мов живе! -Ця книжечка лугу, де квітів - як літер,де хмарка, як тиха підказка , пливе.Де золотом в сріблі - в росі медуниця,де все шелестить, гомонить і сія,де є тільки літо… Все інше - дрібниця,не більш , ніж сльоза на щоці в плаксія.Цей холод зневіри, це вічне навчаннятерпінню, покорі, утечі від лих -на щастя, вони хоч не сняться ночамиі серцю дають відійти від відлиг…О велич Природи! Не дай же змалітині вчинкам, ні віршам - не кидай їх ниць!..за вікнами - літо, у лютому -літо -не внігом в заметах, а цвітом суниць… 2.Осінь.Світанок. Неділя.Двір повен айстр - і не тільки:є в мене мама Надія,є в мене донька Надійка.Лагідне сонячне йменнясвітиться в нашому домідля сивокосої неній злоточубої доні.Лічить годинник століття…Спить моя крихта кирпата. -Тільки б надійно стеливсяряст під її ноженята!..Будень - а ніби неділя.Світ повен див. І не тільки:є в мене мама Надія,є в мене донька Надійка. 3. Скрипковому майструА.ГребньовомуА Ваші скрипки дихають, як люди:одна -мов жінка, інша - мов дитя.Ось ця ревнива, а он та Вас любитьбез нарікань, без сліз, без каяття.Лише мені так тоскно, мов хто скривдив,бо думаю: ну а мені б хочаторкнутися до замкненої скрипки,ще теплої від Вашого плеча!..Звучить пісня "Потаємне" на слова Н.Матюх у виконанні квартету "Любава"
А які уночі ми шепочемо милим слова,коли сон при траві, але обертом йде голова,коли б'ются шибки і вривається Зоряний Дух,обернувшись на сміх, на ридання, на подих, на слух?…- Моє сонечко, моє житечко,моє небонько, моє літечко,моя веснонько, моя зимонько,моя радосте і сльозинонько,моя ніжносте, моя совістеі гіркотонько, і медовосте!…А з прим'ялої м'яти малі божества трав'янінескінченним потоком течуть по тобі і мені.І увесь білий світ, і уся незбагненна землянад обличчям твоїм лиш одне говорить дозволя:- Моє серденько, моя спрагонько,моя доленько, моя правдонько.моя спеконько, моя зливонько,моє озеро, моя прірвонько,чистий квіте мій, росна рутонько.вічний суде мій і спокутонько!..Ти мене заклени, щоб довіку було, як тепер,щоб, спіткнувшись об час, янгол наш не замовк і не вмер,щоб до скону обом на єдину молитись зорю,щоб щоночі ти чув, як нетлінно тобі говорю:- Світлий князю мій, господине мій,і найперший мій, і єдиний мій!Моя стежечко, моє поленько,моя силонько і опоронько,моя звабонько невпросимая,моя свічечко негасимая,моя свячена вербна гілочко,моє дихання, моє тілечко!…Слова вчителя. Ми познайомились із творчими доробками поетів Харківщини. Сподіваюсь, що це знайомство не було марним, що вірші наших земляків надовго залишаться у ваших серцях та у вашій пам'яті. Також ми простежили стан літературного процесу сьогодення. Які висновки ви можете зробити?
Висновок: розвиток літератури не припиняється. З'являються нові імена, нові форми. Але залишається незмінним прагнення людини до прекрасного.
Домашнє завдання.Підготуватися до контрольної роботи.