ДИДАКТИКА, МЕТОДИКА,НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Розглянуто сутність і основні принципи організації профільного навчання старшокласників, запропоновано структуру й схарактеризовано основні складники його змісту. Визначено умови самостійного формування профілю навчання загальноосвітнім навчальним закладом.
Профільна спрямованість навчання — провідна ідея старшої ланки загальної середньої освіти у світовому та європейському освітніх просторах. Нині всі країни Європейського Союзу саме цю ідею поклали в основу організації навчання старшокласників на третьому освітньому рівні [4]. Це стосується й української освіти. Реалізацію зазначеної ідеї передбачав уже перший Державний стандарт загальної середньої освіти, запроваджуваний з 2001 р. З огляду на це у 2003 р. колегія Міністерства освіти і науки України ухвалила Концепцію профільного навчання в старшій школі, яку розробили науковці НАПН України. У 2009 р. її було доопрацьовано з урахуванням практичного досвіду її реалізації, і в новій редакції її знову ж таки схвалила названа колегія. У 2013 р. ухвалено нову Концепцію профільного навчання, яку, однак, педагогічна громадськість не сприйняла, і тому Міністерство її скасувало. На нашу думку, головним прорахунком цієї Концепції була занадто крута регламентація освітнього процесу. її відірваність від нинішньої шкільної практики.
Загалом становище, що склалося нині у вітчизняній старшій школі, доволі своєрідне. Тут практично досі залишається чинним Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [1], ухвалений у 2004 р., який, крім іншого, розрахований на трирічний термін навчання на цьому ступені навчання. Поспішне й необґрунтоване повернення у 2010 р. до 11-річної тривалості здобуття повної загальної середньої освіти, а отже, до дворічної старшої школи, зумовило таке саме поспішне переформатування навчальних програм (але, наголосимо, не стандарту!), які об'єктивно вже не змогли реалізувати всі його вимоги. Як відомо, в листопаді 2011 р. затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [2], основні положення якого стосовно старшої школи набувають чинності з 1 вересня 2018 р. Але залишаються чинними старі програми, які повного мірою не відповідають йому; чинні і старі концепції організації навчання, зокрема профільного, тощо. Очевидно, що вже тепер не можна так чи інакше не враховувати в навчанні старшокласників провідних ідей і підходів нового стандарту, зокрема компетентністного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, які визначають зміст навчання і спрямованість навчального процесу, значне розширення свободи вибору учнями рівня опанування змісту освіти, тож орієнтація на новий освітній стандарт, аналіз основних положень попередніх концепцій профільного навчання, а також теоретичних напрацювань із проблеми, врахування й переосмислення практичного досвіду реалізації ідеї профільної старшої школи дають підстави для авторського бачення концептуальних засад профільного навчання старшокласників, що й буде предметом подальшого розгляду.
Профільне навчання слід розглядати передусім як дійову форму практичного впровадження ідеї гуманізації шкільної освіти, що передбачає її переорієнтацію на особистість учня, формування його як цілісної творчої індивідуальності, яка знає свої можливості й прагне максимально їх реалізувати [3]. Основною функцією профільного навчання є якомога повніше задоволення й розвиток пізнавальних інтересів, нахилів і здібностей старшокласників, їхніх освітніх потреб, зумовлених дальшими життєвими планами та орієнтацією на можливу майбутню професію, продовження навчання. З огляду на це наріжним принципом організації і здійснення такого навчання є свобода вибору. Цей принцип передбачає істотне посилення демократизації освітнього процесу, його децентралізації та індивідуалізації.
Демократизація проявляється: а) в наданні учневі можливості обирати спрямованість навчання на третьому рівні формальної освіти, його форму й навчальний заклад; б) у наданні навчальному закладу права й можливості самому визначати й формувати профілі навчання відповідно до запитів і побажань учнів, їхніх батьків і своїх можливостей.
Децентралізація профільної освіти передбачає; а) надання школі можливості самостійно формувати навчальний план із додержанням нормативних засад такого формування; б) надання школі можливості самостійно добирати зміст варіативного освітнього складника відповідно до визначеного профілю навчання; в) вільний вибір учителями моделі вивчення базових предметів.
Індивідуалізація навчання посилюється завдяки забезпеченню: а) вибору учнем рівня вивчення навчального предмета — рівня стандарту чи профільного — залежно від своїх здібностей, інтересів і життєвих планів; б) вибору учнем варіативного складника змісту освіти відповідно до освітніх запитів і потреб.
Розгляньмо, як можна практично реалізувати зазначені підходи.
Відповідно до освітнього стандарту [2] зміст освіти в старшій школі містить інваріантний (спільний для всіх учнів) та варіативний компоненти у співвідношенні 50 на 50 %, які розподілено між сімома освітніми галузями: мова і література; суспільствознавство; математика; природознавство; мистецтво; технології; здоров'я і фізична культура. Стандарт визначає також обов'язкові для всіх державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з кожної освітньої галузі. Окреслений стандартом зміст освіти втілюється в системі навчальних предметів, перелік яких зафіксовано у типових навчальних планах, що їх розробляє й затверджує Міністерство освіти і науки України. Традиційна вада таких планів — багатопредметність, що є однією з істотних перешкод ефективної реалізації ідеї профільного навчання, адже в умовах, коли старшокласник вимушений вивчати майже два десятки навчальних предметів, про реальну свободу бодай якогось вибору говорити важко.
Аналіз складу інваріантного компонента змісту освіти в старшій школі дає підстави вважати можливим реалізацію його системою таких навчальних предметів, які називатимемо базовими: українська мова і література, іноземна мова, історія, суспільствознавство, математика, природознавство, технології, мистецтво, фізична культура і здоров'я. Кожен базовий предмет в умовах профільного навчання можна вивчати на рівні, передбаченому стандартом (рівень стандарту), або глибше й ширше — на профільному рівні. Зміст і вимоги до засвоєння базових предметів для кожного з цих рівнів мають визначати навчальні програми, розроблені й затверджені в установленому порядку Міністерством освіти і науки. Учням надано право й можливість обирати рівень вивчення базового предмета відповідно до своїх нахилів, навчальних можливостей і потреб.
На рівні стандарту базовий навчальний предмет можна вивчати як інтегрований курс або як курс, побудований за модульною технологією, де кожен модуль реалізує визначений стандартом зміст відповідного складника освітньої галузі. Наприклад, природознавство можна вивчати як інтегрований курс або як набір модулів із фізики, біології, хімії, астрономії тощо. Модель вивчення предмета обирають учителі. Якщо ж один зі складників змісту галузі реалізують у вигляді окремого предмета, який учні вивчають на профільному рівні (профільний предмет), то з програми базового курсу цей зміст вилучають. Наприклад, одним із профільних предметів у хіміко-технологічному профілі навчання є хімія, тож учні, які оберуть цей профіль, вивчатимуть або курс природознавства без хімічного складника, або курси фізики, біології, астрономії за модульною технологією навчання.
Залежно від запитів учнів, а також враховуючи власні можливості, загальноосвітній навчальний заклад формуватиме зміст навчання в старшій школі, комбінуючи обсяги й рівні вивчення базових предметів. Кожна така комбінація є основою відповідного профілю навчання, але не вичерпує його змісту. Істотну його частину мають реалізувати курси на вибір. Вони разом із профільними предметами визначають специфіку кожного конкретного профілю навчання, з одного боку, а з другого — є дійовим засобом задоволення тих пізнавальних інтересів та індивідуальних освітніх потреб учнів, що перебувають поза межами обраного ними профілю навчання. З цього випливають дві основні функції курсів на вибір: профільно формувальна та індивідуально розвивальна. Зазначені функції реалізують двома основними типами курсів на вибір: спеціальні курси (спецкурси) і факультативні курси (факультативи).
Спеціальний курс у системі профільного навчання - це навчальний курс, який разом із профільними предметами визначає специфіку кожного конкретного профілю навчання, те сутнісне, що відрізняє цей профіль від іншого. Зміст спеціальних курсів певного навчального профілю (в межах відведених годин на їх вивчення) є органічним складником його змісту, а тому обов'язковим для всіх учнів. Спецкурси спочатку обирають на рівні навчального закладу: формуючи певний профіль навчання, він окреслює коло тих профільних предметів і можливих спецкурсів, що його визначають. Кількість таких спецкурсів, за звичай, більша від - тієї, яку можна реалізувати в межах відведеного для цього навчального часу. Надалі учні обирають спецкурси в межах профілю навчання із запропонованого переліку.
Залежно від пріоритетної навчальної мети, яку реалізують спеціальні курси, можна виокремити такі їхні основні види:
? спеціальні курси, які поглиблюють і розширюють зміст окремих розділів;
? профільних (а за потреби й непрофільних) предметів або містять додаткові розділи, що не ввійшли до навчальних програм;
? спеціальні курси, які розкривають практико орієнтований аспект знань, здобутих у процесі навчання;
? спеціальні курси, які знайомлять учнів із новими галузями знань, не представленими у змісті непрофільних і профільних предметів, але орієнтованими;
? на майбутню професію в руслі обраного профілю;
? спеціальні курси з наукових основ сучасних виробництв і технологій;
? спеціальні курси міжпредметного узагальнювального характеру, які на основі інтеграції знань, здобутих у процесі навчання, завершують формування цілісної природничо-наукової й соціально-гуманітарної картин світу;
? спеціальні курси, спрямовані на забезпечення професійної підготовки старшокласників.
Доцільність виокремлення останнього виду спеціальних курсів пов'язана з усе очевиднішою потребою коригування деяких позицій щодо профілізації старшої ланки загальної середньої освіти. Досі зазначену профілізацію було зведено до виокремлення фактично лише академічних навчальних профілів. Проте її, вочевидь, слід розглядати значно ширше як зі змістового, так і з організаційного поглядів. Ідеться про повноцінне освітнє забезпечення на цьому ступені навчання життєвого вибору учнівської молоді. У зв'язку з цим за наявності відповідних умов є підстави вести мову про використання можливостей профільного навчання для вирішення питань професійної підготовки старшокласників. Реалізації цього завдання і служить названий вид спеціальних курсів.
Факультативний курс у системі профільного навчання — це навчальний курс, який сприяє задоволенню індивідуальних пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, загалом не пов'язаних зі специфікою обраного профілю навчання. Наприклад, учень, який обрав один із профілів навчання природничо-наукового спрямування, може факультативно вдосконалювати свої знання, скажімо, з української або іноземної мови. Аналогічно школярі, котрі здобувають освіту за певним гуманітарним профілем навчання, можуть за бажанням розширити свою компетентність у галузі інформаційних технологій, опановуючи відповідний факультатив.
Уведення в структуру змісту профільного навчання факультативів слід розглядати як один із механізмів реалізації принципу демократизму в освіті старшокласників, уникнення уніфікованості, втілення особистісно орієнтованої парадигми освіти. З іншого боку, саме факультативні курси є тим дійовим засобом, що сприяє уникненню вузькопрофільності навчання в старших класах, дає змогу урізноманітнити його зміст, розширити спектр розвивальних, загальнокультурних упливів на особистість учня.
З огляду на пріоритетні педагогічні завдання факультативів можна виокремити такі їхні види:
? факультативні курси, спрямовані на поліпшення загальноосвітньої підготовки з непрофільних предметів, передбаченої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
? факультативні курси з галузей знань і видів діяльності, невідображених у змісті загальної середньої освіти.
Отже, зміст профілю навчання реалізують системою навчальних предметів і курсів, що має такі складники: 1) базові навчальні предмети, які учні вивчають на рівні стандарту; 2) профільні предмети (таких предметів реально не може бути більше ніж три; як правило, їх два); 3) курси на вибір. Така структура змісту профільного навчання не дає підстав для побоювань зниження рівня загальноосвітньої підготовки учнів із жодного навчального предмета, адже всім, хто має інтерес, відповідні здібності і потреби одержати таку підготовку понад передбачений загальноосвітнім стандартом рівень, надано можливість це зробити завдяки профільним предметам і курсам на вибір.
Загальноосвітній навчальний заклад залежно від освітніх потреб учнів, побажань їхніх батьків, своїх кадрових і матеріально-технічних можливостей формуватиме відповідний профіль навчання, визначаючи набір профільних і непрофільних предметів та доповнюючи решту варіативного складника змісту навчання обраними спецкурсами й факультативами в межах гранично допустимого навантаження учня, передбаченого Базовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступенів [2]. За наявності умов і бажань учнів можливості профільного навчання можуть бути використані для професійної підготовки старшокласників. Для цього формують відповідний профіль навчання, де професію набувають за рахунок годин, відведених Базовим навчальним планом на варіативний складник змісту освіти.
Для того, щоб формування й реалізація профілю навчання були успішними, слід подбати про нормативно-дидактичне забезпечення цієї роботи, яке, зокрема, має містити:
? нормативний документ із розподілом кількості годин для вивчення предметів на рівні стандарту та на профільному рівні за роками навчання;
? навчальні програми з кожного базового навчального предмета для обох рівнів вивчення;
? підручники й дидактичні посібники з профільних і непрофільних навчальних предметів, відповідні методичні посібники для вчителів;
? навчально-методичне забезпечення різнопрофільних спеціальних курсів (навчальна програма, посібник для учнів, методичні рекомендації для вчителів);
? навчально-методичне забезпечення факультативних курсів;
? інструктивно-методичні рекомендації для керівників органів управління освітою та навчальних закладів з організації профільного навчання та формування відповідного профілю.
Розглянуті підходи істотно спрощують процедуру формування й реалізацію особистісно орієнтованого змісту освіти в старшій школі, забезпечуючи належну автономність загальноосвітнього навчального закладу в цьому процесі і сприяючи реальному конструюванню кожним старшокласником власної освітньої траєкторії.
1. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : постанова Кабміну України від 14 січ. 2004 р., № 24. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zаkоn2.radа.gov.uа/lаvs/shov/24-2004-п
2. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : постанова Кабміну України від 23 лист. 2011 р., № 1392. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zаkоn4.radа.gov.uа/lаvs/shov/1392-2011-п
3. Профільне навчання: Теорія і практика : зб. наук, праць за матеріалами методолог. семінару АПН України. — К. : Пед. преса, 2006. — 200 с.
О. І. Ляшенко, Ю. І. Мальований
Науково-теоретичний та педагогічний вісник НАПН
України «Педагогіка і психологія», 4 (85) – 2014 – С.30-35.
Науково-теоретичний та педагогічний вісник НАПН
України «Педагогіка і психологія», 4 (85) – 2014 – С.30-35.