ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
Для чого ми живемо на світі? Який слід залишимо після себе на Землі? У чому сенс людського життя? Чи часто ми ставимо собі ці запитання? Найчастіше ми схильні думати про свої досягнення, професію, користь, яку можемо принести суспільству. Проте чи замислювалися ви над тим, що принести користь, турбуючись лише про людей, неможливо? Адже людина — це частина навколишнього середовища, живої та неживої природи. Тому нині дуже важливо зберігати природні багатства.
Скільки ще зможе проіснувати наша планета? Факти, що наводяться нижче, доводять правильність стародавнього кашмірського прислів'я: «Ми позичаємо природу в наших дітей».
? Щорічно на Землі зникає близько 30 тис. видів живих організмів.
? 3/4 рибних ресурсів планети вичерпано.
? 63 % усіх сільськогосподарських угідь планети страждають від ерозії.
? Сучасне сільське господарство виробляє удвічі більше продуктів, ніж потрібно людям.
? Наприкінці цього століття нераціональна розробка родовищ призведе до того, що практично всі запаси корисних копалин буде вичерпано.
? До 2025 року від нестачі питної води можуть постраждати близька 2/3 населення світу.
? Кожна шоста людина у світі живе в небезпечних і несприятливих для здоров’я умовах.
? 60 % гострих респіраторних та інфекційних захворювань зумовлені несприятливими екологічними чинниками. Вони стають причиною загибелі 2 млн. дітей на рік.
? Щороку 260 млн. т використаних пластмасових виробів потрапляють у Світовий океан.
? Унаслідок глобального потепління рівень Світового океану в ХХ ст. підвищився на 20 см.
? Рівень викидів С02 у світі з 1961 року зріс у 11 разів.
За матеріалами http://www.climateinfo.оrg.uа.
Цей переліг можна продовжувати довго. Жахливі факти доводять,що екологічназбалансованість тісно пов’язана з соціальною та економічною.
Багатьох людей цікавить запитання: «Чи не занадто пізно щось робити?». Напевно, якщо більшість з нас займе активну позицію в цьому питанні, вдасться змінити ситуацію на краще.
Актуальним нині є сталий, або стійкий розвиток.
Дослівно «сталий розвиток» перекладається з англійської як «життєздатний розвиток», а за значенням — «самопідтримуваний розвиток». Школи цей термін тлумачать як всебічно збалансований розвиток.
За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета - задовольнити вимоги сучасного суспільства; уникати загрози для майбутніх поколінь.
У завданнях Національної доктрини розвитку освіти у XXI ст. і Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно доцільної поведінки школярів. Одним зі шляхів реалізації цих завдань є введення в систему початкової освіти курсу «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета». У курсі передбачено зміни у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів, спрямовані на раціональне використання ресурсів планети та їх економне використання. Курс покликаний формувати в учнів екологічно активну позицію, спонукати до збереження довкілля й досягнення стабільного розвитку суспільства.
Зміст курсу структурований за такими основними тематичними блоками: «Вода», «Сміття», «Енергія», «Відносини», «Рослини», «Покупки». Кожна основна тема формується з чотирьох уроків-зустрічей, що мають свої особливості.
Зустріч 1. Мотиваційно-організаційна
Ознайомлення учнів із темою:- (використовують аудит - спеціальну форму навчального дослідження учнів).
Зустріч 2. Практична
Працюючи у групах, учні ознайомлюються зі шляхами вирішення проблеми, обирають власний спосіб життя.
Зустріч 3. Екскурсія
Ознайомлення зі станом довкілля.
Зустріч 4. Підсумкова
Виготовлення творчого продукту для популяризації екологічно свідомих звичок і стилю життя.
Курс «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» передбачає системне використання таких інтерактивних методів навчання, як робота учнів у групах, парах, обговорена в загальному колі.
Основними формами організації навчання є: урок, дослідна, позакласна робота, навчальний проект, екскурсії.
Три роки в нашій школі викладається новий предмет. Це було виважене рішення Такі уроки надзвичайно потрібні. Уроки для стійкого розвитку із задавленістю сприймаються вчителями, учнями та батьками. Діти з нетерпінням чекають кожного заняття. Раніше, перед початком опрацювання курсу, учні вважали, що вони та їхні батьки не завдають ніякої шкоди навколишньому середовищу. Мета курсу: дати дітям зрозуміти, що саме від них залежить велика справа.
Так, під час вивчення теми «Вода» ми провели чималу і змістовну роботу, щоб якнайбільше дізнатися про цю природну стихію.
Напрями досліджень
? Вода —джерело життя.
? Властивості води. Яка вона буває?
? Де існує питна вода?
? Що можна зробити для покращення питної води?
? Чи все людина знає про воду?
? Як її берегти?
Щоб знайти відповіді на конкретні запитання, ми шукали цікаві факти в енциклопедіях, в Інтернеті; проводили досліди з водою; переглянули науково-популярний фільм; відвідали Музей води. Крім цього, на уроках природознавства довідалися, що вода — це незвичайна речовина що має свої властивості; що вона ніколи нікуди не уникає,.а лише переходить з одного стану в інший; що все живе складається зі води. Якість життя людини залежить від якості води.
Надзвичайно зворушило й зацікавило всіх повідомлення про те, що вода має пам’ять, тому може змінювати структуру залежно від думок, звуків і поведінки людей. Оскільки людина складається и на 70-80 % з води, тож її залежність від води дуже висока. Вода може допомагати або шкодити всьому живому. Байдужість, ненависть, лайка, зло, повертаються людині бумерангом назад. Тоді як добрі слова і вчинки, а також класична музика змінюють структуру води й; несуть здоров’я та хороший настрій. Ми зрозуміли, що потрібно дбати не лише про чистоту складу води, а й про її структуру. Тому справи та думки людей мають бути позитивними. Діти зображували молекулу води у вигляді красивої симетричної сніжинки й писали «Дякую».
Наступним напрямом дослідження стало вивчення питання ощадливості. Діти з батьками провели аудит: Чи багато води використовує родина? Для цього:
- визначили кількість місць водопостачання у квартирі;
- порахували, скільки води споживає, за добу (місяць) вся родина, скільки коштів, витрачається .на оплату води;
- де можна й потрібно економити.
Діти дійшли до висновку, що можна зекономити, дотримуючись правил:
? приймати душ замість ванни (у цей час подача води може регулюватися або тимчасово перериватися);
? економити воду під час миття волосся, рук, посуду (використовувати миску);
? чистити зуби, використовуючи воду зі склянки;
? замінювати старі крани та душові насадки на ефективніші (нові економні насадки здатні створювати повітряно-водяну суміш, завдяки чому витрати води зменшуються до 4,5 л/хв.);
? використовувати економні бачки зливу (компакт із двома клавішами: одна — дає ощадливий злив, друга — звичайна).
Із метою поширенні екологічно свідомих звичок і стилю життя після закінчення вивчення цієї теми видана газета «Вода»,з якою ознайомилися учні тих початкових класів, де не викладався цей курс. Діти зверталися до ровесників і закликали всіх небайдужих долучитися до дослідження, а також вжити заходів для збереження довкілля.
Не менш цікавими й важливими для дітей виявились теми «Сміття як проблема людства» й «Раціональне споживання енергії».
Давньогрецький філософ Демокрит сказав: «Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя».
Більшість людей, яка живе на планеті, не замислюється над проблемою виснаження природних ресурсів. Незважаючи нате що вода вкриває більшу частину планети її треба берегти. Ми забули, що для Життя на Землі іншого джерела, крім біосфери та її ресурсів, немає. А з огляду на сучасну енергоозброєність та передові технології швидкість використання ресурсів суттєво перевищує можливості їхнього відтворення. Такий спосіб життя стає згубним для людства.
Нині обсяги побутових твердих відходів стали набагато більшими, ніж раніше. Україна посідає перше місце у світі за кількістю сміття на душу населення. Щорічно жителі України виробляють 11 млн. кубометрів побутових відходів. Нині побутовими та іншими відходами вкрито майже 4 % території Україні. В Україні налічують близько 800 офіційних звалищ, де накопичилося понад 350 млн. кубометрів відходів. Щороку їхні обсяги зростають у середньому на 20 %!
Учні досліджували свої звички та вжиття заходів своєю родиною для регулювання кількості відходів. Вони визначили, що до складу сміття (твердих комунальних відходів) належать: папір, картон (37%), кухонні відходи (30 %), деревина, шкіра, текстиль, скло, кераміка (12 %), поліетилен, пластик (15 %) тощо. Потрапивши на смітник, усе це розкладається, проте не відразу. Для того щоб у природному середовищі розкладався папір, потрібно від двох до десяти років, консервна бляшанка — понад 90 років, фільтр від сигарети — 100 років, поліетиленовий пакет — понад 200 років, пластмаса — 500 років, а скло — понад 1000 років.
Отже, дослідивши проблеми щодо забруднення довкілля й наслідки від нього, учні зрозуміли, для-чого потрібно сортувати сміття та побутові відходи:
? зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Будь-яка річ у свій час стає відходом. Проте у виробництві нових речей можна частково або повністю використовувати матеріал зі старих виробів, таким чином зменшуючи загальну кількість відходів. При цьому знизиться вплив на довкілля, оскільки потрібно буде виготовляти менше нової сировини;
? усунення небезпеки для людини та навколишнього середовища. Токсичні відходи можуть забруднювати повітря, ґрунти, поверхню та підземні води. Тому треба ретельно стежити за небезпечними відходами, аби вони потрапляли у спеціально відведені місця без шкоди населенню;
? можливість багаторазового використання відходів. Більшу частину побутових відходів становить тара, яку можна переробити і використати знову;
? економія коштів. Якщо відходи своєчасно відсортувати, то споживачеві не треба платити за вивіз сміття;
? зменшення накопичених відходів, які шкодять здоров'ю. Приємно бачити, що в нашому місті з'являється дедалі більше контейнерів, у які можна класти відходи для вторинної переробки.
Дізнавшись про це, діти усвідомлюють необхідність вторинного використання сміття. На прикладі паперових відходів легко довести користь переробки на корисні речі. Сучасні технології дають змогу перетворювати макулатуру не лише на туалетний папір, а й на тканину (звичайний газетний папір), а також технічний і покрівельний картон (руберойд). Із кожної тонни макулатури можна отримати 750 т нового паперу і зберегти п'ять дерев. Тому діти вели активну участь у зборі макулатури, залучивши до цієї справи батьків, сусідів і родичів. Користь отримали вдвічі більшу: за отримані кошти придбали у клас посібники з рідної мови.
Змістовний матеріал уроків щодо раціонального використання енергії допомагає молодшому школяреві зрозуміти, що таке енергія, яка вона буває, скільки потрібно її для життя, як стати дбайливим споживачем енергії. Учень на цих уроках аналізує свої звички, стиль життя стосовно використання теплової та електричної енергією в побуті; визначає й виконує дії для зменшення витрат, енергії. Завершуючи вивчати цю тему, діти, попрацювавши в групах, сформулювали такі породи:
1. Економте водні та енергетичні ресурси (встановлюйте лічильники).
2. Житло має бути енергозбережувальним.
3. Замініть звичайні лампочки розжарювання на енергозбережувальні.
4. Вимикайте електричні прилади, не використовуйте режим очікування.
5. Купуйте енергоефективні побутові прилади (А++).
6. Користуйтеся громадським транспортом чи велосипедом (це зменшить викиди СО2).
7. Не купуйте зайвого. Упаковку товару (скло, папір, пластик) здавайте на переробку.
У минулому навчальному році на базі нашої школи відбувся обласний семінар «Реалізація проекту “Освіта для сталого розпитку в дії"» за участі Мерілін Мелманн - президента Міжнародною організації Global Action Рlаn, Сущенко І. В — виконавчого директора організації «Вчителі за демократію та партнерство» Учні нашого класу мали можливість показати перші здобутки на шляху стійкого розвитку.
Ми презентували набутий досвід. Клас був поділений на п'ять екогруп, кожна з них ділилася думками стосовно засвоєних тем.
1. Вода.
2. Сміття.
3. Енергія.
4. Відносини.
5. Рослини.
Кожний учень класу мав нагоду висловитися щодо певного питання. Наприклад, учасники групи, які обговорювали тему «Відносини», презентували результати роботи за таким планом:
1. Налагодження відносин — це мистецтво.
2. Слова і вчинки для налагодження відносин.
3. Хто може допомогти в скрутній ситуації?
4. Народна мудрість про людські відносини.
Екогрупа, що представила тему «Зелені друзі», ознайомила гостей з етапами вивчення цього питання.
1. Аудит. Скільки зелених друзів маємо вдома, скільки в класі, скільки дерев і кущів росте на території школи?
2. Швидка допомога рослинам.
3. Зелена перлина Білої Церкви — дендропарк «Олександрія» (коротка розповідь).
4. Рослина — наш друг.
Після виступу всіх екогруп між дітьми і поважними гостями відбулася жвава і цікава бесіда.
Діти та вчителі висловили велику подяку всім, хто працює над проектом «Освіта для стійкого розвитку», а також авторам посібника.
Гості оглянули виставку робіт учнів школи «Моя щаслива планета».
Отже, екологічна освіта — це важливий чинник, що впливає на безпеку навколишнього природного середовища. У вирішенні екологічних проблем і створенні основи безпечного розвитку України визначальним є формування екологічної свідомості, культури і цілісного екологічного світогляду. Запорукою успішного досягнення поставленої мети є впровадження в навчальний процес ефективних методів екологічної освіти.
Використані джерела
1. Волошина Г.П. Стимулювання екологічної активності молодих школярів. — К.: ТОВ «Міжнародна фінансова агенція»,1998. — 98 с.
2. Екологічне виховання школярів: метод, посібник для учнів, вчителів та студентів / Тернопільський державний педагогічний інститут. - Т., 1995. - 143 с.
3. Карамушка В. П Вступ до практики стійкого розвитку: навч. посіб. УМО АПН України. — К.. Львів: Край. 2009.
4. Немец Л. Н. Устойчивое развитие: Социально-географические аспекты. — X.: Фактор. 2003.
5. Пометун О. І. таін. Моя щаслива планета: Уроки для стійкого розвитку: навч. посіб. з курсу за вибором для учнів 3-4 класів. — К: Освіта, 2011.
6. Трубник І. В. Формування в дітей старшого дошкільного віку екологічно мотивованої поведінки // зб. наук. праць (Психологічні науки). — № 2. — Бердянськ: БДПУ, 2005. —213 с.
учитель початкових класів Білоцерківської
ЗОШ І-III ст. № 18, Київська обл.
Перша всеукраїнська газета для першого вчителя
«Початкова освіта» № 8 (728), квітень 2014