Основною формою організації музичного виховання є урок музики. Сконцентрувавши увагу учнів на звучанні музики, розвиваючи їхню уяву, вчитель допомагає увійти у світ музичних образів, чітко відчути їх виразність.
Розвиткові музичного інтересу в дітей сприяють ігрові ситуації, що часто застосовуються у роботі з молодшими школярами. Наприклад, учитель дає дітям ляльку, говорить, що її потрібно покласти спати і пропонує заспівати їй колискову пісню. А ось ще одна ситуація. Граючись у мисливців і зайців, одна частина дітей відтворює сміливих, рішучих мисливців, а друга – полохливих зайченят. Доцільно зазначити, що звертатися до таких ігрових ситуацій варто тоді, коли в репертуарі класу є пісні про мисливців, зайців, а також декілька колискових пісень. Ігрові ситуації допомагають підтримувати інтерес дітей до уроку, забезпечити емоційне розвантаження, запобігти емоційній перевтомі, сприяють розвитку музичних здібностей молодших школярів. Крім цього, гра допомагає активізувати увагу дітей, швидко залучити всіх учнів до діяльності. Це викликає емоційний настрій, встановлює тісний контакт з учнями, заохочує до активної роботи.
Але в процесі вибору гри важливо враховувати вікові особливості дітей, рівень їхніх музичних знань. На першому етапі навчання бажано проводити прості ігри, доступні всім учням. Ось, наприклад, такі, що сприяють швидкому засвоєнню музичного матеріалу.
«Книжка – іграшка». Ця книжка має бути великоформатною, яскраво оформленою. Аркуші – з грубого картону, розрізані на дві половини. У верхній частині записують текст пісні, у нижній – назву, автора, короткий зміст. Тексти пісень та опис до них перемішані і знаходяться на різних сторінках книги. Діти, граючись, знаходять відповідний текст та опис, читають їх. Багаторазово гортаючи сторінки, учні запам’ятовують музичні твори.
«Біографічне лото». На окремих картонних картках записуються фрагменти біографій композиторів, відомих музикантів, тобто той фактичний матеріал, який діти мають засвоїти. На одній картці подано призвіще та ім`я композитора, на другій – країна, де він народився і жив, далі – твори, написані композитором. Завдання для дітей: вибрати із загальної кількості карток ті, які стосуються одного і того ж композиторі, і скласти біографію. Спочатку школярам допомагає вчитель, потім діти роблять це самі, змагаючись, хто швидше.
«Склади пісеньку». Цю гру доцільно проводити на закріплення теми «Будова (форми) музики». Підвести учнів до підсумку, що пісні без приспіву, як і інші твори, що побудовані на одному музичному матеріалі і які не містять контрастних частин, вважаються одночастинними. Проаналізувати декілька відомих дітям творів, підкреслюючи їх одночастинну будову ( «Веселий музикант» А.Філіпенка; «Ой є в лісі калина» - українська народна пісня в обробці Л.Ревуцького ). Потім разом із учнями пригадати пісні, що складаються із заспіву і приспіву, а також інструментальні, п’єси, де є контрасні частини, і зробити висновок, що це – двочастинні твори. Також варто проаналізувати декілька пісень та музичних творів, підкреслюючи їх двочастинну будову, навести приклади ( «Ой весела дівчинка Оленка», «Новорічна», музика А.Філіпенка та ін.). Після цього діти одержують роздатковий матеріал, який виготовили на уроках праці. Це три – чотири кольорових кружечка і така ж кількість прямокутників контрастного кольору. Вчитель виконує пісню, учні слухають. Потім характеризують її, роблячи висновки: у якій формі – одночастинній чи двочастинній – її написано. Після цього одному з учнів дається завдання «скласти пісеньку» за допомогою різнокольорових фігурок: кожний новий заспів позначається кружечком будь – якого кольору, а приспів – прямокутником. Коли вчитель виконує пісню вдруге, учень викладає геометричні фігури в тій послідовності, яка відповідає будові пісні – чергуванню заспіву та приспіву. Інші учні класу спостерігають за його роботою і перевіряють правильність виконання. Таке ж завдання одержує інший учень, гра продовжується.
Уроки музики, на яких застосовуються ігрові ситуації, сприяють активному мисленню школярів, виховують волю, наполегливість, любов до музичної творчості.
Джерело: журнал «Початкова школа» Алла Єрохіна,викладач Херсонського державного педінституту