Діяльність педагога в умовах інноваційного середовища спрямована на формування конку­рентоспроможної особистості, здатної активно змінюватися в умовах сучасного інформаційно-технологічного суспільства, спроможної реалізу­вати свої життєві прагнення та плани.

У практичній проектній діяльності викорис­товуємо ідеї американського психолога Дж. Гілфорда про існування двох типів мислення: конвергентного та дивергентного.

Конвергентне мислення - це мислення, яке прагне до досягнення одного-єдиного правиль­ного результату, що базується на знаннях. Кри­терій істинності даного мислення заданий зовні. Основним механізмом цього типу мислення є логічні операції (аналіз, синтез).

Дивергентне мислення - це мислення, що йде в різних напрямах, яке передбачає множину рівною мірою правильних варіантів розв’язання задачі. Цей тип мислення базується на інтуїції. Головним його критерієм є оригінальність, що стає основою креативності - здатності породжу­вати нові, незвичайні ідеї.

Креативності притаманні швидкість (кіль­кість ідей, що людина здатна продукувати за одиницю часу); оригінальність (рідкісність ідеї, міра відмінності ідеї від загальноприйнятих стандартів); гнучкість (легкість переходу від однієї ідеї до іншої); сприйнятливість (чутли­вість до деталей, нюансів, парадоксів); метафоричність (здатність переносити властивості одного предмета (явища) на інший на основі ознаки, спільної для обох предметів, що зі­ставляються).

Отже, у системі компетентнісно спрямованої освіти важливою складовою роботи педагога є формування дивергентного мислення, що актив­но розвивається, на нашу думку, завдяки про­ектній діяльності учнів.

Поняття «проектні технології» розглядаєть­ся по-різному. Так, В. Гузеєв, Н. Кисельов,О.Пєхота, Н. Сазоненко, С. Сисоєва, І. Чечель стверджують, що проектна технологія передбачає планування, досягнення мети за допомогою адекватних засобів. О. Коберник. В. Тименко, С. Шишов розглядають проекти: технології як форму організації навчальної ді­яльності. Н. Іванова, Є. Міщенко, Є. Полат вважають проектні технології методом навчання, що реалізується у межах певного предмета за допомогою комплексу дидактич­них прийомів.

Зарубіжна література як шкільний предмет залучає дітей до скарбів людської культури, мистецтва та літератури, дає можливість орі­єнтуватися у світовому культурному просторі, надихає на пошуки власного «Я». Усвідом­люючи, що метою мистецтва взагалі, а лі­тератури зокрема є людина з глибиною тих психологічних процесів, що відбуваються в її душі, та народ з його довгим національним історичним шляхом, буттям та долею, молода людина замислюється і над власним життям, і над життям свого народу та країни. Важливо, щоб це усвідомлення стало надбанням ціліс­ної, гармонійно розвиненої особистості, тому діяльність учителя на уроці та в позашкільній роботі має бути спрямована на формування життєвих компетентностей учнів.

«Зарубіжна література» як навчальний предмет забезпечує розвиток ключових ком­петентностей, а також спрямована на фор­мування літературної компетентності, що передбачає:

розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

усвідомлення специфіки літератури як мис­тецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літератур­ного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхньо­го внеску в скарбницю світової культури;

оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі ана­лізу та інтерпретації творів;

формування якостей творчого читача та роз­виток читацького досвіду;

уміння і навички створення усних і пись­мових робіт різних жанрів;

уміння орієнтуватися у світі художньої лі­тератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню цінність творів, порів­нювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Формування життєвих компетентностей може бути реалізовано через творчість учителя, пе­дагогічні технології, методи інтерактивного та розвивального навчання. Вони створюють умови для розвитку активної, соціально адаптованої, творчої особистості.

З точки зору педагога-практика, найбільш ефективними із педагогічних технологій є про­ектні, що визначають як освітню технологію, спрямовану на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формуванням у них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльнос­ті учнів на результат.  Проектний метод у компетентнісно спрямованій освіті - це інстру­мент, що створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, по- лікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні ново­го, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.У практичній діяльності вчителя - це проект і реалізація системи по­слідовного розгортання педагогічної діяльності, спрямованої на виховання вільної, відповідаль­ної, компетентнісної особистості як суб’єкта і проектувальника життя.

У чому сила методу проектів? За словами Г. Ващенка, вона полягає у тому, що він надає життєвості роботі педагога, поєднує теорію з практикою, пов’язує навчальну ді­яльність з життям. Проектна технологія ґрунтується на позиціях педагогіки прагма­тизму, що дає змогу реалізовувати принцип «навчання за допомогою діяльності», де ді­яльність розглядається як творча й активна робота учня.

На уроках зарубіжної літератури застосову­ємо такі типи проектів:

за методом діяльності (дослідницькі, творчі, практично-орієнтовані, рольові);

за змістовим аспектом проекту (літературно- інтегровані: літературно-творчі, літературно- історичні, літературно-музичні, літератур­но-культурологічні, літературно-екологічні, літературно-лінгвістичні та інші).

Доводимо до відома учнів, що проектна ді­яльність має чітко визначені етапи, на яких учні й учитель мають свої чітко визначені функції (табл.).

Таблиця

Етапи проектної діяльності

Визначення теми, мети, завдань проекту

Учитель - мотивація пошуку

Учень - обговорення, визначення мети, теми, завдань

Планування

Учитель - висунення ' пропозицій, ідей, корегування плану, завдань

Учень - вироблення плану дій, планування завдань

Дослідження та результати

Учитель - спостереження та корегування підсумкових матеріалів

Учень - збирання інформації, її аналізування, формулювання висновків

Підготовка до презентації

Учитель - консультування та коригування

Учень - виготовлення ілюстративного матеріалу, складання сценарію презентації

Презентація

Учитель - сприяння роботі учнів, організаційна робота

Учень - показ результатів у формі усного звіту

Післяпроектна діяльність

Учитель - оцінювання роботи в результаті колективного обговорення, корегування, використання результатів

Учень - самооцінювання та оцінювання діяльності учасників проекту

Важливим для виконання проекту є визначен­ня теми, яка актуалізує проблему, що розв’язує мету, спрямовану на кінцевий результат.

Головне завдання вчителя полягає в наданні учням змоги самостійно здобувати знання у про­цесі розв’язання практичних завдань із певної теми. Учителеві в рамках проекту відводиться роль розробника, координатора, експерта, кон­сультанта.

Наводимо приклади проектів із зарубіжної літера­тури, що були реалізовані в практичній діяльності.

У 5 класі - «Живе слово природи плекає лі­тература», що реалізувався за двома напрямами, а саме: «Живе слово природи в поезії», «Примхливий світ дикої природи очима майстра слова Кіилінга».

Завдання проекту полягає у поглибленні по­няття «пейзажна лірика», ознайомленні з вірша­ми поетів різних країн про природу та худож­ньо-тематичний аналіз віршів, виразне читання віршів напам’ять, участь в уроці-концерті «Пори року в різних видах мистецтва»; презентація проектів творчих груп «Дикі тварини з казкової повісті Р. Кіплінга у природному середовищі». Під час роботи над проектом учні самостійно ознайомлюються з віршами поетів різних країн про природу; презентують вірші, використовую­чи ілюстрації, виразно читають вірші напам’ять; співпрацюють у творчих групах над презентація­ми «Дикі тварини з казкової повісті Р. Кіплінга у природному середовищі»Джерело: Журнал «Всесвітня література в сучасній школі». Автор: Оксана Ходорич, учитель зарубіжної літератури.