ВИХОВНА РОБОТА
Відомо, що освіта загалом і загальноосвітня школа зокрема є не лише джерелом знань, а й обов’язковим етапом розвитку особистості. Докорінні зміни, що в відбуваються нині у сфері освіти, пов'язані з переосмисленням мети, яка передусім спрямована на формування і розвиток особистісних рис учні, удосконалення особистості впродовж усього життя та результату освіти, який передбачає сформованість ключових компетентностей, що дають змогу легко адаптуватися до соціального середовища і гармонійно розвиватися.
Кожний педагог, який має досвід роботи з дітьми, може з упевненістю сказати, що дієвим засобом для залучення учнів до навчальної діяльності та отримання радості від пізнання є навчальна гра. Гра допомагає визначити рівень інтелектуальних здібностей, уміння аналізувати, міркувати, комбінувати, програвати. В іграх діти відпрацьовують механізм навчальної діяльності. Підчас колективної гри якнайповніше виявляються особисті риси кожної дитини, встановлюються відносини з ровесниками.
Зміст навчальної гри має бути цікавим і значущим для учасників, а будь-яке ігрове дійство завершуватися певним результатам; що має цінність, ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях, здобутих на уроках, забезпечує можливість обирати раціональні й ефективні рішення, при цьому критично оцінювати себе та інших.
Гра — єдиний вид діяльності, де процесу приділяється більше уваги, ніж результату. Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для самих учнів, тобто не потребує ніяких насильних дій над особистістю.
Мета:
? показувати значення природи в нашому житті;
? привертати увагу учнів до проблем екологи;
? сприяти розширенню, закріпленню знань вихованців;
? розвивати вміння працювати в команді;
? узагальнювати знання.
Завдання гри:
? сприяти формуванню міжособистісних відносин у групі, прагненню дітей допомагати одне одному, природі;
? виховувати в учнів екологічну культуру;
? розвивати пізнавальний інтерес в учнів;
? виховувати дбайливе ставлення до природи.
Хід гри
Учасники: команди — 3 - 4-х класів у кількості 6 - 8 чоловік.
У Підготовці та проведенні гри рекомендується задіяти 8 та більше дорослих (учителі, волонтери, батьки та інші). Вони разом з організатором обирають місце для проведення гри, визначають точки для станцій.
Означенням початку і кінця гри є відкриття і закриття.
По сигналу організатора команди шикуються. Капітани отримують стартові листи та маршрутний лист зі схемою руху команди по станціях. Діти ознайомлюються з правилами проходження маршруту.
Організатор дає команді дозвіл для старту та записує час відправлення. Кожна з них рухається у напрямку заданої точки. Біля кожної точки перебуває охоронець, який дає завдання, оцінює відповідь та спрямовує до наступної точки. На кожній станції команда повинна виконати практичне завдання і відповісти на теоретичні запитання. Зупинка на кожній станції займає не більше 7 хв. За кожну правильну відповідь на запитання нараховується 1 бал. Виконання практичного завдання оцінюється в 2 бали.
Станція «Квіткова галявина»
1. Практичне завдання: учасники по черзі стрибають через скакалку і на кожному оберті називають рослину (треба якомога довше проскакати і пригадати якнайбільше назв рослин).
2. Запитання
1. Чому загинув ліс, коли вирубали дуплисті дерева?
2. Чи можуть рухатися рослини, як саме?
3. Яке дерево, крім берези, дає солодкий сік?
4. Яку послугу надають квітам птахи і комахи?
5: Як визначити вік дерева за спилком?
Станція «Брати наші менші»
1. Практичне завдання: розкласти зображення тварин за групами.
2. Запитання
1. Хто є родичем лисиці?
2. Чому не можна чіпати яйця в гніздах птахів?
3. Навіщо співають птахи?
4. Чому в пелікана такий дзьоб?
5. Яка тварина може бігати по воді?
Станція «Еко-майстерня»
1. Практичне завдання: намалювати плакати на захист природи.
2. Запитання
1. Назвати основні джерела забруднення атмосфери.
2. Які наслідки забруднення води?
3. Що повинна робити людина, щоб зберегти зникаючі види тварин і рослин?
4. Що таке «Червона книга»?
5. Назвати кілька зникаючих видів рослин або тварин.
Станція «Будь здоров»
1. Практичне завдання: надати першу допомогу.
2. Запитання
1. Коли потрібно мити руки і чому?
2. Назвати звички, які шкодять здоров’ю людини.
3. Як переходити дорогу, якщо поруч немає світлофора?
4. Назвати 5 лікарських рослин і пояснити їх властивості.
5. Як забруднення навколишнього середовища впливає на людину? Навести приклади захворювань.
Станція «Сніданок туриста»
1. Практичне завдання: знайти помилки в заданому тексті.
2. Запитання
1. Яке полювання дозволяється в лісі в будь яку пору року?
2. Чому виникають лісові пожежі?
3. Як правильно збирати гриби?
4. Як визначити погоду за гілками ялинки?
5. Як орієнтуватися в лісі?
Станція «Капітанська»
1. Практичне завдання (гра «Зрозумій мене)
(Капітан показує, а команда повинна відгадати.)
Слова: мисливець, рибалка, вовк, олень, риба, пень, галявина.
Станція «Фантазери»
1. Практичне завдання: гравцям пропонується з різних пакувальних матеріалів — коробок, банок, пляшок тощо виготовити тварин, казкових героїв або інших фантастичних персонажів.
Зазвичай стандартна система навчання та виховання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на відповідний рівень знань та розуміння. Це підштовхує педагога на використання переважно пасивних методів навчання. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливі одній людині знати все, навіть у певній сфері. Учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції, а вже потім шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати та обстоювати власну думку. Саме цьому сприяє квест як вид сучасної гри.
Основні риси квесту:
? дає змогу забезпечите глибину вивчення змісту. Учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (більше 50 %);
? змінюється роль учнів — вони вживають заходів вирішення певної проблеми;
? відбувається згуртування колективу — в кожного члена команди відчуття власної значущості;
? змінюється основне джерело мотивації навчання — стає внутрішнім, адже формується інтерес у самого учня;
? суттєво підвищується роль особистості педагога — педагог розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.
Використані джерела
1. Анікієва Н. П. Виховання грою.— М.: Просвещение, 1987.
2. Бєх І. Д. Принципи інноваційної освіти // Освіта і управління. — 2005. — Т. 8. — С. 7—21
3. Голіцина Л. Ігри для дорослих: збірник бібліотеки «Шкільного світу». — К., 2005.
4. Жирова В. Игра и обучение в американской школе // Педагогический вестник. — 1992. — № 16. — С. 4.
5. Інтерактивні вправи та ігри. — X.: Основа, 2009. — 144 с. — (Серія «Адміністратору школи»).
6. Кацинська Л.Л. Педагогічне управління сучасним виховним процесом. — Рівне, 2004.
7. Мартинюк Ю.И. От игры кзнанням // Математика в школе. — 2006. — № 9. — С. 80—84.
8. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: метод. посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. — К.: А.П.Н., 2003. — 72 с.
9. Рамен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация. — М., 2002. — 321 с.
10. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. — К.: Партнер, 1997. —193 с.
Вікторія ПАНЧЕНКО,
соціальний педагог Білоцерківської
ЗОШ І-ІІІ ст. № 18, Київська обл.
Перша всеукраїнська газета для першого вчителя
«Початкова освіта» № 9 (729), травень 2014