Життя і творчість Степана Сапеляка Збірка ,,Страсті по любові,,

(Надпис над виставкою ілюстрацій Віктора Гонтарова до збірки "Страсті по любові")

Хід уроку

План аналізу ліричного твору (таблиця на дошці)

• 1.Місце і час, обставини та події в житті поета, які супроводжували створення вірша ( якщо відомо).
• 2.Тема та ідея, композиція.
• 3.Який основний мотив твору ( НАСТРІЙ ПОЕТА, ПОЧУТТЯ, ЯКІ НИМ ОВОЛОДІВАЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ, ЯКІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ )?
• 4.Що вважаєте за потрібне "взяти з собою в життя", прочитавши цей твір?

Слова вчителя: Із історії розвитку літератури на Харківщині (слобожанщина)

З Харковом пов'язані життя та творчі долі багатьох письменників від сивої давнини і до наших днів.

Питання : Назвіть імена відомих вам письменників і поетів, чиє життя та творчість пов'язані з Харковом.

Літературні традиції Харківщини своїм корінням сягають у сиву давнину. Мабуть, чарівна природа нашого краю разом з трагічними подіями, що тут відбувалися, надихнули невідомого автора на створення "Слова о полку Ігоревім". Адже похід князя Ігоря проходив саме нашими краями.

Мандрував Харківщиною і подовгу жив і працював у Харкові Григорій Сковорода. Прославили наш край П.Гулак-Артемовський, відомий байкар, професор Харківського Університету; Г.Квітка-Основ'яненко, зачинатель нової української прози; П. Грабовський навчався в Харкові, Марко Вовчок навчалась у Харківському пансіоні.

З Харковом пов'язані імена Володимира Сосюри (навчався і пацював), Павла Тичини (працював у журналі "Червоний шлях"), Миколи Хвильового (навчався у Богодухівській гімназії, працював і похований в Харкові), О.Довженка (працював карикатуристом у газеті "Вісті ВУЦИК" під псевдонімом Сашко), Жили і працювали в Харкові А,Головко, О.Вишня, Олесь Гончар, Григорій та Григір Тютюнники.

Історія літературної Харківщини багата на славні імена. І в наш час продовжується розвиток літератури, творчо працює спілка письменників, вписуючи нові імена до Харківського літературного Олімпу. Хто ж вони, наші сучасники, земляки, майбутні класики?

Сьогодні в Харкові працює обласне літературне об'єднання імені Павла Тичини. Харківську спілку письменників очолює письменник Іван Перепеляк. Харківщина представленав літературному житті України іменами Віктора Бойка, Ірини Мироненко, Анатолія Перерви, Віктора Лагоди, Наталі Матюх, Віктора Тимченка, Володимира Верховеня, Оксани Мардус, Ольги Тараненко, Степана Сапеляка, Миколи Побеляна…

Сьогодні ми починаємо знайомитись з поетами Харківщини.

Питання : З яких компонентів складається літературний процес?

Таблиця

Літературний процес складається з таких компонентів:

• 1.Творчі методи, їх становлення, розвиток, розквіт, занепад; літературні напрями і течії;
• 2.Зв'язок літератури з життям;
• 3.Творчі доробки посьменників;
• 4.Традиції і новаторство;
• 5.Стан літературної критики, її вплив на розвиток літератури,
• 6.Періодика, діяльність видавництв художньої літератури; Зв'язок з літературами інших народів,
• 7.Взаємозв'язок літератури з різними видами мистецтва та фольклором;
• 8.Письменницькі організації, їх роль у літературному житті.

Завдання: Впродовж наступних уроків з'ясувати стан літературного процесу в Україні вцілому і на Слобожнщині зокрема.

В березні 2001 р. вийшла в світ антологія поезії "Слобідська муза", в якій представлено більше 400 поетів Слобідського краю від сивої давнини і до наших днів. Представлені у цій книзі і поети, з творчістю яких ми будемо знацомитись на уроках. Це Степан Сапеляк, Оксана Мардус, Наталя Матюх, Володимир Верховень, Микола Побелян, Ольга Тараненко і т.д…

Життя і творчий шлях Степана Сапеляка.

Сьогодні на уроці ми з вами познайомимось з незвичайною людиною і визначним поетом Степаном Сапеляком. Доля його тісно зв'язана з долею нашої країни, схожа на долю багатьох його небайдужих однолітків. Доля С. Сапеляка тісно переплітається з долею Василя Стуса.

Виразне читання вірша "Село мого дитинства"

Доповіді учнів.

1.Степан Сапеляк - лауреат Державної премії ім. Т,Шевченка за 1993 р. Ця премія йому присуджена за збірку поезій "Тривалий рваний зойк" Його творчість, за словами Олеся Гончара, " у найтяжчу годину уособлювала незламність духу і громадянську совість сучасної української літератури." За тоталітарного режиму він зазнав поневірянь. С.Сапеляк розповідає - "Тоді поняття "поет і імперія " були несумісні. 1973 року мене заарештували і засудили за зачиненими дверима. Фактично на десять років заслання, тюрем і контаборів на Уралі, Колимі". Чому поет зазнав такої сурової кари? Згодом напише про це так : " В тюрмі був єдино за слово своє," На початку 1972 р. він підготував збірку віршів і надіслав у видавництво "Молодь", але один із рецензентів кваліфікував її для слідчих органів КДБ як "націоналістичну" Його звинуватили у "написанні віршів тенденційно націоналістичних, що опорочують своїм змістом радянський та суспільно-політичний лад Союзу РСР", а також у так званій "антирадянській агітації і пропаганді".

Відбувши ув'язнення, він не мав права поселятися в рідних краях, насильно був супроводжений до Східної України (харківська область). Нині проживає в Харкові,

2.Степан Сапеляк народився 26 березня 1951р. в селі Росохач Чортківського району на Тернопільщині. У 1969 вступив на філологічний факультет. Член Спілки письменників України з 1991 р. С.Сапеляк - відомий громадянський діяч. Він був членом Української Хельсінської Спілки, одним із фундаторів Асоціації незалежної творчої інтелігенції; до 1988р. - співредактором позацензурного журналу "Кафедпа", що виходив у Львові, а з 1989р. - його редактор і видавець у Харкові.

Перша збірка "День молодого листя"(1980) вийшла в Брюселі (Бельгія) в перекладі німецькою мовою; Світ пгобачили і наступні : "Pieta"(нім. мовою, 1987, Гейдельберг, ФРН); "Без шаблі і Вітчизни", 1989, Торонто, Канада; "Тривалий рваний зойк" (1991, Київ,Україна)

3. Поезія Сапеляка - особливе явище в сучасній українській поезії. Вона не відзначається традиційною сповідальністю, але музичністть, поліфонія досягаються в інший спосіб. Вірш його пружний і живе глибоким внутрішнім почуттям, більшим, ніж словесним.Стрибкоподібна інтонація дуже природня для його поетичного мислення. Переривчате дихання тут є рисою поетики. Поет наказує сам собі обривати фразу, дрібнити інтонацію, щось опускати в міжрядковий простір. Підтекстова праця асоціацій, що сягають історії України, безперервна, диктується почуттям ліричного героя, і є проявом його душевного багатства, за яким стоїть тисячолітня історія народу. Самобутність, що виростає на традиціях Біблії і давнього українського письменства, поєднується із високою поетичною культурою. Це душа поета стягує справжній духовний зміст у цілісність, у силу, що покликана протистояти силам зла, неволі.

Слово вчителя.

Художній світ Сапеляка надзвичайно багатий і широкий. У цьому світі Добро і Зло не умовні і не позачасові сили - вони застосовні до кожного вчинку і події, віддають відгомоном у минулому і майбутньому. Більше того, у свідомості ліричного суб'єкта об'єднується минуле і сучасне, бо минуле не зникає, а існує не тільки завдяки пам'яті, але й у нинішньому дні, як реальність у видозміненій формі.

Табірна лірика поета за своїми жанрами разноманітна : його вірші не тільки відбивають кипіння почуттів, але й політ думки. вміщують найтонші порухи індивідуальних емоцій і могутній моральний потенціал українського народу. Автор збірки "Без шаблі і Вітчизни " створив цикл елегій: "Мазепа", "У 110 роковину від дня народження", "Елегія(собі до дня народження)" та ін. Тут автор порушує актуальні проблеми своєї доби : історичної долі України, національної гідності, громадчнського обов'язку, закликає націю встати з колін, не бути рабою у завойовника. В елегії

У 110 роковину від дня народження" відтворено трагічний стан української культури, трагічну постать Гната Хоткевича, що загинув у сталінських таборах. Поет уславлює людину, її творчу силу, владу її Слова над тоталітарною дійсністю, ставить важливі питання, що мають пробудити свідомість нації.

Учень читає вірш.

Збірка "Страсті по любові" незвичайна не лише за своїм змістом, а й за оформленням. Органічно пов'язані зі змістом ілюстрації, зроблені харківським художником Віктором Гонтаровим.

Доповіді учнів

1.Віктор Гонтаров народився у жовтні 1942 р. в с. Сотницький Козачок Золочівського рну , що на Харківщині. У звичній селянській родині, хоча мама значну долю свого життя вчителювала. Згодом - художня школа у Харкові. 1958 р. вступив до Харківського Художнього училища.По закінченні училища вступив до Ленінградської Художньої Академії. З 1974 р. мешкає в Харкові.

2.",,,Мене більше цікавить минуле, аніж майбутнє. Я художник, образний світ якого приречений до конкретної цяточки землі, зокрема слобожанської. Моїм так званим творчим кредо є погляд на предмет із відстані. Ближче мені філософія спостереження , ідеалізму, але намагаюся бути далеким від історичної предметності … Мислю з відстані дитинства." Таким чином, зважаючи на на сказане самим художником, коло його образів традиційне. Ускладнена образність, наскрізь пройнята символами й алегорією дає повне тлумачення естетичного світогляду Віктора Гонтарова.

Вдивіться в ці ілюстрації і відчуйте душу художника, душу Слобідського краю.

Слово учителя.

Кохання! Вічна тема для поетів. Кожен поет по-новому розкриває її. Світлим струменем влилась в літературу кохання збірка Сапеляка "Страсті по любові"

Дозвольте процитувати поета. "Кохання завжди приходить непомітно. Воно приходить на відстані. Кожен переживає кохання у цілковитій самовіддачі. У співвідношенні життя мого і життя коханої. Втілення єдиного душевного Я , що готове навіть на смерть. Любов народжує життя. Вона існує без права на образу, але право на терзання й одкровення , право одним мізинцем руху чи фальшивим вчинком опинитися на відстані без взаємної відданості заради іншого у Любові заброньовано бкз оскаржень. Втрата віри означає розрив кохання , розрив цілісності життя, але жага любити зрошує кожен порух жити задля іншого і завдяки іншому… Це диво триває через усе єство, усе існування моє…

Учні читають вірші.

Слова учителя.

Завершимо урок словами Степана Сапеляка : "Творчий стан - це серце в полі божественної аури. Мій вірш не має якогось змісту, як то трапляється у публіцистичних творах. Він фосфориться якоюсь світлизною слова, котре належить тільки абсолюту. Духовність - стан між миттю майбутнього і миттю минулого, стан міфотворення нашого життя, Баченого через слово Боже".

Домашнє завдання. Творча група № 2 познайомить нас з творчістю Віктора Тимченка, Володимира Верховеня, Миколи Побеляна.