Формування уявлень про композиційну організацію площини. Формування елементарних уявлень про композицію.
Молодші школярі на пропедевтичному рівні ознайомлюються з поняттям композиція вже у 1 - му класі. Вивчаючи тему "Елементарні засоби компонування простих" учні навчаються заповнювати площину аркуша.
Композиція(з лат.) — розкриття творчого задуму через розміщення образотворчих форм.
Поняття "головний об'єкт"
На початковому етапі важливо сформувати у дітей уявлення про головний об'єкт зображення. Для організації діяльності в цьому напрямі доцільно скористатися парами карток, на одній з яких є домінантний об'єкт за певною ознакою — кольором або розміром.
Наприклад
Педагог демонструє низку зображень, а учні мають обрати серед них ті, на яких один з об'єктів можна визначити як головний. Такі картки, побудовані на основі формальної композиції, є дуже інформативними та зручними для демонстрації певних композиційних правил. Під час ознайомлення дітей з композицією вчитель має пояснити правило розміщення малюнка на аркуші. Для цього педагог малює на дошці три різні композиції і пропонує учням вибрати ту, де зображення правильно розміщено на аркуші, обґрунтувавши свій вибір. Розміщення зображення на аркуші паперу: а — занадто велике і зсунуте до краю аркуша; б —- занадто маленьке і зсунуте до краю аркуша; в — виконане композиційно доцільно
Після такої підготовки пропонує учням виконати практичне завдання.
Орієнтовний зміст практичного завдання Учням, що працюють у парах, роздають набори шаблонів одного виду (листок дерева, квітка,геометрична фігура), але різних розмірів та аркуші паперу одного розміру. Діти мають дібрати шаблон відповідного розміру розмістити його на аркуші обирати масштаб зображення і колірне рішення ВІДПОВІДНО ДО поставленого завдання. Розташування предметів на площині Ознайомлюючись з композицією, молодші школярі вчаться розташовувати предмети на площині один відносно одного. На початковому етапі під час споглядання репродукцій двох картин учні визначають, які предмети розташовані: ближче/далі, попереду/за, на одній лінії. Після такого обговорення варто провести гру "У магазині іграшок", під час якої учні на практиці опанують розглянуті поняття й по вправляються у самостійному розміщенні об'єктів на аркуші.
Гра "У магазині іграшок" Діти отримують набори зображень і розміщують їх за вказівками педагога:
- покласти зображення ляльки перед ведмедиком, а машинку — за лялькою;
- розмістити іграшки на одній лінії;
- посадити ляльку й ведмедика перед машинкою тощо.
На цьому етапі можна ввести поняття натюрморт і запропонувати учням за вказівкою розфарбувати натюрморт, одночасно закріпивши знання про розміщення предметів на площині.
Вправа "Розфарбуй"
- Розфарбуй предмети, розташовані поруч з бананами.
- Замалюй фрукт, який розміщено перед полуницями.
- Розфарбуй об'єкти, які намальовано за бананами.
- Закінчи розмальовувати натюрморт.
Для закріплення отриманих знань варто запропонувати творче завдання.
Орієнтовний зміст творчого завдання
В альбомі виконати малюнок, розташувавши на аркуші будь-які три запропоновані предмети так, щоб дваз них взаємно перекривали одне одного, а третій був зображений попереду окремо.
Лінія горизонту
Наступний етап засвоєння поняття композиції — розкриття поняття лінія зламу "земля — небо", лінія горизонту.
Вправа "Уяви..."
— Уявімо, що кожен з нас — маленьке дерево, і потягнімося до сонечка. (Учні виконують указівки). Ми тягнемося до сонечка і намагаємося дістати до нього пальчиками. Але раптом налетіла хмара, пішов холодний осінній дощ. Який холодний вітер! Він згинає дерево, зриває з нього жовте листя.
Після цього педагог пропонує уявити місце, де росте деревце, і розкриває поняття "лінія горизонту".
Орієнтовний зміст пояснення
Наше дерево росте на землі й тягнеться гіллям у небо. Щоб зобразити це на плоскому аркуші паперу, художники проводять лінію, яка відокремлює небо від землі й називається лінією горизонту. Ми ніколи не побачимо цю лінію накресленою на землі, вона існує тільки в нашій уяві. Тому її називають умовною. Просто ми з вами домовимося, що все розташоване вище лінії горизонту — це небо, а все розташоване нижче — земля. Художники намагаються не проводити лінію горизонту точно посередині аркуша, бо тоді малюнок виходить нудним. Лінія має розташовуватись або вище, або нижче середини аркуша паперу. Лінія горизонту дуже рідко буває ідеально рівною. Вона стрімко злітає на пагорби і спускається в низини та яри.
Наше дерево має рости на землі. І нам необхідно знайти для нього відповідне місце. Якщо намалюємо дерево на лінії горизонту чи трохи вище від неї, здаватиметься, що воно літає, мов птах. Якщо ж, навпаки, опустимо його надто низько і почнемо малювати біля самого обрізу аркуша, дерево "випадатиме" з малюнка. Тому варто розташувати початок стовбура приблизно посередині тієї ділянки, яку ми відокремили лінією горизонту як землю. Діти створюють зображення за вказівками вчителя.
Заповнення площини
Продовжуючи тему композиції, педагог звертає увагу учнів на важливість заповнення площини аркуша, перетікання кольору. Найкраще продемонструвати це на прикладі картин морської тематики. На основі картини І. Айвазовського "Бурхливе море вночі" учні повторюють поняття лінія горизонту, визначають центр композиції (пропедевтична) та ознайомлюються з особливостями роботи по вологому папері, закріплюючи навички добирання необхідного кольору змішуванням. Творча вправа "Малюємо море рукою" Педагог допомагає дібрати колір фарби, пропонує учням показати рух води долонею в повітрі. Протягом 0,5-1 хв діти плавно і хвилеподібно рухають долонею в повітрі, наслідуючи плин води. Педагог акцентує увагу на тому, що саме так має рухатися пензлик по паперу. Дитина опановує цей рух у повітрі, а потім переносить його на аркуш.
Розкриття ролі композиції у побудові художнього твору Урівноважена І неврівноважена композиція У 2-му класі під час опанування теми "Композиційні прийоми у графіці та живописі" учні розглядають поняття врівноваженої та неврівноваженої композиції і композиційного центру. На цьому етапі варто запропонувати їм самостійно скласти композиції на кольоровому тлі з кількох геометричних фігур різних розмірів та кольорів.
Найдоцільнішою технікою для таких завдань є аплікація, оскільки вона досить динамічна й дає дітям змогу створити низку композицій і свідомо вибрати з них ту, яка вдалася найкраще. Виділення домінанти кольором (В. Ємко. Ілюстрації до казки Г. X. Андерсена "Снігова королева"): а — домінанта є; б — домінанти немає
Для асоціативних карток, якими послуговуються при формуванні уявлень про головний предмету композиції, можна використовувати не тільки формальні зображення, а й твори відомих художників та фото, в яких чітко простежується композиційне правило виділення домінанти розміром.
Прийоми організації площини Навчальною програмою передбачено ознайомлення учнів 2-го класу на елементарному рівні з композиційними прийомами у різних видах образотворчого мистецтва. Зокрема, педагог має ознайомити другокласників зі способами передавання глибини простору за принципами "ближче — нижче, більше; далі — вище, менше". Найкраще ці поняття діти засвоюють у процесі споглядання та порівняння предметів під час екскурсії, прогулянки.
Вправа "Порівняй"
Педагог пропонує учням порівняти сірник і стовп з ряду стовпів електромережі. Найбільший подив у другокласників викликає те, що сірник може візуально бути більшим від стовпа. Вчитель відкриває дітям секрет: для цього потрібно вибрати таку точку спостереження, за якої сірник буде розташований на відстані витягнутої руки від очей, а стовп — за кілька сотень метрів. На цьому етапі доцільно ввести терміни на першому плані (тобто попереду) та на другому плані (позаду). Учитель пропонує розглянути картини осінньої тематики.
Формальна композиція з виділенням домінанти кольором: а — домінанта е; б — домінанти нема» — Про що розповів художник? Діти складають зв'язну розповідь про те, що вони бачать. Педагог має привернути їхню увагу до побудови зображення: предмети, розташовані ближче, намальовані великими і більш детально; а ті, що далі, менші за розміром і зображені узагальнено, без промальовування деталей. Важливо наголосити на тому, що один і той самий предмет на полотнах різних митців може бути як головним, так і другорядним, залежно від того, що сам митець позначив як найважливіше у своєму творі, які для цього вибрав кольори, форми, пропорційні співвідношення об'єктів.
Вправа "Добери назву до картини"
Педагог демонструє кілька зображень, на яких є один і той самий персонаж, скажімо, собака. Але у різних композиціях йому відведено неоднакові ролі. Відповідно до ролі та орієнтуючись на головний об'єкт у зображенні, діти мають дібрати назви картин.
- Оксана Чурочкіна "Мій друг", (а)
- Франсиско Гойя "Завірюха", (в)
- Герард Доу "Сонний пес у коморі", (б)
Окрім того, слід пояснити учням, що одним із засобів організації площини є симетрія. Розкрити це поняття допоможуть долоньки. Вправа "Дослідження долонь" Педагог пропонує учням розглянути праву долоню, порівняти пальчики один з одним за розміром. Діти доходять висновку, що всі вони різні.
Після цього аналогічно розглядають ліву долоню. На наступному етапі вчитель пропонує покласти дві долоні перед собою і порівняти розмір пальців, їх розміщення. Самостійно (або з допомогою дорослого) учні роблять висновок, що долоні однакові, але розвернуті в різні боки. Педагог дає визначення поняття симетрія.
Можна також запропонувати дітям дослідити фігуру людини і знайти ознаки симетрії. Розглядаючи твори мистецтва чи фото, учні визначають, на яких автор створив симетричні зображення, а на яких симетрії немає. Тут доречно пояснити, що відсутність або порушення симетрії називають асиметрією. Для унаочнення поняття можна скористатися такими парами зображень:
Підчас роботи над темою "Мова образотворчого мистецтва" діти ознайомлюються зі способами передавання художниками динамічного стану об'єктів (вітер), на практичному рівні опановують поняття статична і динамічна композиція.
Статичною композицією називають ту, що створює враження абсолютного спокою. Учні можуть самостійно навести приклади ситуацій абсолютного спокою.
Наприклад
Камінь, порослий мохом; покинутий будинок тощо.
У 3-му класі під час роботи над темою "У майстернях графіка та живописця" педагог вводить визначення поняття динамічна композиція й демонструє учням, як за допомогою графічних засобів та кольору можна передати рух у природі. Динамічною композицію називають тоді, коли під час споглядання зображення виникає відчуття руху. Як і при опрацюванні І. Барнаш. У полі
Опрацьовуючи тему "В гостях у художників: пейзажиста, анімаліста, портретиста, майстра натюрморту" третьокласники закріплюють і поглиблюють набуті у попередні роки знання про композицію і в ході виконання практичних завдань вчаться раціонально заповнювати робочу поверхню аркуша (кольором тла, зображеннями фігур та інших елементів), виділяти головне у композиції (розміром, розміщенням, кольоровим і тональним контрастом).
Формування навичок компонування У 4-му класі, виконуючи різноманітні завдання, учні розширюють коло навичок компонування. Вправа "Знайди асоціацію" Учитель демонструє сім однакових аркушів паперу, на яких по-різному закомпоновано якийсь предмет, наприклад, коло.
Варто пояснити учням, що однією з основних умов створення правильної композиції є рівновага. Аби унаочнити цю інформацію, можна трішки пограти.
Навчальна гра
Учитель пропонує дітям стати біля своїх місць і проілюструвати його слова.
- Станьте прямо на двох ногах. Як ви почуваєтесь? (Упевнено, стійко).
- Притискаючи руки до боків, спробуйте сильно нахилитися вбік, не відриваючи ноги від підлоги. Чи легко це зробити? (Ні, можна впасти).
- Що треба зробити, аби втриматися на ногах під час нахилу? (Витягнути руку або ногу в протилежний бік).
Педагог підводить дітей до висновку: аби втриматися, слід себе певним чином урівноважити. Погравши, діти мають зрозуміти, що гармонійне зображення теж має бути врівноваженим. Для закріплення поняття рівновага доречно виконати нескладне практичне завдання.
Вправа "Скомпонуй гармонійно"
Учням демонструють набір з п'яти плоских зображень фруктів різних розмірів і форм. Завдання: гармонійно розмістити фрукти на прикріпленому до мольберта аркуші з допомогою спеціальної канцелярської липучки. Під керівництвом педагога діти визначають, як правильно обрати центр композиції, яким прийомом скористатися, аби фрукти не розсипалися навсібіч (прийомом накладання), розглядають різні варіанти і* розміщення, обговорюючи при цьому переваги й НЄД0' ліки тієї чи іншої композиції. Потім добирають фрУ*1* необхідного розміру і форми. Після виконання вправи колективно можна за пропонувати опрацювати аналогічні завдання самостійно. Постійні вправляння спонукатимуть дітей Д° творчості й сприятимуть виробленню у них розвине них композиційних навивок.
Джерело: Автор:Тетяна Королюк Журнал:«Учитель початком! школи», 2017, N; 5