У своїх наукових пошуках педагогіка користується різноманітними методами (способами) пізнання педагогіч­ної дійсності, вивченням яких переймається методологія педагогіки.

Методологія педагогіки — вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання педагогічної дійсності.

Методологія педагогіки є багаторівневою системою, яку утворюють:

  1. Філософська методологія (виражає світоглядну ін­терпретацію результатів наукової діяльності, норм і мето­дів наукового мислення у відображенні картини світу).
  2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, під­ходи до відображення дійсності. Такими принципами є системний підхід,  моделювання, статистична картина світу.
  3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).
  4. Дисциплінарна методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження, які використовують у пев­ному розділі науки, наприклад у дидактиці.
  5. Методологія міждисциплінарних досліджень.

 Цій багаторівневій системі властива супідрядність рів­нів, відповідно до якої філософський рівень є змістовою осно­вою будь-якого методологічного знання, визначає світогляд­ні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності.

У процесі педагогічного дослідження, яке має на меті отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження — шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами фор­мування особистості, встановлення об'єктивної закономірності ви­ховання і навчання.

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс методів, дбаючи, щоб таке поєднан­ня забезпечило отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта вихо­вання чи навчання.

Емпіричні методи педагогічного дослідження.

Ця гру­па методів зорієнтована на пізнання безпосередньої дійс­ності, зовнішніх зв'язків і відношень. Найчастіше в педа­гогічних дослідженнях використовуються розкриті емпі­ричні методи дослідження, до яких належать педагогічне спостереження, бесіда (+ інтерв’ю), анкетування (закрита, відкрита), педагогічного експерименту, вивчення шкільної документації, тестування, соціометрії, аналізу результатів діяльності дитини.

Теоретичні методи педагогічного дослідження.

До тео­ретичних методів педагогічного дослідження належать аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класи­фікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація.

Аналіз і синтез. Ці методи наукового пізнання не іс­нують ізольовано один від одного. Аналіз є уявним або фактичним розкладанням цілого педагогічного явища чи процесу на частини. Синтез — відновлювання цілісності розглядуваного педагогічного явища чи процесу в усьому різноманітті його виявів.

Індукція та дедукція. У процесі використання цих ме­тодів відбувається перехід знання про одиничне та окреме у знання про загальне, і навпаки. У педагогічному дослі­дженні його використовують для з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між педагогічними явищами, уза­гальнення емпіричних даних на основі логічних міркувань від конкретного до загального. За методом індукції на підставі загальних знань роб­лять висновки про конкретне. Метод дедукції передбачає формулювання висновків шляхом від загального до кон­кретного. Основою дедуктивного методу є наукові поло­ження, що не вимагають дослідно-експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.

Порівняння.  Дає змогу про­стежити динаміку досліджуваного явища.

Класифікація. Розподіл педа­гогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для пев­ної групи ознакою.

Узагальнення - перехід від одинич­ного до загального, від менш загального до більш загально­го.

Абстрагування. До цього методу вдаються за необхід­ності виокремити із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження. 

Конкретизація. Цей розумовий процес передбачає на­дання предмету конкретного вираження. Під час конкре­тизації відбувається збагачення педагогічних понять нови­ми ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвіт­лення розвитку предмета як цілісної системи.

Математичні і статистичні методи педагогічного дослі­дження.

Ці методи застосовують у педагогіці для оброб­лення одержаних методами спостереження й експерименту даних, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними феноменами.

Метод реєстрування. Цей метод передбачає виявлен­ня певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількості скоє­них учнями негативних вчинків). Метод ранжування. Означає цей метод розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (змен­шення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.). Метод моделювання. Його сутністю є створення й дос­лідження наукових моделей - смислово представленої і матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображає предмет дослідження (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчаль­но-виховним процесом тощо).

Етапи педагогічного дослідження.

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'я­сувати його вихідні положення, передусім актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання.

Проблемою дослідження в широкому значенні є склад­не теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення. Вона має бути відображена насамперед в темі дослідження.

Об'єктом дослідження є частина об'єктивної реальності, яка на певному етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). 

Предмет дослідження.  Поняття «предмет дослідження» є вужчим, ніж поняття «об'єкт дослідження». Об'єктами, наприк­лад, можуть бути методи виховання, а предметом — тіль­ки одна група цих методів, наприклад методи стимулювання виховання.

Мета дослідження виражає своїм змістом результат, і кий поставив перед собою дослідник. 

Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. 

Завдання дослідження є конкретизованою метою. Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються такої послідовності:

  1. Визначення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значення.>
  2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків.
  3. Вивчення шкільної практики.
  4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущен­ня, ймовірного висновку з дослідження.
  5. Здійснення експериментальної роботи.
  6. Вивчення передового досвіду.
  7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.
  8. Узагальнення результатів дослідження, формулюван­ня наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.
  9. Оформлення результатів дослідження, впроваджен­ня їх у життя.