ВИХОВНИМ ЗАХІД «ЯСКРАВА УСМІШКА ЗЕМЛІ»

ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мета: розширювати знання та уявлення учнів про квіткове багатство України, його значення для людей; учити спостерігати за рослинами, ознайомити з квітковими рослинами, у яких чітко проявляються добові біоритми, рослинами-барометрами; виховувати любов до природи і до рідної землі, бажання оберігати та примножувати її багатства.
Обладнання: ілюстрації квіткових рослин; презентація «Рослини України»; український віночок; костюми квітів; музичний супровід; репродукції картин «Пори року».

Гасло:

Квіточку кожну, кожну травинку плекай, бережи!

Хід заходу

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь. Поясніть, як ви розумієте значення вислову.

В природі все буденне і святкове,
І дивне, й незвичайне, і просте...

- Пізнання світу починається з добра. Природа, зокрема рослинний світ, була добротворцем для людини, яка її шанувала й обожнювала в усі часи. Сьогодні ми поговоримо про вічних супутників людського життя і вгорі, і в радощах. А хто вони — дізнаємося, відгадавши загадки.

ІІ. Основна частина

? У лісі веснянім
Цікава рослина:
Ось тільки червона...
Тепер уже синя. (Медунка)

? Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх? Відгадай! (Конвалія)

? Я весняна квіточка блакитна.
Я тільки-но розквітла.
І раді всі мені,
Неначе тій весні. (Пролісок)

? У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)

? Задумані квіти останії,
Осені квіти багрянії. (Айстри)

У ч и т е л ь. Яким одним словом можна об'єднати відгадки до цих загадок? (Квіти) Квіти, квіти, квіти... Як багато про них можна сказати. І, водночас, досить подарувати квітку, і в очах людини спалахне вогник щастя.

Чарівні, духмяні, ніжні, милі, запашні... Про квіти можна говорити безкінечно. А скільки приємних хвилин вони приносять людям!

Квіти всюди — на клумбах, у кімнатах, у вазонах. Вони — на вишиваних рушниках, скатертинах, фіранках; вони поломеніють на полотнах художників. Ними розмальовували печі, стіни осель. Засушені, їх клали за образи, з них готували різні напої, відвари.

Скільки довкола багато різних квітів! Кожна квітка щось символізує, щось говорить про себе.

1 – й у ч е н ь. Конвалія — богиня весни.

2 – й у ч е н ь. Маргаритка — квітка лицарів, кохання й ворожби.

3 – й у ч е н ь. Емблема непорочності — лілія.

4 – й у ч е н ь. Півонія — символ палкого кохання.

5 – й у ч е н ь. Мак — квітка краси й молодості.

6 – й у ч е н ь. Квітка вірності, символ весняної королеви — незабудка.

7 – й у ч е н ь. Нарцис — гордість, самозакоханість.

8 – й у ч е н ь. Тюльпани — освідчення в коханні.

9 – й у ч е н ь. Фіалка — лагідність, сором'язливість, скромність.

10 – й у ч е н ь. Калина — символ дівочої краси і вроди.

11 – й у ч е н ь. Цвіт вишні та яблуні — символ материнської любові.

12 – й у ч е н ь. Безсмертник — символ здоров'я, а деревій — нескореності.

У ч и т е л ь. Квіти — на нашому національному одязі. А найбільш характерною ознакою українського національного вбрання є віночок із квітів та різнокольорових стрічок.

1 – й у ч е н ь

І ромашок, і волошок
Повні поли нарвемо.
На межі з квіток пахучих
Ми віночок сплетемо.

2 – й у ч е н ь

У вінок добавлю мальви,
Чорнобривців запашних
І барвінку, руту-м'яту,
Ще й жоржинок золотих.

3 – й у ч е н ь

Нагідки, волошки, маку
У віночок вплетемо.
Не забудем про калину
Та любистку додамо.

4 – й у ч е н ь

Коло плетене із квітів,
Із листочків, гілочок —
То добра, надії символ
Український віночок.

У ч и т е л ь. Куди б ми не пішли на лоно природи — чи то в ліс, чи на луки, поля, скрізь нас привітно зустрінуть усмішки рідної землі — чарівні квіти. За складністю форми, будовою суцвіть вони дуже різноманітні. А яке багатство барв! Здається, що то веселка кольорами виграє на сонці серед зеленого руна трав і листя. Подекуди природні ділянки рослинності так рясно уквітчані, що мають вигляд суцільних килимів.

Замислимося: чи багато ми знаємо про квіткове братство рідної природи? Мабуть, не так уже й багато. А про них варто знати більше. Адже, що не рослина, що не квітка — то інша життєва повість, інші особливості, характер, використання.

З рослинами пов'язано багато прикмет. Нині доведено, що понад 400 представників флори по-своєму реагують на зміну погоди, їх так і називають — рослини-барометри. Візьмемо, для прикладу, звичайну папороть. Якщо у неї скручене до низу листя — сподівайся на сонячний день, а випростане — не забудь захопити із собою парасольку.

Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в'ються комахи — бути негоді. Або ж таке: вранці не розпустилися білі квіточки зірочника, мокришника або мальви — на дощ. Це ж саме віщують опущені долі й стулені листочки конюшини та квасениці, згорнуте суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки кручених паничів.

Усі квіти вчені розподілили на групи за порами року: квіти ранньої весни, квіти пізньої весни, квіти літа, квіти осені.

5 – й у ч е н ь

Знов починається весна!..
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава...
А. Костецький

6 – й у ч е н ь. Початком ранньої весни можна вважати цвітіння ліщини.

У ч и т е л ь. З потеплінням вісь сережки ліщини дуже швидко росте, іноді до тридцяти міліметрів за добу. Якщо маєте бажання в цьому переконатися, то зріжте наприкінці зими гілку ліщини, поставте у воду в теплій кімнаті та вимірюйте щодня довжину сережок. Так ви з'ясуєте добовий приріст цих суцвіть.

У суцвітті-сережці ліщини кілька сотень тичинкових квіток. Учені підрахували, що одна сережка дає близько 4 млн. пилкових зерен, а цілий кущ — близько 500 млн. Якщо сонячної днини торкнути гілку ліщини, то здіймаються жовті хмаринки легкого пилку. Ліщина — вітрозапильна рослина. Такої вдачі й вільха, верби дводомні (на одних рослинах тільки тичинкові, або чоловічі, суцвіття, на інших — тільки маточкові, або жіночі.)

7 – й у ч е н ь. У лютому-березні з'являються перші, ніжні, пониклі, наче витончені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні білосніжні квіти підсніжника звичайного.

У ч и т е л ь. Радісний, барвистий карнавал весняного буйного цвітіння починається з найпівденніших районів нашої країни. Поступово весняна квітограйна повінь просувається все далі на північ, аж доки не заполонить увесь простір України.

8 – й у ч е н ь. Посеред лютого або ж у березні дубові ліси передгірської лісостепової частини Криму вкривають килими ніжного рожевого мережива із квіток цикламену.

9 – й у ч е н ь. Коли вже земля пробуджена від зимового сну, у весняний танок цвітіння вступає проліска дволиста. Садові форми проліски дволистої мають не лише сині та голубі квіти, а й білі та навіть рожеві.

10 – й у ч е н ь. У Закарпатті дуже рідко зустрічається голубо-цвітна проліска снігова.

11 – й у ч е н ь. Та не лише навесні цвітуть проліски. Є види, що зацвітають пізньої осені, зокрема, проліска осіння.

12 – й у ч е н ь. Є у пролісковому роді види, що мають лікувальні властивості.

13 – й у ч е н ь. Відома й декоративна проліска іспанська. На стебельці її утворюється до 15 пониклих дзвоникоподібних квіточок, залежно від сорту — білих, фіолетово-синіх, блакитних, рожево-пурпурових.

14 – й у ч е н ь. У широколистяних лісах зацвітає печіночниця — багаторічна рослина з чорним кореневищем та прикореневими трилопатевими листками, які зимують зеленими під снігом.

15 – й у ч е н ь. Майже по всій Україні, за винятком Криму та лівобережного степу, розливається масове цвітіння рясту порожнистого.

16 – й у ч е н ь. Мало кого не схвилює своєрідна краса квіток чемерника червонуватого. Він гарно виглядає у тінистих місцях парків, садів, під рідким деревостаном у напівтіні, на кам'янистих гірках.

17 – й у ч е н ь. А ось кущ з безлистими гілками, обліпленими рожевими квіточками, а в повітрі над ним відчутно сильний, приємний аромат. Це — вовчі ягоди звичайні, або вовче лико. Однак слід пам'ятати, що рослина ця отруйна.

18 – й у ч е н ь. Глинясті пагорби та схили ярів прикрашають золотистим блиском маленькі сонячно-жовті суцвіття підбілу звичайного, або мати-й-мачуха. Цікаво, що надвечір, десь о 17-й годині, в будь-яку погоду кошики підбілу стулюються і поникають.

У ч и т е л ь. Несміливий та мінливий березень поступається місцем справжньому весняному місяцю, що недаремно називають квітнем. Скільки цікавих зустрічей чекає на нас в оксамиті молодої зелені. Квітень передає естафету зеленокучерявому травню. Травень — вершина весни, її найвища краса. Щодня розпускається все більше бутонів квітів, поповнюється новими барвами квіткова райдуга рідної землі. Ліс одягається у привабливі шати молодої зелені, буяння якої перейшло знизу — від трав і чагарників — до крони дерев.

1 – й у ч е н ь

Я травень — місяць-килимар,
А ще вигадник і штукар:
Луги вкриваю килимами,
Дружу з бездомними птахами.
І в килимах отих густих
Ліплю будиночки для них.
О. Сенатович

2 – й у ч е н ь. Символом травня є духмяні ніжні квітки — перлини конвалії.

3 – й у ч е н ь. Квітує черемша, або ведмежа цибуля. Молоді зелені листки та ніжні довгасті цибулини її з приємним часниковим смаком можна вживати як весняний салат.

4 – й у ч е н ь. Цвітіння черемхи — це початок передлітня. Цвітуть яблуні, бузок, з'являються зонтики трубчастих жовтих квіток деяких видів первоцвітів.

5 – й у ч е н ь. У народі існує повір'я, що золоті ключики первоцвітів відчиняють двері в літо.

6 – й у ч е н ь

Ходить травень по траві
З сонечком на голові,
Розмальовує навколо
Синьо, біло, волошково...
В. Крищенко

7 – й у ч е н ь. У травні цвіте одна з найкращих весняних рослин — сон, загальновизнана королева весняної флори.

8 – й у ч е н ь. Навесні, коли посилюються вітри, зацвітає ніжна і красива рослина — анемона дібровна, мешканка широколистяних та мішаних лісів.

9 – й у ч е н ь. На півдні Лісостепу та в Степу і степовому Криму по узліссях, на степових схилах та залишках цілинних степів квітує півонія тонколиста, або воронець.

Палахкотів мар'їн корінь
В п'янких пуп'янках півоній.
Ой пестливі пахощі,
Полохливі радощі.
М. Голець

10 – й у ч е н ь. Протягом трьох-чотирьох тижнів цвіте горицвіт весняний. Це не тільки чудова декоративна, а й дуже цінна лікарська рослина.

11 – й у ч е н ь. По всіх куточках землі української можна зустріти багаторічні рослини з розеткою прикореневих листків та безлистими квітконосними стеблами, увінчаними зонтикоподібними суцвіттями жовтих або рожево-фіолетових трубчатих або колесоподібних чи чашоподібних квіток. Це — первоцвіти, що квітують від ранньої весни до середини літа.

12 – й у ч е н ь. А як гарно цвіте зимовозелена рослина нашої дикої фауни — барвінок малий. Це — улюбленець нашого народу.

13 – й у ч е н ь

Гуляв травень по долині —
Розгубив барвінки сині.
Кожна квітка барвіночку
Там шукала стежиночку.
М. Сингаївський

14 – й у ч е н ь

Барвінок стелиться низенько,
Не клякне в приземку стебло.
Чи не тому в барвінка, ненько,
І взимку листя зелененьке,
Що від землі бере тепло?
В. Василашко

15 – й у ч е н ь. Завершує весняне квітування шиверекія подільська. Це непоказна, невеличка багаторічна трав'яниста рослина, вся сірувато-бархатиста від густого опушення.

У ч и т е л ь. У молоду яскраву зелень пізньої весни непомітно вплітаються барви раннього літа. До квітчаного шумовиння приєднуються нові барви, нові квіти. Кінець пізньої весни визначається осипанням цвіту яблунь, а зацвітання червоної конюшини лучної та колосіння озимого жита свідчать про початок літа.

Настають перші літні грози, дощі вмивають та освіжають зелень трав та дерев, напувають землю життєдайною вологою. У цей час своїм скромним малопомітним цвітом розквітає більшість злаків. Літо в кожну зону приносить свої квіти, свої барви.

1 – й у ч е н ь

Ніжно, лагідно розлився
Мерехтливий синій льон...
Синій льоне, сині очка
Нам відомі вже давно.
Буде нам рушник, сорочка
І найтонше полотно.
Г. Грінченко

2 – й у ч е н ь

Гарно в нашому садочку:
1 дерева, і квітки —
Чорнобривці та барвінок,
Рута, м'ята, нагідки!
Я. Жарко

3 – й у ч е н ь. Ділянки степового травостою вкриваються сріблясто-перламутровим саваном білих перистих остюків ковили.

4 – й у ч е н ь. Серед цього сріблястого сяйва розкидані різноколірні віночки степового різнотрав'я, кулясті величні суцвіття катрану татарського.

5 – й у ч е н ь. По всій території України в першій половині літа цвіте одна з найбільш улюблених рослин українського народу — калина.

6 – й у ч е н ь. По суходільних луках, лісових галявинах та узліссях майже по всій Україні розкидані суцвіття королиці, яку неправильно називають ромашкою.

7 – й у ч е н ь. По заплавах річок, на луках масово зацвітає зозулин цвіт, синьо-фіолетові дзвоники.

Дзиґи-дзвіночки
Водять таночки.
В полі дзвін, в лісі дзвін,
Дінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.
М. Голець

8 – й у ч е н ь. Зацвітає волошка синя, яка росте як бур'ян у посівах. Є види волошок, що мають лимонно-жовті, рожеві, фіолетові й навіть золотисто- та лимонно-рожеві квітки.

9 - й у ч е н ь

У золотій пшениці
Синя волошка іскриться,
Руки свої простягає
До сонця, що золотом грає,
До хмарки, що в небі блукає
І землю дощем напуває,
До вітру, що поле колише,
До срібно-зеленої тиші.
С. Когут

10 – й у ч е н ь. Літо пахне чебрецями. Аромат меду, приправленого корицею, розливають навкруги підмаренники.

11 – й у ч е н ь. Ознакою повного літа вважають цвітіння кучерявої красуні липи.

У ч и т е л ь. Владно в свої права вступає друга половина літа — час збирання лісових ягід та літніх грибів. У народі кажуть, що в домі, де вдосталь їдять лісові ягоди, лікарю робити нічого. Середина літа — час збирання багатьох лікарських рослин. Це справжні скарби зеленого цвіту. Але ні на мить не забувайте про необхідність бережливого ставлення до краси й ресурсів рідної природи.

Нехай з літа в літо розцвітають чарівні квіти на природних квітниках рідної землі, й з року в рік не збідніють урожаї лісової ниви та повниться комора ресурсів зеленого світу рослин.

1 – й у ч е н ь. Настає останній місяць літа. Поступово затихає квітчаний карнавал і розмаїття квіткового килиму. Кінець літа — час великого плодоношення.

2 – й у ч е н ь. Проте ще чимало рослин квітує. Біля доріг синіють на безлистих розчепірених стеблах квіти Петрових батогів, або цикорію.

3 – й у ч е н ь. Золотяться суцвіття цмину, пломеніють рожеві суцвіття плакун-трави, красується перестріч гайовий (у народі брат і сестра) — прикраса лісових галявин та узлісь.

4 – й у ч е н ь. Повсюди сонячно-жовтими кошичками ще квітнуть кульбаби, з'являються перші рожево-лілові квіточки вічнозеленого вересу.

5 – й у ч е н ь. Зелений світ рослин поступово готується пірнути в золотисто-пурпурової обійми осені, змінити своє зелене вбрання на парчеве й золоте.

6 – й у ч е н ь

Де сходяться осінь і літо?
А там, де пожовклі сади
Гойдають на стомлених вітах
Рум'яні духмяні плоди.
Г. Усач

7 – й у ч е н ь. Чарівниця-осінь починає розвішувати на гілках золоті дукати червінного листя. У різні роки воно жовтіє в різні строки. Пожовтіння листя та листопад є найбільш характерними рисами осені. Поступово листя опадає з дерев та кущів, але трав'янисті рослини ще довго зеленіють. Одні цвітуть вдруге лише іноді, а для деяких повторне цвітіння восени стало майже звичайним явищем.

8 – й у ч е н ь. Часто зацвітають удруге конюшина лучна, горицвіт, фіалка пахуча, калюжниця, зозулин цвіт, анемона лісова.

Земля заплакала вві сні,
Їй снились фіалкові сни,
Й роси-сльози синьо-сині
Фіалками в траві зросли.
М. Голець

9 – й у ч е н ь. Бур'яни можуть квітнути від снігу до снігу, тобто від ранньої весни до пізньої осені.

10 – й у ч е н ь. Частина осінньоквітучих видів — це рослини, що зацвітають у другій половині літа і продовжують своє цвітіння восени.

У ч и т е л ь. А є такі види рослин, які тільки восени і зацвітають. Це — пізньоцвіт осінній. У народі його називають осінником і навіть зимовником. Він справжній дарунок осені, яка немов би хоче показати, що вона не гірше від весни може прикрашати землю чарівними квітами.

1 – й у ч е н ь

Сонце низько чи високо,
Посила уклін землі.
З ним приходять пори року
І приносять безліч змін.

2 – й у ч е н ь

Жалко і весело! Сльози і сміх!
Зелено, любо, і сіється сніг..
Зимно становиться... трави й квітки
Хутко вбираються в білі свитки.

3 – й у ч е н ь

В хустках всміхаються личка жоржин,
В смушках сховались коралі шипшин.
В ряднах нап'ятих стоять нагідки,
Всі чорнобривці наділи шапки...

4 – й у ч е н ь

Тільки з городу барвінок один
Дивиться журно в садочок крізь тин.
О. Олесь

У ч и т е л ь. Ще далеко не всі таємниці рослин відкриті, багато з них чекають на своє повне вивчення. Людина нині використовує близько десяти відсотків диких рослин, а дев'яносто — ще стоять «у черзі на вивчення». Люди помітили, що квіти мають здатність розтуляти свої пелюстки у різний час доби. Одні розкриваються раніше, інші — пізніше.

5 – й у ч е н ь. Якщо прогулятися влітку у лузі, як тільки почне світати, відкриє свої вогники полум'яний мак, за ним прокинуться сонячні кошики кульбабок, квіточки осоту городнього. Пізніше вздовж доріг розплющить голубі оченята цикорій. Слідом — кущі шипшини спалахнуть червонувато-рожевим цвітом.

6 – й у ч е н ь. О шостій годині пробуджуються поля льону, біло-голубі квіти картоплі, червоними цятками розсипається в лузі польова гвоздика.

7 – й у ч е н ь. А о дев'ятій годині, коли сонячне проміння залива сади, ліси та луки, прокидаються кислички у лісі, жовтогарячі нагідки та чорнобривці на клумбах, смолка та торічник в лузі, на річках — біла водяна лілія — північний лотос.

8 – й у ч е н ь. До середини сонячного дня виграють барвами квіти. А опівдні, ті, що прокинулися першими, починають стуляти свої пелюстки.

9 – й у ч е н ь. Після 17 години зеленим стає поле льону.

10 – й у ч е н ь. А квіти шипшини красуються, аж поки не почне заходити сонце.

11 – й у ч е н ь. Увечері розтуляють пелюстки квіти запашного табаку, нічної фіалки (матіоли). Вони квітнуть і починають пахнути тільки після заходу сонця.

У ч и т е л ь. Квіти потребують нашого захисту — адже це живі рослини, які відчувають спрагу і голод, страждають від спеки та холоду, бояться болю. Вони надзвичайно тендітні — не можуть захистити себе, врятуватися втечею. Тому слід розуміти і пам'ятати: не має нічого прекраснішого від квітки, що росте на землі, — адже, зірвана, вона вже не житиме і не має майбутнього.

Усе в природі взаємопов'язане — люди піклуються про квіти, а ті щедро віддячують красою, пахощами, чудовим настроєм, ліками.

?? Парад квітів (інсценування віршів Марії Голець)

Г і а ц и н т и

Гіацинти навесні
Б'ють у дзвони голосні:
Квіти-квіти, прокидайтесь,
З ґрунту сили набирайтесь.

О р х і д е ї

Орхідеї безневинні
Звуться сльози зозулині,
Птаха ніжки обросила,
Черевички загубила.

Х р и з а н т е м а

Закохавсь у хризантему
Холодний світанок,
Дарував їй діадему
З росинок-сріблянок.

Ж о р ж и н а

Жартує жоржина:
- Я квітка-жарина —
Вмиваюсь росою,
Жагучою ясною.

Р о м а ш к а

Радіє ромашка,
Мов квіточка-пташка,
Розметнула крила,
Радо нас зустріла.

М а л ь в а

Від мого віконця
До самого сонця
Стеле мальва стежку,
Квіткову мережку.

Н е з а б у д к а

Незабудка здавна знана,
Квіткою любові звали.
Діти ж цвіт у завиточку
Ще назвали риб'є очко.

Т р о я н д а

Троянди тендітна краса,
В пелюстках тремтлива роса,
Люблю я троянду живу,
Ніколи її не зірву.

Л і л е я

Із глибини лісового озерця,
Від лілейного донного серця,
Виринають лілеї золотисті,
Воловодять таночки ігристі.

ІІІ. Підсумок заходу

У ч и т е л ь. Сьогодні ми дізналися багато цікавого про наших зелених друзів. Ближче ознайомилися з квітами, їх деякими ознаками й особливостями. Я впевнена, що це знайомство сприятиме бережливому ставленню до квітів, рослин, рідної природи, спонукатиме вас до пошуків істини та відкриттів, адже в довкіллі ще так багато таємниць, які не відкрила нам матінка-природа.

1 – й у ч е н ь

Друзі! Бережімо квіти,
Бо вони тендітні, діти,
Чи в городі, чи на лузі
Вони завжди наші друзі!

2 – й у ч е н ь

Землі найпрекрасніше диво
Оточує нас повсякчас!
Довкілля таке красиве,
Без нього не буде і нас!

ЛІТЕРАТУРА

1. Заверуха Б. В. Квіти дванадцяти місяців. — 2-ге вид., дороб. і перероб. — К. : Урожай, 1986. — 176 с., іл..
2. Нікіточкіна Т. Квіти-годинник. 16 листівок. — М. : Образотворче мистецтво, 1980.
3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання МОН України) / упоряд. А. В. Лихва. — 3-тє вид. — X.: Вид. група «Основа», 2012. — 373, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Класний керівник»).

Навчальне видання «Виховання екологічної культури
молодших школярів. Частина ІІ» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 7 (127)).

Деталі: Батьківська категорія: План-конспекти уроків; Категорія: Уроки з Природознавства

Категорії

ВИХОВНИМ ЗАХІД «ЯСКРАВА УСМІШКА ЗЕМЛІ»