ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Мета: розширювати знання учнів про різноманітність природи, про вплив людини, її поведінки на природу; допомагати усвідомлювати необхідність збереження і примноження природних багатств, раціонального їх використання; виховувати дбайливе ставлення до природи, бажання зберегти планету Земля.
Обладнання: плакат «Тож, чи всі ми господарі природи? І як бережемо її вроду? »; кросворд; слайди («Чарівна природа», «Знівечена природа», «Червона книга України»); презентація «Чорнобильський літопис».
Обладнання: плакат «Тож, чи всі ми господарі природи? І як бережемо її вроду? »; кросворд; слайди («Чарівна природа», «Знівечена природа», «Червона книга України»); презентація «Чорнобильський літопис».
Гасло:
Природа рідна — наша втіха,
Тож, хай вона не знає лиха...
Тож, хай вона не знає лиха...
Хід заходу
І. Організаційний момент
?? Розгадування кросворда
1. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
2. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)
3. Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
4. Одяг багатий, сам сліпуватий,
Живе без віконця, не бачить сонця. (Кріт)
5. Удень сліпа, уночі зряча,
Мишей ловить, а не кіт. (Сова)
6. Вірно людям я служу, їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників їм здобуваю. (Дятел)
7. Між берегів текла, текла,
Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)
У ч и т е л ь. Прочитаймо ключове слово. Що таке природа? (Відповіді учнів.)
Повітря, земля і вода — це природа.
Природа — це я, і ти — це природа.
Пустелі і гори, поля і ліси,
І ми — тільки частка цієї краси.
Природа — це я, і ти — це природа.
Пустелі і гори, поля і ліси,
І ми — тільки частка цієї краси.
Це світло і повітря, ґрунт і корисні копалини, річки та озера, моря і гори, тваринний і рослинний світ, живі організми. І ми, люди, як і всі живі організми, — частина природи. Але людина — істота розумна. Вона і тільки вона здатна створювати те, чого ніколи не було в природі. Однак, своєю діяльністю людина впливає на природу. Так, наприклад, люди змінюють умови життя рослин. Там, де були ліси, тепер розкинулися поля. Луки стали дном штучних водойм. Осушено болота. Та й хіба ж тільки це!
ІІ. Основна частина
У ч и т е л ь. Поговоримо сьогодні про наше ставлення до природи. (Читання плакату з дошки.)
Тож, чи всі ми господарі природи?
І як бережемо її вроду?
І як бережемо її вроду?
- Чарівна і прекрасна наша земля. З весни і до пізньої осені в буянні квітів і трав її поля, її розлогі луки. Уклоняється до землі стиглий колос на полях, медом наливаються плоди в садах. Гордо постають у світанкових росах зелені гори. Природа чарує нас своєю красою, викликає радість і здивування, а іноді і смуток. (Перегляд слайдів «Чарівна природа», «Знівечена природа».На екрані — краєвиди рідного краю, а потім — згарище на лісовій галявині, засмічена місцевість, зламані дерева.)
- Дуже боляче переглядати такі фотографії. На жаль, в Україні сумна екологічна ситуація. Статистика свідчить, що в нашій країні кількість лісів за останні сто років зменшилася у чотири рази. На одного жителя нашої держави припадає лісу менше, ніж в інших країнах Європи. Лише в Україні нараховується більше 150 видів рідкісних і зникаючих тварин та понад 200 видів рослин.
Колись, дуже давно, у людей не було майже нічого, що мають тепер. Не було полів, ферм, заводів, фабрик, не було техніки й сучасних будівель. Не було звичного для нас взуття й одягу, багатьох речей побуту.
Життя людей цілком залежало від природи. Вони схилялися перед її силою. Але поступово все змінювалося. У людей з'явилися затишні домівки, підприємства, своє господарство. І тоді людям почало здаватися, що вони не залежать від природи, що вони сильніше від неї. Більше того, людина стала намагатися «полонити» природу, зробитися її господарем. Озброївшись могутньою технікою, вона вважала себе велетнем, якому все на планеті можна.
Але про те, що ми — лише складова природи, а не пануємо над нею, нагадують страшні техногенні лиха, катастрофи. Одним із прикладів є ядерна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції.
Чорнобильська катастрофа — катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року, розташованої на території нашої країни. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики.
1 – й у ч е н ь
Чорнобиль — попередження, набат,
Його уроків людству не забути.
Його уроків людству не забути.
2 – й у ч е н ь. Чорною плямою на нашій планеті стала трагедія Чорнобиля.
3 – й у ч е н ь. Мирної весняної української ночі, напередодні 26 квітня 1986 року, відлік часу став уже далеко не мирним, а бойовим, аварійним.
4 – й у ч е н ь. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано велетенське полум'я розірвало нічну темряву.
5 – й у ч е н ь. Полум'я бурхливої пожежі висвітлило кожного, хто там жив, хто був поруч із бідою, хто першим, ризикуючи життям, кинувся до боротьби з наслідками атомного спалаху.
6 – й у ч е н ь. Пожежу було ліквідовано ціною життя відважних і безсмертних.
7 – й у ч е н ь. Але ситуація була зовсім незвичайна — поруч «дихав» реактор, і дихання його було смертельним.
8 – й у ч е н ь
А люди, люди...
... по воду до криниць ходили,
Дітей поїли теплим молочком.
Город садили. Босими ногами
Збивали роси з ніжної трави.
Про радіацію не знали й не гадали,
І страх у душах ще не оселивсь...
Н.Попович
... по воду до криниць ходили,
Дітей поїли теплим молочком.
Город садили. Босими ногами
Збивали роси з ніжної трави.
Про радіацію не знали й не гадали,
І страх у душах ще не оселивсь...
Н.Попович
9 – й у ч е н ь. А реактор «дихав» і забирав сотні людських життів.
10 – й у ч е н ь. Гнав із домівок мирних атомників до інших куточків рідної України.
У ч и т е л ь. Чи знаєте ви, яке то слово — «зона»? Мовчазна й оперезана колючим дротом. Грізна зона, що простяглася на тридцять кілометрів, а в центрі — Чорнобильська АЕС. Цей куточок нашої рідної України, що був колись чарівним і мальовничим, тепер нагадує нам усім:
У ч и т е л ь. Чи знаєте ви, яке то слово — «зона»? Мовчазна й оперезана колючим дротом. Грізна зона, що простяглася на тридцять кілометрів, а в центрі — Чорнобильська АЕС. Цей куточок нашої рідної України, що був колись чарівним і мальовничим, тепер нагадує нам усім:
...Про дзвін Чорнобильський,
Про всенародне горе.
Про сонце ядерне, палке,
Що променем своїм жагучим
Здавило світ...
Про всенародне горе.
Про сонце ядерне, палке,
Що променем своїм жагучим
Здавило світ...
11 – й у ч е н ь. І сьогодні дзвін скорботи, що став символом чорнобильського лиха, вже 28 років б'є на сполох, на тривогу, разом із тим, закликаючи нас до розуму.
12 – й у ч е н ь
По кожному плачуть дзвони...
По кожному із нас.
Це — крик душі, це — стогін,
Наш сум, наш біль, наш час.
По кожному із нас.
Це — крик душі, це — стогін,
Наш сум, наш біль, наш час.
13 – й у ч е н ь
І плачуть-тужать дзвони
По весняній землі...
Чорнобильська мадонно.
Прости нас ... і спаси.
По весняній землі...
Чорнобильська мадонно.
Прости нас ... і спаси.
У ч и т е л ь. Пам'ять — це не тільки данина минулому. Пам'ять — це основа майбутнього. Вона нам не дає забути сторінки нашої історії.
Славних героїв Чорнобиля, які віддали за кожного з нас молодість і життя, вшануємо хвилиною мовчання. (На екрані — фото ліквідаторів ЧАЕС.)
Славних героїв Чорнобиля, які віддали за кожного з нас молодість і життя, вшануємо хвилиною мовчання. (На екрані — фото ліквідаторів ЧАЕС.)
14 – й у ч е н ь
Вже двадцять вісім потому літ
Не чути голосів, бо тут, у Прип'яті,
Туман Чорнобильський осів.
Але життя іде вперед —
Його не зупинить...
Не чути голосів, бо тут, у Прип'яті,
Туман Чорнобильський осів.
Але життя іде вперед —
Його не зупинить...
У ч и т е л ь. Людина підвищила себе над природою, і це призвело до забруднення повітря й води, руйнування ґрунту, загибелі лісів, знищення рослин і тварин.
Нарешті люди почали розуміти, що просто знищують природу. До багатьох дійшло, що вони тисячами, мільйонами ниточок зв'язані з навколишньою природою й так само залежать від неї, як листочок дерева від його кореня.
Проте потрібно дивитися правді у вічі: неможливо перетворити нашу Землю на суцільний заповідник, зупинити технічний прогрес.
Чисельність населення нашої планети збільшується, людей потрібно годувати, одягати, забезпечити житлом. Люди потребують більшої кількості корисних копалин, створення нових підприємств. Адже повернутися до первісної незайманої природи неможливо.
Тоді ж як зберегти її? Як зберегти чистими води, повітря, ґрунт? Що ми залишимо після себе?
Існують різні шляхи розв'язання цієї проблеми.
Наша держава дбає про чистоту повітря. В Україні ухвалено Закон про охорону повітря. Він вимагає, щоб на всіх підприємствах встановлювалися спеціальні фільтри, пиловловлювачі. Вони затримують отруйні й радіоактивні речовини, пил, сажу, гази.
Щоб зберегти повітря чистим, люди переобладнують автомобілі. Замість бензину в них використовують газове пальне. Паровози, які працювали на вугіллі, замінено на електровози.
Незамінними помічниками людини в очищенні повітря є рослини. Вони поглинають з повітря вуглекислий газ і збагачують його киснем. Своїм Листям рослини затримують пил, сажу, шкідливі речовини, захищають від руйнування ґрунтів, беруть участь у регулюванні кругообігу води на нашій планеті та відновленні її чистоти, впливають на клімат.
Багатющий та дивовижно різноманітний світ зелених рослин образно і дуже влучно називають першоджерелом життя на Землі. Вони є базово-функціональною основою існування всієї біосфери в цілому.
Завдяки унікальному процесу фотосинтезу вони є монопольними творцями і першопостачальниками органічних речовин для всього живого. Відомий учений С. П. Костичев писав: «Досить зеленому листку припинити роботу на декілька років, і все живе населення земної кулі, зокрема людство, загине».
Під різними типами рослинності формуються різноманітні ґрунти, наприклад, травостій степової рослинності впродовж тисячоліть створив надзвичайно родючі пласти чорнозему. А якими щедрими дарами дикорослих плодово-ягідних, пряно-смакових, цілющих корисних рослин постійно користуються люди.
Зелені рослини не лише годують і одягають нас, напувають легені киснем, вони ще й створюють те екологічне середовище, без якого немислиме наше повнокровне нормальне життя.
У наші дні охорона природи стала невідкладною вимогою часу. Але вона немислима без щирої поваги і любові з боку всіх людей. Погане ставлення до природи призвело до того, що деякі рослини і тварини знаходяться під загрозою зникнення і потребують охорони. Понад двадцять років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги. До неї занесені всі види рослин і тварин, що охороняються. У нас в Україні також є Червона книга. Це дуже важливий державний і науковий документ.
1 - й у ч е н ь
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
2 – й у ч е н ь
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти —
Верби, берізки, горобини
І диво-кущики калини.
Не будуть зеленіти віти —
Верби, берізки, горобини
І диво-кущики калини.
3 – й у ч е н ь
Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах
Високі красені каштани.
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах
Високі красені каштани.
4 - й у ч е н ь
Щоб зберегти планети вроду,
Не псуй навколишню природу!
Не псуй навколишню природу!
У ч и т е л ь. Діти, ви повинні знати про те, як можна зберегти природні багатства для всіх, хто живе і буде жити на Землі. Хоча дехто вважає: «А що такого трапиться, якщо я зламаю лише одну гілку, зірву одну квіточку, роздушу метелика... їх он стільки навкруги!»
5 – й у ч е н ь
Я зірвав квітку — і вона зів'яла,
Я піймав метелика — і він помер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що доторкнутись до краси
Можна лише серцем.
Я піймав метелика — і він помер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що доторкнутись до краси
Можна лише серцем.
У ч и т е л ь. Так! Природі буде гірше! Бо кожна зламана гілочка, кожна зірвана квіточка, кожен зловлений метелик, розорений мурашник, наполоханий птах — це маленька рана, яку ви завдаєте природі. А рани болять! Пам'ятайте про це! У народі говорять, що людина не марно прожила свій вік, якщо вона « збудувала дім, виростила дітей, посадила дерево». Хоч ви ще маленькі, але вже сьогодні можете робити великі й добрі справи — підгодовувати пташок узимку, розвішувати шпаківні та дуплянки навесні, не кидати сміття, посадити й виростити дерева й квіти. Хай очищають повітря наших сіл і міст, милують нам око і звеселяють душу.
6 – й у ч е н ь
Ми посадимо липи і клени —
Буде наша планета зелена.
Буде наша планета зелена.
7 - й учень
Ми посадимо в полі тополі,
Хай вони зростають поволі.
Хай вони зростають поволі.
8 - й у ч е н ь
Ми обсадимо школу бузками,
Засіємо клумбу квітками.
Засіємо клумбу квітками.
9 – й у ч е н ь
Хай ростуть дерева і квіти,
Мов здорові, радісні діти.
Мов здорові, радісні діти.
10 – й у ч е н ь
Дерева зростатимуть з нами,
Шумітимуть листом, гілками.
Шумітимуть листом, гілками.
11 – й у ч е н ь
Хай росте при долині калина,
Хай цвіте, розцвіта Україна!
Хай цвіте, розцвіта Україна!
ІІІ. Підсумок заходу
У ч и т е л ь. Природа України чудова. Дбаймо про неї, примножуймо її багатства, будьмо мудрими й добрими у ставленні до природи, прислухаймося до всього живого, вивчаймо, шануймо, будьмо уважними, чуйними, дбайливими.
Не ходіть по землі навмання. А звертайте увагу на кожну стеблинку, робіть для себе відкриття, і ви інакше зрозумієте життя, відчуєте себе в чарівному світі природи.
1 – й у ч е н ь
Все на Землі, все треба берегти,
І птаха, й звіра, і оту тварину,
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти лише її частина.
І птаха, й звіра, і оту тварину,
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти лише її частина.
2 – й у ч е н ь
Так, частина — невелика і залежна,
Цю істину сприймай належно,
Якщо береш, то треба віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати.
Цю істину сприймай належно,
Якщо береш, то треба віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати.
ЛІТЕРАТУРА
1. Байбара Т. М. Я і Україна: Підруч. для 3 кл. / Т. М. Байбара, Н. М. Бібік. — К. : Форум, 2003. — 176 с.
2. Боровська Н .Ф. Перші сходинки до вершин математики. Позакласний захід з математики для учнів 4-го класу // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 27. —С. 18-23.
3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання МОН України) / упор. А. В. Лихва. — 3-тє вид. — X. : Вид. група «Основа», 2012. — 373, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Класний керівник»)
4. Солдаткіна Т. Т. «На чорнобиль журавлі летіли...». Година пам'яті // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 7. — С. 16-18.
5. Стишук В. В. Що належить до природи. Природа жива і нежива. Урок з курсу «Я і Україна» у 2-му класі // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 28. — С. 19—20.
2. Боровська Н .Ф. Перші сходинки до вершин математики. Позакласний захід з математики для учнів 4-го класу // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 27. —С. 18-23.
3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання МОН України) / упор. А. В. Лихва. — 3-тє вид. — X. : Вид. група «Основа», 2012. — 373, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Класний керівник»)
4. Солдаткіна Т. Т. «На чорнобиль журавлі летіли...». Година пам'яті // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 7. — С. 16-18.
5. Стишук В. В. Що належить до природи. Природа жива і нежива. Урок з курсу «Я і Україна» у 2-му класі // Початкове навчання та виховання. — 2012. — № 28. — С. 19—20.
Навчальне видання «Виховання екологічної культури
молодших школярів. Частина І» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 6 (126)).
молодших школярів. Частина І» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 6 (126)).