Діяльність педагога в умовах інноваційного середовища спрямована на формування конкурентоспроможної особистості, здатної активно змінюватися в умовах сучасного інформаційно-технологічного суспільства, спроможної реалізувати свої життєві прагнення та плани.
У практичній проектній діяльності використовуємо ідеї американського психолога Дж. Гілфорда про існування двох типів мислення: конвергентного та дивергентного.
Конвергентне мислення - це мислення, яке прагне до досягнення одного-єдиного правильного результату, що базується на знаннях. Критерій істинності даного мислення заданий зовні. Основним механізмом цього типу мислення є логічні операції (аналіз, синтез).
Дивергентне мислення - це мислення, що йде в різних напрямах, яке передбачає множину рівною мірою правильних варіантів розв’язання задачі. Цей тип мислення базується на інтуїції. Головним його критерієм є оригінальність, що стає основою креативності - здатності породжувати нові, незвичайні ідеї.
Креативності притаманні швидкість (кількість ідей, що людина здатна продукувати за одиницю часу); оригінальність (рідкісність ідеї, міра відмінності ідеї від загальноприйнятих стандартів); гнучкість (легкість переходу від однієї ідеї до іншої); сприйнятливість (чутливість до деталей, нюансів, парадоксів); метафоричність (здатність переносити властивості одного предмета (явища) на інший на основі ознаки, спільної для обох предметів, що зіставляються).
Отже, у системі компетентнісно спрямованої освіти важливою складовою роботи педагога є формування дивергентного мислення, що активно розвивається, на нашу думку, завдяки проектній діяльності учнів.
Поняття «проектні технології» розглядається по-різному. Так, В. Гузеєв, Н. Кисельов,О.Пєхота, Н. Сазоненко, С. Сисоєва, І. Чечель стверджують, що проектна технологія передбачає планування, досягнення мети за допомогою адекватних засобів. О. Коберник. В. Тименко, С. Шишов розглядають проекти: технології як форму організації навчальної діяльності. Н. Іванова, Є. Міщенко, Є. Полат вважають проектні технології методом навчання, що реалізується у межах певного предмета за допомогою комплексу дидактичних прийомів.
Зарубіжна література як шкільний предмет залучає дітей до скарбів людської культури, мистецтва та літератури, дає можливість орієнтуватися у світовому культурному просторі, надихає на пошуки власного «Я». Усвідомлюючи, що метою мистецтва взагалі, а літератури зокрема є людина з глибиною тих психологічних процесів, що відбуваються в її душі, та народ з його довгим національним історичним шляхом, буттям та долею, молода людина замислюється і над власним життям, і над життям свого народу та країни. Важливо, щоб це усвідомлення стало надбанням цілісної, гармонійно розвиненої особистості, тому діяльність учителя на уроці та в позашкільній роботі має бути спрямована на формування життєвих компетентностей учнів.
«Зарубіжна література» як навчальний предмет забезпечує розвиток ключових компетентностей, а також спрямована на формування літературної компетентності, що передбачає:
розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;
оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню цінність творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).
Формування життєвих компетентностей може бути реалізовано через творчість учителя, педагогічні технології, методи інтерактивного та розвивального навчання. Вони створюють умови для розвитку активної, соціально адаптованої, творчої особистості.
З точки зору педагога-практика, найбільш ефективними із педагогічних технологій є проектні, що визначають як освітню технологію, спрямовану на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формуванням у них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності учнів на результат. Проектний метод у компетентнісно спрямованій освіті - це інструмент, що створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, по- лікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.У практичній діяльності вчителя - це проект і реалізація системи послідовного розгортання педагогічної діяльності, спрямованої на виховання вільної, відповідальної, компетентнісної особистості як суб’єкта і проектувальника життя.
У чому сила методу проектів? За словами Г. Ващенка, вона полягає у тому, що він надає життєвості роботі педагога, поєднує теорію з практикою, пов’язує навчальну діяльність з життям. Проектна технологія ґрунтується на позиціях педагогіки прагматизму, що дає змогу реалізовувати принцип «навчання за допомогою діяльності», де діяльність розглядається як творча й активна робота учня.
На уроках зарубіжної літератури застосовуємо такі типи проектів:
за методом діяльності (дослідницькі, творчі, практично-орієнтовані, рольові);
за змістовим аспектом проекту (літературно- інтегровані: літературно-творчі, літературно- історичні, літературно-музичні, літературно-культурологічні, літературно-екологічні, літературно-лінгвістичні та інші).
Доводимо до відома учнів, що проектна діяльність має чітко визначені етапи, на яких учні й учитель мають свої чітко визначені функції (табл.).
Таблиця
Етапи проектної діяльності
Визначення теми, мети, завдань проекту |
|
Учитель - мотивація пошуку |
Учень - обговорення, визначення мети, теми, завдань |
Планування |
|
Учитель - висунення ' пропозицій, ідей, корегування плану, завдань |
Учень - вироблення плану дій, планування завдань |
Дослідження та результати |
|
Учитель - спостереження та корегування підсумкових матеріалів |
Учень - збирання інформації, її аналізування, формулювання висновків |
Підготовка до презентації |
|
Учитель - консультування та коригування |
Учень - виготовлення ілюстративного матеріалу, складання сценарію презентації |
Презентація |
|
Учитель - сприяння роботі учнів, організаційна робота |
Учень - показ результатів у формі усного звіту |
Післяпроектна діяльність |
|
Учитель - оцінювання роботи в результаті колективного обговорення, корегування, використання результатів |
Учень - самооцінювання та оцінювання діяльності учасників проекту |
Важливим для виконання проекту є визначення теми, яка актуалізує проблему, що розв’язує мету, спрямовану на кінцевий результат.
Головне завдання вчителя полягає в наданні учням змоги самостійно здобувати знання у процесі розв’язання практичних завдань із певної теми. Учителеві в рамках проекту відводиться роль розробника, координатора, експерта, консультанта.
Наводимо приклади проектів із зарубіжної літератури, що були реалізовані в практичній діяльності.
У 5 класі - «Живе слово природи плекає література», що реалізувався за двома напрямами, а саме: «Живе слово природи в поезії», «Примхливий світ дикої природи очима майстра слова Кіилінга».
Завдання проекту полягає у поглибленні поняття «пейзажна лірика», ознайомленні з віршами поетів різних країн про природу та художньо-тематичний аналіз віршів, виразне читання віршів напам’ять, участь в уроці-концерті «Пори року в різних видах мистецтва»; презентація проектів творчих груп «Дикі тварини з казкової повісті Р. Кіплінга у природному середовищі». Під час роботи над проектом учні самостійно ознайомлюються з віршами поетів різних країн про природу; презентують вірші, використовуючи ілюстрації, виразно читають вірші напам’ять; співпрацюють у творчих групах над презентаціями «Дикі тварини з казкової повісті Р. Кіплінга у природному середовищі»Джерело: Журнал «Всесвітня література в сучасній школі». Автор: Оксана Ходорич, учитель зарубіжної літератури.