Ми навчаємося не для школи, а для життя. Сенека Молодший
В умовах реформування сучасної школи суттєво змінилися пріоритети початкової освіти. Актуальним є розвиток особистості учня, зважаючи на його індивідуальність. Нині важливо не лише надавати учням значний обсяг інформації, а й формувати у молодшого школяра вміння користуватись цим обсягом знань.
Саме ці ключові питання реалізуються на уроках природознавства. Дитина повинна знати матеріал уроку і використовувати здобуті знання у практично-дослідній діяльності. Мета учителя — навчити учнів учитися, орієнтуватися у цьому непростому світі, застосовувати свої знання у практичній діяльності та повсякденному житті. Реалізувати мету уроку й активізувати пізнавальну активність допомагають різноманітні творчі завдання.
Використання творчих цікавих завдань, поданих у різноманітній формі (кросворди. головоломки, криптограми, зашифровки, ребуси, загадки, схеми, ігри, легенди, вікторини) дає змогу активізувати уроки природознавства, пробудити інтерес до пізнання природи й самого себе, а також вирішити проблеми якіснішого засвоєння знань учнями. Адже гра і світ цікавого допомагає оживити навчальний процес, розвиває спостережливість у дітей, увагу, пам’ять, мислення, знімає втому і гальмівні процеси, збуджує інтерес до навчання, розширює світогляд.
Пропонуємо завдання, що розвивають пізнавальну активність, виробляють самостійність мислення у дітей. Працювати з цікавим матеріалом можна на різних етапах уроку, у позаурочний час, індивідуально, групами, у парах чи з усім класом.
Кожен учитель повинен пам'ятати про особливості своїх дітей і використовувати завдання так, щоб вони сприяли найкращому засвоєнню матеріалу, зростанню інтересу до навчання та пізнання навколишнього світу. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) дає можливість залучити до уроку природознавства сучасні відео-, аудіоматеріали, які будуть сприяти більш динамічній подачі матеріалу.
Усі подані вправи пов'язані з темою уроку і спрямовані на досягнення поставленої мети уроку:
- повторити такі поняття, як «явища природи», «сезонні явища»;
- допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі;
- ознайомитися з обертанням Землі навколо своєї осі як причиною зміни дня і ночі, з основними сторонами горизонту;
- виконувати вправи на формування вмінь працювати з глобусом;
- розв'язувати завдання на визначення основних сторін горизонту;
- розвивати навички спостережливості, допитливості, уваги;
- виховувати зацікавленість учнів до пізнання природи і самого себе.
Матеріали до уроків
Встав у речення відповідні слова
- Влітку день ____________, ніж взимку.
- Влітку вранці на траві можна побачити _____________.
- Влітку йде ____________, а взимку _____________.
Розгадай кросворд
1. Навесні веселить, влітку холодить.
Восени годує, взимку гріє. (Дерево.)
2. Тут всі ростуть, як кажуть, душа в душу:
Малина, абрикоси, виноград,
Горіхи, сливи, яблуні та груші...
А все разом зветься просто... (сад).
3. Яскраві пелюстки,
І запах пречудовий.
І хочеться усім Побачити їх знову. (Квіти.)
4. Я дерево-красень, а звати мене... (ясен).
5. У чистім полі він росте:
На високих ніжках,
В зелених панчішках.
Квіточки блакитні,
Мов оченьки привітні. (Льон.)
- Знайдіть слово у кросворді, яке буде ключовим.
- Давайте придумаємо і скажемо гарні слова для осені (красуня, чарівниця, господиня, щедра...).
Пояснити прислів'я
Серпень пече, варить, шкварить, а вересень студить і на стіл подає.
Пояснити приказку
Осінь на строкатому коні їздить.
Вірш «Місяці» (знайти ознаки осінніх місяців)
- Січень — січе, лютий — лютує,
- Березень — плаче, квітень — квітує,
- Травень — під ноги стеле травицю,
- Червень — складає сіно в копиці.
- Серпень — чудові булки дарує.
- Вересень — трусить груші в садочку,
- Жовтень — гаптує клену сорочку,
- Йде листопад — застеля килими,
- Грудень надходить — початок зими.
Знайди перший кружечок і за лініями прочитай, які зміни відбуваються у живій і неживій природі
Відгадай загадку
- Учитель. Послухайте вірш-загадку і визначте тему уроку.
- Коли мати входить в хату,
- Всіх вона вкладає спати.
- А як батько заходить.
- Всіх на ноги підводить.
- Хто зуміє відгадати:
- Що за батько, що за мати? (День і ніч.)
- Одноногий я стою,
- Знаю службу я свою:
- На моїй нозі сповна
- Куля держиться земна. (Глобус.)
- - Що на ньому зображено?
- - Які кольори переважають на глобусі?
- Друг за другом стороною
- Мирно ходять брат з сестрою.
- Братик каже: «Час вставати!» —
- А сестра нас кличе спати. (День і ніч.)
- Поміркуйте, чому на Землі буває то день, то ніч.
Видно край, та не дійдеш. (Горизонт.)
- Поясніть, що таке горизонт.
Зобразити Землю і Сонце, але при цьому обов’язково вказати, на якій частині земної кулі буде день, а на якій — ніч.
Вправа «Допиши речення»
- - Обертання Землі навколо своєї осі приводить до...
- - Повністю Земля робить оберт навколо своєї осі приблизно за...
- - Глобус — це...
- - Лінія горизонту — це...
Бліц-турнір
- - Яку форму має Земля?
- - Що таке глобус?
- - Чому буває то день, то ніч?
- - Що таке доба?
- - Скільки часу вона тримає?
- - Назвіть основні сторони горизонту?
Чому буває день і ніч? Виберіть правильну відповідь
- - Тому що Сонце рухається навколо Землі.
- - Тому що Земля рухається навколо своєї осі.
Розпізнайте схему, на якій правильно зображено частини доби залежно від місцезнаходження земної поверхні відносно Сонця.
Запишіть, як ви вважаєте, чому відбувається зміна дня і ночі. Відповідь обґрунтуйте.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Чи збігаються ваші висновки з результатом досліду, який ви проводили з учителем?
Прийом «Мозковий штурм»
Наведіть факти, які припускають кулястість Землі.
- - Місячні затемнення.
- - Кругосвітні подорожі.
- - Зникання за лінією горизонту об'єкта, що рухається.
- - Розширення горизонту з підняттям у висоту.
Рухлива гра «День і ніч»
Учні стають колом, у центрі якого — ведучий — Сонце. Узявшись у боки, діти ілюструють рух Землі навколо своєї осі. Під час команди ведучого «День!»— учасники гри повертаються лицем до Сонця і піднімають руки догори. А коли ведучий подає команду «Ніч!», гравці повертаються до Сонця спиною, присідають, закриваючи обличчя руками.
Прийом «Віршовані рядки»
- Тут міста, країни, скелі,
- Океани і пустелі,
- Гори, ріки і моря —
- Мандрувати буду я!
- Щоб по світу мандрувати.
- Не виходжу я із хати.
- Не сідаю у автобус,
- А беру у руки _____________.
- (Глобус) Ю. Турчіна
Установіть взаємозв'язок між висотою місця спостереження і лінією горизонту. Вставте пропущені слова
Що вище знаходиться місце спостереження, то __________ від нас лінія горизонту.
Що нижче знаходиться місце спостереження, то __________ від нас лінія горизонту.
Розгляньте квітку. Визначте, у які сторони горизонту направлені її пелюстки
(Учитель розповідає легенду.)
Легенда
...Яким би великим не був ліс, вважали колись люди, за кожним його деревцем, кущиком, навіть травинкою, обов'язково хтось доглядає...
Звідси й пішли, напевно міфи про добрих лісових німф. У грецькій міфології такою німфою була Дріада. Іменами міфічних героїв називали диких тварин або рослини. Так дістала свою назву дуже рідкісна вічнозелена рослина, що трапляється лиш у Карпатах — дріада восьмипелюсткова... її пелюстки направлені на основні і проміжні сторони горизонту.
Подумай і визнач
Учитель. В ясну зоряну ніч сторони горизонту визначають за Полярною зіркою. Полярна зірка — остання зірка у хвості сузір'я Малої Ведмедиці.
Якщо ти станеш обличчям до Полярної зірки, то спереду в тебе буде північ.
А що буде ззаду, справа, зліва?
Гра «Орієнтування на місцевості»
- Якщо опівдні стати обличчям у напрямі своєї тіні і розвести руки в сторони, то права рука показуватиме на...
- Пологий схил мурашника повернутий на...
- Крутий схил мурашника повернутий на...
- Якщо опівдні стати обличчям у напрямі своєї тіні і розвести руки в сторони, то ліва рука показуватиме на...
Природнича задача « Посади сад»
Учитель. Відомо, що малина гарно росте з південної сторони, горіх не любить заходу і сходу, яблуня гарно родить, якщо вона перша бачить схід сонця, а груша наливає свої плоди смачним соком при заході сонця.
Розпізнайте схему із правильним позначенням сторін горизонту
Гра «Куди покотився Колобок?»
На дошці чи плакаті заздалегідь розкреслено схему основних сторін горизонту (без .умовних позначень). Учитель викладає на місця умовних позначень ілюстрацію Колобка, а учні почергово і швидко визначають сторони горизонту. Хто помилився, той виходить із гри. Переможцями стають ті учні, котрі жодного разу не помилилися.
Гра «Пошук скарбів»
Учні виходять на шкільне подвір'я чи стадіон, де напередодні кольоровою крейдою розкреслено квадратну сітку (сторона квадрата — дитячий крок) та схему основних сторін горизонту (з умовними позначеннями).
Клас поділяється на 4 групи, які отримують назви згідно з основними сторонами горизонту. Кожна група займає стартову позицію біля буквеного позначення своєї сторони горизонту й отримує маршрутну картку. За сигналом вчителя групи відправляються на пошуки «скарбів» (скриньки із саморобними медальйонами чи шоколадними «монетами»), дотримуючись власних маршрутів. Виграє та група, яка першою знайде «скарби».
Зразки маршрутних карток
Група «Північ»
1.6 кроків на Сх.
2.4 кроки на Пд.
3.8 кроків на Зх.
4.2 кроки на Пд.
Група «Захід»
1.4 кроки на Пд.
2.3 кроки на Сх.
3.8 кроків на Пн.
4.5 кроків на Сх.
Група «Південь»
1.2 кроки на Сх.
2.8 кроків на Пн.
3.4 кроки на Зх.
4.6 кроків на Пн.
Група «Схід»
1.2 кроки на Пн.
2.6 кроків на Зх.
3.6 кроків на Пн.
4.6 кроків на Зх.
Тест
1. Земля здійснює рухи:
А навколо своєї осі
Б навколо Сонця
В не здійснює жодних рухів
2. Земна вісь — це:
А уявна лінія через центр глобуса
Б уявна лінія через центр Землі
В металевий стержень через центр Землі
Виконайте тестові завдання
1. Земля має форму:
А круга
Б кола
В кулі
2. Якою люди уявляли Землю колись?
А Що вона має форму кулі
Б що її тримають три кити
В що вона схожа на глобус
3. Що стало першим доказом того, що Земля має форму кулі:
А кругосвітня подорож Магеллана
Б виготовлення глобуса
В політ у космос
4. Хто першим побачив Землю з космосу?
А стародавні вчені
Б Юрій Гагарін
В Фернандо Магеллан
5. Глобус — це:
А знімок Землі з космосу
Б рухома модель Землі
В космічне тіло
6. Частина земної поверхні, яку ми можемо охопити оком, називається:
А відкритою місцевістю
Б горизонтом
В лінією горизонту
7. Лінія горизонту — це:
А простір, який ми бачимо навколо себе
Б уявна лінія, по якій небо ніби з’єднується з поверхнею землі
В уявна лінія, по якій верхівки дерев ніби з'єднуються з поверхнею землі
Наталія СТЕПАНЕНКО, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових класів «Початкова освіта» № 14 (734), липень 2014